Справа № 595/442/20

Провадження № 2/595/8/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2021

Бучацький районний суд Тернопільської області

одноособово суддею Содоморою Р.О.,

при секретарі Присташ П.Р.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представників позивачів ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бучач справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , Монастириської міської ради та третьої особи Озерянської сільської ради, КП «Бучацьке районне бюро технічної інвентаризації», Бучацької державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове майно, скасування державної реєстрації права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернулися в суд із позовом до ОСОБА_3 , Монастириської міської ради та третьої особи Озерянської сільської ради, КП «Бучацьке районне бюро технічної інвентаризації», Бучацької державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове майно, скасування державної реєстрації права власності. Свої вимоги мотивують тим, що вони є спадкоємцем третьої черги за законом, після смерті ОСОБА_7 . Після смерті ОСОБА_7 залишилося спадкове майно у виді житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . Однак, право власності на вказаний житловий будинок було неправомірно зареєстровано за ОСОБА_8 , та в подальшому відповідачка ОСОБА_3 , після смерті ОСОБА_8 оформила право власності на вказаний будинок за собою, тому просять скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) , індексний номер 48884078 від 26.09.2019 року, винесене державним реєстратором Савкою С.В., Монастириської міської ради, Тернопільської області стосовно об`єкту нерухомого майна - житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 за ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , та визнати за ними право власності по ј частині житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 23 березня 2021 року, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Бучацького районного суду від 20.10.2020 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог КП «Бучацьке районне бюро технічної інвентаризації».

09 грудня 2020 року ухвалою Бучацького районного суду залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Бучацьку державну нотаріальну контору.

Ухвалою судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 19 квітня 2021 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та представник позивачів в судовому засіданні позов підтримали,з підстав наведених у позові.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що вона доглядала свою бабу ОСОБА_8 шість років. На її пропозицію позивачці ОСОБА_1 щоб та доглядала бабу, остання відмовилася. Баба з самого дитинства і до смерті проживала у спірному житловому будинку, працювала в колгоспі, була колгоспницею, проживала разом із своїм братом.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 у судовому засіданні проти позову заперечила, суду пояснила, що її довірителька є спадкоємцем після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_8 оформила право власності на спадкове майно, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який є в матеріалах справи. Зокрема, за нею було зареєстровано право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 . ОСОБА_8 за життя склала заповіт, згідно якого майно заповіла ОСОБА_3 . Спадкова справа, після смерті ОСОБА_8 була заведена Бучацькою державною нотаріальною конторою, де її довірителька подана заяву про прийняття спадщини, після смерті спадкодавця. Згідно даних, які наявні в матеріалах справи вбачається, що спочатку дане господарство було колгоспним двором, проте в подальшому право власності було зареєстровано за ОСОБА_8 .

Представник відповідача Монастириської сільської ради в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи в суді.

Представник третьої особи КП «Бучацьке районне бюро технічної інвентаризації» в судове засідання не з`явився, згідно поданої заяви просить суд розглядати справу у його відсутності, при вирішенні справи покладається на думку суду.

Представник Бучацької міської ради, яка є правонаступником Озерянської сільської ради, подав суду заяву, згідно якої просить суд розглядати справу у його відсутності, при вирішенні справи покладається на думку суду.

Представник третьої особи Бучацької державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи в суді.

Суд, вислухавши строни, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 .

Після смерті ОСОБА_9 спадщина відкрилася за заповітом, який був складений ним 24.02.2001 року, і посвідчений секретарем Озерянської сільської ради.

Згідно вказаного заповіту ОСОБА_9 , все своє майно, заповів ОСОБА_7 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Озерянською сільською радою.

Із погосподарської книги вбачається, що житловий будинок по АДРЕСА_1 , станом на 01.04.1991 року, відноситься до колгоспного двору, членами якого були: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 .

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_8 була колгоспницею, що не заперечується сторонами.

Відповідно до Постанови РМ УРСР від 11 березня 1985 року № 105 «Про порядок державного обліку житлового фонду» і відповідно до чинного на той час порядку обліку господарств колгоспних дворів, все майно колгоспного двору обліковувалося за головою колгоспного двору.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» з наступними змінами, до правовідносин, що виникли раніше, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватись за нормами, що регулювали власність цього двору.

За нормами ст.ст. 120, 123 ЦК УРСР, які діяли до ведення в дію Закону України «Про власність», кожен з членів колгоспного двору мали рівне право на майно колгоспного двору. Тобто, після введення в дію Закону України «Про власність» 15.04.1991 року у всіх членів колгоспного двору виникло право власності на все його майно в рівних частинах, в тому числі і на будинок з господарськими спорудами, які відносилися до цього колгоспного двору, які не втратили право на витребування частки.

Отже, оскільки станом на 15.04.1991 року членами колгоспного двору були ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , тому мають рівне право на майно колгоспного двору, а саме по ј частині житлового будинку по АДРЕСА_1 .

08.11.2019 року державним реєстратором Савкою С.В. було зареєстровано право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , за ОСОБА_8 .

Згідно з частиною 1 статі 368 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, або рішенням суду (частина 2 ст. 370 ЦК України).

Як встановлено в судовому засіданні, між співвласниками житлового будинку ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , до часу смерті, не укладалось угод щодо поділу майна, належного їм на праві спільної сумісної власності та не існує жодного рішення про такий поділ, а тому, при визначенні часток слід виходити із засад рівності часток кожного із них.

Проаналізувавши вищенаведені обставини, матеріали даної справи, дослідивши докази надані сторонами, суд вважає, що оскільки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 були членами колгоспного двору, та мали частку у його майні, тому рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) , індексний номер 48884078 від 26.09.2019 року, винесене державним реєстратором Савкою С.В., стосовно об`єкту нерухомого майна - житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 за ОСОБА_8 порушує права інших членів колгоспного двору, як власників частки у майні, а тому таке рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до абзаців 3 та 4 п.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом ''а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України, проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Щодо позовних вимог про визнання права власності на ј частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , за кожним із позивачів, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_7 , то суд прийшов до наступного висновку.

Ст.ст.76, 80 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Ст.81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки, судом встановлено, що житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , станом на 01.04.1991 року, відноситься до колгоспного двору, членами якого були: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , та які мають рівне право на майно колгоспного двору, а саме по ј частині вказаного житлового будинку, тому в цій частині позов до задоволення не підлягає, так як позивачі просять визнати за ними право власності на цілий житловий будинок, після смерті ОСОБА_7 , мотивуючи свій позов тим, що спірне домоволодіння відноситься до суспільної групи робітничих домоволодінь.

18 березня 2020 року Бучацьким районним судом забезпечено позов, шляхом заборони державному нотаріусу Бучацької державної нотаріальної контори Максимович Л.В., вчинення будь-яких нотаріальних дій щодо спадкового майна ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно ч.7 ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст.ст.12,13,76,81,236-265 ЦПК України, ст.ст.120,123 ЦК УРСР, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , Монастириської міської ради та третьої особи Озерянської сільської ради, КП «Бучацьке районне бюро технічної інвентаризації», Бучацької державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове майно, скасування державної реєстрації права власності - задоволити частково.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) , індексний номер 48884078 від 26.09.2019 року, винесене державним реєстратором Савкою Сергієм Васильовичем, Монастириської міської ради, Тернопільської області стосовно об`єкту нерухомого майна - житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 за ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_1 .

В решті позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду безпосередньо, або через Бучацький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Р. О. Содомора