16.07.2021 Справа № 363/1258/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2021 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Рудюка О.Д.,

за участю секретаря Скоторенко В.М.,

представника позивачів ОСОБА_1 ,

представника

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в особі законного представника ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вортекс», третя особа: ОСОБА_6 про стягнення розміру належної спадкоємцям до передачі у грошовій формі частки у майні товариства, яка належала спадкодавцю,

встановив:

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в особі законного представника ОСОБА_3 звернулись із позовною заявою про стягнення розміру належної спадкоємцям до передачі у грошовій формі частки у майні товариства, яка належала спадкодавцю ОСОБА_7 в майні товариства, що належить до виплати спадкодавцям; стягнення з ТОВ «Вортекс» на користь ОСОБА_3 належну спадкодавцям до передачі у грошовій формі частку у майні товариства, яка належить спадкодавцю, в розмірі 1 049 054,69 грн.; стягнення з ТОВ «Вортекс» на користь ОСОБА_4 належну спадкоємцям до передачі у грошовій формі частку у майні товариства, яка належала спадкодавцю, в розмірі 209 810,94 грн.; стягнення з ТОВ «Вортекс» на користь ОСОБА_5 належну спадкоємцям до передачі у грошовій формі частку у майні товариства, яка належала спадкодавцю, в розмірі 209 810,94 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 , що володів 14,285% частки у статутному капіталі ТОВ «Вортекс». 22.07.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Поручник А.Ю. позивачам видано свідоцтва на спадщину за законом, відповідно до яких до ОСОБА_3 перейшло 8,928% частки у статутному капіталі ТОВ «Вортекс», до ОСОБА_4 перейшло 1,786% частки у статутному капіталі ТОВ «Вортекс», до ОСОБА_5 перейшло 1,786% у статутному капіталі ТОВ «Вортекс».

18.10.2016 року позивами надіслано лист на адресу ТОВ «Вортекс» щодо включення їх до складу учасників товариства, за результатами розгляду якого 07.09.2017 року рішенням загальних зборів учасників товариства прийнято рішення про відмову у прийнятті правонаступників учасника товариства, який помер, та про виплату спадкоємцям частки в майні, в загальному розмірі 109 721,50 грн. Не погоджуючись із розміром належної спадкоємцям до передачі у грошовій формі частки у майні товариства та на підставі викладеного просять визнати незаконним та скасувати рішення Загальних зборів учасників ТОВ «Вортекс» від 07.09.2017 року в частині визначення спадкової частини частки ОСОБА_7 в майні товариства що належить до виплати спадкоємцям, та стягнути із ТОВ «Вортекс» на корить ОСОБА_3 - 1 049 054,69 грн., на користь ОСОБА_4 - 209 810,94 грн, на користь ОСОБА_5 - 209 810,94 грн. належної до передачі спадкоємцям частки у статутному капіталі товариства.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 13.04.2018 року по справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

18.05.2018 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову в повному обсязі. Обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення Загальних зборів ТОВ «Вортекс» від 07.09.2017 року є правомірним, з огляду на наявність компетенції на прийняття відповідних рішень. Також вважає що Загальними зборами учасників товариства вірно визначено розмір грошового виразу вартості частки, що повинна бути виплачена позивачам.

Позивачами під час підготовчого засідання подано заявами від 18.01.2019 року та від 30.01.2020 року про збільшення розмір позовних вимог, та з їх урахуванням позивачі просять суд визнати незаконним та скасувати рішення Загальних зборів учасників ТОВ «Вортекс» від 07.09.2017 року в частині визначення спадкової частини частки ОСОБА_7 в майні товариства що належить до виплати спадкоємцям; стягнути із ТОВ «Вортекс» на корить ОСОБА_3 належну спадкоємцям до передачі у грошовій формі частку у майні товариства, яка належала спадкодавцю в розмірі 6 369 825,14 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 2 493 832,33 грн., та 3% річних в розмірі 661 522,00 грн.; стягнути із ТОВ «Вортекс» на корить ОСОБА_4 належну спадкоємцям до передачі у грошовій формі частку у майні товариства, яка належала спадкодавцю в розмірі 1 274 393,16 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 498 934,08 грн., та 3% річних в розмірі 132 348,86 грн; стягнути із ТОВ «Вортекс» на корить ОСОБА_5 належну спадкоємцям до передачі у грошовій формі частку у майні товариства, яка належала спадкодавцю в розмірі 1 274 393,16 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 498 934,08 грн., та 3 % річних в розмірі 132 348,86 грн.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 11.03.2019 року призначено у справі судову комплексну економічну та оціночно-будівельну експертизу, виконання якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, у зв`язку з чим провадження у справі зупинено.

11.10.2019 року до суду надійшов лист з повідомленням від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість надання висновку комплексної оціночно-будівельної, товарознавчої та економічної експертизи у цивільній справі № 363/1258/18, у зв`язку з ненаданням додаткових документів.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 21.10.2019 року провадження у справі відновлено, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

26.08.2020 року протокольною ухвалою суду по справі закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті

У судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, просить суд відмовити у задоволенні позову, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника позивачів, представника відповідача, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Статтею 12 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 , який був засновником ТОВ «Вортекс», із розміром внеску 301 685,00 грн., що відповідає частці 14,285% у статутному капіталі товариства, що не заперечується сторонами по справі.

22.07.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Поручник А.Ю. позивачам видано свідоцтва про право на спадщину за законом, якими засвідчено перехід права власності на майно від спадкодавця ОСОБА_7 до його спадкоємців ОСОБА_3 (дружини), ОСОБА_4 (сина), ОСОБА_5 (доньки), ОСОБА_8 (мати).

Відповідно до виданих свідоцтв частка померлого ОСОБА_7 розподілилась між спадкоємцями наступним чином:

- дружині ОСОБА_3 - частка у розмірі 5/8 від 14,285 % статутного капіталу ТОВ «Вортекс», що становить 8,928% статутного капіталу;

сину ОСОБА_4 - частка у розмірі 1/8 від 14,285 % статутного капіталу ТОВ «Вортекс», що становить 1,786 % статутного капіталу;

доньці ОСОБА_5 - частка у розмірі 1/8 від 14,285 % статутного капіталі ТОВ «Вортекс», що становить 1,786 % статутного капіталу;

матері ОСОБА_8 - частка у розмірі 1/8 від 14,285 % статутного капіталу ТОВ «Вортекс», що становить 1,786 % статутного капіталу.

18.10.2016 року позивачами надіслано лист на адресу ТОВ «Вортекс» щодо питання про включення до учасників ТОВ «Вортекс» спадкоємців померлого ОСОБА_7

07.09.2017 року рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «Вортекс» відмовлено у прийнятті правонаступників учасника Товариства, який помер, до складу учасників Товариства та про виплату їм спадкових частин частки в майні в загальній сумі 109 721,50 грн.

Відповідно до частини першої статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено, що право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п. 5.8 Статуту ТОВ «Вортекс» (в редакції, яка діяла на день смерті учасника Товариства-13.08.2015р.), у випадку смерті учасника Товариство не припиняє діяльність. В такій ситуації спадкоємці мають право розпорядження часткою учасника, що помер (спадкодавця), та переважне право вступу до Товариства. При відмові спадкоємців від вступу до Товариства або відмові Товариства у прийнятті до нього спадкоємців їм видається у грошовій або натуральній формі частка в майні, яка належала спадкодавцю, вартість якої визначається на день смерті учасника.

Відповідно до п. 5.6. Статуту ТОВ «Вортекс», виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов із Товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 1219 ЦК України, до складу спадщини не входять права та обов`язки, які нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема особисті немайнові права.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи спір про спадкування частки учасника підприємницького товариства необхідно враховувати, що при цьому спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.

Частиною 1 статті 100 ЦК України визначено, що учасники товариства мають право вийти з товариства, якщо інше не випливає із закону, тобто право участі у товаристві є особистим немайновим правом.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про господарські товариства», товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Стаття 54 Закону України «Про господарські товариства» визначає, що порядок оплати вартості майна при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю. Так, при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Статтею 12 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що належить до майна товариства, власником якого є це товариство. Так, товариство є власником: майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 147 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень статті 148 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 148 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Відповідно до ст. 55 ЗУ «Про господарські товариства» (в редакції на час звернення позивачів до товариства з заявою) при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв`язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.

При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.

Отже, смерть учасника товариства з обмеженою відповідальністю дає спадкоємцям право у визначений статутом та законодавством строк одержати вартість частини майна, пропорційну частці у статутному капіталі товариства, що належала померлому.

Водночас, згідно правової позиції наведеної у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.07.2018 у справі № 913/966/16 вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, яка визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). При цьому у вказаній Постанові Верховним Судом враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду наведену у справі № 925/1165/14, з приводу якої зазначено, що учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві, тобто така вимога є правом учасника, а не його обов`язком. Зокрема, у п. 35 постанови від 10.07.2018 року зазначено, що законодавцем передбачено право учасника, який вийшов з товариства, вимагати визначення вартості його частки у статутному капіталі товариства, що підлягає йому до виплати у зв`язку з виходом з товариства, на підставі даних дійсної (ринкової) вартості майна товариства у разі незгоди учасника із вартістю, за якою майно обліковується на балансі товариства на дату виходу учасника з товариства.

Таким чином, враховуючи вищенаведені позиції Верховного Суду, визначення вартості частини майна Товариства, належної до сплати учаснику, який виходить із цього товариства, за вибором учасника товариства може проводитись як на підставі даних дійсної (ринкової) вартості майна товариства, так і з вартості чистих активів товариства на підставі балансу.

Окрім того, суд звертає увагу, що у п. 64 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Совтрансавто-Холдинг» проти України» від 02.10.2003 року, в якому вирішувалося питання про справедливу сатисфакцію вартості майна підприємства, зазначено, що суд враховує аргумент заявника, за яким балансова вартість активів є далекою від того, щоб відповідати реальній вартості активів або, інакше кажучи, ринковій вартості. Таким чином, виплата учаснику при виході з ТОВ повинна бути здійснена саме виходячи зі справедливої ринкової вартості майна ТОВ на дату виходу, якщо учасник вважає, що балансова вартість такого майна нижче ринкової.

Незгода позивачки із здійсненням їй нарахувань відповідачем при виході з Товариства з урахуванням вартості чистих активів ТОВ «Вортекс» на підставі балансу і слугувала підставою для звернення з позовом до суду.

Таким чином, враховуючи в сукупності встановлені обставини справи, вищенаведені правові позиції Верховного Суду та практику Європейського суду з прав людини, за наявності волевиявлення позивача про визначення частки майна належного до виплати останньому, у зв`язку із його виходом з учасників Товариства, на підставі даних дійсної (ринкової) вартості майна (активів) Товариства, щодо висновку експерта, суд вважає правомірним визначення частки належної до виплати позивачам, у зв`язку із її виходом із складу учасників ТОВ «Вортекс», виходячи з даних дійсної (ринкової) вартості майна Товариства, станом на 13.08.2015 року.

Вирішуючи питання про визначення дійсної (ринкової) вартості майна товариства, що є базою для розрахунку сум грошових коштів, що підлягають виплаті спадкоємцям померлого учасника суд виходить із наступного.

Позивачами до позовної заяви додано висновок про вартість об`єкта оцінки, що знаходиться у власності ТОВ «Вортекс» і розташований за адресою: Київська область, Вишгородський район, Глібівська с/рада, урочище «Зелений бір», 10», складений оцінювачем ФОП ОСОБА_9 , відповідно до якого ринкова вартість вказаного об`єкту оцінки станом на 12.03.2018 року становить 11 750 000,00грн. З цієї вартості майна, позивачка і здійснювала розрахунок позовних вимог.

Однак, такий висновок не береться судом до уваги, оскільки оцінка майна проводилася станом на 12.03.2018 року, а мала би бути здійснена станом на 13.08.2015 року , тобто на день смерті спадкодавця ОСОБА_7 .

З тих же підстав суд критично оцінює наданий позивачами до позовної заяви Висновок про вартість об`єкта незалежної оцінки комплексу будівель, загальною площею 4 985,1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 », складеного ТОВ «Експертна оцінка майнових прав» на замовлення адвокатського об`єднання «Старокиівське» оцінювачем Л.С. Лехтіна, відповідно до якого ринкова вартість вказаного об`єкту оцінки станом на 13.08.2015 року становить 71 354 600 грн. З цієї вартості майна, позивачка і здійснювала розрахунок збільшення розміру позовних вимог відповідно до поданої заяви від 28.01.2020 року. До того ж суд зауважує, що термін дії даного висновку сплинув, оскільки був встановлений в шість місяців з дати оцінки, як зазначено в самому звіті.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст.102 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Тобто, висновок експертизи є одним із доказів на підставі якого суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи і який оцінюється судом разом із іншими доказами за загальними правилами, однак висновок експертизи є докладним описом досліджень проведених експертом (фахівцем) в певній сфері знань з питань, які не можуть бути досліджені в межах судового засідання складом суду.

За змістом статті 102 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Оскільки висновки експертів подані позивачами не відповідають вимогам статті 102 ЦПК України, заперечення щодо них відповідачем надані, то приймається судом як неналежний та недопустимий доказ у справі.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, усі вищевказані звіти не можуть вважатися належними та допустимими доказами у справі.

Разом з цим, Звіт про незалежну оцінку нерухомого майна від 20.01.2021 року не містить очевидних недоліків за змістом та формою, що вказує на можливість його використання для визначення ринкової вартості об`єктів нерухомого майна за адресою: Київська області, Вишгородський район, Глібівська с/р, урочище «Зелений бір» 10» станом на 13.08.2015 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дійсна ринкова вартість об`єктів нерухомого майна, що належать ТОВ «Вортекс» та знаходяться за адресою: Київська область, Вишгородський район, Глібівська с/р, урочище «Зелений бір» 10», станом на 13.08.2015 року складала 24 541 647 грн.

З урахуванням зазначеного, частка у майні товариства в розмірі 14,285%, яка належала спадкодавцю станом на день його смерті та підлягає виплаті його спадкоємцям у грошовому виразі складає 3 505 774,27 грн.

Відтак, рішення Загальних зборів учасників ТОВ «Вортекс» від 07.09.2017 року в частині визначення вартості частки ОСОБА_7 в майні Товариства що належить до виплати спадкоємцям не відповідає дійсному розміру вартості майна товариства станом на 13.08.2015 року, є незаконним та підлягає скасуванню, а вимоги позивачів у даній частині підлягають задоволенню.

З урахуванням ринкової вартості частки ОСОБА_7 та її частин успадкованих позивачами, суд приходить до висновку, що розмір частки ОСОБА_3 (8,928 %) що підлягала виплаті складає 2 191 078,24 грн.; розмір частки ОСОБА_4 (1,786 %) що підлягала виплаті складає 438 313,82 грн.; розмір частки ОСОБА_5 (1,786 %) що підлягала виплаті складає 438 313,82 грн.

Відтак вимоги позивачів про стягнення з ТОВ «Вортекс» належної спадкоємцям до передачі у грошовій формі частки у майні товариства, яка належала спадкодавцю підлягають частковому задоволенню.

Щодо вимог позивачів про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки зобов`язання із виплати частки у грошовій формі у майні товариства, яка належала спадкодавцю повинно було бути виконано в строк до 13.08.2016 року, відповідач вважається таким що прострочив виконання зобов`язання, а позивачі в силу положень статті 625 ЦК України, має право на стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції а також трьох процентів річних від простроченої суми.

З урахуванням часткового задоволення вимог позивачів про стягнення належної спадкоємцям до передачі у грошовій формі частки у майні товариства, яка належала спадкодавцю, вимоги про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат також підлягають частковому задоволенню та зменшенню, пропорційно розміру задоволених вимог.

Здійснивши розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат в межах заявленого позивачами строку (з 13.08.2016 року по 28.01.2020 року), суд приходить до висновку про стягнення з ТОВ «Вортекс» на користь ОСОБА_3 трьох відсотків річних у розмірі 227 548,86 грн. та інфляційних втрат у розмірі 863 920,68 грн.; на корить ОСОБА_4 трьох відсотків річних у розмірі 45 519,97 грн. та інфляційних втрат у розмірі 172 822,85 грн.; на користь ОСОБА_5 трьох відсотків річних у розмірі 45 519,97 грн. та інфляційних втрат в розмірі 172 822,85 грн.

Враховуючи вищевказане та керуючись ст.ст. 1, 15, 100, 147, 148, 1216, 1217,1218, 1219, ЦК України, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 15, 76-81, 89, 95, 141, 177, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273-279 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Вортекс» від 07 вересня 2017 року в частині визначення грошового розміру спадкової частини частки ОСОБА_7 в майні Товариства, що належить до виплати спадкоємцям.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вортекс» на користь ОСОБА_3 належну спадкодавцям до передачі у грошовій формі частку у майні товариства, яка належала спадкодавцю, у розмірі 2 191 078,24 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 863 920,68грн та 3% річних у розмірі 227 548,86грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вортекс» на користь ОСОБА_4 належну спадкодавцям до передачі у грошовій формі частку у майні товариства, яка належала спадкодавцю, у розмірі 438 313,82 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 172 822,85грн. та 3% річних у розмірі 45 519,97грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вортекс» на користь ОСОБА_5 належну спадкодавцям до передачі у грошовій формі частку у майні товариства, яка належала спадкодавцю, у розмірі 438 313,82 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 172 822,85грн. та 3% річних у розмірі 45 519,97грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вортекс» на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 518,60грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вортекс» на користь ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 518,60грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вортекс» на користь ОСОБА_5 витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 518,60грн.

В інший частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_3 (РНОКПП , НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ),

ОСОБА_4 (РНОКПП, АДРЕСА_3 ),

ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вортекс» (07300, Київська область, Вишгородський район, смт Димер, вул. Горького, 44, ЄДРПОУ 31070717).

Третя особа: ОСОБА_6 (РНОКПП , НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ).

Дата складення повного судового рішення 26 липня 2021 року.

Суддя О.Д. Рудюк