Судове рішення #955654
РІШЕННЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

27 березня 2007 року                                                                          м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області   у складі:

головуючого - судді Леска В.В. суддів - Панька В.Ф., Мацунича М.В. при секретарі - Карбованець М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_1на рішення Рахівського районного суду від 26 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, про виселення з будинку без надання іншого жилого приміщення , -

ВСТАНОВИЛА:

У листопада 2006 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про виселення з жилого будинку без надання іншого жилого приміщення.

Позивач зазначав, що відповідно до укладеного договору купівлі-продажу від З жовтня 2006 року він являється власником житлового АДРЕСА_1, в якому проживає колишня співмешканка попереднього власника - ОСОБА_1, яка відмовляється звільнити житлові приміщення чим створює йому перешкоди у користуванню власністю. Вказаний будинок потрібний для проживання його сім'ї, оскільки іншого житла не має.

Рішенням суду позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідачка порушила питання про скасування рішення суду як незаконного та необгрунтованого і направлення справи на новий розгляд.

Межі оскарження - при вирішенні спору суд керувався ст. 48 Закону України "Про власність, яка не передбачає виселення із житлового будинку, як одну з підстав захисту права власності на нерухоме майно.

Відповідачка повторно не з'явилася в судове засідання, хоча повідомлялася про час та місце розгляду справи.

Представник відповідачки - ОСОБА_5 не з'явився в судове засідання. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належний чином, що вбачається із протоколу судового засідання від 13 березня 2007 року.

Представник позивача - ОСОБА_6 не визнав апеляційну скаргу і пояснив, що ОСОБА_2 є власником будинку і тому вправі вимагати усунення перешкод у користуванні належним йому майном.

Треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_3 просили відхилити апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідачки ОСОБА_6., третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Справа 22ц- 391/07                                                                                                                           Номер рядка статистичного звіту : 130

Головуючий у першій Інстанції: Бліщ О.Б. Суддя - доповідач : Леско В.В.

 

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із того, що права співмешканців чи родичів колишнього власника є похідними від права власника. Тому з припиненням для власника права власності на житловий будинок, його родичі чи співмешканці також втрачають право користування цим будинком і відповідно до ст. 48 Закону України "Про власність" позов є підставним та підлягає до задоволення.

Проте з таким висновком суду не можна погодитися повністю, виходячи з наступного.

Встановлено, що понад 30 років відповідачка ОСОБА_1 прописана та проживає в АДРЕСА_1

Це вбачається з її пояснення в суді першої інстанції та довідки виконавчого комітету Рахівської міської ради від 29 грудня 2006 року № 5479.

12 жовтня 2006 року позивач став власником спірного будинку, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів.

Відповідно до ч. З ст. 168 ЖК України договір найму жилого приміщення, укладений як на визначений, так і на невизначений строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо жиле приміщення, займане наймачем, необхідне для проживання йому та членам його сім'ї. У цьому випадку власник будинку (квартири) повинен попередити наймача про наступне розірвання договору за три місяці.

Позивачем не дотримано цих вимог закону в частині попередження відповідачки за три місяці про наступне розірвання договору найму. Позов про виселення відповідачки подано менше чим за місяць, після того, як ОСОБА_2 став власником спірного будинку.

При вирішенні спору суд не перевірив виконання позивачем зазначених вимог закону.

Крім того, постановляючи рішення, суд послався на Закон України "Про власність", який не передбачає виселення.

З огляду на викладене та відповідно до вимог п. 1, п. З ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню та необхідно ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_2 у задоволенні позову про виселення із-за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та не застосування закону, який підлягав застосуванню і як передчасно заявленого.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, ст. 158, 169 Житлового кодексу України, колегія суддів, -

РІШИЛА:

Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Рахівського районного суду від 26 грудня 2006 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_2до ОСОБА_1про виселення з житлового АДРЕСА_1без надання іншого житлового приміщення відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація