ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/396/21 пров. № А/857/8704/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача                                                                 Шинкар Т.І.,

суддів                                                                                   Кухтея Р.В.,

                                                                                             Шевчук С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Калинич Я.М.), ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження в м.Ужгород 15 березня 2021 року у справі №260/396/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

03.02.2021 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, просив: визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області, щодо відмови в перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01.04.2019; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років 01.04.2019 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-ХІІ та з врахуванням положень постанови №704, згідно оновленої довідки Закарпатського обласного військового комісаріату про грошове забезпечення для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019 року №ХР12655, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України. Суд першої інстанції вказав, що з набранням чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому саме у зв`язку з набранням законної сили вказаним рішенням суду позивач отримав право на перерахунок пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ. Суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача у зв`язку з направленням на його адресу від Закарпатським ОВК довідки від 08.12.2020 № ХР 12655 про грошове забезпечення позивача станом на 05.03.2019 виник обов`язок проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що підставою для перерахунку пенсії військовим пенсіонерам може бути рішення Кабінету Міністрів України, тоді як з 05.03.2019 таке рішення не приймалось. Скаржник вказує, що довідка, видана Закарпатським обласним військовим комісаріатом та подана до ГУ ПФУ в Закарпатській області, самостійно не породжує право позивача на перерахунок пенсії. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не вжив вичерпних заходів щодо витребування усіх необхідних документів та фактично вирішив справу на підставі недопустимих доказів. Зазначає, що суд першої інстанції, не будучи впевненим у достовірності викладених у довідці даних, фактично перебрав на себе дискреційні повноваження органу Пенсійного фонду шляхом зобов`язання останнього без перевірки коректності вказаних у довідці складових грошового забезпечення здійснити перерахунок пенсії позивача.

Враховуючи, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), в силу приписів статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з 2007 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 у справі №260/290/20 Закарпатський обласний військовий комісаріат надав до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області довідку №ХР12655 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.04.2019.

14.12.2020 ОСОБА_1 звернувся у Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про виконання судового рішення, просив повідомити про прийняте рішення за результатами розгляду довідки, виданої Закарпатським обласним військовим комісаріатом на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/290/20.

Листом від 29.12.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав для перерахунку пенсії, оскільки після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, нормативно-правових актів щодо визначення складових грошового забезпечення, за якими має проводитись перерахунок пенсії, Кабінетом Міністрів України не приймалось. Вказано, що довідка від 08.12.2020 №ХР 12655 повернена уповноваженому органу без розгляду листом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 15.12.2020.

Вважаючи таку відмову неправомірною, ОСОБА_1 звернувся із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) статтею 63 якого встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 18 статті 43 Закону № 2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Згідно з частиною 3 статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45), встановлено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відповідно до частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у первинній редакції постановлено: перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

При цьому, пункт 2 вказаної Постанови передбачав поетапність виплат підвищення перерахованої пенсії, а саме: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Пунктом 6 зазначеної Постанови внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, пункт 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 викладено у такій редакції: під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Проте, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.

При цьому, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі №826/3858/18, Верховний Суд у постанові від 12 листопада 2019 року, серед іншого вказав на те, що системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вказує на те, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.

Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Отже, із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 6 серпня 2019 року у справі № 160/3586/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року, а також у рішенні Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у справі №160/8324/19, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року.

Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області, у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджено Постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007   №3-1, (далі - Порядок №3-1) відповідно до пункту 4 якого заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.

Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ. При цьому перерахунок може бути здійснено після надходження до органу Пенсійного фонду довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій.

Вказане відповідає висновкам Верховного Суду, висловленим у постановах від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а, від 15.07.2020 у справі №520/3360/19, від 02 грудня 2020 року справа № 338/1296/16-а.

При цьому, відмова у проведенні перерахунку пенсії позивача, викладена листом від 29.12.2020 не мотивована недоліками поданої позивачем заяви, невідповідності змісту та (чи) форми такої вимогам законодавства, а тому аргументи скаржника щодо не відповідності заяви позивача вимогам встановленого зразка не можуть братись до уваги судом апеляційної інстанції.

Отже, право позивача на перерахунок пенсії з 05.03.2019 є беззаперечним, а передумовою для проведення перерахунку є оформлення довідки від 08.12.2020 №ХР 12655, яка містить інформацію про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 за відповідною (аналогічною) посадою, яку обіймав позивач на день звільнення зі служби, та окрім посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, містить інформацію щодо розмірів надбавки за особливості проходження служби, за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, надбавки за кваліфікацію, премію.

Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Згідно з частиною 2 статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

За встановлених обставин, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними покликання скаржника на не прийняття нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», після 05.03.2019 та не передбачення чинним законодавством індивідуального перерахунку пенсій військовослужбовцям за їхньою заявою та згідно з долученою довідкою про розмір грошового забезпечення, як на підставу відмови у задоволенні заяви позивача.

Щодо аргументів скаржника про те, що суд першої інстанції, не будучи впевненим у достовірності викладених у такій даних, фактично перебрав на себе дискреційні повноваження органу Пенсійного фонду шляхом зобов`язання останнього без перевірки коректності вказаних в довідці складових грошового забезпечення здійснити перерахунок пенсії позивача, то такі, на переконання суду апеляційної інстанції є безпідставними, оскільки затверджений Порядок №3-1 алгоритм дій щодо подання документів для проведення перерахунків раніше призначених пенсій виготовлення відповідних довідок із зазначенням у них змін розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій відносить до компетенції уповноважених структурних підрозділів, яким в межах спірних правовідносин є Закарпатський обласний військовий комісаріат, яким і підготовано довідку від 08.12.2020 №ХР12655. Тоді як скаржник, як орган, що призначає пенсії, здійснює перерахунок пенсії на підставі поданих документів та не наділений компетенцією ставити під сумнів коректність вказаних в довідці складових грошового забезпечення.

Щодо покликання скаржника на втручання суду у дискреційні повноваження, то суд апеляційної інстанції вважає такі необґрунтованими, з огляду на наступне.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

За приписами пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку коли поданих доказів достатньо для того, щоб зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти те чи інше рішення чи зробити ту чи іншу дію, суд вправі обрати такий спосіб захисту порушеного права.

Обрана судом форма захисту порушених прав у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення стаття 316 КАС України прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні викладено мотиви протиправності дій відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року у справі №260/396/21 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар

судді Р. В. Кухтей

С. М. Шевчук