Справа № 373/596/21

Номер провадження 2/373/478/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 липня 2021 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лебедя В.В.,

за участю секретаря судового засідання Тітрової І.В.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача-адвокат Самойленко П.М. звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача завдані збитки в порядку регресу в розмірі 1 825 грн 33 коп., понесені витрати на правову допомогу в розмірі 8 644 грн 50 коп. та судовий збір в розмірі 908 грн 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 06.07.2017 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" (ПрАТ "СК "ВУСО"") та ОСОБА_3 (надалі - страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 4193520-02-10-01, предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки "Skoda Octavia A7", реєстраційний номер НОМЕР_1 . Відповідно до умов договору ПрАТ "СК "ВУСО"" взяло на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування. 24.06.2019 на вул. Кловський узвіз, 7 в м. Києві, відбулась дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля марки «Ford», реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіля марки «Skoda Octavia A7», реєстраційний номер НОМЕР_1 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений транспортний засіб марки "Skoda", реєстраційний номер НОМЕР_1 .

27.06.2019 ПрАТ "СК "ВУСО"" за заявою потерпілого ОСОБА_3 здійснило йому виплату страхового відшкодування в розмірі 5 404 грн 71 коп.

Оскільки відповідальність винуватця ДТП - ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ "СГ "Тас" (приватне)" на підставі Договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ/9100849, то ПрАТ "СК "ВУСО"" звернулося з вимогою до АТ "СГ "Тас" (приватне)". У зв`язку з цим АТ "СГ "Тас" (приватне)" здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок ПрАТ "СК "ВУСО"" в межах ліміту передбаченого Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу деталей і франшизи в розмірі 3 579 грн 38 коп.

Таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням складає 1825 грн 33 коп.

20.12.2019 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО"" (первісним кредитором) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (новий кредитор) укладено Договір № 20/12/2019 про відступлення права вимоги, відповідно до якого новий кредитор отримав право вимоги відшкодування в порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за Договором страхування № 4193520-02-10-01 від 06.07.2017.

27.12.2019 та 06.05.2020 відповідачу було направлено повідомлення про відступлення права вимоги та вимогу про відшкодування збитків в порядку регресу.

Відповідач в добровільному порядку врегульовувати спір відмовився, що й змусило позивача звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 12.05.2021 відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 28.05.2021 постановлено розглядати справу в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін на 15.06.2021.

15.06.2021 розгляд справи відкладено до 22.06.2021, у зв`язку з неявкою сторін.

22.06.2021 розгляд справи відкладено до 08.07.2021, у зв`язку з неявкою відповідача.

08.07.2021 розгляд справи відкладено до 21.07.2021, у зв`язку з направленням запитів.

Позивач та його представник-адвокат Самойленко П.М. до суду не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника позивача-адвоката Самойленка П.М. на адресу суду надійшло клопотання, в якому просив розглянути справу без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до приписів статей 128, 130, 131 ЦПК України. Про причини неявки суд не повідомив та не скористався своїм правом подати відзив на позов, тому в силу вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, не подав відзив і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач в судове засідання не з`явився, а позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, встановив таке.

06.07.2017 між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО"" (ПрАТ "СК "ВУСО"") та ОСОБА_3 (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 4193520-02-10-01 (а.с. 15-17).

Відповідно до п. 1.2 Договору предметом договору є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки "Skoda Octavia A7", реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Страхове відшкодування виплачується страховиком на підставі письмової заяви страхувальника (його представника) і страхового акту про визнання випадку "страховим/нестраховим", який складається страховиком на підставі документів, що підтверджують факт настання страхового випадку і розмір заподіяного збитку (п. 16.1.1 Договору).

Згідно з п. 11.3 Договору страховик зобов`язаний протягом 5-ти робочих днів після складання страхового акту, якщо подія кваліфікована як "страховий випадок", здійснити виплату страхового відшкодування.

Розмір страхового відшкодування у разі пошкодження (знищення) застрахованого транспортного засобу розраховується на підставі даних огляду пошкодженого транспортного засобу і документів, які підтверджують факт страхового випадку і розмір заподіяного збитку. Розмір страхового відшкодування не може перевищувати ліміт відповідальності страховика по транспортному засобу на момент настання страхового випадку (п. 16.5 Договору).

25.06.2019 потерпілий ОСОБА_3 подав страховику ПрАТ "СК "ВУСО"" заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (а.с. 18).

27.06.2019 ПрАТ "СК "ВУСО"" (страховик) складено страховий акт № 07258-02 по Договору страхування наземного транспорту № 4193520-02-10-01 від 06.07.2017.

Відповідно до страхового акту № 07258-02 від 27.06.2019 та рахунку фактури № 000193328 від 25.06.2019 сума страхового відшкодування становить 5 404 грн 71 коп. (а.с. 26, 28).

Копією платіжного доручення № 17101 від 27.06.2019 підтверджується виплата страхового відшкодування на суму 5 404 грн 71 коп., призначення платежу: "страхове відшкодування по договору № 07258-02 від 27.06.2019, по Договору № 4193520-02-10-01 від 06.07.2017 (рахунок № 000193328 від 25.06.2019, страхувальник ОСОБА_3 , заява від 25.06.2019" (а.с. 28).

Відповідальність винуватця ДТП - ОСОБА_2 була застрахована в АТ "СГ "Тас" (приватне)" на підставі Договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ/9100849 від 10.09.2018, що підтверджується матеріалами справи.

20.12.2019 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО"" (первісний кредитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (новий кредитор) укладено Договір № 20/12/2019 про відступлення права вимоги, відповідно до якого новий кредитор отримав право вимоги відшкодування в порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за Договором страхування № 4193520-02-10-01 від 06.07.2017 (а.с. 9-11).

Відповідно до п. 4.1, 4.2 даного Договору ціна договору складає 57 594 грн 31 коп., яку новий кредитор зобов`язаний сплатити первісному кредитору, шляхом перерахування грошових коштів суму, що дорівнює ціні Договору на рахунок первісного кредитора, вказаного в Договорі протягом 7 (семи) банківських днів з дня укладання сторонами договору. Оплата вважається здійснена з моменту перерахування коштів.

Із додатку № 1 до Договору № 20/12/2019 про відступлення права вимоги від 20.12.2019 вбачається, що сума страхового відшкодування становить 5 404 грн 71 коп., а сума боргу - 1825 грн 33 коп. (а.с. 12-14).

Як вбачається з копії квитанції № 0.0.1568175947.1 від 27.12.2019 ОСОБА_1 здійснив на користь ПрАТ "СК "ВУСО"" виплату в розмірі 57 594 грн 31 коп., призначення платежу: "оплата згідно договору № 20/12/2019 про відступлення права вимоги від 20.12.2019" (а.с. 14).

27.12.2019 та 06.05.2020 відповідачу було направлено повідомлення про відступлення права вимоги та вимогу про відшкодування збитків в порядку регресу.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 11 ЦК України визначено підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Така підстава є юридичним фактом. Отже, завдання шкоди є підставою виникнення зобов`язання з відшкодування шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Положеннями ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з частиною 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до ст. 1192 ЦК України, має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. З наведеного слідує, що особа, яка завдала шкоди, зобов`язана відшкодувати потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Такі правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 21.02.2018 у справі № 760/19377/15-ц, від 13.06.2019 у справі № 587/1080/16-ц, від 17.10.2019 у справі № 370/2787/18, від 21.02.2020 у справі № 755/5374/18, від 15.10.2020 у справі № 755/7666/19.

Отже, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність якого застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача, як з винуватця ДТП, підлягає стягненню різниця між фактичною вартістю ремонту автомобіля та страховим відшкодуванням на суму 1 825 грн 33 коп.

В частині стягнення витрат на правову допомогу та судового збору суд виходить з такого.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, що передбачено ст. 15 ЦПК України.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно положень частин 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до суду надано письмові документи: копію ордера серії АА № 0008183 від 09.01.2021 на надання правової допомоги ФОП ОСОБА_1 ; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6314 видане 24.01.2019; копію посвідчення адвоката; копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адвокатського об`єднання "Адвокатус"; копію Договору № 1 про надання правової (правничої) допомоги від 10.12.2019, укладеної між адвокатським об`єднанням "Адвокатус" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ; копію Додаткової угоди № 1 акт приймання-передачі правової (правничої) допомоги по Договору про надання правової (правничої) допомоги № 1 від 10.12.2019 на загальну суму 8 644 грн 50 коп. та копію платіжного доручення № 61 від 11.01.2021 про оплату згідно додаткової угоди, акту приймання-передачі правової (правничої) допомоги по Договору № 1 від 09.01.2021 до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 1 від 10.12.2019 на суму 8 644 грн 50 коп.

Враховуючи те, що витрати на професійну правничу допомогу на загальну суму 8 644 грн 50 коп., підтвердженні належними та достатніми доказами, то позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, обсягом та витраченим часом.

Верховний Суд у постанові від 22.11.2019 у справі № 902/347/18 зазначив, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, що суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Із платіжного доручення № 122 від 08.04.2021 вбачається, що позивачем сплачено 908 грн 00 коп судового збору за подання позову до суду.

Таким чином, з відповідача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 908 грн 00 коп.

Керуючись статтями 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу, - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 завдані збитки в порядку регресу в розмірі 1 825 (одна тисяча вісімсот двадцять п`ять) грн 33 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати за правову (правничу) допомогу в розмірі 8 644 (вісім тисяч шістсот сорок чотири) грн 50 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (03.10.2017) до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повні найменування учасників справи:

Позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , юридична особа: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

СУДДЯ В.В. ЛЕБІДЬ