ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1162/21Головуючий по 1 інстанції

Справа №712/6950/20 Категорія: 351000000 Романенко В. А.

Доповідач в апеляційній інстанції

Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       20 липня 2021 року :

м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд  у складі колегії суддів:

Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.

секретар: Винник І.М.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач - Комунальне некомерційне підприємство «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради»,

особа, що подає апеляційну скаргу – ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 7 квітня 2021 року, у складі судді Романенко В.А.,

в с т а н о в и в :

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» про оскарження дій при отриманні психіатричної допомоги в порядку ст. 32 Закону України «Про психіатричну допомогу».

В обґрунтування позовних вимог вказував, що він звернувся в КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» для отримання медичної довідки для перереєстрації дозволу (ліцензії) на об`єкт дозвільної системи (зброю).

Проте, відповідач відмовився надати йому довідку та повідомив, що ОСОБА_1 має захворювання, але яке саме повідомляти відмовився.

16 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою в якій просив надати інформацію про його стан здоров`я та чому про його стан його здоров`я не проінформовано законного представника.

У відповідь він отримав лист від 2 квітня 2018 року, де було зазначено, що у КЗ «ЧОПНД» (на даний час КНП «ЧОПНД Черкаської обласної ради») відсутні задокументовані підтвердження наявності законного представника.

Після цього позивач знову звернувся до відповідача з письмовою заявою про наявні захворювання та встановлені діагнози.

Проте, медичної довідки, інформації про діагноз та стан його психічного здоров`я йому не надали і у листі від 21 серпня 2018 року зазначили, що на засіданні лікарсько-консультативної комісії КЗ «ЧОПНД» (на даний час КНП «ЧОПНД Черкаської обласної ради») від 17 серпня 2018 року прийнято рішення про обмеження в наданні інформації щодо стану психічного здоров`я відповідно до ст. 26 ЗУ «Про психіатричну допомогу». Вказано, що в такому разі лікар-психіатр або комісія лікарів-психіатрів повинна інформувати законного представника особи. У КЗ «ЧОПНД» (на даний час КНП «ЧОПНД Черкаської обласної ради») відсутні задокументовані підтвердження наявності законного представника у ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , звернувся із заявою до КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» про звернення закладу до суду для встановлення йому законного представника.

03 березня 2020 року КНП «ЧОПНД Черкаської обласної ради» надало у відповідь листа № 01-06/Ш-9 про відмову, оскільки на даний час не вбачається підстав для звернення до суду з метою визнання ОСОБА_1 недієздатним.

На даний час дієздатність ОСОБА_1 не обмежена, ніхто до суду не звертався з цим питанням, а тому він є дієздатною особою, якій обмежили доступ до медичної інформації. Жодної перевірки працівники КНП «ЧОПНД Черкаської обласної ради» не зробили.

Вважає бездіяльність КНП «ЧОПНД Черкаської обласної ради» щодо невстановлення наявності законного представника у ОСОБА_1 та незвернення до суду для обмеження (визнання недієздатним) та встановлення ОСОБА_1 законного представника противоправною.

Уточнивши свої вимоги, позивач просив визнати противоправною бездіяльність КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради», щодо невстановлення наявності законного представника у ОСОБА_1 .

Визнати противоправною бездіяльність КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради», щодо незвернення до суду із заявою про встановлення законного представника для ОСОБА_1 .

Зобов`язати КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради», звернутися до суду для вирішення питання щодо дієздатності (недієздатності) ОСОБА_1 та встановлення йому законного представника.

Крім того, у вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з іншим позовом до КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» про визнання рішення неправомірним та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог вказував, що 23 липня 2018 року він звернувся до КЗ «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» (КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради») із зверненням, в якому просив надати інформацію про стан його психічного здоров`я.

Проте, відповідач 21 серпня 2018 року листом відмовив позивачеві у наданні вказаної інформації, мотивуючи тим, що на засіданні лікарсько – консультативної комісії (ЛКК) від 17 серпня 2018 року прийнято рішення про обмеження в наданні інформації щодо стану психічного здоров`я ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 26 ЗУ «Про психіатричну допомогу».

ОСОБА_1 , вважаючи таку відмову протиправною, звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною відмову КЗ «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» від 21 серпня 2018 року № 01-40/1-Ш-9.

Зобов`язати КЗ «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» надати ОСОБА_1 доступ до інформації про стан його психічного здоров`я.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 грудня 2020 року цивільні справи за вищевказаними позовними заявами об`єднані в одне провадження.

18 лютого 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала позовну заяву в новій редакції, в якій остаточно просила визнати протиправним рішення лікарсько-консультативної комісії КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» від 17 серпня 2018 року про обмеження в наданні ОСОБА_1 інформації про стан його психічного здоров`я.

Визнати протиправною письмову відмову КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» від 21 серпня 2018 року № 01-40/1-Ш-9 про обмеження в наданні ОСОБА_1 інформації про стан його психічного здоров`я.

Зобов`язати КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» надати ОСОБА_1 доступ до інформації про стан його психічного здоров`я.

Визнати протиправною бездіяльність КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради», щодо невстановлення наявності законного представника у ОСОБА_1 .

Визнати протиправною бездіяльність КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» щодо незвернення до суду із заявою про встановлення законного представника для ОСОБА_1 .

Зобов`язати КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» звернутися до суду для вирішення питання щодо дієздатності (недієздатності) ОСОБА_1 та встановлення йому законного представника.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 7 квітня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним рішення лікарсько-консультативної комісії КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» від 17 серпня 2018 року про обмеження в наданні ОСОБА_1 інформації про стан його психічного здоров`я.

Зобов`язано КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» надати ОСОБА_1 доступ до інформації про стан його психічного здоров`я.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на неповноту та необ`єктивність розгляду справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив рішення суду в частині незадоволених позовних вимог скасувати та прийняти нове, про задоволення його позовних вимог в повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги вказував, що висновок суду першої інстанції є хибним стосовно того, що згідно відповіді відповідача від 21 серпня 2018 року, позивачу було надано повну та вичерпну відповідь на запитувану ним інформацію, а також, що даний лист несе інформаційний характер та не містить відмови прийнятої відповідачем, щодо обмеження в наданні ОСОБА_1 інформації про стан його психічного здоров`я.

Вказує, що відповідачем був порушений обов`язок, відповідно до ст. 19 ЗУ «Про звернення громадян» у складанні вмотивованої постанови про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги, а тому суд першої інстанції невірно визначив наслідки надіслання такого інформаційного листа замість мотивованої постанови.

Скаржник не погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу відсутності законних підстав для звернення до суду з питанням щодо дієздатності (недієздатності) ОСОБА_1 та встановлення йому законного представника.

Вказує, що відповідач в разі застосування ч.3 ст. 26 ЗУ «Про психіатричну допомогу» повинен був розуміти, що в такому разі особа повинна мати законного представника і, відповідно, повинні бути ознаки, що свідчать про потребу їй встановити законного представника.

30 червня 2021 року КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказував, що рішення суду, в частині його оскарження, є законним та обґрунтованим, а тому просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення,а рішення - без змін.

Заслухавши учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та законність рішення суду в оскаржуваній частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до залишення без задоволення, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся в КЗ «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер», правонаступником якого є КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради», для отримання медичної довідки для перереєстрації дозволу (ліцензії) на об`єкт дозвільної системи (зброю).

13 березня 2018 року ОСОБА_1 видано медичну довідку про проходження обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів Серія 10ААЄ № 090920, в якій зазначено, що за результатами обстеження проведеного лікарсько – консультативною комісією (ЛКК) - володіння, використання вогнепальною зброєю протипоказано (т.1а.с.65).

16 березня 2018 року ОСОБА_1 звертався до КЗ «ЧОПНД» (правонаступником якого є КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» із письмовою заявою, в якій просить надати інформацію про його стан його здоров`я та чому про стан його здоров`я не проінформовано законного представника (т.1 а.с.135).

У відповідь вказану заяву, ОСОБА_1 був направлений лист від 02 квітня 2018 року, де було зазначено, що у КЗ «ЧОПНД» (на даний час КНП «ЧОПНД Черкаської обласної ради») відсутні задокументовані підтвердження наявності законного представника та вказано, що лікарями – психіатрами йому було запропоновано додаткове психіатричне обстеження (т.1 а.с. 56-57,134).

23 липня 2018 року ОСОБА_1 знову звернувся до КЗ «ЧОПНД» (на даний час КНП «ЧОПНД Черкаської обласної ради») в якому, просив надати йому інформацію про його психічний стан, які саме в нього наявні психіатричні протипоказання, копію історії хвороби, надати інформацію про діагноз захворювання, якщо він є та протокол про проходження обов`язкових та періодичних оглядів (т.1 а.с. 10).

21 серпня 2018 року КЗ «ЧОПНД» (на даний час КНП «ЧОПНД Черкаської обласної ради») надав відповідь на чергове звернення ОСОБА_1 від 23 червня 2018 року, в якому повідомив, що на засіданні лікарсько-консультативної комісії КЗ «ЧОПНД» (на даний час КНП «ЧОПНД Черкаської обласної ради») від 17 серпня 2018 року прийнято рішення про обмеження в наданні інформації щодо стану психічного здоров`я відповідно до ст. 26 ЗУ «Про психіатричну допомогу». Запропоновано керуватися роз`ясненнями наданими у відповіді на його заяву від 2 квітня 2018 року № 01-40/1-6Ш. (т.1 а.с. 11, 58).

Також, 31 серпня 2018 року та 4 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звертався до КНП «ЧОПНД Черкаської обласної ради» про надання інформації на, що йому надавалися відповіді листами від 3 вересня 2018 року та 31 жовтня 2019 року (т.1 а.с.60-61).

2 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до КЗ «ЧОПНД» (на даний час КНП «ЧОПНД Черкаської обласної ради») із заявою в якій просив, заклад звернутися із заявою до суду щодо його недієздатності, для призначення йому законного представника (т.1 а.с.12).

На вищевказану заяву, КНП «ЧОПНД Черкаської обласної ради» 3 березня 2020 року повідомив, що на теперішній час не вбачає законних підстав для звернення до суду з метою визнання його недієздатним (т.1 а.с. 13).

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої  статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Тлумачення вказаних норм дозволяє зробити висновок, що для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачами і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

ОСОБА_1 звертаючись до суду з апеляційною скаргою просив переглянути рішення суду першої інстанції лише в частині відмовлених позовних вимог (визнати протиправною письмову відмову КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» від 21 серпня 2018 року № 01-40/1-Ш-9 про обмеження в наданні ОСОБА_1 інформації про стан його психічного здоров`я; визнати протиправною бездіяльність КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради», щодо невстановлення наявності законного представника у ОСОБА_1 ; визнати протиправною бездіяльність КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» щодо незвернення до суду із заявою про встановлення законного представника для ОСОБА_1 ; зобов`язати КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» звернутися до суду для вирішення питання щодо дієздатності (недієздатності) ОСОБА_1 та встановлення йому законного представника).

В решті рішення суду першої інстанції не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції не переглядається.

Звертаючись до суду, позивач вказував, що він звертався до відповідача для отримання медичної довідки для перереєстрації дозволу (ліцензії) на об`єкт дозвільної системи (зброю), однак йому було відмовлено.

Згідно Порядку видачі медичної довідки для отримання дозволу (ліцензії) на об`єкт дозвільної системи, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 20.10.1999 року № 252, медична довідка для отримання дозволу (ліцензії) на об`єкт дозвільної системи (ф. № 127/о (облікова), додаток 1, далі - медична довідка) є єдиним документом, що видається громадянину лікувально-консультативною комісією після проведення медичного огляду з метою вирішення питання про наявність або відсутність медичних протипоказань для отримання дозволу (ліцензії) на об`єкт дозвільної системи.

Відповідно до п. 7 «Порядку проведення обов`язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів і переліку медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих», затверджених постановою КМУ від 27.09.200 року № 1465,  після проведення обов`язкових попереднього або періодичного психіатричних оглядів, а у разі потреби додаткового психіатричного обстеження особі видається довідка про проходження обов`язкових попереднього або періодичного психіатричних оглядів (зразок додається), в якій зазначається наявність чи відсутність у неї психіатричних протипоказань для виконання окремих видів діяльності. Термін дії довідки встановлюється відповідно до періодичності психіатричних оглядів.

Як вбачається з довідки про проходження обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів Серія 10ААЄ № 090920 від 13 березня 2018 року, ОСОБА_1 володіння та використання вогнепальної зброї протипоказано.

Листом від 21 серпня 2020 року йому було повідомлено, що на засіданні лікарсько-консультативної комісії КЗ «ЧОПНД» (на даний час КНП «ЧОПНД Черкаської обласної ради») від 17 серпня 2018 року прийнято рішення про обмеження ОСОБА_1 в наданні інформації щодо стану психічного здоров`я відповідно до ст. 26 ЗУ «Про психіатричну допомогу». Запропоновано керуватися роз`ясненнями, наданими у відповіді на його заяву від 2 квітня 2018 року № 01-40/1-6Ш (т.1 а.с. 11, 58). Вказано, що лікар – психіатр або комісія лікарів – психіатрів повинна інформувати законного представника особи. Також, зазначено про відсутність законного представника у ОСОБА_1 .

За змістом статті 26 Закону України «Про психіатричну допомогу» лікар-психіатр зобов`язаний пояснити особі, якій надається психіатрична допомога, з урахуванням її психічного стану, у доступній формі інформацію про стан її психічного здоров`я, прогноз можливого розвитку захворювання, про застосування методів діагностики та лікування, альтернативні методи лікування, можливий ризик та побічні ефекти, умови, порядок і тривалість надання психіатричної допомоги, її права та передбачені цим Законом можливі обмеження цих прав при наданні психіатричної допомоги. Право на одержання зазначеної інформації щодо неповнолітнього віком до 14 років та особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, мають їх законні представники.

Особа при наданні їй психіатричної допомоги або її законний представник має право на ознайомлення з історією хвороби та іншими документами, а також на отримання в письмовому вигляді будь-яких рішень щодо надання їй психіатричної допомоги відповідно до закону.

У випадках, коли повна інформація про стан психічного здоров`я особи може завдати шкоди її здоров`ю або призвести до безпосередньої небезпеки для інших осіб, лікар-психіатр або комісія лікарів-психіатрів можуть таку інформацію обмежити. У цьому разі лікар-психіатр або комісія лікарів-психіатрів інформує законного представника особи, враховуючи особисті інтереси особи, якій надається психіатрична допомога. Про надану інформацію або її обмеження робиться запис у медичній документації.

Судом першої інстанції було встановлено, що в порядку Закону України «Про психіатричну допомогу» позивач не оглядався, діагноз йому не ставився, що і не заперечується стороною відповідача.

Судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправною письмову відмову Комунального некомерційного підприємства «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» від 21 серпня 2018 року № 01-40/1-Ш-9 про обмеження в наданні ОСОБА_1 інформації про стан його психічного здоров`я.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, на звернення ОСОБА_1 , листом від 21 серпня 2020 року йому було повідомлено, що на засіданні лікарсько-консультативної комісії КЗ «ЧОПНД» (на даний час КНП «ЧОПНД Черкаської обласної ради») від 17 серпня 2018 року прийнято рішення про обмеження ОСОБА_1 в наданні інформації щодо стану психічного здоров`я відповідно до ст. 26 ЗУ «Про психіатричну допомогу». Запропоновано керуватися роз`ясненнями наданими у відповіді на його заяву від 2 квітня 2018 року № 01-40/1-6Ш (т.1 а.с. 11, 58).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого та вмотивованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки даний лист КНП «ЧОПНД Черкаської обласної ради» від 21 серпня 2020 року носить інформаційний характер з надаванням відповіді на за запитувану ним інформацію. Даним, листом не приймалося рішення про обмеження ОСОБА_1 в наданні інформації щодо стану психічного здоров`я, а лише зазначалося про його наявність.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради», щодо невстановлення наявності законного представника у ОСОБА_1 та щодо незвернення до суду із заявою про встановлення законного представника для ОСОБА_1 , колегія суддів виходить із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, надаючи відповіді на заяви ОСОБА_1 , КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» повідомляв заявника, що у КЗ «ЧОПНД» відсутні задокументовані підтвердження наявності у ОСОБА_1 законного представника (лист від 2 квітня 2018 року (т.1 а.с.9). Крім того у своїй заяві ОСОБА_1 також зазначав про відсутність у нього законного представника.

Враховуючи викладене, вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради», щодо невстановлення наявності законного представника є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідачем вчинялися дії щодо встановлення наявності чи відсутності законного представника ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 39 Цивільного кодексу України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до ч. 3 ст. 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» законні представники - батьки (усиновителі), опікуни або інші особи, уповноважені законом представляти інтереси осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі здійснювати захист їх прав, свобод і законних інтересів при наданні їм психіатричної допомоги.

Як вбачається з листа КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» від 3 березня 2020 року, заява ОСОБА_1 від 2 березня 2020 року з проханням про звернення КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» до суду щодо визнання його недієздатним та призначення опікуна, була розглянута та повідомлено ОСОБА_1 , що на теперішній час підстав для звернення до суду з метою визнання його недієздатним не вбачається (т.1 а.с. 13).

Лікарями-психіатрами КНП «ЧОПНД Черкаської обласної ради» психічний огляд ОСОБА_1 , в порядку ст. 11 Закону України «Про психіатричну допомогу» не проводився.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 щодо незвернення КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» до суду із заявою про встановлення законного представника для ОСОБА_1 та зобов`язання звернутися із такою заявою, так як відсутні підстави для такого звернення.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника стосовно того, що висновок суду першої інстанції є хибним в частині надання відповіді позивачу від 21 серпня 2018 року, оскільки позивачу було надано повну та вичерпну відповідь на запитувану ним інформацію. Даний лист несе інформаційний характер та не містить відмови прийнятої відповідачем, щодо обмеження в наданні ОСОБА_1 інформації про стан його психічного здоров`я. Як вбачається зі змісту даного листа, він був наданий у зв`язку з надходженням заяви ОСОБА_1 на ім`я головного лікаря та наданий на підставі ЗУ «Про звернення громадян» із зазначенням обставин та фактів, що існували на момент його складання.

Також, колегія суддів критично оцінює доводи скаржника стосовно того, що відповідачем був порушений обов`язок, передбачений ст. 19 ЗУ «Про звернення громадян» у складанні вмотивованої постанови про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги, а тому суд першої інстанції невірно визначив наслідки надіслання такого інформаційного листа замість мотивованої постанови. З цього приводу колегія суддів погоджується з висновком суду, що, надаючи відповідь у листі від 21 серпня 2018 року, головний лікар КНП «ЧОПНД Черкаської обласної ради» не приймав рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги, як передбачено у статті 19 ЗУ «Про звернення громадян».

Колегія суддів вважає необгрутованими доводи скарги стосовно того, що суд першої інстанції прийшов до невірного висновку про відсутність законних підстав для звернення КНП «ЧОПНД Черкаської обласної ради» до суду з питанням щодо дієздатності (недієздатності) ОСОБА_1 та встановлення йому законного представника, оскільки дані доводи спростовуються листом від 3 березня 2020 року (т.1 а.с.13).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є необґрунтованим й таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постановлене у справі рішення є законним та обгрунтованим і підстав для його зміни чи скасування, за наведеними у скарзі доводами, колегія суддів не вбачає, оскільки їх доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 7 квітня 2021 року у даній справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови суду складено 21 липня 2021 року.

Судді: Н. І. Гончар

Ю. В. Сіренко

Т. Л. Фетісова