ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2021 року                                                       м. Дніпро         Справа №  908/1718/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді  Чередка А.Є. (доповідач)      

суддів: Кузнецова В.О., Білецької Л.М.

при секретарі судового засідання: Кандиба Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Запорізької області (суддя - Черкаський В.І.) від  30.03.2021р. у справі № 908/1718/20

про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), -

                                                                 ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.03.2021р. у справі № 908/1718/20:

- заяву Акціонерного товариства “Укрсиббанк” № 24-1-01/684 від 14.08.2020 року (вх. № 16205/08-08/20 від 21.08.2020) задоволено частково;

- визнано вимоги Акціонерного товариства “Укрсиббанк” у розмірі 4 233 788 грн. 11 коп. Зобов`язано керуючого реструктуризацією включити вимоги Акціонерного товариства “Укрсиббанк” до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства. Зобов`язати керуючого реструктуризацією включити витрати Акціонерного товариства “Укрсиббанк” по сплаті судового збору за подання заяви (вх. № 16205/08-08/20 від 21.08.2020) у розмірі 4 204 грн. 00 коп. до реєстру вимог кредиторів відповідно до ч. 2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства;

- в іншій частині заяву Акціонерного товариства “Укрсиббанк” № 24-1-01/684 від 14.08.2020 року (вх. № 16205/08-08/20 від 21.08.2020) залишено без задоволення.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся фізична особа ОСОБА_1 , в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.03.2021р. у справі № 908/1718/20 в частині визнання вимог Акціонерного товариства “Укрсиббанк” у розмірі 4  233  788,11грн. та змінити ухвалу в частині визнання вимог Акціонерного товариства “Укрсиббанк”, виключивши із визнаної суми кредиторських вимог розмір 3 % річних у сумі 339 571,81 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує, що кредитор не заявляв вимоги про стягнення з боржника 3% річних під час розгляду справи № 2-1713/11 Орджонікідзевським районним судом м Запоріжжя, тому втратив право на їх нарахування у зв`язку зі спливом позовної давності, а суд першої інстанції безпідставно визнав  кредиторські вимоги, що складаються з 3 % річних у сумі 339 571,81 грн. за період з 14.08.2017 по 31.07.2020 року.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2021р. у складі колегії суддів: головуючий суддя Чередко А.Є., судді Коваль Л.А., Кузнецов В.О. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.03.2021р. у справі № 908/1718/20, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 01.07.2021р.

В судовому засіданні по справі було оголошено перерву з 01.07.2021р. по 22.07.2021р., про що апеляційним судом постановлено письмову ухвалу.  

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.07.2021 року у зв`язку із відпусткою судді Коваль Л.А. та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 21.07.2021р. апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.03.2021р. у справі № 908/1718/20 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Чередко А.Є., судді – Білецька Л.М., Кузнецов В.О.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги у повному обсягу та просив її задовольнити.

Представник кредитора у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, прийняту з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 безпідставною, посилаючись при цьому на не виконання боржником свого грошового зобов`язання перед банком та наявність підстав для нарахування на суму боргу 3% річних у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України.   

Керуючий реструктуризацією боржника арбітражний керуючий Ревунков В.М. надіслав до апеляційного суду електронною поштою клопотання про проведення судового засідання за його відсутності.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання апеляційним судом обов`язковою не визнавалася, а неявка керуючого реструктуризацією боржника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу по суті у його відсутності.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта та кредитора,  дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.07.2020 року до Господарського суду Запорізької області надійшла заява від 06.07.2020 року (вх. № 1858/08-07/20 від 06.07.2020) фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку, передбаченому ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.08.2020р. відкрито провадження у справі № 908/1718/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), введено процедуру реструктуризації боргів боржника, призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Ревункова Віталія Михайловича.

Повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет 04.08.2020р.

Акціонерне товариство “Укрсиббанк” звернулося до Господарського суду Запорізької області з заявою від 14.08.2020 року № 24-1-01/684 (вх. № 16205/08-08/20 від 21.08.2020) про  визнання кредиторських вимог до боржника - ОСОБА_1 , у якій кредитор просив визнати грошові вимоги: щодо заборгованості за  кредитом - 100  138,80 дол. США, щодо заборгованості за процентами за користування  кредитом 136 676,31 дол. США; щодо заборгованості за процентами за користування грошовими коштами у встановлений договором термін (відповідно до ст. 625 ЦК України) 75  498, 28 дол. США; за нарахованою пенею за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за період 04.08.2019 по 29.02.2020 року 178  340,98 грн.; за нарахованою пенею за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за період з 04.08.2019 року по 29.02.2020 року 609  399,99 грн.; у розмірі 11 704 грн, з яких 4    204, 00 грн. - судовий збір, 7  500, 00 грн. - витрати на оплату професійної правничої допомоги, за подання заяви з вимогами  кредитора по справі 908/1718/20; у розмірі 1  820,00 грн., що стягнуті рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по справі № 2-1713/11; у розмірі 1  762,00 грн. за подання позову, що знаходиться в провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, справа № 336/4003/18, всього на суму 9  450 221,32 грн.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.03.2021р. у справі № 908/1718/20:

- заяву Акціонерного товариства “Укрсиббанк” № 24-1-01/684 від 14.08.2020 року (вх. № 16205/08-08/20 від 21.08.2020) задоволено частково;

- визнано вимоги Акціонерного товариства “Укрсиббанк” у розмірі 4 233 788 грн. 11 коп. Зобов`язано керуючого реструктуризацією включити вимоги Акціонерного товариства “Укрсиббанк” до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства. Зобов`язати керуючого реструктуризацією включити витрати Акціонерного товариства “Укрсиббанк” по сплаті судового збору за подання заяви (вх. № 16205/08-08/20 від 21.08.2020) у розмірі 4 204 грн. 00 коп. до реєстру вимог кредиторів відповідно до ч. 2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства;

- в іншій частині заяву Акціонерного товариства “Укрсиббанк” № 24-1-01/684 від 14.08.2020 року (вх. № 16205/08-08/20 від 21.08.2020) залишено без задоволення.

Зазначена ухвала в частині визнання вимог Акціонерного товариства “Укрсиббанк”, а саме 3 % річних у сумі 339 571,81 грн. і є предметом апеляційного оскарження.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість ухвали Господарського суду  Запорізької  області від 30.03.2021 року, в оскаржуваній частині, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На час відкриття провадження у справі № 908/1718/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Частиною 2 Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність  Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992р., № 31, ст. 440 із наступними змінами).

Відповідно до ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

За ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, що додаються до заяви.

До заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Зі змісту заяви Акціонерного товариства “Укрсиббанк” про визнання кредиторських вимог до боржника від 14.08.2020 року № 24-1-01/684 (вх. № 16205/08-08/20 від 21.08.2020) вбачається, що заявлена сума кредиторських вимог складається з сум стягнутих заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.05.2011 року по справі № 2-1713/11, яким з ОСОБА_1 та поручителя стягнуто заборгованість у розмірі 142 015,24 доларів США з яких: 100 138,80 дол. США - заборгованість за кредитом; 36 327,69 дол. США - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом; 1 015,18 дол. США - пені за несвоєчасне повернення кредиту; 4 533,57 дол. США - пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитом та судових витрат у розмірі 1 820 грн.

Також кредитором нараховано додатково: за період 11.01.2008-31.07.2020 - 3% річних у розмірі 75498,28 дол. США; за період 04.08.2019-29.02.2020 - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у розмірі 178340,98 грн; за період 04.08.2019-29.02.2020 - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування  кредитом у розмірі 609399,99 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що між Акціонерним комерційним інноваційним банком “УкрСиббанк” (з 21.12.2009 року змінено назву на Публічне акціонерне товариство “УкрСиббанк”, з 24.11.2018 року змінено назву на Акціонерне товариство “УкрСиббанк”) та ОСОБА_1 , укладено договір про надання споживчого кредиту №    11271868000 від 19.12.2007 року з додатковою угодою від 19.12.2007 року.

Відповідно до умов Кредитного договору, Банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 103 000,00 дол. США, а позичальник зобов`язався повертати наданий кредит та сплачувати проценти у розмірі 12,9% річних, але у будь-якому випадку не пізніше 18.12.2037 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору ( п. 1.1, 1.2 кредитного договору).

За користування кредитними коштами позичальник зобов`язався сплатити проценти у розмірі 12,9 % річних. Проценти нараховуються на суму кредиту, що надана банком позичальнику і ще не повернута останнім у власність Банку, та сплачуються у порядку, встановленому договором.

Сторони домовилися, що за умовами договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених п. 5.2 договору (п. 1.3. кредитного договору). Відповідно до додаткової угоди від 19.12.2007 року у випадку настання обставин, передбачених пунктами “а” “б” п. 5.2 договору, у тому числі за порушення позичальником кредитної дисципліни, зокрема неналежного виконання умов договору встановлюється процентна ставка у розмірі подвійної процентної ставки, що діє відповідно до п. 1.3.1 договору.

Відповідно до п. 7.7 кредитного договору строк дії договору встановлюється з дня його укладення і до повного погашення суми кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій та/або пені, у разі її нарахування.

Згідно з п. 4.1. кредитного договору за порушення зобов`язання позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов`язань Банк має право вимагати сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченої платежу, сума якого розраховується за офіційним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення платежу, включаючи день погашення заборгованості.

Згідно зі ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За приписами ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено пі обставини, якщо інше не встановлено законом.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.05.2011 року по справі № 2-1713/11 стягнуто з ОСОБА_1 та поручителя заборгованість у розмірі 142 015,24 доларів США з яких: 100 138,80 дол. США - заборгованість за кредитом; 36 327,69 дол. США - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом; 1 015,18 дол. США - пені за несвоєчасне повернення кредиту; 4 533,57 дол. США - пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитом та судових витрат у розмірі 1 820 грн.

У вказаному рішенні, суд установив, що 04.12.2008 року позивач пред`явив вимогу відповідачу про погашення заборгованості за кредитом у сумі 1 402,14 доларів США протягом тридцять одного дня, якою також повідомив про наслідки невиконання вимоги у встановлений строк, а саме, що термін повернення кредиту та інших грошових зобов`язань у повному обсязі буде визнано таким, що настане па тридцять другий день з дня отримання цієї вимоги (повідомлення). Дана вимога була отримана відповідачем 23.12.2008 року що підтверджується підписом ОСОБА_1 на вимозі, не виконана відповідачем, а тому строк дострокового виконання кредитного договору у повному обсязі настав 24.01.2009 року.

Отже, АТ “УкрСиббанк” набуло право вимоги до боржника ще 24.01.2009 році, пред`явивши вимогу про дострокове повернення кредиту, відтак з цього часу не здійснюється нарахування відсотків.

Так, як вірно зазначено судом першої інстанції, Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме такі висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (провадження № 14-10цс18), від 4 липня 2018 року (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) зроблено висновок, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення па заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні.

Відтак, нарахування Банком заборгованості по процентам та пені включно до 04.08.2020 року не відповідає вищевказаним висновкам Великої Палати Верховного Суду, втім кредитор не позбавленитй права на нарахування 3% річних на суму заборгованості за весь період прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові від 16.01.2019 року у справі № 464/3790/16-ц (14-465цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що 3% річних передбачені ст. 625 ЦК України, можуть бути визначені у доларах США та нараховуються виходячи із простроченої суми, вираженої у відповідній грошовій валюті. У частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що 3% річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення. Тому при обрахунку 3% річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті.

За наведених обставин АТ “УкрСиббанк” правомірно нараховано 3% річних у сумі 75498,28 дол. за період 11.01.2008-31.07.2020, на заборгованість по поверненню кредиту, стягнуту заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.05.2011 року по справі № 2-1713/11, яке не виконано боржником.  

Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України).

За загальним правилом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Враховуючи дату звернення кредитора до суду з заявою про визнання кредиторських вимог - 14.08.2020, подання боржником до суду заяви про застосування строків позовної давності та строк позовної давності у три роки, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що визнанню у справі підлягає розмір нарахованих кредитором 3% річних за період 14.08.2017-31.07.2020, що станом на 14.08.2020 року складає в гривневому еквіваленті 339571,81 грн.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо неправильного застосування судом першої інстанції строку позовної давності до вимог кредитора щодо визнання 3% річних, адже з огляду на приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України не заявлення ним вимог про стягнення 3% річних під час розгляду справи № 2-1713/11 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя не позбавляє кредитора права на нарахування 3% річних на суму боргу, в т.ч. стягнутої судовим рішенням, за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, а розмір нарахованих 3% річних обмежується лише строком позовної давності, яку і було вірно застосовано місцевим господарським судом, виходячи з дати заявлення АТ “УкрСиббанк” відповідних грошових вимог у справі про банкрутство боржника.

З огляду на усе вищевикладене апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги апелянта необґрунтованими, а оскаржувану ухвалу такою, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, тому підстави передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду Запорізької області від 30.03.2021р. у даній справі відсутні.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги  у сумі 6306,00грн. слід покласти на останнього.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 231, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

                                                    ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.03.2021р. у справі № 908/1718/20 – залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.03.2021р. у справі № 908/1718/20 – залишити без змін.

Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги покласти на фізичну особу ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 22.07.2021 року.

Головуючий суддя                                                                                  А.Є. Чередко  

Суддя                                                                                                      В.О. Кузнецов

Суддя                                                                                                     Л.М. Білецька