Справа № 947/19973/21

Провадження № 1-кс/947/8954/21

У Х В А Л А

Іменем України

22.07.2021 року м. Одеса

Слідча суддя Київського районного суду міста Одеси Бальжик О.І., за участю секретаря судових засідань Цільмак А.К., сторін кримінального провадження: захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Малевича О.В., підозрюваного ОСОБА_1 , слідчої Шевчук Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі скаргу підозрюваного ОСОБА_1 на повідомлення слідчого СВ Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області Шевчук Д.В. від 29.04.2021 року про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.02.2021 року за №12021162480000237, -

В С Т А Н О В И Л А:

І. Суть скарги

1.1. 01.07.2021 року ОСОБА_1 звернувся до слідчої судді зі скаргою, в якій просить:

(І) скасувати повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12021162480000237, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.02.2021 року;

(ІІ) провести перевірку дій працівників поліції, які здійснюють оперативно-слідчу діяльність в рамках вказаної кримінальної справи на предмет порушення права на захист та інших прав, передбачених чинним законодавством України.

1.2. Скарга мотивована тим, що оголошена підозра є необґрунтованою. Станом на час звернення зі скаргою ОСОБА_1 письмове повідомлення про підозру, а також пам`ятку про роз`яснення процесуальних прав і обов`язків підозрюваного не отримав. Слідча Шевчук Д.В. особисто не допитала ОСОБА_1 як підозрюваного, що свідчить про порушення процесуального порядку вручення повідомлення про підозру. Інкриміноване кримінальне правопорушення ОСОБА_1 не вчиняв. Також звернув увагу, що оперативні працівники поліції за дорученням слідчої неодноразово порушували його права.

ІІ. Процедура та позиції учасників кримінального провадження

2.1. Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 01.07.2021 року, справа №947/19973/21 передана на розгляд судді Бальжик О.І.

2.2. Ухвалою слідчої судді від 02.07.2021 року відкрито провадження за скаргою.

2.3. У судовому засіданні підозрюваний та його захисник скаргу підтримали та наполягали на її задоволенні на підставі викладених у ній доводів. Підозрюваний додатково пояснив, що інкриміноване кримінальне правопорушення не вчиняв. Він, дійсно, телефонував на лінію «102», проте не повідомляв про здійснення замінування. Він висловлював невдоволення щодо економіко-політичного становища в державі, відсутністю роботи та заробітку внаслідок проведення антисоціальних реформ. Вважає, що на даний час політика держави спрямована на засудження або визнання неосудними осіб, які висловлюють своє невдоволення існуючим режимом.

2.4. Слідча заперечувала проти задоволення скарги, посилаючись на те, що обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України, повністю підтверджується зібраними у справі доказами. Повідомлення про підозру вручено із дотриманням встановленого законом порядку та уповноваженою особою; вимоги до змісту повідомлення дотримані. Таким чином, повідомлена ОСОБА_1 підозра є законною та обґрунтованою.

2.5. Під час розгляду скарги здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

ІІІ. Кримінальне процесуальне законодавство

3.1. Кримінальний процесуальний кодекс України

Стаття 2. Завдання кримінального провадження

Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Стаття 8. Верховенство права

1. Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

2. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Стаття 9. Законність

[…] 2. Слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Стаття 22. Змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

1. Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Стаття 24. Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності

1. Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Стаття 40. Слідчий органу досудового розслідування

[…] 2. Слідчий уповноважений:

[…] 6) повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру.

Стаття 41. Підозрюваний, обвинувачений

1. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Стаття 91. Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні

1. У кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;

6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

2. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Стаття 135. Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні

1. Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

2. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи […].

6. Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв`язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду.

Стаття 276. Випадки повідомлення про підозру

Повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:

1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;

2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;

3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Стаття 277. Зміст письмового повідомлення про підозру

1. Письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.

Повідомлення має містити такі відомості:

1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;

2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;

3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;

4) зміст підозри;

5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;

7) права підозрюваного;

8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Стаття 278. Вручення письмового повідомлення про підозру

1. Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

2. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.

3. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню.

Стаття 303. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження

[…] 10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Стаття 307. Рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування

[…] 2. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

[…] 1-1) скасування повідомлення про підозру;

[…] 3) зобов`язання вчинити певну дію;

4) відмову у задоволенні скарги.

3.2. Кримінальний кодекс України

Стаття 259. Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об`єктів власності

1. Завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, -

карається позбавленням волі на строк від двох до шести років.

ІV. Оцінка та висновки слідчої судді

4.1. Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження у їх сукупності (які слідчий вважала за необхідне відкрити стороні захисту на даній стадії), слідча суддя дійшла такого висновку.

4.2. З досліджених у судовому засіданні матеріалів кримінального провадження вбачається, що СВ Одеського районного управління поліції №1 (надалі - ОРУП №1) ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021162480000237 від 17.02.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України.

4.3. Досудовим розслідуванням встановлено, що 17.02.2021 року приблизно об 11 год. 00 хв., ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , діючи навмисно з мотивів явної неповаги до суспільства, з метою дестабілізації роботи стратегічних об`єктів, що розташовані на території міста Одеси, вирішив повідомити на спеціальну лінію оператора «102», про здійснення замінування, обравши об`єктом злочинного посягання стратегічні об`єкти міста Одеси, не конкретизуючи при цьому місце та час замінування.

Так, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на дестабілізацію роботи стратегічних об`єктів, що розташовані на території міста Одеси, скориставшись мобільним телефоном оператора ПрАТ «ВФ Україна», а саме з номером - НОМЕР_1 , який належить останньому та здійснив дзвінок на спецлінію оператора «102» ГУНП в Одеській області та повідомив про замінування стратегічних об`єктів, що розташовані на території міста Одеси, при цьому достовірно знаючи про те, що дане повідомлення є завідомо не правдивим.

В результаті злочинних дій ОСОБА_1 , пов`язаних із неправдивим повідомленням щодо замінування стратегічних об`єктів, що розташовані на території міста Одеси, викликані співробітники ГУНП в Одеській області, а саме слідчо-оперативні групи ОРУП №1 та територіальних відділів поліції, включаючи працівників конологічної служби та спеціалістів вибухотехнічних підрозділів.

Під час огляду стратегічних об`єктів, а саме: ДП «Одеський авіаційний завод», що розташований по проспекту Небесної Сотні, 32-а; «Залізничний вокзал», що розташований за адресою: Привокзальна площа, 2, та залізнична станція «Одеса-Порт» по вул. Приморська, 8; «Аеропорт», що розташований за адресою: вул. Центральний аеропорт 2к2; «Селекційний інститут», що розташований за адресою: вул. Овідіопольська дорога, 3/13; «Куліндоровський комбінат хлібопродуктів», що розташований за адресою: Старокиївське шосе 21 км, 20; «Євротермінал», що розташований за адресою: Хаджибєєвська дорога, 4, та «Одеський зерновий термінал», що розташований за адресою: Хлібна гавань, співробітники ГУНП в Одеській області провели слідчі та оперативно-розшукові заходи з пошуку можливого замінування чи вибухового пристрою.

Внаслідок відпрацювання завідомо неправдивого повідомлення, з будівель стратегічних об`єктів, що розташовані на території міста Одеси, були евакуйовані всі працівники та особи, які перебували у приміщеннях, що до значної суспільної дестабілізації роботи.

За наслідками відпрацювання завідомо неправдивого повідомлення, по закінченню проведень оглядів місць подій вибухових пристроїв чи небезпечних речовин не виявлено.

4.4. 29.04.2019 року у вказаному кримінальному провадженні слідчим СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області повідомлено про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України, а саме у завідомо неправдивому повідомленні про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об`єктів власності.

4.5. Регламентуючи можливість оскарження повідомлення про підозру в рамках судового контролю, КПК України не встановлює будь-яких правил або обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею повідомлення про підозру.

Разом з тим, слідча суддя звертає увагу, що процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення передбачений в ст.278, випадки повідомлення - у ст.276, зміст останнього - у ст.277.

Таким чином, підставою для оскарження повідомлення про підозру може бути саме порушення вказаних процесуальних норм.

4.6. Підозрюваний визначає підставами скасування повідомлення про підозру як порушення процесуальних приписів, пов`язаних із врученням повідомлення про підозру, так і відсутність обґрунтованої підозри.

4.7. Виходячи із позиції сторони захисту, слідча суддя досліджує кожен із вказаних критеріїв окремо.

4.8. Щодо не забезпечення «достатності доказів» при повідомленні про підозру, що оскаржується.

4.8.1. Системний аналіз норм КПК України та практики ЄСПЛ свідчить про наявність в КПК України понять, які відповідають різним стандартам доказування (переконання) - достатніх підстав (доказів), обґрунтованої підозри, поза розумним сумнівом.

4.8.2. Як вбачається їх конструкції пункту 3 частини 1 статті 276 КПК України, повідомлення про підозру передбачає дотримання стандарту достатніх підстав (доказів). У цьому контексті необхідно з`ясувати яким є зміст цього стандарту саме з метою повідомлення особі про підозру.

4.8.3. Рівень обґрунтованості, доведеності підозри має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають та/бо можуть бути пов`язані із прийняттям відповідного процесуального рішення чи вчинення процесуальної дії. При цьому чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. Отже стандарт доказування (переконання) поступово зростає з перебігом ефективного розслідування, а втручання у права і свободи особи потребує більш глибокого обґрунтування, що повною мірою узгоджується із об`єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.

Отже, застосування такого стандарту доказування і відповідно його перевірки слідчим суддею залежить від (1) рівня обмеження прав, свобод та інтересів людини внаслідок повідомленням її про підозру та (2) терміну здійснення ефективного розслідування.

4.8.4. У разі, коли повідомлення про підозру спричиняє лише виникнення обов`язків підозрюваного, які передбачені пунктами 1 та 3 частини 7 статті 42 КПК України, та не тягне для нього інших обмежень, наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення може досягати мінімального рівня відповідного стандарту доказування (переконання), необхідного для виправдання зазначеного вище втручання в права, свободи і законні інтереси людини.

4.8.5. Крім того, з моменту повідомлення особі про підозру, вона набуває статусу підозрюваного. Оскільки обсяг процесуальних прав підозрюваного (стаття 42 КПК України) значно більший, ніж у особи, якій таке повідомлення ще не вручене (хоча фактичні обставини можуть свідчити про подібну перспективу), вона набуває можливостей активно себе захищати, відстоювати свою позицію в кримінальному провадженні. Отже з моментом повідомлення особі про підозру фактично пов`язується початок реалізації принципу змагальності в кримінальному процесі.

4.8.6. Саме у зв`язку із цим пункт 3 частини 1 статті 276 КПК України закріплює обов`язок, а не право здійснити повідомлення про підозру. Адже неповідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення при наявності достатніх доказів для цього тягне порушення таких загальних засад кримінального провадження, як забезпечення права на захист та змагальність сторін.

4.8.7. Із урахуванням цього стандарт достатніх підстав (доказів) для мети повідомлення особі про підозру є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри», адже останній згідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КПК України використовується для обґрунтування необхідності значно серйознішого обмеження прав, свобод і законних інтересів людини через, зокрема, застосування заходів забезпечення кримінального провадження та не зумовлює наділення підозрюваного додатковими правами.

4.8.8. Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частини 5 статті 9 КПК України). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

4.8.9. Враховуючи, що стандарт достатніх підстав (доказів) є нижчим ніж стандарту обґрунтованої підозри, для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

4.8.10. При розгляді скарги на повідомлення про підозру слідчий суддя має оцінити достатність та належність доказів лише стосовно того чи має місце переконання за стандартом достатності доказів для цілей повідомлення про підозру. Здійснюючи судовий контроль під час оскарження повідомлення про підозру, слідчий суддя не наділений повноваженням здійснювати перевірку обґрунтованості підозри і встановлювати в діях підозрюваного склад того чи іншого злочину.

4.8.11. Повідомлення ОСОБА_1 про підозру спричинило для нього лише виникнення прав та обов`язків підозрюваного, які передбачені статтею 42 КПК України, та не потягнуло інших обмежень. Всі подальші процесуальні дії та відповідні обмеження, які з ними пов`язані (в т.ч. пов`язані із застосуванням запобіжного заходу) не можуть враховуватися під час розгляду скарги на повідомлення про підозру, оскільки виходять за межі дослідження слідчим суддею такої скарги і локального предмету доказування сторонами при вирішенні цього питання.

4.8.12. Під час розгляду скарги, слідчим надані копії матеріалів кримінального провадження, якими встановлена обґрунтована підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України, за стандартом доказування «обґрунтована підозра».

4.8.13. Дослідивши перелік таких документів, слідча суддя встановила, що ці докази існували до повідомлення ОСОБА_1 про підозру 29.04.2021 року. Такими доказами, зокрема, є:

повідомлення про вибух, підпал, замінування, інші загрози життю людей, яке надійшло оператору «102» 17.02.2021 року об 11 год. 00 хв.;

пояснення ОСОБА_1 від 22.02.2021 року;

протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 23.02.2021 року;

протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 24.02.2021 року;

протокол огляду предмета від 24.03.2021 року;

постанова про визнання речовим доказом від 24.03.2021 року;

висновок експерта №СЕ-19/115-21/5911-в3 від 30.04.2021 року.

4.8.14. Вказані докази в своїй сукупності та за відсутності заперечень сторін з приводу їх змісту свідчать про наявність підстав для повідомлення про підозру на момент вчинення відповідної процесуальної дії та відповідність тому мінімальному рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», який закріплений в пункті 3 частини 1 статті 276 КПК України.

4.8.15. Доводи підозрюваного про те, що слідчим не було вжито заходів для його допиту є неспроможними, оскільки як вбачається з протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 29.04.2021 року останній в присутності понятих відмовився від давання показань на підставі ст.63 Конституції України, що зафіксовано на відеозапис.

4.8.16. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

4.9. Щодо дотримання вимог глави 22 КПК України в частині виконання процесуальних приписів, пов`язаних із врученням повідомлення про підозру.

4.9.1. Із системного аналізу глави 22 КПК України вбачається, що процедуру здійснення повідомлення про підозру особі можна умовно поділити на такі етапи: прийняття рішення щодо необхідності здійснення особі повідомлення про підозру; складання уповноваженою посадовою особою тексту повідомлення про підозру, та його підписання; вручення тексту повідомлення про підозру.

4.9.2. Вручення процесуального документа (повідомлення про підозру) є кінцевим етапом, яким завершується процедура здійснення повідомлення про підозру. Фактично, це є доведенням інформації до відома адресата, щодо якого прийняте рішення про повідомлення про підозру, шляхом безпосереднього вручення його тексту особі згідно із статтею 278 КПК України. На цьому етапі відбувається також повідомлення прав підозрюваного.

Викладена у письмовому повідомленні підозра та вручена у належний спосіб є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і у такий спосіб з`являються можливості для підозрюваного впливати на наступне формулювання обвинувачення. Сформульована підозра встановлює межі, в рамках яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний та його захисник одержують можливість цілеспрямовано реалізовувати функцію захисту. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначених статтею 42 КПК України.

Відповідний підхід щодо етапів процедури здійснення повідомлення про підозру висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №536/2475/14-к, провадження №13-34кс19.

4.9.3. Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (ч.1 ст.278 КПК України).

4.9.4. Норми КПК України вказують на те, що особу 1) мають повідомити про підозру (вручити їй складене слідчим або прокурором повідомлення про підозру), або 2) мають бути вжиті заходи для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (це можливо якщо повідомлення про підозру не вручене внаслідок невстановлення місцезнаходження особи).

4.9.5. При цьому, відповідно до ст.136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

4.9.6. Отже, повідомлення про підозру повинно бути вручено особисто або, у випадку неможливості такого вручення через невстановлення місцезнаходження особи, має бути вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений у ст. 135 КПК, для вручення повідомлень, виключно в день його складення.

4.9.7. Згідно із записом у повідомленні про підозру, а також у пам`ятці про процесуальні права та обов`язки підозрюваного 29.04.2021 року ОСОБА_1 в присутності понятих та свого захисника відмовився від отримання копії письмового повідомлення про підозру, а також пам`ятки про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, що зафіксовано на відеозапис.

4.9.8. Ураховуючи наведене вище, вжиття заходів для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_1 29.04.2021 року у спосіб, передбачений главою 11 КПК України, є виправданим та законним.

4.10. Перевіряючи відповідність оскаржуваного повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 29.04.2021 року формальним вимогам, передбаченим статтею 277 КПК України, слідча суддя вважає, що вказана підозра містить всі необхідні відомості, у тому числі, прізвище та посаду прокурора, який здійснював це повідомлення, анкетні відомості підозрюваної особи, номер кримінального провадження, зміст підозри, правову кваліфікацію кримінального правопорушення (ч.1 ст.259 КК України), короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , підпис слідчого, який здійснив повідомлення, та прокурора, який його погодив.

4.11. Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що за своїм змістом письмове повідомлення про підозру відповідає вимогам ст.277 КПК України, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст.278 КПК України, повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти висновку, що ОСОБА_1 може бути причетним до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України. Підозра вручена у день її складання захиснику.

4.12. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини вказує на те, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати мотивування своїх рішень, проте це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

4.13. За таких обставин слідча суддя не вбачає підстав для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 29.04.2021 року у кримінальному провадженні №12021162480000237 від 17.02.2021 року, що обумовлює відмову у задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст.2, 9, 38, 91, 276-278, 284, 303-307, 309, 480, 481 КПК України, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Скаргу підозрюваного ОСОБА_1 на повідомлення слідчого СВ Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області Шевчук Д.В. від 29.04.2021 року про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.02.2021 року за №12021162480000237, - залишити без задоволення.

2. Копії ухвали вручити присутнім учасникам судового провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідча суддя Бальжик О. І.