ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

 26.07.2021                                                                            Справа №  917/304/21

Суддя Тимощенко О.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія  "Атлант" про забезпечення позову по справі №917/304/21

за позовною заявою  Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія  "Атлант",  вул. Соборності, 54, кв.21, Полтава, 36014

до  відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Знамя ЛМН", вул. Автобазівська, 2/9, Полтава, 36008,

2. Державного  реєстратора Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховода Костянтина Вікторовича, вул. Покровська, 14, м. Решетилівка, Полтавська область, 38400

про  скасування  рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу, індексний номер: 53385362 від 30 липня 2020 року 16:37:29) державного реєстратора Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховода Костянтина Вікторовича (номер запису про право власності: 37556373, дата та час державної реєстрації 28.07.20р. 15:19:07), на підставі якого у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗНАМЯ ЛМН»: (ЄДРПОУ 41962583) виникло право власності на цілісний майновий комплекс за адресою м. Полтава, вул. Автобазівська,2/9

ВСТАНОВИВ:

На розгляді в Господарському суді Полтавської області перебуває справа №917/304/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Атлант" до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Знамя ЛМН";  2. Державного  реєстратора Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховода Костянтина Вікторовича про скасування  рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу, індексний номер: 53385362 від 30 липня 2020 року 16:37:29) державного реєстратора Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховода Костянтина Вікторовича (номер запису про право власності: 37556373, дата та час державної реєстрації 28.07.20р. 15:19:07), на підставі якого у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗНАМЯ ЛМН»: (ЄДРПОУ 41962583) виникло право власності на цілісний майновий комплекс за адресою м. Полтава, вул. Автобазівська,2/9.

20.07.2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія  "Атлант" до суду надійшла заява про забезпечення позову по справі №917/304/21 шляхом накладення арешту на майно: цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою:  м. Полтава, вул. Автобазівська, 2/9 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:2135554753101), який зареєстрований на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Знамя ЛМН» на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу, індексний номер: 53385362 від 30 липня 2020 року 16:37:29) державного реєстратора Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховода Костянтина Вікторовича (номер запису про право власності: 37556373, дата та час державної реєстрації 28.07.2020 15:19:07).

Заява  про забезпечення позову вмотивована тим, що 07.07.2021 року  позивачем було направлено  до господарського суду Полтавської області заяву про вступ третьою особою (поки що без самостійних вимог) у справу № 917/978/21 за позовом ТОВ "Знамя ЛМН" до відповідача Полтавської міської ради про скасування рішення Полтавської міської ради від 14.08.2008 року про припинення права користування ДП ВО Знамя земельною ділянкою по вул. Автобазівська,2/9 в м. Полтава. Цей спір пов`язаний із інтересами  позивача, оскільки земельна ділянка по вул. Європейська, 183 утворилася внаслідок виділу із земельної-ділянки по вул. Автобазівська 2/9, що до 2008-го року перебувала у користуванні ДП ВО Знамя. Розгляд справи призначений на 22.07.2021 року позивачу випадково стало відомо про те, що ТОВ Знамя ЛМН звернулося із позовом до Полтавської міської ради і це стосується прав позивача.

19.07.2021 року позивачем встановлено, що відповідач №1 намагається змінити об`єкт спору - цілісний майновий комплекс та здійснити його поділ з невідомою метою інформація  з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 19.07.2021 року номер інформаційної  довідки, 266319973. Інформаційна довідка в  розділі - «Об`єкт нерухомого майна» містить відомості: «цілісний майновий комплекс, Об`єкт в процесі поділу». Раніше у вищевказаному розділі були відсутні такі відомості, що підтверджується Інформаційною довідкою, яка була додана до позовної заяви. За твердженням позивача, якщо Відповідач №1 утворить нові об`єкти нерухомого майна, то позивачу потрібно буде в майбутньому звертатися із новими позовними заявами та оскаржувати реєстраційні дії, які вчинені вже після початку розгляду справи по суті.  

При розгляді заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія  "Атлант"  про забезпечення позову суд керується наступним.     

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у рішенні від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.

Відповідно до частини 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Статтею 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачу, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналіз змісту наведеного свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Предметом позову у цій справі є вимога позивача про скасування  рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу, індексний номер: 53385362 від 30 липня 2020 року 16:37:29) державного реєстратора Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховода Костянтина Вікторовича (номер запису про право власності: 37556373, дата та час державної реєстрації 28.07.20р. 15:19:07), на підставі якого у Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗНАМЯ ЛМН”: (ЄДРПОУ 41962583) виникло право власності на цілісний майновий комплекс за адресою м. Полтава, вул. Автобазівська,2/9.

Отже, предметом позову є вимога немайнового характеру, тому у цій справі має досліджуватися обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову, а також питання, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (подібну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).

Суд зазначає, що за змістом пункту 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися коштами або майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, коштів або про стягнення коштів. Сума арештованих коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт має стосуватися майна, належного до предмета спору.

Проте вимога про накладення арешту на майно (цілісний майновий комплекс) повинна узгоджуватися з предметом та підставами позову. Позовні вимоги у цій справі не мають майнового характеру та не стосуються визнання права власності на цей об`єкт, предметом даного позову є виключно скасування реєстраційної дії. Отже, зв`язок  між обраним позивачем заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог у відповідності до положень статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України відсутній.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.05.2021 у справі №910/3158/20.

Посилання позивача на розгляд справи № 917/978/21 за позовом ТОВ "Знамя ЛМН" до відповідача Полтавської міської ради про скасування рішення Полтавської міської ради від 14.08.2008 року про припинення права користування ДП ВО Знамя земельною ділянкою по вул. Автобазівська,2/9 в м. Полтава не стосується предмету спору у даній.

При цьому суд зазначає, що заявник не навів фактичних обставин, які би свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову, та обставин, які би підтверджували, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

На думку суду, заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту  на майно (цілісний майновий комплекс) не відповідають змісту позовних вимог. Більше того, як встановив суд, подана заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно.  

Згідно статей 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення поданої позивачем заяви про забезпечення позову.

Ухвала приймається  після виходу судді Тимощенко О.М. з відпустки.

Керуючись ст.ст. 136-137,140,234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви  Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія  "Атлант" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала підписана 26.07.2021 року.        

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання (ст.ст.235, 255-256 ГПК України).

             Суддя                                                                                           О.М.  Тимощенко