Справа № 2-617\10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2010 року місто Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Томащака А.С.
при секретарі Зейтулаєвій З.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Перовської сільської ради, Ради Міністрів АР Крим про зобов’язання надати у приватну власність земельну ділянку та будинок
встановив:
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів про зобов’язання надати у приватну власність житлового будинку на земельній ділянці площею 0,10га в межах с. Дубки, Перовської сільської ради Сімферопольського району АР Крим за рахунок коштів Державного бюджету України, мотивуючи свої вимоги тим, що вона має право, як депортована особа, на облаштування на своїй історичній батьківщині, однак відповідачі не виконують свої обов’язки в цій частині та не виділяють позивачу з членами її сім’ї індивідуальний житловий будинок за місцем її реєстрації.
В ході судового засідання представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Представник Ради Міністрів АР Крим заявлені позовні вимоги не визнав, просив суд у їх задоволенні відмовити, надавши письмові заперечення проти позову, та пояснивши в ході судового засідання, що облаштування депортованих осіб здійснюється в межах бюджетних призначень визначених Державним бюджетом України та бюджетом АР Крим, розпорядження землями в межах населених пунктів здійснює сільська рада на підставі норм земельного законодавства.
Представник виконавчого комітету Перовської сільської ради в судове засідання не з’явився, надавши письмові заперечення проти позову відповідно до яких відповідач позонві вимоги не визнає, оскільки останні фактично зводяться до передачі позивачу земельної ділянки, що розташована за адресою АДРЕСА_1, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_3, а тому не може бути передана позивачу по справі.
Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши докази у їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Відповідно до архівної довідки ОСОБА_1 є депортованою особою.
29.03.2009 року ОСОБА_4 діючи за дорученням в інтересах ОСОБА_1 звернувся до виконавчого комітету Перовської сільської ради с заявою про переоформлення земельної ділянки АДРЕСА_1 з ОСОБА_3 на ОСОБА_1, оскільки остання здійснює на даній земельній ділянці індивідуальне будівництво.
07.04.2009 року виконавчий комітет Перовської сільської ради надав ОСОБА_4 відповідь, що земельна ділянка АДРЕСА_1 находиться у користуванні у ОСОБА_3, ОСОБА_5 здійснює на даній земельній ділянці самовільне будівництво, підстав для припинення права користування ОСОБА_3 на земельну ділянку відповідно до земельного законодавства, не має.
28.04.2009 року ОСОБА_4 діючи за дорученням інтересах ОСОБА_1 повторно звернувся до виконавчого комітету Перовської сільської ради с заявою про надання у приватну власність житлового будинку на земельній ділянці за рахунок коштів Державного бюджету України
07.05.2009 року виконавчий комітет Перовської сільської ради надав ОСОБА_4 відповідь, що земельну ділянку АДРЕСА_1 надати у користування ОСОБА_1 не можливо, оскільки дана земельна ділянка знаходиться у користуванні у ОСОБА_3, підстав для надання ОСОБА_1 земельної ділянки немає.
Позивач, його представник в обґрунтування заявлених позовних вимог посилаються на Угоду по питанням, пов’язаним з відновленням прав депортованих осіб, національних меншин та народів від 17.12.1993 року, разом з цим дані посилання не ґрунтуються на законі, оскільки вказаною угодою визначено, що приймаюча сторона буде надавати співпрацю депортованим особам в отриманні кредитів на будівництво, придбання або облаштування житла.
Не обґрунтованими є і посилання позивач та його представника і на Постанову КМ України №1952 від 17.12.2003 року «Про затвердження Порядку забезпечення депортованих осіб та членів їх сімей, які повернулися в Україну, житлом, збудованим або придбаним за рахунок бюджетних коштів» оскільки даною постановою визначено, що депортовані особи беруться на окремий квартирний облік місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, до компетенції яких належать питання облаштування таких осіб, за місцем реєстрації проживання. Житло для депортованих осіб будується та придбавається згідно з щорічними програмами розвитку житлового будівництва, що розробляються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними та Севастопольською міською держадміністраціями з урахуванням затверджених Держкомнацрелігій річних планів капітального будівництва об'єктів для зазначеної категорії осіб. А Постановою КМ України №637 від 11.05.2006 року на яку також посилається позивач, його представник в обґрунтування заявлених позовних вимог затверджено лише програму розселення та облаштування депортованих кримських татар і осіб інших національностей, що повернулися на проживання в Україну, їх адаптації та інтеграції в українське суспільство на період до 2010 року, при цьому ця програма спрямована на розв'язання соціально-економічних і культурно-освітніх проблем, пов'язаних з поверненням в Україну депортованих кримських татар і осіб інших національностей (далі - репатріанти), визначення пріоритетних завдань органів виконавчої влади щодо їх розселення, облаштування, адаптації та інтеграції в українське суспільство.
Відповідно до довідки Перовської сільської ради ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_2, знаходиться на квартирному обліку, яка особа, що потребує поліпшення житлових умов в загальному списку під №68 та в списку громадян з числа раніше депортованих в окремій черзі під №40
З рішення №5\429 від 09.12.2009 року виконавчого комітету Перовської сільської ради та додатку до вказаного рішення, щодо інформації квартирного обліку вбачається, що на квартирному обліку в виконавчому комітеті Перовської сільської ради знаходиться 162 особи, в т.ч. в списку осіб з числа раніше депортованих, що перебувають в окремій черзі – 59 осіб, з них з правом першочергового отримання житла – 21 особа, з правом позачергового отримання житла – 1 особа. З 2005 року жодна особа з числа депортованих житло не надавалось.
З відповіді Республіканського комітету АР Крим у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян вбачається, що ОСОБА_1 значиться у зведеному реєстрі репатріантів та з 17.08.2005 року сім’я ОСОБА_1 перебуває в загальній черзі на окремому обліку депортованих осіб.
Отже в ході судового засідання беззаперечно встановлено, що права ОСОБА_1, як депортованої особи з боку відповідачів жодним чином не порушені, оскільки вона знаходиться на окремому житловому обліку депортованих осіб та значиться у зведеному реєстрі репатріантів.
Тому підстав для задоволення позовних вимог не має, оскільки вони є необґрунтованими та безпідставними.
На підставі Постанови КМ України №1952 від 17.12.2003 року «Про затвердження Порядку забезпечення депортованих осіб та членів їх сімей, які повернулися в Україну, житлом, збудованим або придбаним за рахунок бюджетних коштів», Постанови КМ України №637 від 11.05.2006 року «Про затвердження програми розселення та облаштування депортованих кримських татар і осіб інших національностей, що повернулися на проживання в Україну, їх адаптації та інтеграції в українське суспільство на період до 2010 року», керуючись ст.. 212-215 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Перовської сільської ради, Ради Міністрів АР Крим про зобов’язання надати у приватну власність житлового будинку на земельній ділянці площею 0,10га в межах с. Дубки, Перовської сільської ради Сімферопольського району АР Крим за рахунок коштів Державного бюджету України – залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд АР Крим через Сімферопольський районний суд шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження рішення і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги на рішення суду або у порядку ч.4 ст.295 ЦПК України
Суддя А.С. Томащак