номер провадження справи  32/109/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2021                                                                              Справа № 908/1688/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Колегія суддів Господарського суду Запорізької області у складі: головуючого судді Колодій Н.А., суддя Смірнов О.Г.,  суддя Топчій О.А., за участю секретаря судового  засідання Новасардової І.В., розглянувши клопотання ТОВ “Сільпо-Фуд” про відшкодування витрат на правову допомогу

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільпо -Фуд” (02090,                      м. Київ, вул. Бутлерова, буд. 1)

до  Товариства з обмеженою відповідальністю “Форт Сема ЛТД” (69124,  м. Запоріжжя,                вул. Випробувачів, буд. 6)

про стягнення 136098,50  грн.

за зустрічним позовом        Товариства з обмеженою відповідальністю “Форт Сема ЛТД” (69124,     м. Запоріжжя, вул. Випробувачів, буд. 6)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільпо -Фуд” (02090, м. Київ,                            вул. Бутлерова, буд. 1)

про        стягнення 303900,29 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом): не з`явився

Від відповідача    за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом): не з`явився

ВСТАНОВЛЕНО:

В провадженні Господарського суду Запорізької області знаходиться справа                                     № 908/1688/20  за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільпо-Фуд” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Форт Сема ЛТД” про стягнення 136098,50 грн. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Форт Сема ЛТД” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільпо-Фуд” про стягнення 303900,29 грн.

Разом з позовною заявою  від Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільпо-Фуд” надійшло до суду клопотання, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, орієнтовний розмір яких визначав в сумі 30118,02 грн.   

Відповідно до автоматичного розподілу від 08.06.2021, справу № 908/1688/20  разом з клопотанням про відшкодування витрат на правову допомогу  передано  на колегіальний розгляд у складі: головуючий суддя Колодій Н.А., суддя  Смірнов О.Г., суддя  Топчій О.А.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 08.07.2021 у справі                                 № 908/1688/20 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільпо-Фуд” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Форт Сема ЛТД” про стягнення 136098,50  грн.   та зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Форт Сема ЛТД” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільпо-Фуд”  про стягнення 303900,29 грн. задоволено частково. В іншій частині первісного та зустрічного позову – відмовлено.

Від позивача 12.07.2021  надійшли додаткові пояснення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в яких позивач просив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ФОРТ СЕМА ЛТД.” 46800 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 15.07.2021 клопотання позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/1688/20 прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено на 21.07.2021.

Про призначення судового засідання сторони повідомлені шляхом направлення ухвали від 15.07.2021 на адреси сторін. Суд визнав явку представників сторін в судове засідання 21.07.2021 необов`язковою та запропонував  відповідачу надати судуд письмове пояснення (заперечення) щодо поданої позивачем заяви з доказами направлення його позивачу.

Від ТОВ «Форт Сема ЛТД»  21.07.2021 надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Представник ТОВ «Сільпо-Фуд» у судове засідання 21.07.2021 не з`явився.

ТОВ «Форт Сема ЛТД» надав до суду заяву від 21.07.2021, відповідно до якої просить суд,   у зв`язку  з неявкою представника позивача, провести судове засідання без його участі. При прийнятті додаткового рішення відповідач просив суд врахувати клопотання про зменшення розміру витрат.

За змістом ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Зважаючи на обмежений статтею 244 ГПК України 10-ти денний строк розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення та приймаючи до уваги, що про час та місце слухання заяви у даній справі сторони повідомлені належним чином, заява розглядається за відсутності їх представників, за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 21.07.2021 судом прийнято додаткове рішення.

Розглянувши клопотання товариства з обмеженою відповідальністю “Сільпо-Фуд” про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/1688/20, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після  ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За визначенням п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, відповідно до приписів ч. 5  ст. 129 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Виходячи з аналізу вказаних статей, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу за для надання такої допомоги.

Відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Правову допомогу позивачу надавав адвокат адвокатського об`єднання  “ДЖЕНТІУМ” Вєтрова Марина Вікторівна згідно довіреності № 1322-2014-20 від 16.06.2020, № 1979-2014-21    та договору № 03 про надання юридичних послуг від 11.05.2018, укладеного з ТОВ “Сільпо-Фуд”.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.05.2018 адвокатським об`єднанням “ДЖЕНТІУМ” (Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Сільпо-Фуд” (Замовник) укладений договір № 03 про надання юридичних послуг, відповідно до п. 1.1 якого Замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором, надає завдання, а Виконавець зобов`язується відповідно до завдання Замовника надавати йому за плату юридичні послуги в обсязі та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до додатку № 1 до цього договору вартість однієї години надання послуг адвокатом згідно посад становить: керуючий партнер – 3000,00 грн. без ПДВ, партнер – 1000,00 грн. без ПДВ, помічник адвоката – 300,00 грн. без ПДВ.

До зазначеного договору адвокатське об`єднання “ДЖЕНТІУМ” та ТОВ “Сільпо-Фуд” 16.12.2019 підписали звіт про надані послуги №21121567 від 08.07.2021, в якому викладено найменування робіт (послуг) та вказано кількість витраченого часу, а саме:

- збір доказів; правовий аналіз договору № 9 від 01.08.2018; збір та правовий аналіз ТАВРів, актів виконаних робіт, іншої первісної бухгалтерської документації, листування сторін та інших доказів щодо викоання договору про викоання робіт на об`єктах нерухомості № 9– 3 год.;

- підготовка та подання до Господарського суду Запорізької області позову по стягнення з ТОВ “ФОРТ СЕМА ЛТД.” на користь ТОВ «Сільпо-Фуд» суми безпідставно набутих та збережених коштів у розмірі 141201,20 грн. – 4 год.;

- підготовка відповіді на відзив на позов – 2 год.;

-  підготовка заяви про зменшення позовних вимог- 1 год;

- участь у  судовому засіданні 13.10.2020 – 1 год.

- За зустрічним позовом підготовка відзиву – 5 год.;

- підготовка клопотання про повернення зустрічної позовної заяви – 2 год.;

- підготовка відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Форт Сема ЛТД.» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.08.2020 - 3 год.;

- підготовка касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду  від 29.10.2020 про скасування ухвали Господарського суду Запорізької області від 25.08.2020 про повернення зустрічної позовної заяви -5 год.;

- підготовка пояснень за клопотанням ТОВ «Форт Сема ЛТД.» про витребування доказів – 1 год.;

- підготовка пояснень щодо призначення судової експертизи - 2 год.;

- підготовка пояснень за зустрічним позовом -3 год.;

- участь в судових засіданнях 02.11.2020, 19.11.2020, 01.12.2020, 13.01.2020, 17.03.2021, 15.04.2021, 02.06.2021 -7 год.   

Всього за звітом кількість витраченого часу складає 39 годин, з урахуванням того, що правовий супровід справи здійснював адвокат – партнер АО “ДЖЕНТІУМ” Вєтрова М.В., вартість послуг з надання професійної правничої допомоги в даній справі склала 1000,00 грн. Всього загальну вартість робіт/послуг визначено з ПДВ в сумі 46800 грн. (39000 грн. +7800 грн. ПДВ)

На підтвердження оплати юридичних послуг позивачем надано платіжне доручення №6921835 від 09.07.2021 на суму 46800 грн.  

Абзацами 1, 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представник позивача заявив  про намір надати докази судових витрат в порядку п.8 ст. 129 ГПК України, врховуючи подання АО «ДЖЕНТІУМ» звіту наданих послуг з описом робіт в межах ставноленого строку.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі “Баришевський проти України” від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі “Гімайдуліна і інших проти України” від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі “Меріт проти України” від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивач довів належними та допустимими доказами понесення ним судових витрат на правничу допомогу в розмірі             46800 грн.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що первісна позовна заява у справі                        № 908/1688/20 була задоволена судом частково, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом даної справи, виходячи з розміру витрат, який визнаний судом обґрунтованим (46800,00 грн.), та пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: у розмірі 40119,60 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв`язку з цим суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

В наданому суду клопотанні відповідач за первісним позовом, посилаючись на висновки Верховного Суду (постанови від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 у справі № 917/1071/18), просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу. Вказує, що з розрахунку позивача щодо кількості витраченого часу вбачається, що до його складу позивач включив час на підготовку клопотання про повернення зустрічної позовної заяви (2 години), відзиву на апеляційну скаргу відповідача на Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.08.2020 про повернення зустрічної позовної заяви (3 години), підготовку касаційної скарги на Постанову Центрального апеляційного господарського від 29.10.2020 про скасування Ухвали господарського суду Запорізької області від 25.08.2020 про повернення зустрічної позовної заяви (5 годин). Враховуючи, що відзив позивача було відхилено ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.10.2020, а касаційну скаргу залишено без задоволення Постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 27.01.2021, позиція позивача щодо наявності підстав для повернення зустрічного позову визнана помилковою. З поданням касаційної скарги, залишеної без задоволення, пов`язано і відкладення судового засідання 13.01.2021 (1 година). При цьому, процесуальний закон відносить на розсуд сторони вирішення питання щодо доцільності подання заперечень проти апеляційної скарги, звернення з касаційною скаргою; подання клопотання про повернення зустрічної позовної заяви законом взагалі не передбачено. Відтак, витрати на підготовку зазначених правових документів, не підтриманих судами, не були неминучими і необхідними. Також, до складу витрат позивач відносить оплату часу, необхідного для підготовки заяви про зменшення позовних вимог вих. № 1948-УРС/07/11 від 28.10.2020 (1 година). Проте, необхідність в складанні такої заяви виникла в зв`язку з власною помилкою при підготовці позову, отже, ці витрати також не були об`єктивно неминучими. Відповідач не погоджується і з включенням позивачем до складу витрат з оплати часу, необхідного для підготовки пояснень про витребування доказів (1 година). Таких пояснень відповідач не отримував, отже суд не мав підстав для їх розгляду. Щодо часу, необхідного для підготовку пояснень щодо призначення судової експертизи, то звертаємо увагу суду, що відповідач відповідного клопотання про призначення експертизи не заявляв, суд не приймав будь-якого процесуального рішення з цього питання, навіть не ставив його на обговорення. Тобто, викладення позивачем міркувань щодо призначення експертизи є його ініціативою. Витрати на оплату часу на підготовку цих міркувань не були об`єктивно необхідними. До складу витрат на професійну правничу допомогу позивач включив витрати з оплати участі у судових засіданнях (8 годин). Звертаємо увагу суду, що необхідність у такій кількості судових засідань стала, в певній мірі, результатом дій позивача, а саме необґрунтованого ухилення від проведення звірки взаєморозрахунків всупереч вимогам ухвал Господарського суду від 13.10.2020, 02.11.2020, 11.11.2020, 19.11.2020, 14.12.2020.   На виконання ухвали суду від 13.10.2020 відповідачем направлено позивачу акт звірки взаєморозрахунків за договором № 9 від 01.08.2018 за період з серпня 2018 року - вересня 2020, але акт по суті позивачем не розглянутий. Натомість 10.11.2020 від позивача отримано акт звірки, до якого, всупереч вимогам ухвали суду від 02.11.2020, включено відомості не лише по заявленій позивачем за договором № 9 про технічне  обслуговування  та ремонт обладнання від 01.08.2018 а й за договором № 01/08 від 01.08.2018 про сервісне обслуговування підйомного обладнання, № 01/08/18 від 01.08.2018 про технічне обслуговування та ремонт систем водопостачання, № 8 від 01.08.2018 про технічне обслуговування і ремонт обладнання. Враховуючи, що предмет позову є стягнення заборгованості лише за договором № 9 від 01.08.2018, включення до акту звірки відомостей щодо розрахунків   за іншими договорами і встановлення кінцевого сальдо з урахуванням цих договорів, робить такий акт неналежним доказом стану взаєморозрахунків за договором № 9 від 01.08.2018. Відповідачем для конструктивного вирішення питання щодо встановлення реального стану взаєморозрахунків, цей акт позивача все ж таки було розглянуто, підготовлено заперечення і направлено позивачу. Відсутність акту звіряння взаєморозрахунків стало підставою для відкладення розгляд у справи 02.11.2021, 19.11.2021, 01.12.2021. Крім того, за клопотанням  відповідача суд ухвалою від 19.11.2020 витребував від позивача журнали  сервісного обслуговування, які  містять відомості, що входять до предмету доказування по справі. Проте, позивач необґрунтовано ухилився від надання суду цих журналів.  Отже, поведінку позивача у процесі відповідач вважає не добросовісною, відмова позивача від проведення звірки взаємних розрахунків, безпідставне заперечення позивачем факту підписання актів призвело до затягування справи.          

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9    статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Приймаючи до уваги ступінь складності  спору між сторонами, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (відповідно до детального звіту про надані послуги                  № 21121567 від 08.07.2021 та акту надання послуг) ціну позову та заперечення відповідача щодо розміру заявлених витрат, суд дійшов висновку, що сума витрат на послуги адвоката в в розмірі 40119,60 грн. з урахуванням  пропорційно розміру задоволених позовних вимог, є завищеною.

Слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та Інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні критерії застосовані Європейським судом з прав людини у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі Тімайдуліна І інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З огляду на ступінь складності справи, кількість та обсяг підготовлених процесуальних документів і наданих сторонами доказів, час витрачений адвокатом, категорію справи та суму предмету спору, загальна вартість професійної правничої допомоги є неспівмірною та підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають сплаті за послуги адвоката, та визнати обґрунтованим при розподілі судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката для даної справи в сумі 20000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Клопотання ТОВ “Сільпо-Фуд” про відшкодування витрат на правову допомогу  задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Форт Сема ЛТД” (69124,                м. Запоріжжя, вул. Випробувачів, буд. 6, код ЄДРПОУ 30709995) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільпо -Фуд” (02090, м. Київ, вул. Бутлерова, буд. 1, ЄДРПОУ 40720198) 20000,00 грн. (двадцять тисяч грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.    

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

3. В іншій частині клопотання залишити без задоволення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 23.07.2021.

Відповідно до ч. 3 та ч. 5 ст. 244 ГПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення може бути оскаржено.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду  через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя                                                                      Н.А.Колодій

           Суддя                                                                                         О.Г. Смірнов

           Суддя                                                                                                О.А. Топчій