Справа № 183/1893/21

№ 3/183/1812/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2021 року суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Гузоватий О.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

17.03.2021 року о 22.30 годині по вул. Заводській, 5 в м. Новомосковську Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «ВАЗ 21063», н/з НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (порушення мови, зіниці очей не реагують на світло), від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

В суд ОСОБА_1 , зловживаючи своїм правом на участь у розгляді справи, оскільки достовірно знав, що відносно нього складено протокол, який направлений до суду, не з`явився. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду він не направляв. Тому, на підставі ст. 268 КУпАП, суддя вирішив розглядати справу без участі ОСОБА_1 , оскільки останній належно повідомлений про місце і час розгляду справи.

Крім того, оголошення про розгляд справ містяться на офіційному веб-сайті судової влади, що дає особі можливість дізнатися про стан судового провадження.

З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить її підпис у протоколі, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Тим більше, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суд вважає встановленою вину ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі наступних доказів, досліджених судом: протоколу про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано факт правопорушення; рапорту ВРПП Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області сержанта поліції Троника Е.Ю. від 17.03.2021 року про те, що 17.03.2021 року о 22.30 годині під час патрулювання м. Новомосковська за порушення ПДР був зупинений автомобіль «ВАЗ 21063», н/з НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм виникла підозра, що ОСОБА_1 вживав наркотичні речовини, тому йому було запропоновано проїхати до медичного закладу для здачі аналізів, на що останній повідомив, що вживав наркотичні речовини, а саме канабіс. Від проходження огляду ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків, на водія ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП; письмових пояснень ОСОБА_1 про те, що 17.03.2021 року о 22.30 годині на вул. Заводській в м. Новомосковську він керував автомобілем «ВАЗ 21063», н/з НОМЕР_1 , де був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР, а саме за відсутність бризговиків на автомобілі. Під час розмови у працівників поліції виникла підозра, що він вживав наркотичні речовини, на що він погодився, оскільки дійсно вживав курильну траву коноплі, від проходження огляду на стан сп`яніння у визначеному законом порядку він відмовився в присутності двох свідків; письмових пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що 17.03.2021 року вони були запрошені працівниками поліції в якості свідків того, що водій ОСОБА_1 в їх присутності відмовився від проходження огляду для встановлення стану наркотичного сп`яніння, а також того, що ОСОБА_1 не заперечував, що перед тим як сісти за кермо автомобіля «ВАЗ 21063», н/з НОМЕР_1 , він вживав наркотичний засіб канабіс.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Під час розгляду справи судом знайшло підтвердження того, що вказані вимоги ОСОБА_1 , як водієм були порушені, останній на вимогу поліцейського відмовився від проходження огляду для встановлення стану наркотичного сп`яніння.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 убачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Обставин, які пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

При накладенні стягнення, суд, керуючись ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність. За таких обставин, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 повинно бути застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що у відповідності до ст. 23 КУпАП, буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання Законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Так, у відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розміру 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, а тому, з правопорушника слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Керуючись статтями 33, 34, 35, 40-1, 130, 279, 280 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 17 000 гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 454 гривні 00 копійок.

Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим – протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.

Суддя                                О.І. Гузоватий