Справа № 466/798/19

У Х В А Л А

                                                             судового  засідання

22 липня 2021 року Шевченківський районний суд м. Львова у складі колегії:

головуючої-судді              Білінська Г.Б.

при секретарі                    Терех У.І.

за участю прокурора         Пацюркевич О.В.

захисника                           Остапик О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова Пацюркевича О.В. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою  у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та

клопотання захисника Остапик О.П. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 із тримання під вартою на домашній арешт, -

                                                             у с т а н о в и в :

у провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому на 60 днів, оскільки ризики, які стали підставою для обрання щодо обвинуваченого запобіжних заходів, не зменшилися.

Захисник Остапик О.П.  звернулась до суду із  клопотанням про обрання обвинуваченому більш м`якого  запобіжного заходу -  домашнього арешту,посилаючись на те, що  обвинувачений ОСОБА_1   має постійне місце проживання,  міцні соціальні зв`язки і не має наміру   скриватись від суду  та впливати  на  потерпілого та свідків.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання  захисника, окрім цього пославшись на погіршення свого  стану здоров`я в умовах ізоляції від суспільства,    та заперечив   клопотання   прокурора .

Заслухавши доводи учасників процесу, суд прийшов до наступного висновку.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова  обвинуваченому продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 24.07.2021 року  включно.

Відповідно до змісту ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Встановлено, що обвинуваченому  під час досудового розслідування обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався судом. Цей строк завершується 24 липня 2021 року. До його спливу неможливо завершити розгляд даного кримінального провадження, оскільки не допитано всіх свідків зі сторони обвинувачення, не досліджено докази сторони обвинувачення  та захисту.

При вирішенні заявлених клопотань прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого  під вартою та захисника про зміну  запобіжного заходу  суд керується нормами глави 18 КПК України.

Вирішуючи заявлені клопотання, суд бере до уваги, що існування обґрунтованої підозри чи обґрунтованого обвинувачення передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити злочин. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване» залежить від усіх обставин справи. Факти, які дають підставу для підозри і висунення обвинувачення не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи. У цьому випадку достатніми є докази, які об`єктивно зв`язують обвинуваченого з певним злочином і не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми для висунення звинувачення.

Звертаючись в суд з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має викласти обставини, які доводять, що заявлені раніше ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не гарантує запобігання цим ризикам.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п.1 та 2 ч.1 ст.194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 та ч.6 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Отже, під час судового розгляду кримінального провадження продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою можливе за наявності обставин, передбачених п.п.1,2 ч.1 ст.194 КПК України, і за умови якщо в суді буде встановлено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним у клопотанні прокурора ризикам. Водночас зміна такого запобіжного заходу на  домашній арешт можлива, якщо в суді буде встановлено достатність застосування більш м`якого  запобіжного заходу.

При вирішенні заявлених  клопотань суд застосовує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Суд покладає в основу свого рішення положення, за якими продовження тримання обвинуваченого  під вартою може бути виправданим заходом у справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає   інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу, закріпленого у статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд виходить із принципу забезпечення захисту інтересів суспільства, які переважують правило поваги до особистої свободи, оскільки життя людини є найвищою цінністю, а   ОСОБА_1    обвинувачується у вчиненні вмисного вбивства .

У клопотанні про зміну запобіжного заходу сторона захисту наголошує на тривалості перебування обвинуваченого під вартою,  на необґрунтованість вказаних прокурором ризиків і шаблонність клопотань.

Однак, як зазначає Європейський суд з прав людини, питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі "Єчюс проти Литви" (Jecius v. Lithuania), N 34578/97, п.93, ECHR 2000-IX).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції»   № 12369/86 від 26.06.1991 вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Суд враховує висновок Європейського суду з прав людини про те, що термін "обґрунтована підозра" означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 рішення ЄСПЛ у справі "Нечипорук і Йонкало проти України").

Наведені прокурором у клопотаннях докази на підтвердження факту і обставин вчинення злочину, причетності обвинуваченоо до його скоєння свідчать про подальше існування обґрунтованого  обвинувачення у вчиненні цих злочинів.

Доводи сторони захисту на користь обвинуваченого не спростовують доводів прокурора, не перевищують суспільного інтересу у справі, який також полягає і у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, встановленні істини у справі, забезпеченні виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобіганні процесуальних ризиків.

Суд вважає, що продовжують існувати ризики, які передбачені ст.177 КПК України і слугували підставою для обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою - відсутні.

Керуючись ст. 331 КПК України,

                                                                п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити термін дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою до 60 днів - з 25 липня 2021 року по 22 вересня 2021 року включно.

У задоволення клопотання захисника Остапик О.П. - відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити начальнику Львівської установи виконання покарань УДПтСУ у Львівській області №19.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту проголошення.

Повний текст ухвали складено 23.07.2021р.

Головуюча суддя                                                                                      Г.Б.Білінська