465/1113/17

1-о/465/2/21

Вирок

Іменем України

20.07.2021                                                 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої-судді Марків Ю.С.

при секретарі Чапля В.С.

з участю прокурора Яцишин Т.М.

захисника Гаталяк М.Я.

за участю обвинуваченого  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальне провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд вироку Франківського районного суду м.Львова від 13.04.2017 року за нововиявленими обставинами, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185 та ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 27.02.2019 року звернувся до суду до із заявою про перегляд вироку Франківського районного суду м.Львова від 13.04.2017 року у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12017140080000113 від 13.01.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185 та ч.2 ст.185 КК України за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 покликається на те, що з 18 років вживає наркотичні засоби - інтраназально та ін`єкційно - бупрепорфін, амфетамін, а також канабіоїди. Під час скоєння крадіжок 25.12.2016 року, 29.12.2016 року, 01.01.2017 року перебував у стані наркотичного сп`яніння, в цей час наркотики вживав щоденно. В подальшому, під час досудового слідства так і в суді перебував в стані наркотичного сп`яніння. Зазначає, що йому потрібен був адвокат як на досудовому слідстві так і в суді для захисту його прав, адже не міг належним чином себе захистити, оскільки не в повній мірі розумів, того що відбувається. Просить скасувати вирок Франківського районного суду м.Львова від 13.04.2017 року за нововиявленими обставинами, яким його визнано винним за ч.1 ст.185 та ч.2 ст.185 КК України та надати можливість належним чином захищати свої права в суді, просить суд врахувати, що вчинення даного злочину відбулося в стані, коли він не в повній мірі розумів що робить.

Відповідно до ч.1 ст.459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Пункт 4 ч.2 ст.459 КПК України передбачає, що нововиявленими обставинами визнаються інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Вироком Франківського районного суду м.Львова від 13.04.2017 ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.185 та ч.2 ст.185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяці, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік з покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України.

В ході розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами судом задоволено клопотання захисника та ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 23.12.2020 призначено комплексну судову психолого-психіатричну експертизу на вирішення якої були поставлені необхідні для з`ясування питання.

Згідно висновку судово-психіатричних експертів за №69 від 10.03.2021 року ОСОБА_1 на даний час психічною хворобою не страждає, виявляє органічний розлад особистості та поведінки внаслідок ураження головного мозку зумовленого наркотичною інтоксикацією в минулому, з наростаючим психоорганічним синдромом. Наявні у нього психічні розлади не досягають рівня психічного захворювання чи недоумства і не позбавляють його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

У період інкримінованих йому дій 25.12.2016р., 29.12.2016р., 01.01.2017р., а також в судовому засіданні 13.04.2017р., він також хронічним психічним захворюванням та недоумством не страждав і не перебував у стані тимчасового чи іншого хворобливого розладу психічної діяльності, виявляв органічний розлад особистості та поведінки внаслідок ураження головного мозку зумовленого наркотичною інтоксикацією з наростаючим психоорганічним синдромом.

Наявні у нього психічні розлади мали значний вплив у досліджуваній ситуації на раціональність прийняття рішень, здатність регулювати свою поведінку, передбачати наслідки своїх діянь, тому в період інкримінованих йому дій ОСОБА_1 міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, але не в повній мірі. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Отже, наявні у ОСОБА_1 на час скоєння злочину психічні розлади, були не настільки виражені, обмежували, але не позбавляли його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними (тобто підпадають під дію ст.20 КК України «обмежена осудність»).

Відповідно до ч. 2 ст. 20 КК України визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 459 КПК нововиявленими обставинами визнаються серед іншого - інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що суду першої інстанції на час постановлення вироку від 13.04.2017 не була відома та обставина, що ОСОБА_1 на час вчинення кримінальних правопорушень 25.12.2016, 29.12.2016, 01.01.2017, а також під час судового засідання 13.04.2017 не в повній мірі міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, а відтак така обставина є нововиявленою в контексті п. 4 ч. 2 ст.459 КПК України і сама по собі та разом із раніше виявленими обставинами доводить неправильність вироку. Оскільки, згідно ч. 2 ст. 20 КПК, обов`язком суду є врахування даної обставини при призначенні покарання. Однак, як вбачається з вироку Франківського районного суду м.Львова від 13.04.2017 така не врахована та в сукупності з іншими обставинами впливає на правильність вироку.

Отже, вирок Франківського районного суду міста Львова від 13.04.2017 року стосовно ОСОБА_1 слід скасувати та провести судовий розгляд за загальними правилами, ухвалити новий вирок стосовно ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.4 ст.466 КПК України суд має право не досліджувати докази щодо обставин, що встановлені в судовому рішенні, яке переглядається за нововиявленими або виключними обставинами, якщо вони не оспорюються.

Судом встановлено, що 25.12.2016р. близько 16.25 год. ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви, знаходячись в торговому залі магазину «Сім-23» ТОВ «Клевер Сторс», що по вул. Сахарова, 50 у м. Львові таємно, шляхом вільного доступу викрав шоколад торгової марки «Рошен» молочний з чорничною нугою в кількості 7 (семи) штук вартістю 13,56 грн. кожна, шоколад «Рошен» молочний з кокосовою нугою в кількості 6 (шести) штук вартістю 13,56 грн. кожна, тобто викрав товари на загальну суму 176,28 грн.       .

Крім того, 29.12.2016р. близько 16.50 год. ОСОБА_1 , повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви, знаходячись в торговому залі магазину «Сім-23» ТОВ «Клевер Сторс», що по вул. Сахарова, 50 у м. Львові таємно, шляхом вільного доступу, викрав шоколад торгової марки «Kinder Chokolate» в кількості 5 (п`яти) штук вартістю 25,20 грн. кожна, шоколад «Millennium Gold» молочний з горіхами в кількості 5 (п`яти) штук вартістю 21,92 грн. кожна, жувальні цукерки торгової марки «Ментос» фруктовий в кількості (п`яти) штук вартістю 12,24 грн. кожна, тобто викрав товари на загальну суму 296,8 грн.      

01.01.2017р. близько 12.15 год. ОСОБА_1 , повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви, знаходячись в торговому залі магазину «Сім-23» ТОВ «Клевер Сторс», що по вул. Сахарова, 50 у м. Львові таємно, шляхом вільного доступу викрав шоколад торгової марки «Світоч» десерт тірамісу в кількості 4 (чотирьох) штук вартістю 17,38 грн. кожна, шоколад «Світоч» десерт трюфель в кількості 6 (шести) штук вартістю 17,38 грн. кожна, тобто викрав товари на загальну суму 173,80 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_1 просив не досліджувати докази, що були встановлені під час розгляду справи судом вперше, зазначав, що вину у скоєних ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185 та ч.2 ст.185 КК України визнає, обставини встановлені судовим рішенням, що переглядається, він не оспорює.

З аналогічною позицією виступив захисник.

Представник потерпілого магазину «Сім-23» ТОВ «Клеверс Сторс» в судове засідання не з`явився, однак їхня неявка не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення.

Прокурор також не заперечував, щодо не дослідження доказів, що були встановлені під час розгляду справи, оскільки обвинувачений обставини вчинених правопорушень не оспорює. Разом з тим повністю заперечив щодо задоволення заяви ОСОБА_1  про перегляд вироку Франківського районного суду м.Львова від 13.04.2017 року за нововиявленими обставинами. Вказав, що судом при винесенні вироку досліджувались характеризуючи дані щодо особи обвинуваченого ОСОБА_1 . Вважає, що така обставина, як обмежена осудність ОСОБА_1 не може вплинути на законність вироку та не є нововиявленою в розумінні КПК.

Дії обвинуваченого судом кваліфіковано  за ч.1 ст.185 КК україни, так як таємне викрадення чужого майна та за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно (епізоди 29.12.2016 та 01.01.2017).

За таких обставин, з урахуванням позиції прокурора, думки ОСОБА_1 та захисника, керуючись нормами ст.466 КПК України, суд приходить до висновку не досліджувати докази щодо обставин, що встановлені в судовому рішенні, яке переглядається за нововиявленими обставинами.

Згідно статтями 50, 65 КК України, при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і перевиховання.

Призначаючи покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивну характеристику, те, що на обліках в нарко- та психодиспансерах не перебуває.

Як обставину, що пом`якшує покарання суд враховує щире каяття. Також враховує відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Крім того, суд враховує, що відповідно до ст. 20 КК України підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення кримінального правопорушення, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними. Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання. З огляду на зазначене, суд при призначенні покарання також враховує, що згідно висновку судово-психіатричних експертів за №69 від 10.03.2021р. ОСОБА_1 в період інкримінованих йому дій міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, але не в повній мірі, тобто є обмежено осудним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. При цьому, усправі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Таким чином, враховуючи мету й мотиви, якими керувалась особа при вчиненні злочину, поведінку під час та після вчинення злочинних дій, зокрема, визнання своєї винуватості, беручи до уваги ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, враховуючи наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд, реалізуючи принципи законності, справедливості, індивідуалізації, гуманності, необхідності і достатності покарання, приходить до висновку, що обвинуваченому слід обрати покарання в межах санкції ч. 1, ч.2 ст. 185 КК України - у виді арешту, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України буде достатнім та необхідним для випралення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373- 376, 459, 466, 467 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд вироку Франківського районного суду м.Львова від 13.04.2017 року за нововиявленими обставинами - задовольнити.

Скасувати за нововиявленими обставинами вирок Франківського районного суду м.Львова від 13.04.2017 року, яким ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік з покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України та ухвалити новий вирок, яким:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушення, передбачених:

- ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) місяців арешту;

- ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) місяців арешту;

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання  ОСОБА_1  у виді 3 (трьох) місяців арешту.

Строк відбуття покарання обвинуваченому  ОСОБА_1  рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржене в порядку, передбаченому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цьому кримінальному провадженні.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Франківський районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя                                                                        Ю.С. Марків