Справа №1-20/ 2007р

ВИРОК

ІМ"ЯМ УКРАЇНИ

05 квітня 2007 року Червоноармійський райсуд Житомирської області в складі:

головуючого - судді                     Баладиги В.В.

при секретарі                                 Козачок Н.В.

З участю прокурора                      Кучер Л.П.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт.Червоноармійську справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, уроженця м.Камрат, Молдавська республіка, жителя с.Старий Майдан, Червоноармійського району, Житомирської області, гагуз, громадянин України, освіта середньо-спеціальна, працює СВК "Маяк", різноробочим, раніше не судимий

за ст. 164 ч.1 КК України

встановив:

Підсудний ОСОБА_1. згідно рішення Червоноармійського районного суду, Житомирської області від 22 жовтня 1999 року зобов'язаний сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 1/2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з 13 жовтня 1999 року, на користь ОСОБА_2на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, до його повноліття.

Підсудний починаючи з квітня 2002 року по 1 лютого 2007 року систематично, злісно ухиляється від сплати аліментів, працюючи в СФГ "Маяк" безпідставно звільнявся з роботи, а на прохання керівників зазначеного господарства продовжувати працювати умисно ухилявся, в центр зайнятості на облік не ставав, а працював в односельчан і зароблені кошти використовував для власних потреб та на придбання спиртних напитків . На попередження виконавчої служби в Червоноармійському районі, про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів не реагував, та на виклики до виконавчої служби не зявлявся.

Злісно ухиляючись від сплати аліментів підсудний допустив заборгованість за 9 місяців 2002 року 391 грн 54 коп, за 8 місяців 2003 року 363 грн 11 коп, за 8 місяців 2004 р 462 грн 32 коп, за 12 місяців 2005 року 1122 грн 80 коп, за 11 місяців 2006 року 1461 грн 70 коп та за січень 2007 року 163 грн 45 коп., а всього заборгованість становить 3964 грн 92 коп.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1свою вину у вчиненні злочину передбаченого ст.164ч.1 КК України визнав повністю, щиро розкаюється вчиненому, підтвердив всі обставини, при яких вчинив злочин, пояснивши, що дійсно згідно рішення Червоноармійського райсуду він зобов"язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2. на утримання сина ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_1року народження у розмірі 1/4 всіх видів заробітку але не менш 1/2 неоподаткованого мінімума до його повноліття. Він працював в місцевому господарстві і сплачував аліменти, а починаючи з квітня 2002 року він розрахувався з роботи і аліментів не сплачував. В 2003 - 2004 році він періодично влаштовувався на роботу в місцевому СФГ "Маяк", але пропроцювавши декілька місяців звільнявся і працював в односельчан, а зароблені кошти використовував для власних потреб, аліментів не сплачував. В 2005-2006 рр він в господарстві не працював, аліментів не сплачував, так як не бажав працювати та платити аліменти, тому утворилась велика заборгованість. Нині він влаштувався на роботі буде сплачувати аліменти і погашать заборгованість.

Крім визнавальних показів підсудного його вина підтверджується показами свідків та матеріалами справи.

Свідок ОСОБА_2. суду пояснила, що від шлюбу з підсудним вона має сина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1року народження батьком якого являється підсудний. Згідно рішення суду підсудний зобов'язаний сплачувати аліменти на її користь на утримання сина в розмірі

1/4 частини заробітку, але не менш 1/2 частини неоподаткованого мінімума доходів громадян, щомісячно. Починаючи з 2002року підсудний почав ухилятись сплачувати аліменти. Вона неодноразово з цього приводу зверталась до виконавчої служби, писала заяви, особисто розмовляла з підсудним щоб він сплачував аліменти, однако він ухилявся їх сплачувати, нанадавав ніякої допомоги на утримання сина, не давав йому ніяких подарків. На даний час утворилась заборгованість по сплаті аліментів близько 4000грн.

Свідок ОСОБА_3суду пояснив, що він працює державним виконавцем Червоноармійського управління юстиції і в нього знаходиться виконавче провадження по стягненню аліментів з підсудного на користь ОСОБА_2. на утримання сина. Починаючи з квітня 2002 року підсудний умисно почав ухилятись від сплати аліментів, розрахувався з роботи місцевого господарства, а потім в 2003 та 2004 рр періодично на декілька місяців влаштовувався на роботу і знову розраховувався. Підсудного попереджали про кримінальну відповідальність за умисне ухилення від сплати аліментів, але він для себе належних висновків не робив. На виклики до виконавчої служби не з"являвся. На облік в центрі зайнятості не ставав і не влаштовувався на роботу. Працював в односельчан, а зароблені кошти витрачав на спиртне.

З оголошеного пояснення ОСОБА_4. даного працівникам міліції вбачається, що підсудний проживає разом з нею, в ст.Старий Майдан.ОСОБА_1. зобов"язаний сплачувати аліменти на утримання сина, але він працювати в господарстві не бажає, ходить до односельчан і їм помагає, а кошти які заробить використовує на придбання спиртного, та для своїх потреб.

Вина підсудного стверджується також:

·      постановою Червоноармійського районного суду від 22 жовтня 1999 року, про стягнення аліментів з ОСОБА_1на утримання сина ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2. в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менш 1/2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян починаючи з 13 жовтня 1999 року і до повноліття дитини/а.с.41/

·      виконавчим листом №АЕ 2-37 від 22 жовтня 1999 року про стягнення аліментів з ОСОБА_1/а.с.7-8/

·      розрахунком заборгованості по аліментах за період з 1.04.2002 року по 1.02.2007 року в сумі 3964 грн 92 коп.

·      попередження державного виконавця про кримінальну відповідальність ОСОБА_1за злісне ухилення від сплати аліментів /а.с.11/.

·      Розпискою ОСОБА_1від 6.03.2006 року згідно якої він зобов'язаний сплачувати аліменти.

·      Довідкою №52 від 12/02-07 виданою Червоноармійським районним центром зайнятості про те, щоОСОБА_1. в центр зайнятості по працевлаштуванню не звертався /а.с. 19/.

Оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1у вчиненні злочину доведена повністю і кваліфікує його дії за ст.164ч.1 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання сина ОСОБА_1.

При визначенні міри і виду покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом"якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст.12 КК України підсудний вчинив злочин невеликої тяжкості.

Обставини які обтяжують покарання судом не встановлено. Обставини які пом"якшують покарання підсудного суд визнає його щире каяття.

Як особа підсудний по місцю проживання характеризується негативно, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що підсудний може бути виправлений без ізоляції від суспільства і призначити покарання в межах санкції ст.164ч.1

КК України громадські роботи.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ: ОСОБА_1визнати винним за ст.164ч.1 КК України і призначити покарання за цією статтею 90 годин громадських робіт.

Міру запобіжного заходуОСОБА_1 обрати підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Червоноармійський райсуд протягом 15 діб з моменту його проголошення.