Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #95587331

ОКРЕМА ДУМКА

суддів Великої Палати Верховного Суду Прокопенка О. Б., Золотнікова О. С., Князєва В. С.

на ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2021 року в адміністративній справі № 9901/229/19(провадження № 11-222заі21) за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - КДКП) про визнання протиправним і нечинним рішення

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправним і нечинним рішення КДКП від 3 квітня 2019 року № 103дп-19, згідно з яким відповідач притягнув позивача до дисциплінарної відповідальності та наклав на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури;

- визнати протиправними дії КДКП з відкриття 7 лютого 2019 року дисциплінарного провадження стосовно позивача на підставі дисциплінарної скарги прокурора Закарпатської області Гаврилюка В. О. від 18 січня 2019 року;

- зобов`язати відповідача прийняти рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження стосовно позивача.

Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

5 березня 2021 року позивач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення цього суду від 15 серпня 2019 року.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 травня 2021 року відмовлено в задоволенні згаданої заяви ОСОБА_1

ОСОБА_1 не погодився з таким судовим рішенням і 1 червня 2021 року подав апеляційну скаргу, заявивши клопотання про звільнення його відсплати судового збору, розмір якого становить 2270грн, на підставі, зокрема, підпункту «г» пункту 2 і пункту 3 частини першої та частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір», оскільки в його сім`ї на вихованні перебуває троє малолітніх дітей і предметом позову є захист його трудових прав у зв`язку з незаконним, на переконання позивача, звільненням.

Ухвалою судді Великої Палати Верховного Суду від 10 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху через несплату судового збору та ненадання скаржником доказів щодо майнового стану, з огляду на який судом може бути вирішено заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору.

На виконання ухвали від 10 червня 2021 року ОСОБА_1 надіслав на адресу Великої Палати Верховного Суду заяву, у якій просив звільнити його від сплати судового збору у зв`язку з наявністю для цього передумов, визначених підпунктом «г» пункту 2 і пунктом 3 частини першої та частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір», адже він як позивач у справі є членом багатодітної сім`ї, а предметом позову є захист трудових прав.

ОСОБА_1 зазначив, що з 29 грудня 2020 року він звільнений з роботи та з 1 лютого 2021 року перебуває на обліку в органах центру зайнятості як безробітний, а його дружина ніде не працює, оскільки виховує малолітню дитину. На підтвердження наведеного додано копію посвідчення батьків багатодітної сім`ї та трудової книжки,наказів прокуратури про звільнення позивача, про скасування наказів щодо поновлення на роботі та про звільнення позивача.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 13 липня 2021 року повернула апеляційну скаргу ОСОБА_1 , оскільки він не сплатив судовий збір на виконання ухвали від 10 червня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху, відмовивши в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Таке рішення Великої Палати Верховного Суду мотивоване тим, що згідно з наявною в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування декларацією ОСОБА_1 перед звільненням від 9 січня 2021 року він 9 жовтня 2020 року отримав споживчий кредит в Акціонерному товаристві «Альфа-Банк» у розмірі 200 000 грн; за основним місцем роботи як прокурор Берегівської місцевої прокуратури Закарпатської області за період з 1 січня до 29 грудня 2020 року включно отримав заробітну плату в розмірі 371 973 грн; має у власності житловий будинок площею 144 кв. м, а також земельні ділянки площею 1811 кв. м, 1363 кв. м і 1020 кв. м.

За висновками більшості суддів Великої Палати Верховного Суду, обсяг наявного в позивача нерухомого майна, доходів, а також кредитне зобов`язання, яке він зобов`язаний виконувати, спростовують доводи про незадовільний майновий стан. Тому підстави для його звільнення від сплати судового збору за підпунктом «г» пункту 2 і пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» відсутні.

Не погоджуючись із таким висновком більшості суддів Великої Палати Верховного Суду, вважаємо за необхідне відповідно до частини третьої статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) викласти свою окрему думку з таких міркувань.

Згідно із частиною першою статті 133 КАС суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведена норма закону передбачає можливість звільнення судом від сплати судового збору позивача у справі - члена багатодітної сім`ї, а також у разі, коли предметом позову є захист трудових прав (підпункт «г» пункту 2 та пункт 3 частини першої Закону України «Про судовий збір») незалежно від наявності тієї умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача -фізичної особи за попередній календарний рік (пункт 1 частини першоїЗакону України «Про судовий збір»).

Позивач ОСОБА_1 , який у цій справі оскаржує своє звільнення з роботи, заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, підтвердив те, що він є членом багатодітної сім`ї, до того ж безробітним, а отже, підтвердив наявність обставин, з якими підпункт «г» пункту 2 і пункт 3 частини першої та частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір» пов`язують можливість звільнення судом від сплати судового збору.

Таким чином, вважаємо, що наведені скаржником ОСОБА_1 доводи та додані до апеляційної скарги документи давали підстави для висновку про можливість звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 13 травня 2021 року і Велика Палата Верховного Суду мала б задовольнити відповідне клопотання скаржника й відкрити апеляційне провадження у справі для перегляду згаданої ухвали Касаційного адміністративного суду України у складі Верховного Суду.

Судді Великої ПалатиВерховного Суду: О. Б. Прокопенко

О. С. Золотніков

В. С. Князєв



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація