Справа № 22-161 2007р. Головуючий у 1-й інстанції: Пляка С.Л.
Категорія: 44 Доповідач: Белінська І.М.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 березня 2007 року Колегія суддів судової палати в
цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Полежая В.Д. (головуючий),
Спірідонової Л.С.,
Белінської І.М., при секретарі - Шевченко Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2ОСОБА_1на рішення Олександрівського районного суду від 9 жовтня 2006 року у справі за позовом ВАТ „Кіровоградобленерго", від імені якого діяв Олександрівський район електричних мереж ( далі РЕМ) до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення правил користування електричною енергією, та за зустрічним позовом про визнання акту про порушення Правил користування електроенергією для населення недійсним,
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2006 року ВАТ „Кіровоградобленерго" звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення ним Правил користування електроенергією для населення (далі Правил), що призвело до розкрадання електроенергії.
Позивач зазначав, що 20 січня 2006 року контролерами РЕМ у
житловому будинку відповідача, який розташований у селі Кримки
Олександрівського району, було виявлено порушення ним Правил, яке призводило до безоблікового використання ним електроенергії, про що був складений акт та схема. На підставі акта, відповідно до Методики обчислення збитків, завданих електропостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил, був визначений розмір збитків від розкрадання електроенергії, який склав 1516 грн.90 коп.
Оскільки відповідач добровільно не сплатив зазначену суму, позивач просив стягнути її у судовому порядку.
У липні 2006 року ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов про визнання акта від 20.01.2006 року про порушення ним Правил недійсним. Зазначав, що цей акт був складений з порушенням порядку, встановленого Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою КМУ від 26.07.1999 року № 1357, а саме п.39 та абз.9 п.42, оскільки перевірка дотримання ним Правил була розпочата у його відсутності. Крім того, контролерами не було пред"явлено йому службових посвідчень, а також він завчасно не був повідомлений про те, що у відповідний день буде здійснюватися така перевірка. З цих підстав,
посилаючись на положення ч.1 ст.203 ЦК України, просив визнати Акт недійсним.
Рішенням Олександрівського районного суду від 9 жовтня 2006 року позов ВАТ „Кіровоградобленерго" задоволено повністю, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду 1-ї інстанції через порушення норм матеріального та цивільно-процесуального права і про ухвалення нового рішення про відмову в первісному позові та про задоволення зустрічного. Вказується на те, що суд неправильно застосував норми матеріального права під час вирішення питання щодо недійсності правочину - акту від 20.01.2006р. про порушення Правил з підстав, наведених у зустрічній позовній заяві та письмових поясненнях, доданих до справи. Зазначається, що оскільки Акт був складений з порушенням встановленого законом порядку, він не може бути підставою для застосування до особи, відносно якої його складено, будь-яких санкцій, у тому числі і для відшкодування збитків.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, який просив задовільнити апеляційну скаргу, дослідивши докази, колегія суддів вирішила, що рішення суду 1-ї інстанції підлягає зміні з таких підстав.
Задовольняючи первісний позов, суд 1-ї інстанції встановив, що відповідач є споживачем послуг з постачання електроенергії, які позивач надає йому відповідно до договору №0904211 від 24.09.2001 року.
20 січня 2006 року контролерами РЕМ у домоволодінні ОСОБА_2 було виявлено, що живлення струмоприймачів у житловому будинку здійснювалось через розетку, якою закінчувалась відгалуження від ввідного дроту до електролічильника, внаслідок чого електрична енергія споживалась без обліку обсягу її використання приладом обліку.
Даний факт встановлено судом на підставі доказів, наданих позивачем, яким суд дав належну оцінку. Акт №009831 від 20.01.2006 року про порушення правил користування електроенергією для населення, схема до нього складені представниками РЕМ відповідно до вимог п.53 Правил та підписані позивачем без застережень. Допитані в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дали пояснення щодо обставин, за яких у відповідача був виявлений факт безоблікового використання електроенергії.
За таких обставин суд дійшов правильного висновку про те, що споживання відповідачем електроенергії здійснювалось ним з порушенням договору про користування електричною енергією (п.2) та правил користування електричною енергією для населення (абз.1, 2, 5, 6 п.42).
Доводи відповідача про те, що позивач повинен був завчасно його повідомити про наступну перевірку дотримання ним правил не ґрунтуються на належному тлумаченні норм матеріального права, якими є Правила користування електричною енергією для населення, зокрема п.39, абз.9 п.42,
які свідчать лише про те, що якщо представники енергопостачальника не пред"явили свої службові посвідчення, споживач має право не допустити їх до свого помешкання для обстежень приладу обліку, електроустановок чи електропроводки. З обставин же цієї справи не вбачається, що відповідач заперечував проти проведення контролерами відповідного обстеження у своєму будинку, у тому числі і з тих підстав, що контролери не пред'являли своїх посвідчень.
Право ж енергопостачальника перевіряти справність приладів обліку, знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку та вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією, передбачено абз.2, 4 п.37 Правил.
Те, що під час обстеження контролери спочатку зайшли до будинку відповідача, двері якого не були закриті, коли він перебував у літній кухні, ніяким чином не впливає на виявлений беззаперечний факт безоблікового використання електроенергії, який був засвідчений актом, підписаним відповідачем. Хоча, дійсно, контролери не мали права без відома власника житлового будинку заходити до нього. Проте, відповідно до абз.9 п.42 Правил, споживач електричної енергії зобов"язаний забезпечувати доступ представникам енергопостачальника до квартири або іншого об"єкта для обстеження приладу обліку, електроустановок та електропроводки після пред"явлення ними службових посвідчень, тобто споживач не може перешкоджати такому доступу, якщо йому були пред"явлені посвідчення контролерами, або коли споживач ( із своїх міркувань) не має заперечень проти проведення перевірки і у разі непред"явлення йому таких посвідчень.
Наведене свідчить про те, що доводи апеляційної скарги щодо незаконності (недійсності) акта із зазначених у ній підстав є необгрунтованими та безпідставними.
Згідно із п.53 Правил, розмір завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності. Розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією, обчислюється відповідно до методики, затвердженої НКРЕ.
Апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильності проведеного позивачем розрахунку збитків. З наявних у справі письмових доказів ( а.с.6-11) видно, що визначений розмір збитків відповідає вимогам Методики обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних
електропостачальнику внаслідок користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ №.1416 від 22.11.1999 року, яка була чинною на час виявлення порушення.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що при визначенні розміру відшкодування збитків, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд 1-ї інстанції мав би застосувати положення ч. 4 ст..1193 ЦК України, згідно з якою суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища. З матеріалів справи та пояснень представника ОСОБА_2 видно, що відповідач є особою пенсійного віку, не працює, хворіє. Враховуючи ці обставини, колегія суддів вважає, що визначений відповідно до методики розмір збитків відповідач, в силу свого матеріального становища, невзмозі відшкодувати в повному обсязі, тому розмір відшкодування слід зменшити до 700 гривень. До того ж представник позивача під час розгляду справи судом 1-ї інстанції не заперечував проти зменшення розміру відшкодування збитків з урахуванням матеріального становища відповідача (а.с.27). З цих підстав рішення Олександрівського районного суду від 9 жовтня 2006 року підлягає зміні.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст.303-304, 307-309, 313,314, 316 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Рішення Олександрівського районного суду від 9 жовтня 2006 року змінити в частині визначення розміру відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення правил користування електроенергією для населення, що підлягає стягненню із ОСОБА_2на користь ВАТ „Кіровоградобленерго", зменшивши його з 1516 грн.90 коп. до 700 (семисот) гривень.
В решті рішення суду 1-ї інстанції залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання ним законної сили.