Справа № 2 – 3259 / 10

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

іменем    україни

26 травня 2010  року   Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді    Яковенко Н.Л.,

при секретарі Залєвській Я.В.

за участю:

представника позивача Грицької Л.А.,

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу   за  позовом Відкритого акціонерного товариства «Полтавський автоагрегатний завод» до ОСОБА_2,  Київського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області   про визнання особи такою, що втратила право користування жилим  приміщенням, -

В С Т А Н О В И В :

ВАТ „ПААЗ” 31 березня 2010 року звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання її та неповнолітнього сина ОСОБА_4 такими, що втратили право користування жилим приміщенням в гуртожитку по АДРЕСА_1

    Позивач в позовній заяві посилався на те, що  ОСОБА_2 та неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровані в гуртожитку по АДРЕСА_1 не проживають з січня 2009 року,  тому є такими, що  втратили право користування жилим приміщенням.

    В поданій до суду позовній заяві позивач просив суд визнати ОСОБА_2 та її сина ОСОБА_4 такими, що втратили право користування жилим приміщенням в гуртожитку по АДРЕСА_1 та зобов’язати Київський РВ ПМУ МУВС України в Полтавській області знати їх з реєстраційного обліку за даною адресою.

    В судовому засіданні  представник позивача повністю підтримала позовні вимоги, посилаючись на викладені в заяві обставини.

    Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні   позовні вимоги не визнала та пояснила, що постійно мешкає разом з сином в АДРЕСА_1 Останнім часом здійснює догляд за непрацездатною  ОСОБА_5, тому могла на час здійснення комісією перевірки її проживання не знаходитися в кімнаті. Просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

      Київський РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області для участі  в справі своїх представників не направив,  подав заяву з проханням розглядати справу без участі представника.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які приймають участь в розгляді справи, дослідивши зібрані по справі   докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 є гуртожитком та зареєстрований  на праві власності за ВАТ „Полтавський автоагрегатний  завод”.

Також встановлено, що відповідач ОСОБА_2  та її неповнолітній син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстровані в гуртожитку по АДРЕСА_1  

Відповідно до ст.ст. 71, 72 ЖК України наймач або член його сім’ї може бути визнаний таким, що втратив право користування жилим приміщенням, зокрема, за умови,  що не проживає в ньому  без поважних причин понад шість місяців.

Відповідно до ст.ст.  10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести  ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивач ВАТ «ПААЗ», посилаючись в поданій до суду позовній заяві та в судовому засіданні на не проживання відповідача в спірній кімнаті з січня 2009 року, надав до суду акти комісії, складені 30 вересня 2009 року, 06 жовтня 2009 року, 16 грудня 2009 року, 21 січня 2010 року та  22 лютого 2010 року.

Будь-які докази вважати відповідача такою, що не мешкала в кімнаті АДРЕСА_1 в період з січня 2009 року по 30 вересня 2009 року позивачем надано не було.  

Відповідно ж  до складених в період з 30 вересня 2009 року по 22 лютого 2010 року   та наданих до суду актів, при перевірці секцій гуртожитку комісія відвідала кімнату АДРЕСА_1, але мешканець була відсутня.

 Жоден з актів не містить в собі посилання на дійсну фактичну перевірку комісією факту проживання ОСОБА_2 в кімнаті. Як встановлено в судовому засіданні, жодного разу комісія  чи окремі її члени  не заходили до кімнати відповідача.  Факт відсутності відповідача в кімнаті на час проведення перевірки судом не оцінюється як обставина непроживання  її  в кімнаті.

Допитані в судовому засіданні свідки давали показання про фактичне проживання відповідача  ОСОБА_2 в кімнаті АДРЕСА_1  

Показання допитаних в судовому засіданні  свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, та ОСОБА_8, які були членами комісії,   не спростовують твердження відповідача про її проживання в кімнаті АДРЕСА_1 гуртожитку.

Встановивши дані обставини, суд, перевіривши і оцінивши відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України  пояснення сторін про відомі їм обставини, що мають значення для справи, поряд з іншими  в справі доказами, приходить до висновку, що позивачем  в судовому засіданні не доведено відсутність відповідача ОСОБА_2 та її неповнолітнього сина ОСОБА_4, 20 лютого 1995 року  в кімнаті АДРЕСА_1 понад встановлені строки.  Тому  позовні вимоги про визнання  ОСОБА_2 та її сина ОСОБА_4  такими, що втратили  право користування жилим приміщенням по АДРЕСА_1 задоволенню не підлягають.

За Законом України ?ро свободу пересування та вільних вибір місця проживання в України” реєстрація – це  внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи  та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого  центрального  органу  виконавчої влади з питань реєстрації.  

Підстави для зняття відповідача та її сина з  реєстрації за адресою м. Полтава, вул. Вільямса, 1 не встановлені в судовому засіданні, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги  до  Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області  задоволенню не підлягають.

    Відповідно до ст. 88 ЦПК України понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись  ст.ст. 209, 213-215  ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Полтавський автоагрегатний завод» до ОСОБА_2,  Київського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області   про визнання особи такою, що втратила право користування жилим  приміщенням відмовити.

Рішення суду може  бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави  шляхом  подачі заяви  про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги  на рішення суду протягом двадцяти днів  після  подання  заяви  про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня  проголошення рішення.

Рішення суду набирає чинність після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо  подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи  апеляційним судом.

Головуючий                /підпис/         Н.Л.Яковенко

Суддя                             Н.Л.Яковенко