1-кп/130/50/2021

136/1258/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2021 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

секретарів судового засідання Буга Р.М., Бондар С.В., Яковець К.В., Чернишової А.В., Зозулі М.О., Мухи Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12016020200000089 від 24.03.2016, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Скитка Липовецького району Вінницької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, раніше судимого 23.10.2018 Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя за ч. 4 ст. 407 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого з випробувальним терміном 1 рік, щодо вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187 КК України,

також за участі: прокурорів Барановського С.Ф., Омельчук А.В., Шаравського Б.О., Прокопчука Д.В.,

особи стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1 ,

законного представника ОСОБА_2 ,

захисника Страшка О.В., Деркача В.Г.,

потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання суспільно небезпечного діяння, визнаного судом установленим.

ОСОБА_1 за попередньою змовою із особою (відносно якої матеріали виділено в окреме провадження), діючи з корисливих мотивів та з метою заволодіння чужим майном, близько 02:00 год. 30 червня 2018 року, прийшли до будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . У подальшому, продовжуючи виконувати спільний злочинний умисел, спрямований на вчинення розбійного нападу з метою заволодіння майном, усвідомлюючи, що їх дії носять відкритий характер, ОСОБА_1 , попередньо одягнувши на голову шапку-балаклаву, спільно із особою (відносно якої матеріали виділено в окреме провадження), який також одягнув на голову капюшон та прикрив обличчя коміром кофти, одягнувши на руки матерчаті рукавиці, підійшли до входу на територію домоволодіння АДРЕСА_2 . Відчинивши хвіртку вищевказані особи пройшли на територію домоволодіння та підійшли до будинку, де ОСОБА_1 , за допомогою металевої фомки довжиною близько 40 см, яку приніс із собою, шляхом віджиму, відчинив метало-пластикове вікно та проник в середину. Одразу в слід за ОСОБА_1 до будинку проникла особа (відносно якої матеріали виділено в окреме провадження). Помітивши на ліжку потерпілу ОСОБА_5 , особа (відносно якої матеріали виділено в окреме провадження) підійшла до неї та схопивши руками за шию, прижала до ліжка та почала душити, вимагаючи грошові кошти, при цьому погрожуючи фізичною розправою.

Реалізуючи задумане, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді завдання матеріальної шкоди, тобто діючи з прямим умислом, особа (відносно якої матеріали виділено в окреме провадження), продовжувала утримувати ОСОБА_5 та вимагати у неї вказати місцезнаходження грошових коштів. В цей час ОСОБА_1 безперешкодно обшукував приміщення будинку, з метою відшукання грошових коштів та цінностей потерпілої. В результаті пошуків ОСОБА_1 та особа (відносно якої матеріали виділено в окреме провадження), незаконно заволоділи грошовими коштами в сумі 3900 грн. та парою золотих сережок загальною масою 5 г, вартість яких на момент вчинення злочину згідно даних Національного банку України становить 5 292 гривень 60 копійок.

Після вчинення вказаних суспільно небезпечних дій ОСОБА_1 та особа (відносно якої матеріали виділено в окреме провадження), залишили місце скоєння кримінального правопорушення, а коштами в сумі 3900 гривень та парою золотих сережок розпорядилися на власний розсуд.

Таким чином, внаслідок вчинення даного кримінального правопорушення ОСОБА_1 та особа (відносно якої матеріали виділено в окреме провадження) завдали матеріального збитку потерпілій ОСОБА_5 на суму 9192 грн. 60 коп.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 187 КК України, розбій - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, з погрозою застосування такого насильства, за попередньою змовою групою осіб та поєднаний з проникненням у житло.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив свою причетність до вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України. Дав пояснення, що шапка-балаклава його, ломик (фомка) не його, видав їх на вимогу працівників поліції.

ОСОБА_1 , згідно висновку судово-психіатричного експерта № 402 від 15.07.2020, в період вчинення ним кримінальних правопорушень, виявляв інші форми шизофренії (по МКХ 10) ПФРОПФШИЗОФРЕНІЮ (по МКХ 9), внаслідок чого не міг віддавати звіту своїм діям та керувати ними. ОСОБА_1 в теперішній час виявляє інші форми шизофренії(по МКХ 10) ПФРОПФШИЗОФРЕНІЮ (по МКХ 9) та не може розуміти значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_1 потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру, у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом. ОСОБА_1 виявляє такі індивідуальні особливості пізнавальної діяльності: продуктивність безпосереднього запам`ятовування легко ослаблена, переважає механічне запам`ятовування, мислення конкретно - образне, інертне за темпом, часто непослідовне, рівень процесів узагальнення та абстрагування легко ослаблений, з опорою на актуалізацію латентних ознак предметів, уява не стійка, її об`єм звужений. В момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 виявляв форми шизофренії (по МКХ 10) ПФРОПФШИЗОФРЕНІЮ (по МКХ 9). Поведінковий стан ОСОБА_1 в момент вчинення кримінального правопорушення детермінує механізмами не психологічного, а психопатологічного рівня (т.2 а.с.157-161).

Суд визнає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, передбачене ч. 3 ст. 187 КК України, розбій - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, з погрозою застосування такого насильства, за попередньою змовою групою осіб та поєднаний з проникненням у житло.

Посилання на перевірені в судовому засіданні докази, якими суд обґрунтовує свої висновки.

Законний представник ОСОБА_2 , яка була допитана судом в якості свідка раніше, до залучення її як законного представника ОСОБА_1 , пояснила, що з самого народження її син ОСОБА_1 страждав на психічне захворювання, ледве довчився у школі до 10 класу, ніде офіційно не працював у зв`язку з своїм психічним станом, адже у нього постійно змінювався настрій від хорошого до агресивного, по тій же причині не проходив військову службу в армії, проте дійсно потрапив на контрактну службу в армії з власної волі. Всі медичні картки з діагнозом були спалені, а ОСОБА_1 засуджено за самовільне залишення військової частини. Вона особисто пов`язує виникнення у нього проблем психічного характеру у зв`язку з спадковістю, адже його батько був також психічно хворим, а її другий чоловік бив її сина ОСОБА_1 в область голови, запираючи його у хліву, вона сама цього не помічала як і того, що син з самого дитинства скаржився на головні болі, яким вона не надавала значення у зв`язку з тим, що весь час працювала. До затримання ОСОБА_1 проживав з жінкою без реєстрації шлюбу, де у них народилась спільна дитина. Були випадки коли він намагався нанести їй - ОСОБА_2 тілесні ушкодження, а потім починав сміятись.

Потерпіла ОСОБА_6 дала такі показання, що влітку 2018 року приблизно о 01:30 год. дві невідомих їй особи чоловічої статі, худорлявої статури, видавивши віконну раму увірвались в її будинок, один із нападників душив її руками не даючи встати з ліжка, інший обшукував її квартиру. Вони постійно запитували у неї де сховані гроші, вимагали відати їх, та погрожували вбити її, якщо вона цього не зробить. В подальшому дані особи знайшли та викрали у неї грошові кошти в сумі приблизно 3 900 грн., які були під подушкою, та пару золотих сережок, місце знаходження яких вона показала сама під тиском погроз. Після заволодіння її майном особи пішли з її будинку, залишивши при цьому мобільний телефон. Вона пам`ятає, що один з нападників мав дефект мови «картавив» та розмовляв частково російською мовою. Інший взагалі мовчав, були одягнені в чорні куртки, а лиця закриті масками, взуті в кросівки.

Свідок ОСОБА_7 дала такі показання, що у червні 2018 року вона проживала разом з обвинуваченим ОСОБА_1 , в 2018 році ОСОБА_1 з місця проживання не відлучався, адже в той час вона перебувала з новонародженою дитиною в лікарні, а її цивільний чоловік перебував вдома з її старшими дітьми. В грудні 2018 року до неї приїхали працівники Липовецької поліції та почали проводити обшук в її будинку. Її чоловіка забрали обманом до м. Вінниці. Їй в м. Вінниці проводили дослідження на детекторі брехні та погрожували. Зі слів ОСОБА_1 , його примусили зізнатись у злочині. В дома на відеозапис ОСОБА_1 віддав балаклаву та лом. Усі покази давав під тиском. Показував на фото в телефоні сережки, які викрали. Покази дані на досудовому розслідуванні не підтримала та вказала, що підписала покази не читаючи їх.

Від допиту інших свідків прокурор відмовився.

Доведеність участі ОСОБА_1 у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, за обставин встановлених судом, також підтверджується дослідженими у судовому засіданні документами:

- як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018020200000204 від 01.07.2019, за заявою ОСОБА_5 були внесені відомості про скоєний відносно неї злочин за ч. 3 ст. 187 КК України та розпочато досудове розслідування (т.2 а.с.225, 226);

- протоколом огляду місця події від 30.06.2018 та фототаблицею до нього, із додатком до нього СD-R диском, відеозапис якого було переглянуто в судовому засіданні. Огляд проведено на території домогосподарства ОСОБА_5 в АДРЕСА_2 . Під час огляду будинку, ліворуч від вхідних дверей, на склі металопластикового вікна, ззовні, було виявлено розмиті сліди. Механізм закриття-відкриття вікна неушкоджений. В правому нижньому куті вікна було виявлено прямокутний слід вм`ятини (вилому). В кімнаті будинку, в дерев`яній шафі, на полиці було виявлено мобільний телефон «Nokia» чорного кольору. Обстановка в кімнаті порушена. У спальні також обстановка порушена, на підлозі знаходився розкиданий одяг, на ліжку-диван знаходився розкиданий одяг та покривало. Біля подушки, яка знаходилась на ліжку, було виявлено полімерну стрічку типу «скоч». За результатами проведеного огляду було вилучено: змив з поверхні віконної рами; слід одорологічного походження із склопакету вікна; мобільний прилад марки «Nokia» чорного кольору; моток клейкої стрічки типу «скоч» з поверхні дивану; та 3 сліди тканини з поверхні вікна. Дані речі були долучені до кримінального провадження як речові докази. 03.07.2018 ухвалою слідчого-судді на них накладено арешт (т.2 а.с.227-250, Т. 3 а.с. 1-4);

- протоколом обшуку від 11.12.2018 із додатком до нього СD-R диском, відеозапис якого було переглянуто в судовому засіданні, який було проведено на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду від 06.12.2018. У ході проведення обшуку в АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_1 було виявлено: мобільний телефон марки «Самсунг GT 5 5222 R», IMEI: НОМЕР_1 / НОМЕР_2 із сім - картою «Водафон» НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «Нокіа Х2-02»,IMEI: НОМЕР_4 / НОМЕР_5 ; мобільний телефон марки «LG», IMEI: НОМЕР_6 / НОМЕР_7 ; мобільний телефон марки «Самсунг» IMEI: НОМЕР_8 ; мобільний телефон марки «Нокіа», IMEI: НОМЕР_9 ; електорошокер «928 ТУРЕ» в чохлі чорного кольору; кросівки темно - синього кольору із підошвою білого кольору. Дані речі були долучені до кримінального провадження як речові докази. 28.11.2019 ухвалою слідчого-судді на них накладено арешт(т.3 а.с.12-14);

- протоколом обшуку від 11.12.2018 із додатком до нього СD-R диском, відеозапис якого було переглянуто в судовому засіданні, який було проведено на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду від 06.12.2018. У ході проведення обшуку в АДРЕСА_3 було виявлено: мобільний телефон марки «Самсунг Е1080» IMEI: НОМЕР_10 ; мобільний телефон «Нокіа», IMEI: НОМЕР_11 ; сім - карта оператора «Київстар» № НОМЕР_12 ; сім - карта оператора «Київстар» № НОМЕР_13 ; електрошокер чорного кольору «928 ТУРЕ» в чохлі чорного кольору; кросівки чорного кольору із підошвою білого кольору марки «Fashion». Дані речі були долучені до кримінального провадження як речові докази. 17.12.2018 ухвалою слідчого-судді на них накладено арешт (т.3 а.с.15-17; 18, 19-21);

- протоколом огляду місця події від 11.12.2018 із додатком до нього СD-R диском, відеозапис якого було переглянуто в судовому засіданні, який було проведено на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду від 17.12.2018. Огляд проведено на частині АДРЕСА_1 . Під час проведення огляду ОСОБА_1 повідомив, що він добровільно бажає видати шапку-балаклаву. ОСОБА_1 повідомив, що він був одягнений у вказану балаклаву під час вчинення злочину відносно ОСОБА_8 , з метою приховування свого обличчя. Під час огляду балаклаву темно зеленого кольору з прорізами (отворами для обличчя) було вилучено та поміщено до спецпакету. Далі ОСОБА_1 підійшов до собачої буди, звідки дістав металевому фомку, якою, як він повідомив, відчиняв вікно в будинку ОСОБА_8 , яку добровільно видав. Дану фомку було вилучено. Дані речі були долучені до кримінального провадження як речові докази. 19.12.2018 ухвалою слідчого-судді на них накладено арешт (т.3 а.с.22-24; 26-27).

- протоколом додаткового огляду місця події від 18.01.2019 із додатком до нього СD-R диском, відеозапис якого було переглянуто в судовому засіданні. Проведено огляд будинку по АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_5 . Під час проведення огляду металопластикового вікна будинку, що розташоване по ліву сторону від вхідних дверей, наступне за маленьким вікном, під умовною позначкою№1 були виявлені пошкодження (вм`ятини) прямокутної форми, які розміщені на правій (основній) та лівій (яка відчиняється) частини вікна, на відстані близько 5-7 см від його нижнього краю. На місце пошкодження віконної рами було нанесено спеціальний засіб «Silmark» та залишено застигати. Під час огляду металопластикового вікна під умовною позначкою №2, яке розташоване по ліву сторону від вікна № 1 , було виявлено характерні пошкодження рами вікна на відстані близько 15-20 см від нижнього краю вікна на основній його частині та на лівій частині вікна. В подальшому на місця пошкодження було нанесено спеціальний засіб «Silmark» та залишено застигати. Далі під час проведення огляду було оглянуте вікно виготовлене із металопластику, розміщене в передній частині будинку по праву сторону від вхідних дверей. В місцях з`єднання основної (правої) та лівої (яка відчиняється) частин вікна були виявлені характерні пошкодження (вм`ятини) у декількох місцях. Під час огляду вікна № 1 та №2 було знято матеріал, який застиг «Silmark» та поміщено до спецпакету. Дані речі були долучені до кримінального провадження як речові докази (т.3 а.с.31-33);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 18.01.2019 із додатком до нього СD-R диском, відеозапис якого було переглянуто в судовому засіданні. Слідчий експеримент було проведено за участі потерпілої ОСОБА_5 . Слідчий експеримент проводився на подвір`ї та всередині будинку по АДРЕСА_2 . В ході проведення слідчої дії потерпіла ОСОБА_5 розповіла та показала на місці про обставини проникнення до її домоволодіння двох невідомих осіб в нічний час в травні 2018 року, а також про вчинення двома невідомими чоловіками відносно неї розбійного нападу вночі з 29.06 на 30.06.2019 року (т.3 а.с.34-36);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 18.01.2019 із додатком до нього СD-R диском, відеозапис якого було переглянуто в судовому засіданні. Слідчий експеримент було проведено з участю свідка ОСОБА_9 . Слідчий експеримент проводився на подвір`ї та всередині будинку по АДРЕСА_2 . В ході проведення слідчої дії свідок ОСОБА_9 розповів та показав на місцевості про обставини проникнення до домоволодіння його матері двома невідомими особами в нічний час в травні 2018 року, а також про вчинення нападу двома невідомими особами чоловічої статі з проникненням в будинок його матері вночі з 29.06 на 30.06.2019 року (т.3 а.с.37-39);

- висновком експерта № 1998/19-21 від 16.04.2019 та фототаблицею до нього, відповідно до якого сліди знаряддя зламу на трьох зліпках, які було виявлено та вилучено 18.01.2019 при огляді місяця події по АДРЕСА_2 , для ідентифікації предмету, який залишив сліди зламу на місці події та встановлення його групової належності - непридатні. Сліди знаряддя зламу на зліпку № 3 , який було виявлено та вилучено 18.01.2019 при огляді місця події по АДРЕСА_2 , для ідентифікації предмету який залишив слід зламу на місці події - придатний. Слід розмірами 2х6,5 мм, що являється частиною сліду зафіксованого на зліпку №3, який був вилучений в ході огляду місця події 01.07.2018 року за адресою: АДРЕСА_2 , залишений робочою частиною металевого предмета (ломика), що був вилучений під час обшуку 11.12.2018 у ОСОБА_1 (т.3 а.с.48-56);

- протоколом про результати аудіо-відео контролю місця (за особою) від 20.08.2019, який було проведено на підставі ухвали слідчого судді від 17.12.2018, додатком до протоколу та диском, який був переглянутий в судовому засіданні, відповідно до якого під час проведення заходів ОСОБА_1 розповів співкамернику про вчинення розбійного нападу на ОСОБА_5 (т.3 а.с.99, 100-102).

Дослідивши безпосередньо та оцінивши всі вищеперераховані докази відповідно до вимог ст.94 КПК України, суд вважає їх належними і допустимими, оскільки вони прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, отримані у порядку, встановленому цим Кодексом, а також не спростовані стороною захисту.

Одночасно суд вважає недоведеним вчинення ОСОБА_1 суспільно небезпечного діяння за епізодом крадіжки майна у ОСОБА_3 .

Так, згідно клопотання прокурора, ОСОБА_1 також обвинувачується у тому, що діючи з корисливих мотивів та з метою таємного викрадення чужого майна, близько 22:30 год. 15 березня 2016 року прийшов до багатоквартирного будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_5 .

Продовжуючи виконувати свій злочинний умисел, спрямований на вчинення крадіжки, шляхом вільного доступу, через не зачиненні двері підвального приміщення, проник до вищевказаного будинку, де помітив підсобне приміщення. Реалізовуючи свій злочинний план, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді завдання матеріальної шкоди, тобто діючи з прямим умислом, ОСОБА_1 , шляхом пошкодження навісного замка дверей підсобного приміщення, відчинив їх та проник в середину, де виявив електричний насос марки «Aquatica 775124», який належить ОСОБА_3 . Після цього ОСОБА_1 , продовжуючи свій злочинний умисел, шляхом демонтажу зняв із кріплення електричний насос марки «Aquatica 775124» і в подальшому залишив місце скоєння злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд. Згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 638 від 26.05.2016 ринкова вартість електричного насосу «Aquatica 775124» з урахуванням зносу станом на час проведення експертизи, могла становити 700 грн. 23 коп.

Таким чином внаслідок вчинення даного кримінального правопорушення ОСОБА_1 завдав матеріального збитку потерпілому ОСОБА_3 на суму 700 грн. 23 коп.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України, крадіжка - таємне викрадення чужого майна поєднана із проникненням у інше приміщення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив свою причетність до вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Пояснив, що він насос не викрадав.

На обґрунтування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, прокурор посилається на пояснення потерпілого, свідків.

Потерпілий ОСОБА_3 дав такі показання, що в березні 2016 року з підвалу багатоквартирного будинку по АДРЕСА_5 , в якому також знаходиться його квартира було викрадено насос, який подавав воду до його квартири. Хто викрав насос він не знає. В подальшому даний насос було йому повернено працівниками поліції. Про існування даного насоса могло знати багато людей, ключі від підвалу знаходились тільки у нього.

Свідок ОСОБА_10 дав такі показання, що в березні 2016 року до нього надійшов телефонний виклик з незнайомого номера та попросили вийти на вулицю допомогти, коли він вийшов то побачив двох чоловіків, одного з яких він знав досить добре, це був ОСОБА_11 , інший був невідомий для нього чоловік, дані чоловіки запропонували йому придбати водяний насос, де вони взяли його він не питав, лише з`ясував у них чи він не викрадений, а потім придбав за 300 грн. Проте на наступний день працівники поліції повідомили йому, що даний насос є краденим, в зв`язку з чим він добровільно видав його працівникам поліції. Обвинуваченого ОСОБА_1 він не впізнає, адже коли він зустрічався з чоловіками було темно.

Свідок ОСОБА_12 дав такі показання, в березні 2016 року він прийшов до ОСОБА_13 в гості, куди пізніше підійшов ОСОБА_1 та ОСОБА_11 , усі разом вони вживали спиртні напої. Після цього вони вирішили піти в центр міста, щоб прогулятися, потім зайшли на АДРЕСА_5, потім на спортивний майданчик де ОСОБА_1 відлучився, а потім коли повернувся у нього в руках знаходилась сумка, в якій був насос, всі разом вони попрямували в сторону садочка. ОСОБА_11 та ОСОБА_1 пішли здати насос, а повернулись уже з грошима в сумі 300 грн. Отримані гроші витратили на свої потреби.

Отже, ні потерпілий, а ні свідки, які були допитані в судовому засіданні, не доводять обставин вчинення суспільно небезпечного діяння ОСОБА_14 , за обставин викладених в клопотанні прокурора по епізоду крадіжки майна у потерпілого ОСОБА_3 . Більше того, вони не були очевидцями крадіжки, а свідок ОСОБА_10 , у якого вилучили насос, ОСОБА_1 не впізнав.

Також в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, прокурор посилається на долучені та безпосередньо досліджені фактичні дані, які містяться в документах:

- витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 1201602020000089 від 24.03.2016, за заявою ОСОБА_3 , було розпочате досудове розслідування за ч. 3 ст. 185 КК України за фактом крадіжки його майна (насоса ПКМ 60) (т.3 а.с.83);

- протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 24.03.2016, відповідно до якого прийнято усну заяву від ОСОБА_3 про те, що в ніч з 15 на 16.03.2016 року невідомі особи проникли всередину та викрали насос, вартістю біля 1400 грн., чим завдали йому матеріальну шкоду (т.3 а.с.84);

- протоколі огляду місця події від 24.03.2016 та фототаблицею до нього, який проведено з участю потерпілого ОСОБА_3 . Огляд проведено в підвалі багатоквартирного будинку в АДРЕСА_5 . Оглядом встановлено, що до приміщення в підвал ведуть одностворчасті дерев`яні двері, що закриваються на підвісний замок. На момент огляду замок відсутній. Зі слів ОСОБА_3 невідомі особи в ніч з 15 на 16.03.2016 року зірвали з дверей замок та викрали водяний насос «Aquatica». В приміщенні з права від входу поряд з дверима стоїть саморобний дерев`яний стелаж, над яким проходять труби системи водопостачання, зі слів ОСОБА_3 на даному стелажі знаходився електричний насос, яки викрали невідомі особи (т.3 а.с.85-87);

- протоколі огляду речей і предметів від 01.04.2016, відповідно до якого проведено огляд електричного насоса «Aquatica», добровільно виданий ОСОБА_15 , який було викрадено з підвалу будинку ОСОБА_3 в м. Липовець в ніч з 15 на 16.03.2016. Після проведення огляду насос вилучено в якості речового доказу (т.3 а.с.89);

- висновку експерта від 26.05.2016 №638 та фототаблицею до нього, відповідно до якого ринкова вартість електричного насосу «Aquatica» 775124 з урахуванням зносу станом на час проведення експертиз, могла становити 700,23 грн. (т.3 а.с.93-97);

У кримінальному провадженні відповідно до положень ст. 91 КПК України підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.

Відповідно до ч.1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього кодексу (обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні) покладається на слідчого, прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 КПК України, під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з`ясовує такі питання:

1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення;

2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою;

3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності;

4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання;

5) чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.

Відповідно до частин 2, 4 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Суд звертає увагу, що законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, провадження № 51-597км17).

При оцінці усіх доказів у цій справі, суд керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом», що передбачено частиною 2 статті 17 КПК України та зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, в ході судового розгляду, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ наданий сторонами обвинувачення та захисту з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про недоведеність вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України ОСОБА_1 , і неспростовних доказів цьому немає, оскільки протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 24.03.2016; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 1201602020000089 від 24.03.2016; протокол огляду місця події від 24.03.2016; протокол огляду речей і предметів від 01.04.2016; висновок експерта від 26.05.2016 №638 в сукупності із показаннями потерпілого та свідків (які не були очевидцями крадіжки), свідчать, що мало місце суспільно небезпечне діяння, однак не доводять участі у вчиненні цього спільно небезпечного діяння ОСОБА_1 .

Щодо особи ОСОБА_1 судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимий (т. 3 а.с.5-8;42-44;46-47), на диспансерному обліку в неврологічному відділенні Липовецької ЦРЛ не перебуває, до лікаря - психіатра не звертався (т. 3 а.с.40,41). ОСОБА_1 проживає з матір`ю та братом без реєстрації в АДРЕСА_1 (т.3 а.с.45).

Виходячи з роз`яснень п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 №7 "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування" примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має іншій психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів.

Відповідно до ч. 2 ст.19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Таким чином, передбачена цією статтею неосудність є юридичною категорією, а тому визнання особи неосудною належить виключно до компетенції суду.

Згідно ст. 92 КК України, примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

Згідно зі ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

Обираючи ОСОБА_1 вид примусових заходів медичного характеру, тобто вид нагляду при госпіталізації до психіатричного закладу, суд виходить з такого.

Як встановлено судом відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 402 від 15.07.2020 ОСОБА_1 в період вчинення ним кримінальних правопорушень, виявляв інші форми шизофренії (по МКХ 10) ПФРОПФШИЗОФРЕНІЮ (по МКХ 9), внаслідок чого не міг віддавати звіту своїм діям та керувати ними. ОСОБА_1 в теперішній час виявляє інші форми шизофренії (по МКХ 10) ПФРОПФШИЗОФРЕНІЮ (по МКХ 9) та не може розуміти значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_1 потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру, у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом.

Висновки експерта в частині захворювання, не усвідомлення та не керування своїми діями ОСОБА_1 не містять суперечностей з іншими доказами, а також обставин, які б ставили його під сумнів.

Отже, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив суспільно небезпечні діяння за ч. 3 ст. 187 КК України в стані неосудності, оскільки не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними внаслідок хворобливого стану психіки, та, з урахуванням характеру і тяжкості захворювання, тяжкості вчинених суспільно небезпечних діянь, ступеня небезпечності ОСОБА_1 для себе та інших, суд приходить до висновку, що до нього слід застосувати примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом.

Також суд визнає недоведеним, що ОСОБА_1 вчинив суспільно небезпечне діяння за ч. 3 ст. 185 КК України, а тому по цьому епізоду слід відмовити у застосуванні примусових заходів медичного характеру та закрити кримінальне провадження.

Рішення щодо речових доказів.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України, скасувавши заходи забезпечення застосовані ухвалами слідчого судді Липовецького районного суду, Вінницького міського суду від 03.07.2018, 17.12.2018 ( т.3 а.с.4; 18-21; 26-27;90, 137).

Рішення про відшкодування процесуальних витрат.

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати стягуються з обвинуваченого лише у разі ухвалення обвинувального вироку. Стягнення процесуальних витрат при застосуванні примусових заходів медичного характеру нормами чинного КПК України не передбачені. Тому процесуальні витрати підлягають компенсації за рахунок коштів державного бюджету.

Рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

З урахуванням висновків судового експерта, запобіжний захід щодо ОСОБА_1 у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку слід продовжити до набрання ухвалою законної сили, але не довше, а ніж на 60 днів.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 19, 92, 93, 94 КК України, ст.ст. 512, 513 КПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_1 - задовольнити частково.

У застосуванні примусові заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 щодо вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого за ч. 3 ст. 185 КК України відмовити, а кримінальне провадження №12016020200000089 від 24.03.2016 за ч. 3 ст. 185 КК України закрити.

Застосувати до ОСОБА_1 за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, у стані неосудності - примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, - до Вінницької обласної психіатричної лікарні №2 селища Березина Вінницького району Вінницької області, продовжити до набрання ухвалою законної сили, але не довше, а ніж на 60 днів, тобто до 19 вересня 2021 року включно.

Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані ухвалами слідчого суддів Липовецького районного суду, Вінницького міського суду від 03.07.2018, 17.12.2018- скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні №12016020200000089), яке розслідуване СУ ГУНП у Вінницькій області:

- змиви з зовнішньої поверхні металопластикового вікна, запаховий слід отриманий з поверхні металопластикового вікна №1, моток клейкої прозорої стрічки «Скотч», 3 сліди тканини з поверхні вікна №1, металеву фомку, матерчату шапку типу «балаклава» зеленого кольору - знищити;

- чорні кросівки із білою підошвою з написом «FASHION», сім - карту оператора «Київстар» № НОМЕР_16 , сім - карту оператора «Київстар» № НОМЕР_16 , сім - карту оператора «Водафон» із № НОМЕР_3 - повернути ОСОБА_1 ;

- мобільний телефон марки «Самсунг GT 5 5222 R», IMEI: НОМЕР_1 / НОМЕР_2 із сім - картою «Водафон» НОМЕР_3 ; мобільний телефонмарки«НокіаХ2-02»,IMEI: НОМЕР_4 / НОМЕР_5 ; мобільний телефон марки «LG», IMEI: НОМЕР_6 / НОМЕР_7 ; мобільний телефон марки «Самсунг» IMEI: НОМЕР_8 ; мобільний телефон марки «Нокіа», які було повернуто ОСОБА_2 - залишити в розпорядженні ОСОБА_2 .

Мобільний телефон марки «Nokia» чорного кольору - повернути потерпілій ОСОБА_5 .

Електричний насос «Aquatica», який було повернено потерпілому - залишити у розпорядженні ОСОБА_3 .

Судові витрати віднести на рахунок держави.

На ухвалу може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня її оголошення.

Суддя: А.М. Заярний