Справа № 2- 8075 /10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2010года Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Кулика С.В. при секретарі Гаврил-Оглу Є.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про стягнення недоотриманої щомісячної державної соціальну допомогу "Дітям війни" та її подальшої виплати.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача стягнення недоотриманої щомісячної державної соціальну допомогу "Дітям війни" та її подальшої виплати. В позові зазначила, що він є дитиною війни та отримує пенсію в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя. Віднесена до категорії - дитина війни, у зв’язку з чим на неї розповсюджуються вимоги ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та вона має право на щомісячне підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює встановленому законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 9 липня 2007 року.
У судове засідання позивач не з’явився, надав судові заяву про підтримку позивних вимог та про розгляд справи у його відсутність у зв’язку з похилим віком та неможливість його прибуття у судове засідання.
Відповідач у судове засідання не з’явився, надав судові заяву про розгляд справи у його відсутність з урахуванням наданих ним заперечень, в яких зазначив, що згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачка має право на соціальну допомогу. Але, Законами України Про державний бюджет України на 2009, 2010роки не передбачені видатки на підвищення дітям війни до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімально пенсії за віком.
Відповідно до частини 2 статті 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі, не передбачені цим Законом. У зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року у справі №1-29/2007 року законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. Тому відповідач вважає, що саме органи Пенсійного фонду України не повинні виплачувати таке підвищення із бюджету Пенсійного фонду. 28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530. Таким чином, підвищення пенсії дітям війни виплачується органами Пенсійного фонду відповідно до чинного на певний час законодавства. Просить суд у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 р. № 2195-IV ( набрав чинності 01.01.2006 р.) до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Згідно зі ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
На підставі п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 р. № 489-V з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік, зокрема, дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Так само, п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких інших законодавчих актів України” від 28.12.2007 р. № 107-VI зупинено на 2008 рік, зокрема, дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Проте, Конституційний суд України 09.07.2007 р. у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) прийняв Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Конституційний суд України Рішенням № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. у справі № 1-28/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких інших законодавчих актів України”.
П. 5 зазначеного рішення вказує, що Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
П.6 Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 р. 2195-IV державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Конституційний суд України відзначив, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає Конституції України. Отже, Закон України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” та Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких інших законодавчих актів України” не можуть містити положення про внесення змін до чинних законів України, не можуть зупиняти дію чи скасовувати окремі положення закони України, їх положення та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим
звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 3, 6 Законом України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 8,22, 55, 95 Конституції України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо підвідомчості справ пов’язаних із соціальними виплатами», ст. 3, 15, 82, 88, 118, 119 ЦПК України.
ВИРІШИВ:
Відновити ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду.
Прийняти позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду.
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про стягнення недоотриманої щомісячної державної соціальну допомогу "Дітям війни" та її подальшої виплати – задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області щодо не нарахування ОСОБА_1 щ омісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008р. по 31 березня 2010р., виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплатити щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008р. по 31 березня 2010р., виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично отриманих сум.
Звільнити відповідача від сплати судових витрат на користь держави.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційному суді Донецької області протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів після проголошення рішення.
Суддя
Справа № 2- 5876/10
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2010года Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Кулика С.В. при секретарі Гаврил-Оглу Є.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Маріупольського ПП «Азовреле» УТОГ про стягнення заборгованості по заробітній платі,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі. В позові зазначила, що вона працювала на підприємстві з 11.05.1970р. по 01.03.2010р. Звільнилася вона 01.03.2010р., після чого у підприємства перед нею залишилася заборгованість по заробітній платі в період з червня 2009р. по лютий 2010р. в розмірі 7236грн.. На її звернення до директора підприємства щодо виплат їй заборгованості їй було відмовлено, посилаючись на те, що у підприємства немає грошей. Посить стягнути з Маріупольського ПП «Азовреле» суму заборгованості по заробітній платі у розмірі 7236грн.
У судове засідання позивачка позов підтримала в повному обсязі дала судові аналогічні пояснення викладені в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не зявився про день та час слухання справи був повідомлений належним чином.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне задовольнити заявлені позовні вимоги та винести по справі заочне рішення у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Судом встановлено, позивачка з 11.05.1970р. по 01.03.2010р. працювала на підприємстві Маріупольське ПП «Азовреле», з червня 2009р. по лютий 2010року їй не виплачувалася заробітна плата у зв’язку з чим у підприємства перед нею є заборгованість по заробітній платі у розмірі 7236грн., що підтверджується довідкою № 07/037 від 06.04.2010р. з Маріупольського ПП «Азовреле» про заборгованість по заробітній платі у розмірі 7236грн., також згідно до записів в трудовій книжці позивачка з 11.05.1970 р. по 01.03.2010р. працювала в Маріупольському ПП «Азовреле» на посаді кондуктора трамвая.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215, 224-226 ЦПК, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_2 до Маріупольського ПП «Азовреле» УТОГ про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити.
Стягнути з Маріупольського ПП «Азовреле» УТОГ на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі за період з червня 2009р. по лютий 2010р. в розмірі 7236грн.
Стягнути з Маріупольського ПП «Азовреле» УТОГ на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення позову у розмірі 120грн. та державне мито у розмірі 51грн.
Рішення суду може бути переглянуто Жовтневим районним судом м. Маріуполя за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду.
На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення заяви проголошення рішення. Апеляційна скарга має бути подана протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя
Суддя
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа 2-5914/2010 р.
19 квітня 2010 року Суддя Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області Кулик С.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_4 до Кредитної спілки «Азовкредит» про стягнення грошових коштів, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду з даним цивільним позовом до відповідача про стягнення депозитного внеску в сумі 20000грн. та процентів по договору в сумі 6133грн., зазначивши, що вона є членом вищевказаної спілки.
Відповідно до п.4 ч. 1 ст.12 ГПК України Господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Враховуючи наведене, слід відмовити у відкритті провадження у даній цивільній справі, оскільки заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.122 ч.2 п.1 ЦПК України, -
У Х В А Л И В :
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Кредитної спілки «Азовкредит» про стягнення грошових коштів.
Заява про оскарження ухвали суду може бути подана протягом 5 днів з дня проголошення ухвали до Жовтневого райсуду м.Маріуполя. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя :
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа 2-9911/2010 р.
14 квітня 2010 року Суддя Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області Кулик С.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_5 до Кредитної спілки «Азовкредит» про стягнення грошових коштів, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду з даним цивільним позовом до відповідача про стягнення депозитного внеску в сумі 10000грн. та моральної шкоди в сумі 1000грн., зазначивши, що вона є членом вищевказаної спілки.
Відповідно до п.4 ч. 1 ст.12 ГПК України Господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Враховуючи наведене, слід відмовити у відкритті провадження у даній цивільній справі, оскільки заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.122 ч.2 п.1 ЦПК України, -
У Х В А Л И В :
Відмовити ОСОБА_5 у відкритті провадження у цивільній справі за позовом до Кредитної спілки «Азовкредит» про стягнення грошових коштів.
Заява про оскарження ухвали суду може бути подана протягом 5 днів з дня проголошення ухвали до Жовтневого райсуду м.Маріуполя. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя :
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа 2-9799/2010 р.
13 травня 2010 року Суддя Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області Кулик С.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_6 до Кредитної спілки «Азовкредит» про стягнення грошових коштів, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з даним цивільним позовом до відповідача про стягнення депозитного внеску в сумі 30000грн. та моральної шкоди в сумі 1000грн., зазначивши, що він є членом вищевказаної спілки.
Відповідно до п.4 ч. 1 ст.12 ГПК України Господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Враховуючи наведене, слід відмовити у відкритті провадження у даній цивільній справі, оскільки заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.122 ч.2 п.1 ЦПК України, -
У Х В А Л И В :
Відмовити ОСОБА_6 у відкритті провадження у цивільній справі за позовом до Кредитної спілки «Азовкредит» про стягнення грошових коштів.
Заява про оскарження ухвали суду може бути подана протягом 5 днів з дня проголошення ухвали до Жовтневого райсуду м.Маріуполя. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя :
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа 2-9799/2010 р.
14 травня 2010 року Суддя Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області Кулик С.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_7 до Кредитної спілки «Азовкредит» про стягнення грошових коштів, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з даним цивільним позовом до відповідача про стягнення депозитного внеску в сумі 10000грн. та моральної шкоди в сумі 1000грн., зазначивши, що він є членом вищевказаної спілки.
Відповідно до п.4 ч. 1 ст.12 ГПК України Господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Враховуючи наведене, слід відмовити у відкритті провадження у даній цивільній справі, оскільки заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.122 ч.2 п.1 ЦПК України, -
У Х В А Л И В :
Відмовити ОСОБА_7 у відкритті провадження у цивільній справі за позовом до Кредитної спілки «Азовкредит» про стягнення грошових коштів.
Заява про оскарження ухвали суду може бути подана протягом 5 днів з дня проголошення ухвали до Жовтневого райсуду м.Маріуполя. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя :