Справа № 306/1407/20

Провадження № 2/306/100/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2021 року                 м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої - судді                  Тхір О.А.,

з участю секретаря судового засідання –   Станкович Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява в залі суду цивільну справу за позовом  Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк», в інтересах якого діє представник Ляр Дмитро Юрійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,  -

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», позивач, банк) звернулось до суду з позовом до   ОСОБА_1   (далі - відповідач) про стягнення заборгованості. Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що між АТ КБ «ПриватБанк» і відповідачем було укладено кредитний договір, за яким позичальник отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Зазначає, що у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором, станом на 11.08.2020 року в нього перед банком утворилася заборгованість у розмірі 38585 грн. 53 коп., з яких: 28162 грн. 96 коп. заборгованість за простроченим тілом кредиту, 1827 грн. 92 коп. заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України, 8594 грн. 65 коп.- нарахована пеня. Зауважує, що Банк свої зобов`язання виконав в повному обсязі, а відповідач ухиляється від виконання зобов`язань, в зв`язку з чим просить стягнути з відповідача 38585,53 грн. заборгованості за кредитом та судові витрати у справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, до суду надіслав заяву в якій вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив їх задовольнити, а справу розглянути у його відсутність, у разі неявки відповідача, дав свою згоду на ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач повторно не з`явився в судове засідання, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Разом з цим, на адресу суду подавав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з бажанням брати участь у судовому засіданні, подавав клопотання про долучення копії квитанції про сплату суми боргу, в розмірі в якому він визнає позов.

Крім цього, 09.01.2021 року відповідач надіслав на адресу суду та інших учасників відзив на позовну заяву з клопотанням про поновлення строку для подання відзиву. Так, матеріалами справи встановлено, що на вимогу відповідача копію позовної заяви з додатками йому надіслано на його електронну адресу 17.12.2020, фактично проживає за межами Закарпатської області, а за адресою реєстрації проживання позовну заяву не отримував. В клопотанні про поновлення процесуального строку зауважує, що лист від суду отримав 26.12.2012 року, та у зв`язку з необхідністю підготувати такий – надіслав до суду 09.01.2021 року. Враховуючи доводи клопотання, судом поновлено строк для подання відзиву.

У відзиві на позовну заяву відповідач повністю заперечив обставини, викладені в позовній заяві, зауважив, що будь-яких кредитних договорів не підписував, не обумовлено будь-якого строку кредитування, кредитного ліміту, відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів, в зв`язку з чим просив у позові відмовити в повному обсязі.

22.02.2021 року представником позивача на адресу суду надіслано відповідь на відзив з дотриманням процесуальної форми, порядку та строків, визначених ЦПК України, в якому позивач зауважує, що договірні правовідносини виникли на підставі договору, який укладений у формі анкети-заяви позичальника, з підписом позичальника, якою підтверджується, що останній ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Баку, зауважує, що така заява про приєднання до Умов та Правил разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, що розміщені на офіційному сайті Банку, складають Договір про надання банківських послуг. Стверджує, що відповідач ознайомлений з умовами кредитування, оскільки до матеріалів позовної заяви долучено «Витяг з тарифів обслуговування кредитних карток «Універсальна», з якого вбачається, що відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 3,5% (42% на рік), вказано розмір комісій та штрафів, разом з цим посилається і на виписку з рахунку відповідача та розрахунок заборгованості як на доказ прийняття відповідачем запропонованих умов, оскільки той користувався карткою та коштами на ній, та частково погашав заборгованість. Разом з цим у відзиві позивач посилається на презумпцію правомірності правочину, дійсності умов щодо односторонньої зміни тарифів та умов обслуговування, обґрунтовує порядок нарахування та погашення заборгованості, та просить стягнути заборгованість за кредитом, яка станом на 11.08.2020 становить 38585,53 грн.

01.02.2021 року позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, згідно з якою, посилаючись на процесуальні права, зокрема, право на власний розсуд розпоряджатись правами щодо предмета спору, просить стягнути заборгованість з відповідача, що розрахована станом на 14.01.2021 року, у розмірі 29211,88 грн, з яких 27383,96 – заборгованість за тілом кредиту, та 1827,92 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України. Разом з цим додає розрахунок заборгованості відповідача станом на 14.01.2021 року, згідно з яким в графі «сума коштів, внесених відповідачем на погашення заборгованості» наявні відображені суми, які внесені відповідачем після звернення банку до суду.

11.02.2021 року на електронну пошту суду відповідач надіслав відзив на заяву про зменшення позовних вимог, згідно з яким повністю заперечує існування кредитних договірних відносин між ним і банком, та щодо розрахунку суми заборгованості доданого до заяви про зменшення позовних вимог зауважує, що відсутнє чітке обґрунтування сум в даному розрахунку. Разом з цим зазначає, що згідно з Випискою по рахунку відповідача станом на 08.2020 фактична сум його витрат як клієнта становить 79236,08 грн., а сума коштів внесених як клієнтом на рахунок 63929,56 грн., тому фактично заборгованість, на його думку складає різницю між цими сумами – 14535,28 грн. В зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні позовних вимог банку в розмірі 29211,88 грн. - повністю.

Враховуючи, що відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин, у відповідності до ст.ст. 223, 280 ЦПК України суд за згодою представника позивача вважає можливим розглянути справу у його відсутності в порядку заочного розгляду.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 626, ч.1 ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому (ч.1 ст.634 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Із положень ст. 1055 ЦК України слідує, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом статті 10561 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом та договірні.

Судом встановлено, що на підставі Анкети-зави про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку позивач надав відповідачеві в користування грошові кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Для здійснення грошових операцій за кредитним договором банк видав відповідачу кредитну картку: номер НОМЕР_1 , дата відкриття 02.03.2017, термін дії 05/20, та номер НОМЕР_2 , дата відкриття 03.01.2019, термін дії 11/22.

Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки відповідачу був встановлений кредитний ліміт: 10000,00 грн з 27.07.2018, а 13.12.2018 кредитний ліміт зменшено до 0,00 грн. Разом з цим встановлено, що старт карткового рахунку зазначено дату 02.03.2017 року з кредитним лімітом 0,00 грн., тобто грошові кошти у вигляді кредитного ліміту у сумі 10000,00 грн. надано відповідачу лише 27.07.2018 року, і з цього часу він ними користується.

Посилаючись на те, що Анкета-Заява, в сукупності з тарифами, а також умовами та правилами надання банківських послуг складають умови кредитного договору, який відповідач не виконує, позивач, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 29211,88 грн, з яких 27383,96 – заборгованість за тілом кредиту, та 1827,92 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України. Згідно з наданим банком розрахунком така заборгованість розрахована станом на 14.01.2021 року. Згідно з первісними вимогами, розрахунками станом на 11.08.2020 року, та випискою про рух коштів за договором б/н ОСОБА_1 станом на 11.08.2020 заборгованість визначено у сумі 38585,53 грн., та в дану суму заборгованості (в тіло кредиту) включено як відсотки так і пеню.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за процентами за користування кредитом.

Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, позивач посилається на Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень того, що саме з цими Витягом з Тарифів та Витягом з Умов було ознайомлено відповідача, який при цьому погодився з ними, підписуючи Заяву.

Разом з цим, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки зміст цього документа повністю залежить від волевиявлення і дій лише однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у Заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, комісії, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Крім цього, матеріали справи не містять будь-яких доказів про домовленість сторін щодо строку дії договору чи кінцевого терміну повернення кредитних коштів, будь-яка вимоги про дострокове повернення коштів або повернення наданих коштів відповідачу не пред`являлась, строк дії кредитної картки до листопада 2022 року, тобто на день звернення до суду, строк дії не сплив, тому відсутні підстави для нарахування відсотків за прострочений кредит на підставі ст. 625 ЦК України. Разом з цим, встановлено, що банком неправомірно в суму заборгованості на день звернення до суду включено 8594,65 грн пені, згідно з розрахунком заборгованості та випискою з рахунку відповідача станом на 11.08.2020.

При цьому згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в Заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Наведена правова позиція сформульована Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 (справа № 342/180/17), яка, в силу положень частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підлягає врахуванню усіма іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача кредитної заборгованості, в розмірі, заявленому позивачем - відсутні, оскільки позичальник при укладенні кредитного договору у вигляді заяви-анкети не підписав жодного документу, який обумовлював би порядок та умови сплати таких платежів як відсотки за користування коштами, пені та штрафів внаслідок порушення зобов`язання, строків виконання зобов`язання. Разом з цим, відсутні підстави для нарахування відсотків за ст. 625 ЦК України, оскільки строк дії кредитної картки станом на день звернення до суду та подання заяви про зменшення позовних вимог не закінчився.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, то суд виходить з наступного.

Як вбачається з розрахунку заборгованості та виписки по картковому рахунку з часу відкриття карткового рахунку на підставі анкети-заяви позивача, з 02.03.2017 року до 27.08.2018 року відповідач поповнював даний рахунок власними коштами та використовував такі на власні потреби, кредитні кошти до 27.08.2018 року йому не надавались, мінусового балансу залишку коштів не було. З 27.07.2018 на картковий рахунок відповідача встановлено кредитний ліміт 1000 грн. і з 27.07.2018 до 07.08.2020 відповідачем витрачено 85788,71 грн. кредитних коштів та за цей період повернуто банку 68229,77 грн. Посилання представника позивача на те, що заборгованість відповідача перед станом на 11.08.2020 року 38585,53 грн. спростовується розрахунком заборгованості та випискою по картковому рахунку, з яких вбачається, що позивачем до тіла кредиту включено пеню у розмірі 21026,59 грн, та відсотки. Тому, суд вважає доведеною обставину, що станом на 11.08.2020 року заборгованість відповідача перед банком складала 17558,94 грн (різниця між фактично витраченими позивачем коштами та внесеними ним на рахунок 85788,71-68229,77=17558,94).

Разом з цим відповідно до заяви про зменшення позовних вимог та розрахунку заборгованості відповідача станом на 14.01.2021 року банк просить стягнути з відповідача 29211,88 грн., яка складається з 27383,96 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту та 1827, 92 грн. – заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України. Виписки по рахунку про рух коштів відповідача за період 12.08.2020 до 14.01.2021 року не надано. З наданих розрахунків заборгованості, що містяться в матеріалах справи станом на 11.08.2020 та виписки по рахунку станом на 11.08.2020 встановлено (вище), що заборгованість відповідача станом на 11.08.2021 року перед банком складала 17558,94 грн., а з розрахунку заборгованості, наданого банком станом на 14.01.2021 року, встановлено, що за період з 12.08.2020 до 14.01.2020, відповідачем внесено 06.10.2020 - 779,00 грн та 23.10.2020 - 8594, 66 грн. в рахунок погашення заборгованості (графа розрахунку «сума коштів, внесена клієнтом на погашення заборгованості»). Таким чином, станом на 14.01.2020 та на день звернення із заявою про зменшення позовних вимог заборгованість відповідача перед банком складала 8185,28 грн., і саме така сума заборгованості відповідача перед банком доводиться матеріалами справи. В іншій частині позовні вимоги не доведено та не обґрунтовано.

Разом з цим, в ході розгляду справи відповідач визнав заявлені банком вимоги частково та надав суду копію квитанції про перерахування на рахунок позивача, а саме, на картковий рахунок НОМЕР_3 (банк одержувача ПриватБанк) суми 14535,28 грн. (квитанція № НА98-Н36Н-Т44С-48А1 від14.04.2021 року АТ «УніверсалБанк»), що є більшою, ніж сума заборгованості перед банком, та фактично, компенсовано і суму судового збору, сплаченого банком при поданні позовної заяви.

За таких обставин, враховуючи, що фактично отримані та використані надані позивачем грошові кошти в добровільному порядку відповідачем повернуті в повному обсязі після звернення кредитором до суду, що свідчить про порушення його прав на день звернення до суду, суд вважає вимоги позивача за заявою про зменшення позовних вимог обґрунтованими в частині заявлених вимог на суму 8185,28 грн. – доведена сума заборгованості відповідача перед банком на день подання заяви про зменшення позовних вимог, яка погашено відповідачем добровільно в ході розгляду справи, в іншій частині заявлені вимоги безпідставні та не доведено існування заборгованості відповідача в цій частині.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи те, що у ході судового розгляду відповідачем ОСОБА_1 подано до суду квитанції про сплату суми заборгованості перед АТ КБ "Приватбанк" в повному (більшому) обсязі, суд ходить до висновку, що відповідачем належним чином виконано свої зобов`язання перед банком, погашено заборгованість за кредитним договором, відтак відсутній предмет позову в частині визнаних вимог, в іншій частині вимоги не доведені, тому в задоволенні заявлених вимог слід відмовити.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 18, 76, 95, 133, 141, 223, 258, 263-265 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Відомості про учасників справи:

Найменування позивача: Акціонерне  товариство комерційний банк «Приват Банк», адреса 49094 м. Дніпропетровськ,  вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ЄДРПОУ 14360570.

Ім`я позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 (на даний час Мукачівського району), Закарпатської області, РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Свалявського районного суду

Закарпатської області О.А.Тхір

21.07.2021 року