ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/819/1182/21

Єдиний унікальний номер справи: 766/8176/18

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

26 липня 2021 року                                                                 м. Херсон

       Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Майданіка В.В.,

суддів: Кутурланової О.В.,

                        Орловської Н.В.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргоюОСОБА_1 , діючої від імені Акціонерного товариства "Херсонобленерго", на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 31 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 , діючого від імені Акціонерного товариства "Херсонобленерго", до ОСОБА_3 , треті особи: Державна інспекція енергетичного нагляду України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання договору постачання електричної енергії недійсним,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 31 березня 2021 року в задоволенні позову було відмовлено.

На вказане рішення юрисконсультом Департаменту юридичного АТ "Херсонобленерго" Кізім Тетяною Олександрівною, діючою від імені АТ "Херсонобленерго", подана 14.05.2021 року апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування й ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі. При цьому скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення, мотивуючи своє прохання тим, що копія оскаржуваного рішення отримана скаржником 13.04.2021 року, а тому останнім днем подання скарги є 13.05.2021 року. При цьому у травні 2021 року переносилися 1 і 2 травня та 9 травня на наступні дні, а тому останнім днем для подання скарги є 16.05.2021 року.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 28.05.2021 року вказану апеляційну скаргу було залишено без руху, заявнику було надано строк в 10 днів для подачі заяви з зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення, а також відповідного документу, що підтверджує повноваження Кізім Тетяни Олександрівни представляти АТ "Херсонобленерго" в порядку самопредставництва.

При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що підстави вказані скаржником на підтвердження поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення (отримання копії оскаржуваного рішення 13.04.2021 року), визнані неповажними. Крім того, суд зазначив про те, що не підтверджено повноваження особи, яка подала скаргу від імені позивача АТ "Херсонобленерго", а саме ОСОБА_1 , оскільки справа не є малозначною, вказана особа не є адвокатом і відсутні докази того, що позивач як юридична особа, бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи).

Членом Правління позивача – Директором Департаменту юридичного Анісімовим В.В. подана 10.06.2021 року Заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду з долученими документами, які підтверджують повноваження Анісімова В.В. на самопредставництво позивача та повноваження Кізім Т.О. діяти від імені позивача, а саме копію Трудового договору від 26.12.2019 року, відповідно до якого вона має право представляти інтереси позивача у порядку самопредставництва у всіх судових органах України. Крім того, у вказаній заяві ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, вказується наступна підстава – копія оскаржуваного рішення отримана скаржником 13.04.2021 року, а тому останнім днем подання скарги є 13.05.2021 року. При цьому у травні 2021 року 1 і 2 травня та 9 травня переносилися на наступні дні, а тому передбачений ЦПК строк на апеляційне оскарження рішення фактично скоротився на 3 дні і до того ж ОСОБА_2 перебував у відпустці.

Доданий наказ №997-Кт від 30.04.2021 року свідчить про надання ОСОБА_2 відпустки у кількості 3 календарних дні (з 05 по 07 травня 2021 року).

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 13.07.2021 року вказану апеляційну скаргу знову було залишено без руху з наданням скаржнику строку в 10 днів для надання заяви з зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.

При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що скарга подана після закінчення 30-денного строку, установленого ч.1 ст.354 ЦПК України, оскільки останнім днем подання скарги є четвер, 13 травня 2021 року, а скаргу подано 14.05.2021 року. Скаржник вказував, що у травні 2021 року, відповідно до статей 67 і 73 КЗпП України, переносилися 1 і 2 травня та 9 травня на наступні дні, а тому строк на апеляційне оскарження фактично скоротився на 3 дні, отже останнім днем для подання скарги є 16.05.2021 року. Суд апеляційної інстанції вказані підстави для поновлення строку визнав неповажними, оскільки перенесення святкових та неробочих днів, які збігаються з вихідними, на наступний день не є підставою для продовження на відповідний термін строку для подання апеляційної скарги. Тим більше, це (перенесення святкових і неробочих днів) є загальновідомим фактом, воно вже багато років встановлено законом й усі юридичні та фізичні особи повинні враховувати це при здійсненні своїх процесуальних прав та обов`язків. Також апеляційний суд, повторно залишаючи скаргу без руху, врахував те, що у своїй попередній ухвалі від 28.05.2021 року про залишення скарги без руху апеляційний суд не зазначив про те, що вказана скаржником підстава для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення (перенесення у травні 2021 року 1 і 2 травня та 9 травня на наступні дні, що, за думкою скаржника, свідчить про те, що останнім днем подання скарги є 16.05.2021 року) є неповажною. А тому виникла необхідність у такому зазначенні зараз й наданні строку для усунення недоліків. З приводу іншого недоліку, про який йшла мова в ухвалі суду від 28.05.2021 року про залишення скарги без руху, а саме щодо повноваження особи, яка подала скаргу від імені позивача АТ "Херсонобленерго", а саме Кізім Тетяни Олександрівни, то апеляційний суд вважав, що вказана особа повноважна діяти у цій справі від імені позивача.

23 липня 2021 року ОСОБА_1 , діючою від імені Акціонерного товариства "Херсонобленерго", подана Заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, в якій вона просить поновити скаржнику строк на апеляційне оскарження вказаного рішення суду першої інстанції. При цьому послалася на передбачене ст.129 Конституції України право на оскарження судових рішень, на статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Також послалася на правові висновки Європейського Суду з прав людини, відповідно до яких обмеження у праві доступу до суду не може зашкодити самій суті права доступу до суду, має переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. Крім того зазначила про те, що мають бути враховані й суб`єктивні чинники, зокрема поведінка особи, що свідчить про її наміри реалізувати процесуальні права, як то подання апеляційної скарги з незначним пропуском строку (один день), сплата судового збору за подання апеляційної скарги.

Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, суд апеляційної інстанції враховує таке.

Відповідно до положень ст.354 ЦПК України: апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів, а на ухвалу суду – протягом 15 днів з дня його (її) проголошення (абз.1 ч.1); якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (абз.2 ч.1); учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду – якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч.2); строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 цього Кодексу (ч.3).

За положеннями ст.357 ЦПК України: апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст.354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом 10 днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (ч.3); якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст.358 цього Кодексу (ч.4).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

У справі встановлено, що апеляційна скарга була подана після закінчення 30-денного строку, установленого ч.1 ст.354 ЦПК України, виходячи з наступного: вступна та резолютивна частина оскаржуваного рішення ухвалена у присутності учасників справи; повний текст рішення виготовлено 02.04.2021 року, копія повного рішення вручена скаржнику 13.04.2021 року; останнім днем подання скарги є четвер, 13 травня 2021 року, скаргу ж подано 14.05.2021 року, тобто з пропуском строку на 1 день.

       Суд апеляційної інстанції вважає, що вказані представником позивача підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали є неповажними через відсутність відповідних доказів. Суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги обґрунтування скаржником свого клопотання, оскільки перенесення святкових та неробочих днів, які збігаються з вихідними, на наступний день не є підставою для продовження на відповідний термін строку для подання апеляційної скарги. Тим більше, це (перенесення святкових і неробочих днів) є загальновідомим фактом, воно вже багато років встановлено законом й усі юридичні та фізичні особи повинні враховувати це при здійсненні своїх процесуальних прав та обов`язків. Посилання ж на положення Конституції України, статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та на правові висновки Європейського Суду з прав людини в даному випадку є недоречними, оскільки є такими, що свідчать про намагання таким чином виправити допущені у роботі недоліки. Скаржник є юридичною особою, має відповідний штат працівників юридичного відділу, а отже має ретельно відноситись до використання своїх процесуальних прав та обов`язків. З огляду на це він не має підстав для продовження собі строку на подання апеляційної скарги через наявність у відповідному місяці святкових та/або неробочих днів. Також і пропуск строку на апеляційне оскарження на незначний термін (на один день) та сплата судового збору також самі по собі та за відсутності інших обставин не можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, адже в протилежному випадку будь-яке зволікання й пропущення відповідних строків на незначний проміжок часу зі сплатою судового збору автоматично слугуватиме підставою для поновлення відповідного строку, що не йде на користь правосуддя та призведе до можливих зловживань осіб процесуальними правами. Апеляційний суд вважає, що пропущення відповідних строків на незначний проміжок часу може бути підставою для поновлення відповідних строків тоді, коли заявник надасть відповідне обґрунтування причини, наприклад неумисна помилка у підрахунку строку, неможливість подання скарги до відділення пошти в останній день через погіршення здоров`я кур`єра тощо. Однак це має бути зазначено у відповідному клопотанні. Суд не може за скаржника навести відповідні підстави. У цій же справі скаржник не посилався на такі чи подібні підстави, а лише зазначив про зменшення робочих днів у місяці через перенесення святкових та неробочих днів та про пропуск строку на незначний термін (один день) і сплату судового збору, що, як вже зазначалось, само по собі не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.

За таких обставин задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення може призвести до того, що інша сторона може мати обґрунтовані сумніви у безсторонності та неупередженості суду.

Конструкція ст.357 ЦПК України передбачає можливість для скаржника надання інших підстав для поновлення строку у випадку, якщо вказані ним підстави визнані неповажними. І скаржник мав би відповідально віднестись до викладення інших підстав для поновлення строку з наданням відповідних доказів.

Однак цього ним не зроблено, вказані ним підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду визнані неповажними.

Крім того, слід зазначити й таке.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (з урахуванням практики її застосування Європейським судом з прав людини) передбачено обов`язок мотивувати судове рішення про поновлення пропущених строків на оскарження. Зокрема, Європейський суд з прав людини спеціально і однозначно висловився стосовно того, що національний суд зобов`язаний мотивувати поновлення строку на оскарження і пересвідчитись, що підстави для поновлення строку виправдовують втручання у принцип res judicata (параграф 47 рішення у справі "Устименко проти України", параграф 41 рішення у справі "Пономарьов проти України").

Крім того, відповідно до параграфа 48 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" національне законодавство на час подій не обмежувало дискреційні повноваження судів щодо часу або підстав для поновлення пропущеного строку. Сама концепція "поважних причин", згідно з якою національні суди виправдали відновлення провадження у справі заявника, не є чіткою. За таких обставин для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.

У параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на порушення, які допускали українські суди внаслідок необґрунтованості причин втручання у принцип res judicata. Як зазначено вище, окрему увагу ним було приділено випадкам, коли судді поновлювали строк без надання будь-яких додаткових пояснень про "поважні причини".

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 13 червня 2018 року у справі № 2-24/10 (провадження № 61-7640св18) та в інших постановах.

За таких обставин, слід дійти висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою, оскільки причини пропуску строку є неповажними та такими, що не підтверджені відповідними доказами, спростовуються матеріалами справи та порушують принцип res judicata.

       З урахуванням наведеного, у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою слід відмовити.

       Керуючись ст.ст.354, 357, 358 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

       Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , діючої від імені Акціонерного товариства "Херсонобленерго", на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 31 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 , діючого від імені Акціонерного товариства "Херсонобленерго", до ОСОБА_3 , треті особи: Державна інспекція енергетичного нагляду України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання договору постачання електричної енергії недійсним.

       Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику. Іншим учасникам справи надіслати копію ухвали.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий                                _ _ _ _ _ _ _ _ _ _                 В.В. Майданік

Судді:                                        _ _ _ _ _ _ _ _ _ _                         О.В. Кутурланова

                                       _ _ _ _ _ _ _ _ _ _                         Н.В. Орловська