13.07.2021

Справа № 696/747/20

1-кп/696/19/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2021 року                                                                   м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді        Шкреби В.В.,

при секретарі  Луцаєвській Н.В.,

за участі прокурора   Забоя О.В.,

обвинуваченого           ОСОБА_1 ,

захисника                         Гаврильченка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янка кримінальне провадження № 12020250170000233 від 14.06.2020 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, раніше судимого 27 листопада 2019 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочин у період іспитового строку за наступних обставин: 14 червня 2020 року о 10 годині 00 хвилин, перебуваючи в веранді домоволодіння, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , з дозволу власника ОСОБА_2 пройшов до жилої кімнати будинку, де виявив пневматичну гвинтівку марки «SPA B4», яку запропонував придбати у її володільця ОСОБА_2 , але той відмов та сказав повернути її на місце, однак ОСОБА_1 у подальшому з метою заволодіння чужим майном, а саме вказаною гвинтівкою, діючи умисно, повторно, скориставшись неуважністю господаря, виніс вказану пневматичну гвинтівку вартістю 1183 грн. 33 коп., відповідно до висновку експерта № 8/590 від 26.06.2020 року, з будинку та помістив її до транспортного засобу, на якому приїхав, тобто розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим завдав володільцю ОСОБА_2 матеріальної шкоди на вказану суму.

Будучи допитаним в якості обвинуваченого ОСОБА_1 винуватим себе не визнав та показав, що 14 червня 2020 року він, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на автомобілі ВАЗ білого кольору дістались до с. Ребедайлівка та будинку, де жив ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 . До крадіжки майна у останнього він не причетний, так як її скоїв його молодший брат – ОСОБА_4 . Оскільки брат був раніше не судимий, провину взяв на себе. Про сам факт крадіжки дізнався у себе вдома в м. Сміла. До його домоволодіння приїхали працівники поліції та проводили вилучення викраденої рушниці з багажнику автомобіля в м. Сміла, а не в м. Кам`янка, як це вказано у багатьох процесуальних документах. Проти проведення огляду місця події та вилучення рушниці з автомобіля він не заперечував. В подальшому в слідчому експерименті участі не приймав, а там був інший чоловік.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 14 червня 2020 року був день робітників текстильної та легкої промисловості. В цей день він знаходився у себе вдома в будинку за адресою АДРЕСА_2 . Коли він курив не веранді, до нього у двір зайшли двоє чоловіків, з яких один був обвинувачений ОСОБА_1 . Ці двоє питали у нього чи є на продаж електронні пристрої та горіхи. Потерпілий попросив їх купити йому горілки на честь свята. Коли його пригощали горілкою він та один молодик заходились на веранді. Молодший хлопець захотів пити води і пішов для цього в середину хати. Коли вийшов, почав пропонувати купити у потерпілого за 2 000 грн. пневматичну гвинтівку, на що отримав відмову. Потім він почав кудись квапитись та сказав іншому чоловіку, що треба виїздити, оскільки він знайшов горіхи. Коли обоє чоловіків поїхали, то потерпілий виявив зникнення гвинтівки та заявив про це поліції по телефону за номером «102». Працівники поліції з його дозволу проводили огляд місця події, на даний час гвинтівка йому повернута під відповідальне зберігання. Проводили впізнання обох гостей по фотокартках у нього вдома, а не в м. Кам`янка, він обох впізнав. На слідчий експеримент до його будинку приїздив з працівниками поліції обвинувачений ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_3 розповів суду, що 14 червня 2020 року він, ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_6 їздили на автомобілі ВАЗ, яким користувався останній, в с. Ребедайлівка Михайлівської ОТГ Черкаського району Черкаської області та скуповували у жителів горіхи та металолом. Коли дістались будинку по АДРЕСА_2 , у його власника ОСОБА_2 купили трохи горіхів та металолому. ОСОБА_5 без дозволу господаря заходив у цей будинок та брав там речі. Згодом до місця проживання в м. Сміла приїздили працівники поліції та з автомобіля проводили вилучення якихось речей. На запитання прокурора про причини зміни показів, які ним надавались на досудовому розслідуванні і були оголошені прокурором під час судового розгляду, свідок чітко відповісти не зміг.

Свідок ОСОБА_4 показав, що 14 червня 2020 року він, ОСОБА_3 та його брат ОСОБА_1 їздили на автомобілі ВАЗ, яким користувався останній, в с. Ребедайлівка Михайлівської ОТГ Черкаського району Черкаської області та скуповували у жителів горіхи та металолом. Обвинувачений ОСОБА_1 заснув та спав у машині, коли вони дістались до будинку по АДРЕСА_2 . Свідок ОСОБА_4 разом із ОСОБА_3 зайшли до господаря, яким виявився ОСОБА_2 . Коли потерпілий на дворі спілкувався із ОСОБА_3 , свідок ОСОБА_4 проник без дозволу до будинку, де викрав рушницю, яку непомітно у згорнутому покривалі виніс до автомобіля. Про викрадену річ ОСОБА_3 та ОСОБА_1 дізнались від нього вже у м. Сміла. Згодом приїхали працівники поліції та проводили вилучення викраденої гвинтівки. Точно назвати обстановку у кімнаті, звідки він викрав гвинтівку свідок назвати не зміг, як і не вказав точного місця знаходження викраденої речі до крадіжки.

Свідок ОСОБА_7 показав, що в середині червня 2020 року він та його дочка ОСОБА_8 були у місті Кам`янка Черкаської області. В час, коли вони знаходились біля приміщення колишнього центрального універмагу їх покликали працівники поліції прийняти участь у вилученні зброї в якості понятих. На місці проведення процесуальної дії на вулиці стояв автомобіль «Жигулі» білого кольору та чоловік іншої національності. На капоті автомобіля була виявлена обмотана ізолюючою стрічкою гвинтівка. З цього приводу вказаний чоловік пояснював добровільно, що викрав цю річ у с. Ребедайлівка.

Свідок ОСОБА_8 також розповіла, що в середині червня 2020 року вона із батьком ОСОБА_7 знаходились у місті Кам`янка Черкаської області поблизу нинішнього магазину «Малина». Працівники поліції запросили їх в якості понятих прийняти участь у процесуальних діях. Коли вони прослідували до необхідного місця, там знаходилась машина білого кольору, біля якої стояв обвинувачений ОСОБА_1 . В руках він тримав рушницю, яку на вимогу працівників поліції поклав на капот автомобіля. Сказав, що викрав її в с. Ребедайлівка. Як їй стало зрозуміло, перед цим рушницю добровільно на вимогу працівників поліції він витягнув з багажнику, який на час огляду був відчинений. Біля нього також стояв інший чоловік ромської національності, як згодом стало відомо це був ОСОБА_3 .

Суд, заслухавши покази обвинуваченого, потерпілого, свідків, дослідивши матеріали кримінального правопорушення, приходить до висновку, що провина ОСОБА_1 повністю підтверджується наданими показами в суді, а також іншими дослідженими у залі суду вказаними письмовими доказами.

       Так, з даних рапорту від 14 червня 2020 року (а.с. 104) слідує, що до правоохоронного органу надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про те, що в цей день близько 11 години невідома особа шляхом вільного доступу викрала у нього рушницю.

       З даних протоколу огляду місця події від 14 червня 2020 року та фототаблиці до нього (а.с. 105-107) вбачається, що по місцю проживання ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 працівниками поліції було проведено огляд місця події та зафіксовано обстановку в приміщенні та розміщення меблів, облаштування і оформлення кімнати, звідки було викрадено пневматичну гвинтівку. Суд приймає як доказ вказаний процесуальний документ, оскільки доводи сторони захисту про відсутність згоди потерпілого на проведення процесуальної дії в житлі, повністю спростовуються показами самого потерпілого, який будучи допитаним в суді показав, що всі процесуальні дії в його житлі проводились за його добровільної згоди, а тому відсутність письмової заяви від нього не може свідчити про зворотне. З цього приводу чітко висловився Верховний Суд у постанові у постанові від 12 лютого 2019 року у справі № 159/451/16-к, згідно якої для з`ясування допустимості доказів, отриманих під час огляду в іншому володінні особи, якщо наявність та/або добровільність згоди володільця ставиться під сумнів, суд має виходити із сукупності всіх обставин, що супроводжували цю слідчу дію, враховуючи, але не обмежуючись, наявністю письмового підтвердження такої згоди. Таким чином, незабезпечення допиту в судовому засіданні понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 під час цієї процесуальної дії ще не свідчить про її неприпустимість з огляду на те, що сам потерпілий своїми показами добровільність в погодженні огляду місця події повністю підтвердив і у суду не виникло сумнівів у його позиції. Крім цього, суд не знаходить причин враховувати слушною позицію сторони захисту щодо неможливості проведення цієї слідчої дії до реєстрації кримінального провадження, оскільки як слідує зі змісту протоколу огляду місця події ця процесуальна дія була проведена в один день із датою реєстрації кримінального провадження, а саме в період часу з 16 год. 00 хв. до 16 год. 35 хв., тоді як згідно витягу ЄРДР кримінальне провадження було зареєстроване об 21 год. 47 хв. З цього приводу частина 3 статті 214 КПК України дозволяє проведення огляду місця події у невідкладених випадках до реєстрації кримінального провадження, а тому зафіксовані відомості в ході такої слідчої дії є прийнятними даними та допустимими доказами.

       З даних протоколів пред`явлення осіб для впізнання по фотознімкам від 16 червня 2020 року (а.с. 108-111) слідує, що потерпілий впізнав обвинуваченого ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як осіб, які вдвох у день викрадення гвинтівки відвідували його. Суд вважає, що дані протоколи пред`явлення осіб для впізнання являються належними і допустимими доказами, так як в судовому засіданні потерпілий чітко вказав, що під час таких процесуальних дій він впізнав осіб, які його навідували перед зникненням гвинтівки. При цьому, суд приймає до уваги, що після ряду уточнюючих питань та візуального огляду в судому засіданні свідка ОСОБА_4 , потерпілий ОСОБА_2 чітко вказав, що саме обвинувачений навіть із появою на його тілі бороди найбільше схожий на ту особу, яка навідувалась до нього у кімнату, звідки була викрадена рушниця. Показання потерпілого про невірне зазначення у таких протоколах місця їх проведення суд сприймає як технічну помилку, яка за собою не тягне повне визнання недійсною процесуальної дії.

       З даних протоколу огляду місця події від 16 червня 2020 року (а.с. 112-113) слідує, що за участі понятих ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в присутності обвинуваченого ОСОБА_1 у місті Кам`янка Черкаської області поблизу нинішнього магазину «Малина» було проведено огляд місця події, в ході якого було зафіксовано, що обвинувачений сам тримав в руках рушницю «SPA B4», з його слів викрадену в с. Ребедайлівка, яку в подальшому було вилучено. Заяв і зауважень з приводу слідчої дії не надходило.

       З даних протоколу огляду предмету від 16 червня 2020 року та фото таблиці до нього (а.с. 118-120) слідує, що слідчим було оглянуто вилучену гвинтівку та зафіксовано її характерні ознаки, і ці ознаки, а саме намотка ізолюючої стрічки, повністю узгоджується з показами свідка ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_2 , який вказав, що гвинтівка, яка йому повернута працівниками поліції на відповідальне зберігання являється тією його власністю, яку було викрадено.

       З даних висновку експерта № 8/590 від 26 червня 2020 року (а.с.121-125) слідує, що вартість викраденої пневматичної гвинтівки «SPA B4» складає 1183 грн. 33 коп., що є достатнім розміром шкоди для кримінального переслідування особи, яка вчинила викрадення такої речі.

       З даних протоколу слідчого експерименту від 13.07.2020 року (а.с. 135-137), письмової згоди на таку дію власника домоволодіння ОСОБА_2 (а.с. 134) та відеозапису до цієї слідчої дії слідує, що обвинувачений ОСОБА_1 по місцю скоєння злочину в будинку за адресою АДРЕСА_2 чітко і послідовно, без примусу розповів як він проник до приміщення будинку, де і як виявив пневматичну гвинтівку, як її виніс з будинку потерпілого. Заяви і зауваження щодо цієї процесуальної дії не надходили. Зазначення місця складення протоколу у м. Кам`янка суд знаходить технічною помилкою, так як в тексті самого протоколу та з відеозапису випливає, що місцем його проведення був будинок за адресою АДРЕСА_2 , а тому така технічна помилка не може тягнути нікчемність проведеної процесуальної дії.

       Стосовно показів наданих суду свідком ОСОБА_3 суд вважає їх неправдивими та такими, що не узгоджуються з іншою сукупністю доказів, так як під час проведення слідчого експерименту обвинувачений ОСОБА_1 сам вказував на свою пряму причетність до скоєння злочину. Стороною захисту ця процесуальна дія не спростована. Такі ж показання обвинуваченого зафіксовані у протоколі огляду місця події від 16 червня 2020 року, з якого слідує, що вилучення викраденого відбувалось саме в у м. Кам`янка, а не у м. Сміла, а поняті ОСОБА_8 та ОСОБА_7 будучи під присягою послідовно розповіли про місце і порядок проведення цієї процесуальної дії, протокол якої судом визнано прийнятним доказом. Крім цього, щодо повідомлення про причетність до викрадення гвинтівки брата обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає, що такі показання не узгоджуються із показаннями самого ОСОБА_4 , який не зміг словесно відтворити відомості про обстановку, розміщення меблів та ужитків, які малися в кімнаті, звіди зникла гвинтівка, а так само точного місця її розміщення, яке потерпілий повідомив суду і що було зафіксовано першочерговим протоколом огляду місця події від 16 червня 2020 року. Стосовно оголошених показань свідка ОСОБА_3 , які надавались ним під час досудового розслідування і були змінені в ході судового розгляду, суд приймає до уваги, що свідок не зміг навести суду дійсні причини такої зміни, що впливає негативно на можливість врахування його показів наданих суду. Зрештою суд знаходить єдиною причину зміни показів як намагання сприяти обвинуваченому, який являється його другом і знайомим, уникнути кримінальної відповідальності.

       Відносно показів свідка ОСОБА_4 суд вважає їх також неправдивими та не узгодженими з іншими доказами з огляду на ці ж підстави, а причину таких показів суд вважає намагання свідка сприяти обвинуваченому, який є братом свідка, уникнути кримінальної відповідальності за вчинене.

Оцінюючи зібрані докази по кримінальному провадженні в їх сукупності в результаті повного, всебічного та об`єктивного їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає вину обвинуваченого доведеною.

            Дії обвинуваченого суд кваліфікує за частиною 2 статті 185  КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

            Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.        Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Відповідно до ст.65 КК України - особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.

Статтею 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.        

       За таких обставин справи, враховуючи, що ОСОБА_1 є осудним, суд вважає, що він підлягає покаранню за вчинений ним злочин.                        

При вирішенні питання про вид та міру покарання винному ОСОБА_1 , суд враховує, що обвинувачений по місцю проживання характеризується посередньо, ним вчинено нетяжкий злочин, в період невідбутого покарання за попереднє кримінальне правопорушення згідно вироку Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 листопада 2019 року щодо вчинення аналогічних майнових злочинів, що свідчить про його небажання стати на виправлення, намагання продовжити злочинну діяльність та нехтування довірою держави, наданою у виді раніше призначеного йому іспитового строку.

Обставин, що пом`якшують відповідальність обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, суд не вбачає, так як вказані в обвинувальному акті щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення не знайшли свого судового підтвердження з огляду на невизнання вини та намагання заплутати судове слідство зі сторони обвинуваченого.

Обставиною, що обтяжує покарання винного, передбаченою ст. 67 КК України, яку суд враховує при призначенні покарання, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

За таких обставин, враховуючи згідно вимог ст. 65 КК України ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції частини статті.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 65 КК України, згідно якої особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи наявність обставини, що обтяжує покарання винного, дані про особу винного, а також те, що ОСОБА_1 повторно вчиняє аналогічні кримінальні правопорушення,  суд вважає за можливе його виправлення з ізоляцією від суспільства.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (три) роки позбавлення волі.    

На підставі частини 1 статті 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 листопада 2019 року та остаточно визначити до відбуття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 4 (чотири) роки позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з часу приведення вироку до виконання.

Речові докази по кримінальному провадженню – пневматичну гвинтівку марки «SPA B4», яка була повернута ОСОБА_2 під відповідальне зберігання слід залишити володільцю.

Речові докази – CD-R диск із відеозаписом проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_11 від 13.07.2020 року слід залишити в матеріалах справи.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати на проведення експертизи в загальному розмірі 653 грн. 80 коп. (шістсот п`ятдесят три гривні 80 копійок).

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Кам`янський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.

       У відповідності до ч.6 ст. 376 КПК України учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя :                        В.В.Шкреба