Справа № 950/1187/21

Провадження № 2/950/452/21

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2021 року                                                        м. Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді – Косолапа В.М.,

за участі секретаря судового засідання – Ткаченко Я.О.,

представника позивача – Васильця С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Лебедин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», треті особи: приватний нотаріус Обухівського нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Лебединський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», треті особи: приватний нотаріус Обухівського нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Лебединський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), у якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 05.04.2021 № 90261, виданий приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною про стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» 24595,60 грн. за кредитним договором від 28.04.2018 № 442527. Також представник позивача просив стягнути з відповідача судові витрати у виді сплаченого судового збору та 5000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у травні 2021 року позивач отримав від Лебединського міськрайонного відділу державної виконавчої служби копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 65322855 від 06.05.2021. Для з`ясування підстав відкриття зазначеного виконавчого провадження позивач звернувся до державного виконавця із запитом про надання відповідних документів.

У відповідь Лебединський міськрайонний відділ державної виконавчої служби надав документи виконавчого провадження в тому числі копії договору позики № 442527 від 28.04.2018; копію виконавчого напису приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни від 05.04.2021, який зареєстрований в реєстрі № 90261.

Позивач вважає спірний виконавчий напис таким, що вчинено всупереч вимог Закону України «Про нотаріат», Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, оскільки між ним та ТОВ «Веллфін» ні договору позики № 442527 від 28.04.2018, ні кредитного договору № 442527 від 28.04.2018 укладено не було, і такий підписний ним договір відсутній. З Правилами надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ «Веллфін», як зазначено в п. 7.1 та п. 7.2. договору позики його також ніхто не ознайомлював і відсутні будь-які докази щодо ознайомлення з ними ОСОБА_1 , а отже вони не є складовою частиною договору. Відповідно до вимог діючого на час вчинення виконавчого напису Порядку, нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис на підставі кредитного договору. При цьому нотаріус не з`ясував безспірності заявленої вимоги, оскільки подані документи не могли підтвердити суми боргу позивача, зазначену до стягнення у спірному виконавчому написі.

Ухвалою від 17.06.2021, до відкриття провадження у справі, судом забезпечено позов ОСОБА_2 шляхом зупинення стягнення на підставі спірного виконавчого напису. Ухвалою від 18.06.2021 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково зазначив, що жодних договорів із ТОВ «Веллфін» позивач не укладав, а у наданій копії такого договору, відсутній його підпис. Крім того, сума боргу, вказана у графіку до договору від 28.04.2018 з урахуванням положень щодо строку надання та повернення кредиту, не відповідає заборгованості, зазначеній у спірному виконавчому написі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник третьої особи - приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області у судове засідання також не з`явився, пояснень по суті спору не надав.

Державний виконавець Лебединського відділу державної виконавчої служби надіслав заяву в якій проти позовних вимог не заперечує, справу просить розглядати без його участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

05.04.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 90261 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Веллфін» заборгованість за кредитним договором № 442527 від 28.04.2018 на загальну суму 24595,60 грн. Стягнення заборгованості проводиться за період з 15.12.2017 по 01.03.2020 (а.с. 17).

Постановою старшого державного виконавця Лебединського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 06.05.2021 відкрито виконавче провадження № 65322855 про примусове виконання виконавчого напису № 90261 від 05.04.2021 та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Веллфін»» заборгованості в розмірі 24595,60 грн. (а.с. 19).

       Звернувшись до суду позивач просить визнати спірний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки договору позики № 442527 від 28.04.2018, в тому числі шляхом підписання його до допомогою електронного підпису, він з ТОВ «Веллфін» не укладав і взагалі ніколи не мав ніяких відносин з ТОВ «Веллфін», а нотаріусом виконавчий напис видано всупереч вимог Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Крім того, на думку позивача, нотаріус не з`ясував дійсної безспірності вимог відповідно до поданих документів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до ст. 87 вищевказаного Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок) встановлено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» Перелік після розділу Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості».

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 по справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016 скасовано.

Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Також, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 по справі № 826/20084/14 зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Відповідно до пункту 1 Переліку нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно». Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Отже, для одержання виконавчого напису стягувач має надати нотаріусу оригінал нотаріально посвідченого договору, за яким може здійснюватися стягнення у безспірному порядку.

Із копії спірного виконавчого напису від 05.04.2021 вбачається, що його вчинено на підставі ст. ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Однак таким пунктом Перелік був доповнений постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 року, яка постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у цій частині була визнана незаконною та нечинною, а тому приватний нотаріус, при вчиненні виконавчого напису 05.04.2021, не мав права керуватись цим пунктом Переліку.

Крім того, згідно з копією договору від 28.04.2018 № 442527, ТОВ «Веллфін», як фінансова установа, надало ОСОБА_1 , як позичальнику суму позики в розмірі 900,00 грн., а останній зобов`язувався повернути надану позику у повному обсязі у строк до 08.05.2018. Таким чином, позикодавець ТОВ «Веллфін» відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України має право на стягнення заборгованості по нарахованих та несплачених процентах, виключно за період користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 08.05.2018 (а.с. 12-16). Після закінчення строку його дії у ТОВ «Веллфін» як позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

Крім того, у самому виконавчому написі від 05.04.2021 зазначено, що стягнення проводиться за період з 15.12.2017 по 01.03.2020, що не відповідає дійсності, оскільки дата укладення договору вказана 28.04.2018. При цьому сума заборгованості вказана – 900,00 грн., а сума простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам – 22895,60 грн.

За таких обставин сума заборгованості ОСОБА_1 не є безспірною. Тобто приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. не було дотримано умов вчинення виконавчого напису в частині подання стягувачем документів на підтвердження безспірності заборгованості боржника.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису від 05.04.2021 № 90261 таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо питання про розподіл судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п.п. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 30.09.2020 по справі № 201/14495/16-ц.

На підтвердження понесених витрат про надання правничої допомоги адвокат Василець С.О. надав: ордер Серії ПТ 211201, виданий 18.05.2021 (а.с. 9 зворот. стор.); копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серії ПТ № 2471 від 10.01.2019 (а.с. 9); договір від 18.05.2021 про надання правової допомоги, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 20-21); акт приймання-передачі виконаних робіт від 15.07.2021 (а.с. 43), відповідно до якого вартість наданих послуг 5000,00 грн.; копію квитанції прибуткового касового ордеру від 15.07.2021 на суму 5000,00 грн. (а.с. 45).

Також представником позивача надано розрахунок витрат на правову допомогу, відповідно до якого надано наступні послуги:

вивчення наданих документів (заява про відкриття виконавчого провадження, договору позики № 442527 від 28.04.2018, виконавчого напису від 05.04.2021 зареєстрованого в реєстрі за № 90261, листа Лебединського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 06.05.2021 вих. № 14949-18.8, постанови про відкриття провадження від 06.05.2021 ВП № 65322855) – 1 година - 500,00 грн.; вивчення судової практики при розгляді судових справи про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – 1 година – 500,00 грн; підготовка позовної заяви про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – 4 години – 2000,00 грн., участь у судових засіданням по справі – 2000,00 грн. (а.с. 44).

Дослідивши надані на підтвердження витрат на правничу допомогу та їх розміру докази, суд приходить до наступного висновку.

Так, за спірним виконавчим написом, скасування якого є предметом позову, з позивача стягується сума заборгованості 24595,60 грн. При цьому до відшкодування витрат на правничу допомогу заявлено 5000,00 грн.

Як уже зазначено судом, відповідно до п. 1-4 ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За таких обставин, суд вважає, що надані докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для їх відшкодування у повному обсязі.

Враховуючи обсяг та характер виконаної адвокатом роботи, враховуючи складність даної справи, яка була призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, зважаючи на принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу та стягнення з ТОВ «Веллфін» на користь позивача 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

За таких обставин, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1362,00 грн. та 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», треті особи: приватний нотаріус Обухівського нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Лебединський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 90261, вчинений 05.04.2021 приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» заборгованості за кредитним договором від 28.04.2018 № 442527 в загальному розмірі 24595,60 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» (03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, код ЄДРПОУ 39952398) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1362,00 грн. та 3000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Лебединський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22.07.2021.

Суддя                                                        В.М.Косолап