Справа № 456/429/21

Провадження № 1-кп/456/301/2021

ВИРОК

іменем України

       22 липня 2021 року                                                 місто Стрий Львівської області

Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого – судді Микитина В.Я.,

       з участю секретаря судового засідання Стасів О.Я.,

       найменування кримінального провадження: кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.11.2020 року за № 12020145130000246;

відомості про особу обвинуваченого, що мають значення для справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Львів, житель АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, неодружений, неповнолітніх чи непрацездатних осіб на утриманні не має, депутатом не являється, не працює, пільгами не користується, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, зокрема востаннє на підставі вироку Стрийського міськрайонного суду Львівської області, ухваленого відносно нього 13.02.2017 року у справі № 456/2468/15-к, провадження № 1-кп/456/86/2017, за ч. 3 ст. 185 КК України із призначенням йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, звільнений 27.07.2020 року у зв`язку із відбуттям зазначеного покарання;

Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні котрого обвинувачується особа: ч. 2 ст. 186 КК України;

сторони кримінального провадження: сторона обвинувачення – прокурор Стрийської окружної прокуратури Львівської області Касприк П.С.; сторона захисту – обвинувачений ОСОБА_1 та його захисниця – адвокат Дмитрович Н.В.;

інші учасники судового провадження: потерпілий у кримінальному провадженні – ОСОБА_2 ,

розглянувши дане кримінальне провадження у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення суду, що знаходиться по вул. Т. Шевченка, буд. 89, за участі вищевказаних сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, -

в с т а н о в и в:

       Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Обвинувачений ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, на шлях виправлення не став, а, звільнившись 27.07.2020 року по відбуттю покарання у вигляді позбавлення волі, 18.11.2020 року близько 23.00 год., перебуваючи поблизу магазину «Діжка», що по вул. Львівська, буд. 27-в у м. Стрий Львівської області, та зустрівши раніше незнайомого йому громадянина ОСОБА_2 , побачив в останнього мобільний телефон, після чого, маючи умисел на відкрите протиправне заволодіння цим майном та реалізовуючи такий свій умисел, під надуманим приводом попросив надати можливість ним скористатись у вигляді здійснення телефонного дзвінка, на що громадянин ОСОБА_2 погодився та надав обвинуваченому ОСОБА_3 свій мобільний телефон марки NOKIA 106 Dual моделі ТА-1114 вартістю 386 грн. 67 коп. із сім-картою оператора мобільного зв`язку Lifecell вартістю 75 грн., на рахунку котрої були кошти в сумі 15 грн.. Продовжуючи такий свій умисел, обвинувачений ОСОБА_1 , з корисливих мотивів, повторно, відкрито заволодів зазначеним мобільним телефоном, після чого, незважаючи на неодноразові вимоги потерпілого ОСОБА_2 повернути йому цей мобільний телефон, таких дій не вчинив, на відповідні вимоги останнього не реагував, та, утримуючи відкрито вилучене у нього майно у зазначений спосіб у своїй руці, залишив місце події, пішовши у невідомому напрямку, а, у подальшому, таким майном розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду у загальному розмірі 476 грн. 67 коп..

Визначений обсяг доказів, котрі підлягають дослідженню, та встановлений порядок їх дослідження.

Після роз`яснення обвинуваченому суті обвинувачення, який винним себе не визнав, суд визначив обсяг доказів, котрі будуть досліджуватися, та встановив порядок їх повного дослідження, визначений ч. ч. 1, 2 ст. 349 КПК України. Зокрема у першу чергу досліджувалися усі зібрані у справі докази зі сторони обвинувачення – здійснено допит потерпілого, здійснено допит свідка сторони обвинувачення – ОСОБА_4 , досліджено долучені стороною обвинувачення до матеріалів кримінального провадження документи, у котрих викладені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження. У другу чергу досліджувалися усі зібрані у справі докази зі сторони захисту, а саме здійснено допит обвинуваченого та досліджено документи, котрі характеризують його особу.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним вищезазначеного кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена у судовому засіданні повністю та, зокрема, стверджується такими доказами.

Так, заявою потерпілого ОСОБА_2 від 19.11.2020 року про вчинення відносно нього кримінального правопорушення (а. с. 65), стверджується той факт, що останній просив органи поліції притягнути до кримінальної відповідальності невідомого йому громадянина, який 18.11.2020 року близько 23.00 год. поблизу магазину «Діжка», що по вул. Львівська, буд. 27-в у м. Стрий Львівської області, протиправно відкрито заволодів належним йому мобільним телефоном марки NOKIA 106 Dual моделі ТА-1114 із сім-картою оператора мобільного зв`язку Lifecell, на рахунку котрої були кошти в сумі 15 грн., заподіявши йому майнову шкоду.

Належність зазначених мобільного телефону із сім-картою потерпілому ОСОБА_2 стверджується товарними чеками від 02.02.2019 року фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 та технічним паспортом мобільного телефону (а. с. 66, 67).

Згідно показань потерпілого ОСОБА_2 , наданих детально у судовому засіданні з приводу викладеного у його заяві факту, він пізно ввечері 18.11.2020 року повертався додому після святкування певної події, маючи у руці мобільний телефон. Близько 23.00 год. проходячи поблизу магазину «Діжка», що по вул. Львівська, буд. 27-в у м. Стрий Львівської області, до нього підійшов раніше незнайомий йому чоловік, як виявилося згодом, це був обвинувачений ОСОБА_1 , котрий попросив надати скористатися своїм мобільним телефоном, так як йому терміново потрібно зателефонувати, а він такої змоги не має, на що той погодився. Коли обвинувачений ОСОБА_1 почав телефонувати кудись з його мобільного телефону марки NOKIA 106 Dual моделі ТА-1114 із сім-картою оператора мобільного зв`язку Lifecell, на рахунку котрої були кошти в сумі 15 грн., то почав одразу ж йти у невідомому напрямку, на що він, прямуючи за останнім, почав вимагати зупинитись та повернути свій мобільний телефон, однак той на його вимоги не реагував, а, навпаки, пришвидшив ходу, намагаючись втекти, а згодом зник у невідомому напрямку. Наздогнати обвинуваченого ОСОБА_1 чи відшукати його у подальшому не вдалося.

Заявою громадянина ОСОБА_4 від 11.12.2020 року про добровільну видачу майна (а. с. 68) стверджується той факт, що останній зазначеного числа добровільно видав працівникам поліції придбаний ним у раніше незнайомого йому громадянина мобільний телефон марки NOKIA 106 Dual моделі ТА-1114 чорного кольору, для приєднання його до матеріалів даного кримінального провадження.

Згідно показань свідка ОСОБА_4 , наданих детально у судовому засіданні з приводу викладеного у його заяві факту, він придбав добровільно виданий мобільний телефон у раніше незнайомого йому громадянина, як виявилося згодом, це був обвинувачений ОСОБА_1 , за 100 грн., оскільки той запевнив, що цей телефон належить йому, а в подальшому, мав його викупити у разі такої можливості.

Постановою старшого інспектора Сектора дізнання Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області капітана поліції Кушніра А.І. (а. с. 69-70) мобільний телефон марки NOKIA 106 Dual моделі ТА-1114 чорного кольору визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, а ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області, постановленою 14.12.2020 року у справі № 456/5201/20, провадження № 1-кс/456/890/2020 (а. с. 71), на зазначений мобільний телефон накладено арешт з метою його збереження як речового доказу.

       Згідно дослідженого судом висновку експерта № СЕ-19/114-20/24381-ТВ, виконаного 30.12.2020 року у межах даного кримінального провадження (а. с. 74-79), ринкова вартість наданого на дослідження мобільного телефону марки NOKIA 106 Dual моделі ТА-1114 чорного кольору, станом на 18.11.2020 року становила 386 грн. 67 коп..

       Згідно дослідженої судом довідки про вартість майна за вих. № 04, виданої 15.01.2021 року фізичною-особою підприємцем ОСОБА_6 (а. с. 80), вартість сім-карти оператора мобільного зв`язку Lifecell, бувшої у вжитку, станом на 18.11.2020 року, становить 75 грн..

Обвинувачений ОСОБА_1 у своїх показаннях у судовому засіданні підтвердив ту обставину, що дійсно 18.11.2020 року близько 23.00 год., перебуваючи поблизу магазину «Діжка», що по вул. Львівська, буд. 27-в у м. Стрий Львівської області, побачив раніше незнайомого йому громадянина ОСОБА_2 , в руках якого був мобільний телефон. Оскільки йому терміново потрібно було зателефонувати, а на рахунку його мобільного телефону не було достатньо коштів для цього, то він попросив ОСОБА_2 надати можливість скористатись його мобільним телефоном, а саме здійснити один телефонний дзвінок, на що останній добровільно погодився та надав свій мобільний телефон марки NOKIA 106 Dual моделі ТА-1114 із сім-картою оператора мобільного зв`язку Lifecell, на рахунку котрої були певні кошти для можливості здійснення дзвінка. Оскільки він не міг додзвонитись до свого абонента, то почав це робити ще кілька разів, одночасно рухаючись у напрямку дому, так як поспішав, а ОСОБА_2 рухався за ним, а в подальшому кудись зник, у зв`язку з чим він не мав змоги повернути останньому його мобільний телефон, однак мав намір це зробити, якщо б той йому про це сказав. Тому вважає, що в його діях відсутнє відкрите вилучення у ОСОБА_2 майна останнього, а тому не визнає своєї вини в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, оспорюючи, серед іншого, кваліфікацію такого діяння.

Однак, виходячи з усіх наведених вище доказів, у їх сукупності та взаємозв`язку, суд не враховує надані у судовому засіданні показання обвинуваченого ОСОБА_1 щодо відсутності у нього умислу на відкрите викрадення майна ОСОБА_2 , оскільки такі, разом із позицією обвинуваченого у цілому, спрямовані на ймовірне невстановлення судом істини у кримінальному провадженні та на уникнення обвинуваченим кримінальної відповідальності й її наслідків у вигляді відшкодування заподіяної шкоди, або ж пом`якшення такої відповідальності у спосіб зміни кваліфікації. Такі покази обвинуваченого у наведеній частині є непослідовними та категорично протирічать зібраним у матеріалах кримінального провадження та дослідженим у ході судового засідання усім іншим доказам, а основне показанням потерпілого ОСОБА_2 , із змісту котрих слід дійти висновку, що у спосіб зловживання довірою останнього обвинувачений ОСОБА_1 лише отримав належний потерпілому ОСОБА_2 мобільний телефон із сім-карткою та грошима на її рахунку, та, оскільки, таке вилучення майна відбулося відкрито, то мова йде саме про відкрите викрадення чужого майна (грабіж). У свою чергу, покази потерпілого ОСОБА_2 з самого початку, а саме з часу написання зави про вчинення кримінального правопорушення, і по дату ухвалення даного вироку, є послідовними.

Стаття (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні котрого визнається обвинувачений.

Аналіз зібраних та перевірених у судовому засіданні безпосередньо доказів свідчить про те, що у діях обвинуваченого ОСОБА_1 наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, і суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

При цьому судом взято до уваги також роз`яснення, котрі містяться в абзаці 5 пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року за № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», за змістом котрих якщо обман або зловживання довірою були лише способом отримання доступу до майна, а саме вилучення майна відбувалося таємно чи відкрито, то склад шахрайства відсутній. Такі дії слід кваліфікувати відповідно як крадіжку, грабіж або розбій.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

       Обтяжуючих вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обставин, передбачених ст. 67 КК України, при обранні йому міри покарання суд не вбачає. Щодо повторності вчиненого ним кримінального правопорушення, то така ознака визначене як кваліфікуюча.

       Пом`якшуючих вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обставин, передбачених ст. 66 КК України, при обранні йому міри покарання суд також не вбачає.

               Мотиви призначення покарання.

       При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та сукупність усіх обставин, що його характеризують, зокрема умисну форму вини, спосіб вчинення кримінального правопорушення, мотиви кримінального правопорушення, а також особу обвинуваченого. Так, обвинувачений свою вину не визнав, не покаявся та не відшкодував завдані ним збитки. Обвинувачений ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем проживання, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, у тому числі за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, за що відбував покарання, у тому числі у місцях позбавлення волі, на «Д» обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра КНП «Стрийська центральна міська лікарня» не перебуває, сталих сімейних зв`язків не має, ніде не працює. Крім того, як вбачається із виконаної 01.03.2021 року досудової доповіді про обвинуваченого ОСОБА_1 , орган пробації у ній вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження його волі може становити небезпеку для суспільства, у тому числі окремих осіб.

               З урахуванням наведених обставин, суд, під час вирішення питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , виходячи з положень ст. 65 КК України, вважає за доцільне призначити його у межах, установлених санкцією ч. 2 ст. 186 КК України (станом на дату вчинення кримінального правопорушення), - у вигляді позбавлення волі на строк чотири роки, погодившись таким чином з позицією сторони обвинувачення у цьому кримінальному провадженні щодо міри покарання обвинуваченому, оскільки інших можливих видів покарання у санкції ч. 2 ст. 186 КК України не визначено. Щодо тривалості позбавлення волі у чотири роки, то така, виходячи з незначного розміру заподіяної потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди, зокрема у загальній сумі 476 грн. 67 коп., є у повній мірі достатньою. Цю міру суд вважає гуманною та такою, що відповідає призначеному покаранню, є необхідною і достатньою для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 , а також попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, у тому числі й проти власності.

       Підстав для застосування положень ст. 69 КК України при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, як і для звільнення його від відбування такого покарання згідно положень ст. 75 КК України, суд не вбачає.

       Рішення про цивільний позов.

               Цивільного позову потерпілим ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення, під час розгляду даного кримінального провадження не було заявлено.

               Вирішення інших питань, необхідних при ухваленні вироку.

Судові витрати у даному кримінальному провадженні, котрі полягають у залученні експерта для проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/114-20/24381-ТВ, виконаної 30.12.2020 року й становлять 980 грн. 70 коп., слід вирішити у порядку, передбаченому ст. 124 КПК України, зокрема стягнути з обвинуваченого на користь держави.

               Долю речового доказу – мобільного телефону марки NOKIA 106 Dual моделі ТА-1114, слід вирішити у порядку, визначеному ст. 100 КПК України, зокрема повернути власнику, скасувавши попередньо відповідний арешт, накладений на такий речовий доказ.

               Керуючись ст. ст. 2, 7, 100, 124, 349, 351-354, 358, 368-371, 373-374, 376, 392-393, 395 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

                ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Рішення щодо запобіжного заходу та початку строку відбування остаточного покарання.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до дати набрання даним вироком суду законної сили не обирати.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з моменту приведення даного вироку до виконання.

Рішення щодо речових доказів і документів, а також заходу забезпечення кримінального провадження.

Арешт, накладений на визнаний у даному кримінальному провадженні речовим доказом мобільний телефон марки NOKIA 106 Dual моделі ТА-1114 чорного кольору, на підставі ухвали слідчої судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14.12.2020 року у справі № 456/5201/20, провадження № 1-кс/456/890/2020, - скасувати.

Визнаний у даному кримінальному провадженні речовим доказом мобільний телефон марки NOKIA 106 Dual моделі ТА-1114, чорного кольору, - повернути його власнику ОСОБА_2 .

Рішення про відшкодування процесуальних витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 980 (дев`ятсот вісімдесят) грн. 70 коп. витрат на залучення експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи.

Порядок отримання копії вироку.

Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити засудженому та прокурору, а потерпілому, – на його відповідне прохання про це.

Строк і порядок набрання вироком законної сили та його оскарження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області особами, визначеними статтею 393 КПК України, протягом тридцяти днів з моменту його проголошення .

       Вирок проголошено прилюдно 22 липня 2021 року, негайно після виходу суду з нарадчої кімнати.

Суддя В.Я. Микитин