ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/1691/21 Головуючий у 1-й інстанції: Кульчицький С.О.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.05.2021 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 90 % на 68 %;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 971220160592 від 29.01.2021;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Черкаській області від 25.02.2020 № 04-408, починаючи з 19.02.2020, а також виплатити різницю між нарахованими та фактично отриманими сумами.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.05.2021 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Вищої ради юстиції від 30.03.2017 № 643/0/15-17 позивача звільнено у відставку з посади судді Черкаського районного суду Черкаської області.

З 11.04.2017 позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання.

У зв`язку із зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, 25.02.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА у Черкаській області від 25.02.2020 № 04-408.

Вказана довідка видана позивачу відповідно до Додатку 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України, про те, що станом на 01.01.2020 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці складає 124 858, 80 грн.

Відповідач листом від 03.03.2020 № 2300-0317-8/7135 відмовив позивачу в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі заяви від 25.02.2020. Вказану відмову відповідач обґрунтував тим, що рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII та рекомендовано Верховній Раді України невідкладно привести положення законодавства України у відповідність, однак станом на 04.03.2020 відповідні зміни до Закону № 1402-VIII не внесено.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 у справі № 580/3052/20 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки ТУ ДСА у Черкаській області від 25.02.2020 № 04-408 станом на 01.01.2020 із врахуванням раніше проведених виплат.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 скасовано в частині задоволення позову про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з 01 березня 2020 року здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Черкаській області від 25 лютого 2020 року № 04/408 станом на 01 січня 2020 року із врахуванням раніше проведених виплат. Позов у цій частині задоволено частково, а саме зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з 01 березня 2020 року здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Черкаській області від 25 лютого 2020 року № 04/408 із врахуванням раніше проведених виплат.

03.03.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Черкаській області від 25 лютого 2020 року № 04/408 станом на 01 січня 2020 року із врахуванням раніше проведених виплат.

Листом № 1554-1411/В-03/8-2300/21 від 18.03.2021 відповідач повідомив, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року скасовано в частині задоволення позову про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з 01 березня 2020 року здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Черкаській області від 25 лютого 2020 року № 04/408 станом на 01 січня 2020 року із врахуванням раніше проведених виплат.

На виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020 у справі № 580/3052/20 позивачу проведено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Черкаській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 25.02.2020 №04-408. В листі зазначено, що вказаний перерахунок здійснено з врахуванням 68 %, а не 90 % грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді.

Вважаючи, що відповідач протиправно зменшив відсотковий розмір грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді, з 90 % до 68 %, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що ГУ ПФУ в Черкаській області при проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 щодо розрахунку відсоткового значення розміру суддівської винагороди 50 % діяло правомірно, оскільки Законом України № 1402-VIII встановлено новий підхід до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді, а тому всім суддям, незалежно від дати виходу у відставку, утримання підлягає розрахунку згідно із положеннями саме Закону України № 1402-VIII.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, апелянт зазначає, що він має право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з 90 % від розміру заробітної плати діючого на відповідній посаді судді, оскільки при перерахунку довічного грошового утримання на виконання рішення суду підлягала врахуванню лише довідка Територіального управління Державної судової адміністрації у Черкаській області від 25.02.2020 № 04-408, а відсоткове значення не могло бути зменшено, оскільки його обраховано на підставі закону, чинного на момент призначення довічного грошового утримання.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

В силу статті 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечення права кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VI).

За приписами ч.1 ст. 142 Закону № 1402-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (ч. 2 ст. 142 Закону №1402-VI).

Досліджуючи поняття щомісячне довічне грошове утримання судді, Конституційний суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 № 18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.

У рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

Крім цього, зазначений підхід до статусу судді у відставці та питання належного матеріального забезпечення суддів у відставці знайшов своє продовження у рішенні Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016, у абз. 2 п. 3 мотивувальної частини якого Суд зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов`язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.

Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2 % грошового утримання судді.

Відповідно до ч.ч. 4-5 ст. 142 цього Закону у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з ч. 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:

1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI (далі - Закон № 2453-VI).

До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону № 2453-VI (п. 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII).

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 16.10.2019 № 193-IX та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», який набрав чинності 07.11.2019 року, було виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII, якими передбачалось, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів».

Розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у п. 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року:

а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (п. 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII).

Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 % суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 % суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення п.25 розділу ХІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 1402-VIII зі змінами.

За встановленими обставинами, після прийняття рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Черкаській області від 25.02.2020 № 04-408 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020 у справі № 580/3052/20 позивачу було здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Як вбачається з матеріалів справи, стаж роботи саме на посаді судді позивача для обрахунку його щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці складає 29 роки 9 місяців.

Як вже зазначалось вище, відповідно до ч. 3 ст. 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2% грошового утримання судді.

Тобто, виходячи з того, що стаж роботи позивача на посаді судді становить 29 років, щомісячне довічне грошове утримання повинно виплачуватись саме в розмірі 68 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, як і було обраховано пенсійним органом.

При цьому, для застосування розміру 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, про що просить позивач, немає правової підстави, оскільки зазначений розмір був передбачений Законом України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010, який з моменту проголошення рішення КСУ №2-р/2020 від 18.02.2020 в частині регулювання щомісячного грошового утримання остаточно втратив чинність.

При цьому, діючим Законом, передбачені інші розміри суддівської винагороди та розмір відсотків від неї для нарахування щомісячного грошового утримання.

Неможливо використовувати для обрахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці одночасно складові, які передбаченні для різних формул обрахунку грошового утримання та за різними законами.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ГУ ПФУ в Черкаській області при проведенні ОСОБА_1 з 01.03.2020 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з суддівської винагороди згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Черкаській області від 25.02.2020 № 04-408, щодо розрахунку відсоткового значення розміру суддівської винагороди 68 %, діяло у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, тобто, правомірно.

При цьому, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню, з дотриманням вимог ст. 159 КАС України.

Також, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.05.2021 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.