Машівський районний суд  Полтавської області

Справа № 2-276/2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

08 червня 2010 року. Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді                         Кравець С.В.

за участю: секретаря                         Кульчицької І.М.

          позивача                         ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Машівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області про перерахунок пенсії, -

на підставі частини 3 статті 209 ЦПК України в судовому засіданні 08 червня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення, -

в с т а н о в и в :

У травні 2010 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що він  є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи, захворювання якого пов’язане з ліквідацією наслідків на ЧАЕС. Відповідач всупереч ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( далі Закон № 796-ХІІ ) здійснює виплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р. Надання переваги відповідачем Постанові КМУ, а не Закону суперечить  діючому законодавству та положенню Конституції України. У зв’язку з наведеним позивач просить визнати протиправними дії та відмову відповідача, зобов’язати його здійснити перерахунок та виплатити з 27.05.2009р. основну пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, визнати за позивачем право на отримання пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ.

Відповідач надав заперечення на позов в якому просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до ст. ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ, які в послідуючому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. були визнані не конституційними, а тому дії вказаних статей відновили чинність. Разом з тим, зазначає, що цими нормами закріплено лише право даної категорії громадян, а не визначено механізму його реалізації. Реалізація цих норм визначена в Постанові КМУ № 654 від 16.07.2008р. та № 530 від 28.05.2008р. Крім цього, виплати проводяться в межах асигнувань, інших коштів на виплати позивачу пенсій не надходило. Просить застосувати до вимог позивача строк позовної давності.

В судовому засіданні позивач наполягає на задоволенні позову з підстав викладених у позовній заяві, представник відповідача не з’явився, направив заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного висновку.

Судом установлено, що позивач з 15.10.2009р. є інвалідом 2 групи внаслідок загального захворювання. 04.03.2010р. встановлено, що його інвалідність пов’язана з виконанням обов’язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та його віднесено до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ( а.с. 11-12, 17 ).

 У своїх письмових запереченнях та листі до позивача відповідач зазначає, що позивач одержує пенсію по інвалідності на підставі статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( далі Закону № 796-ХІІ ) та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі статті 50 цього Закону і з 19.04.2010р. йому проведено перерахунок ( а.с. 7-9 ).

Статтею 49 Закону № 796-ХІІ, передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини 4 статті 54 цього Закону, яка діяла до прийняття Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 28.12.2007, тобто до 01.01.2008 року, визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів II групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі статтею 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам II групи - у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі статтею 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІУ) встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ч.3 ст.67 Закону №796, яка набрала чинності 31.10.2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний  розмір  пенсії  за  віком  встановлюється у розмірі прожиткового   мінімуму для осіб,  які  втратили працездатність, визначеного законом. Оскільки позивачеві слід визначати пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Розрахунок пенсії позивачу проведено відповідачем на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008р. «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» відповідно до якої основна пенсія визначена в розмірі 1090 грн. та постанови № 530 від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»,  відповідно до якої щомісячна  додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України  "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" інвалідам II групи виплачується у розмірі 20 відсотків до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.

Але розмір пенсії, який встановлений цими Постановами суперечить ст. ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ, оскільки є значно нижчим ніж встановлено цим Законом, і тому не може бути застосований за нормою ст. 8 ЦПК України, якою визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує правовий акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

При цьому слід враховувати, що п.6 ч.1 ст.92 Конституції України передбачено, що виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім – своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

Таким чином, для визначення розміру пенсії позивачу слід застосовувати саме ст. ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ.

Щодо виплати та перерахунку пенсії позивачу з 27.05.2009р. суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.12, 15 п. 28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  викладено в іншій редакції, відповідно до якої «Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність», а ч. 4 ст. 54 цього Закону також викладено в іншій редакції, відповідно до якої "У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність».

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України),  визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.15 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними, є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Протягом 2009 року та до травня 2010р. будь-які зміни до вказаних норм закону не приймалися.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 15.10.2009р. ( з часу встановлення позивачу 2 групи інвалідності ) УПФУ в Машівському районі Полтавської області повинен був перерахувати та виплатити позивачу пенсію, передбачену ч. 4 ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п. 28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ці норми втратили чинність та не підлягали застосуванню. Отже, відповідач з 15.10.2009 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ч.4 ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» нараховувати та здійснювати позивачу виплату основної пенсії у розмірі не нижчому восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Посилання відповідача про виплату позивачу основної пенсії на підставі постанови КМУ № 654 від 16.07.2008р. в розмірі 1090 грн. та виплати додаткової пенсії на підставі постанови КМУ № 530 від 28.05.2008р. в розмірі 20 відсотків до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, суперечать положенням ст. ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ, оскільки є значно нижчими, а тому не можуть бути застосовані.

Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» на 2008 рік затверджено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 жовтня - 498 гривень. Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу  та  для  тих,  хто  відноситься  до  основних  соціальних і демографічних груп  населення,  діє в  розмірах,  що  діяли  у  грудні 2008 року. Законом України від 06.11.2009р. внесені зміни до зазначеної статті, де прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з листопада 2009р. складає 573 грн.

Статтею 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» установлено, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність складає: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень,  з 1 липня - 709 гривень,  з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.

    Оскільки позивач не визначив кінцевого терміну проведення перерахунку, суд вважає,що його вимоги підлягають задоволенню по травень 2010р., оскільки судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання і не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.

Отже з 15.10.2009р. по 31.05.2010р., щомісячно, позивачу підлягали виплаті суми основної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, що дорівнюють розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність в залежності від зміни прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

Разом з тим, оскільки за вказаний період виплати позивачу нараховані на підставі Постанов КМУ № 654 від 16.07.2008р. № 530 від 28.05.2008р., а тому суд вважає, що відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії позивачу з урахування сум виплачених за цей період.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані  діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

 Також суд вважає слід зазначити, що посилання відповідача на ч.5 ст.54 Закону №796, якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, не означає, що останній, встановлюючи такий порядок може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено мінімальний розмір пенсії за віком.

            Суд також не приймає до уваги твердження відповідача про не застосування положення ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. ст. 50, 54 Закону №796.

 Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст.46 Конституції України та ст. ст. 50, 54 Закону №796, щодо визначення розміру та виплати пенсії.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються.

За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

З урахування викладеного, суд вважає що здійснюючи виплати пенсії позивачу всупереч ст. ст. 50, 54 Закону 796-ХІІ відповідач діяв незаконно.

Крім цього, суд вважає, що вимога позивача про визнання за ним права на пенсію в розмірі передбаченому ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» задоволенню не підлягає, оскільки це право визначено Законом, а з матеріалів справи вбачається і це встановлено в судовому засіданні, що пенсія позивачу призначена саме відповідно до вказаних норм цього Закону, але виплати здійснюються в розмірі передбаченому постановами Кабінету Міністрів України.

Крім цього, суд вважає, що строк звернення до суду позивачем не пропущено.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, оскільки позов задоволено частково, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачені остатнім витрати на інформаційно-технічне забезпечення з розгляду справи в розмірі 18, 5 грн. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, суд вважає, що судовий збір в розмірі 1, 70 грн. слід стягнути з відповідач на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 46, 152 Конституції України, ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області про перерахунок пенсії – задоволити частково .

Визнати протиправними дії та відмову управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області   здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо розміру державної ( основної ) пенсії не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести виплати з 15.10.2009р. по 31.05.2010р. з урахуванням  раніше здійснених виплат.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення з розгляду справи в розмірі 18, 5 грн.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області на користь держави судовий збір в розмірі 1, 70 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Машівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: ( підпис )

Копія вірна:

Суддя Машівського районного суду                             С.В. Кравець

Повний текст Рішення виготовлено та підписано 09 червня 2010 року.