Справа № 2-517/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

09 червня 2010 р.                                                                                                                       м.  Брянка                                                                      

Брянківський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді –   Мігунової Л.С.

при секретарях –            Корюковець Т.В., Чубік О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Брянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, відшкодування заподіяної моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить суд зобов’язати    ОСОБА_2 принести йому публічні вибачення за принесені образи, які порочать його честь та гідність, а також відшкодувати на його користь завдану йому моральну шкоду у розмірі 500 грн., витрати на юридичну допомогу – 120 грн., судові витрати – 150,50 грн.

В своїх вимогах посилається на те, що під час судового засідання по справі            № 2-33/2010 р. за позовом «ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна набутого під час шлюбу», де він приймав участь як представник позивача, свідок ОСОБА_2 публічно, в присутності сторонніх громадян, образливо висловлювалась на його адресу, що, як він вважає, принижує його честь та гідність. Так під час надання свідчень відповідачем він почув, на його думку, недостовірну інформацію і поставив їй запитання, а також нагадав про можливу відповідальність за надання завідомо неправдивих свідчень. Відповідач на це відповіла, що йому слід звернутись до лікаря-психіатра і стала надалі висловлюватись на його адресу в такому ж принизливому сенсі, свої образи вона припинила тільки після зауваження головуючого по справі          суді.

Присутні у судовому засіданні:

Позивач – позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити посилаючись на обставини, що викладені у позовній заяві.

Присутня у судовому засіданні  відповідач – позов не визнала.

Суду пояснила, що 11.01.2010 р. вона була присутня у судовому засіданні по справі за позовом «ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна набутого під час шлюбу» де її було допитано у якості свідка. Коли вона давала свідчення представник позивача ОСОБА_1 поводив себе агресивно: давав оцінку її свідченням, тиснув на неї зауважуючи, що її свідчення не правдиві, погрожував, що її може бути притягнуто до відповідальності за надання завідомо неправдивих свідчень. На його неадекватну зухвалу поведінку вона лише порадила йому звернутись до лікаря при цьому ніяких образливих фраз на його адресу не висловлювала.  

Вислухавши думку відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов    ОСОБА_1 таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Статтею 28 Конституції України, ст. 270 Цивільного Кодексу (ЦК) України встановлено, що – фізична особа має право на повагу до своєї гідності та честі.

Відповідно до ст. 297 ЦК України – гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Позивач вважає, що відповідачем порушено його особисте немайнове право – право на повагу його честі та гідності шляхом розповсюджування, з боку відповідача, необґрунтованих та образливих висловлювань стосовно його психічної неповноцінності та необхідності медичного втручання. Він (позивач) є цілком нормальною, психічно здоровою людиною і за допомогою до лікаря-психіатра ніколи не звертався тому у відповідача не було жодних підстав робити прилюдно подібні заяви які не відповідають дійсності.  

Дослідженням доказів по справі (часткового роздрукування технічного запису   судового засідання від 11.01.2010 р. по справі 2-33/2010 р. за позовом «ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна набутого під час шлюбу»)  встановлено, що в ході допиту свідка по справі ОСОБА_2, остання на репліку представника позивача – ОСОБА_1 про неправдивість її свідчень та відповідальність за це, порадила йому звернутись до психіатра (дословно – «Я советую Вам к психиатру сходить, прежде чем……………далі нерозбірливо»). Свідку ОСОБА_2, було зроблено зауваження головуючим суддею, представник ОСОБА_1 пообіцяв звернутись до суду з позовом проти свідка ОСОБА_2, після чого конфлікт між ними було припинено.

Статтями 277-278 ЦК України передбачено засоби захисту від поширення неправдивої інформації, що порушує немайнові права особи – спростування неправдивої інформації, відповідь, заборона розповсюдження інформації. Однак положення вказаних статей стосуються фактичних тверджень, а висловлена відповідачем думка має скоріш оціночний характер і не може бути предметом судового захисту.

Відповідно до ст. 471 Закону України «Про інформацію» – н іхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином на підставі вищевикладенного, суд вважає, що відповідачем ОСОБА_2 не було висловлено публічно жодних стверджень, щодо психічного стану позивача ОСОБА_1 Вислів відповідача мав вигляд поради, суб’єктивної думки викликаної емоційною оцінкою поведінки позивача у судовому засіданні, при цьому він не мав брутальної, принизливої чи непристойної форми, що могло б принизити честь та гідність позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 28 Конституції України, ст.ст. 270, 277-278, 297 ЦК України, ст. 471 Закону України «Про інформацію», ст.ст.10, 11, 60, 83-84, 212-215, 223,  ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, відшкодування заподіяної моральної шкоди – відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана  до Апеляційного суду Луганської області через Брянківський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Згідно зі ст. 223 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ________________