РІШЕННЯ

іменем України

3 квітня    2007 року                                                                                        м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого: Павліченка С.В. суддів: Куштана Б.П., Фазикош Г.В.

при секретарі: Талпа С.М., з участю прокурора Рожкова Володимира Олександровича, представника ОСОБА_1, ОСОБА_3, представникаОСОБА_2, ОСОБА_4, розглянувши в судовому засіданні справу за позовом прокуратури Закарпатської області в інтересах ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання недійсним та скасування свідоцтва про права власності на квартиру,

встановила:

ОСОБА_1звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на квартиру.

Позивач зазначав, що під час шлюбу з відповідачкою нами була придбана кооперативна АДРЕСА_1, однак відповідачка ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право власності на цю квартиру в цілому, чим незаконно позбавила його права власності на частину квартири.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 18 жовтня 2006 року позов задоволений.

Визнане недійсним та скасоване свідоцтво за № 19 від 11.06.2001 року видане ОСОБА_2виконавчим комітетом Ужгородської міськради наАДРЕСА_1

В апеляційній скарзі відповідачки ОСОБА_2ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції як незаконного та необгрунтованого і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Прокурор та представник ОСОБА_1 проти задоволення апеляційної скарги заперечують, вважають рішення суду законним та обгрунтованим.

Апеляційна скарга    підлягає до задоволення з таких підстав.

При розгляді даного спору, суд першої інстанції не повно з'ясував обставини справи і прийшов до не вірного висновку про незаконність отримання відповідачкою ОСОБА_2 свідоцтва про право власності на спірну квартиру та порушення прав позивача.

Справа №. 22ц-175                                                                                        Номер рядка статистичного звіту 5

Головуючий у І інстанції: Писанець К.К.

Доповідач : С.В.Павліченко

З  матеріалів   справи   вбачається,   що   ОСОБА_2була  членом житлового будівельного кооперативу.

За чинним в час вступу до кооперативу законодавством таким членом могла бути окрема особа, незалежно від складу її сім'ї.

У 1985 році ОСОБА_2 отримала ордер № НОМЕР_1 на АДРЕСА_1, тобто отримала квартиру в користування.

У 2001 році їй видана довідка, що отримана в користування квартира повністю оплачена.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про власність" член ЖЕК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру.

З цих підстав ОСОБА_2 набула квартиру у власність та отримала свідоцтва про право власності.

Свідоцтво про право власності на квартиру було отримано відповідачкою у 2001 році відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема Житлового кодексу України, Закону України "Про власність", Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу.

Розірвання шлюбу між сторонами в 2002 році не може бути підставою для визнання такого свідоцтва про право власності недійсним та скасування.

Суд не мав підстав для задоволення вимоги позивача, оскільки на час видачі свідоцтва не були порушені вимоги закону та права позивача.

Відповідно до змісту ст. 146 ЖК України, ст. 15 Закону "Про власність", п. 43 Примірного статуту ЖЕК, чинного сімейного кодексу України та Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи" від 18 вересня 1987 року N 9, право колишнього члена сім'ї на квартиру чи її частину не може бути підставою для визнання недійсним свідоцтва про право власності на таку квартиру, виданого під час шлюбу.

Зазначені обставини, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і постановления нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. 146 ЖК України, ст. 15 Закону "Про власність", п. 43 Примірного статуту ЖЕК ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області,

рішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2задовольнити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 18 жовтня 2006 року скасувати.

В задоволенні позову прокуратури Закарпатської області в інтересах ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання недійсним та скасування свідоцтва про права власності на квартиру відмовити.

Рішення проголошене в порядку ст. 218, 317 ЦПК України, набирає законної сили з моменту його проголошення і відповідно до ст. 326,327 ЦПК України може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.