Справа №2-1362/2009р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2010 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Остапенко Н.Г.
при секретарі Шевцовій М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради про встановлення факту родинних відносин, факту прийняття спадщини та визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом, треті особи – Друга дніпропетровська державна нотаріальна контора, Ленінський відділ РАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції , –
ВСТАНОВИВ:
Позивачка 17 вересня 2008 року звернулась до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради про встановлення факту родинних відносин, факту прийняття спадщини та визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначила, що її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які перебували у фактичних шлюбних відносинах, починаючи з 1934 року. Однак, в зв’язку з тим, що шлюб між її батьками зареєстрований не був, в свідоцтві про її народження відсутні відомості про ОСОБА_2, як батька.
Все життя вона проживала разом зі своїми батьками за адресою: АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року її батько ОСОБА_2 помер. Відповідно після його смерті відкрилася спадщина на домоволодіння АДРЕСА_1, що належало померлому на підставі Договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку на праві приватної власності від 10 червня 1957 року.
Вона є єдиною спадкоємицею першої черги за законом вказаного спадкового майна після смерті батька та прийняла спадщину фактично, оскільки, як на час відкриття спадщини, так і після, постійно проживає в спадковому будинку та користується спадковим майном.
Разом з тим, на теперішній час, вона позбавлена можливості оформити право на спадщину нотаріально, тому як відсутні відомості про батька в свідоцтві про її народження, що фактично призводить до відсутності підтвердження того, що померлий ОСОБА_2 є її батьком.
Таким чином, вона змушена була звернутися до суду та просить встановити факт родинних відносин між нею та ОСОБА_2, померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 року, а саме, що останній є її батьком, встановити факт прийняття нею спадщини після смерті батька ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, а також визнати за нею право власності на домоволодіння АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
В судовому засіданні представник позивачки за довіреністю – ОСОБА_4, позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити їх в повному обсязі.
В судове засідання відповідач – Територіальна громада в особі Дніпропетровської міської ради, в особі свого представника, не з’явилась. Про день, місце та час проведення судового засідання сповіщені належним чином, про що в матеріалах справи мається повідомлення, ніяких заяв до суду не надходило. Суд вважає за можливе розгляд справи провести на підставі наявних в ній доказів за відсутності представника відповідача.
В судове засідання третя особа – Друга дніпропетровська державна нотаріальна контора, не з’явилась. Про день, місце та час проведення судового засідання сповіщена належним чином. До суду надіслали письмову заяву, в якій просили розгляд справи провести за відсутності їх представника.
В судове засідання третя особа – Ленінський відділ РАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції, не з’явилась. Про день, місце та час проведення судового засідання сповіщена належним чином. До суду надіслали письмову заяву, в якій просили розгляд справи провести за відсутності їх представника.
Суд, вислухавши пояснення представника позивачки, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_2, про що в Книзі реєстрації актів про смерть Кіровським відділом ЗАГС м. Дніпропетровська 06 липня 1985 року зроблено запис за №104 (а.с.5).
Після його смерті відкрилася спадщина на домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.73)), що належало померлому на праві власності на підставі Договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку на праві приватної власності від 10 червня 1957 року, укладеного згідно рішення виконкому Дніпропетровської районної ради депутатів трудящих за №288 від 25 травня 1956 року, та посвідченого Першою дніпропетровською державною нотаріальною конторою 05 липня 1957 року за реєстровим №1-9295 (а.с.69-70).
В свою чергу, згідно статті 524 ЦК України (в редакції 1963 року) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
У відповідності до частини 1 статті 529 ЦК України (в редакції 1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти, дружина і батьки померлого.
Таким чином, як вбачається, спадкоємицею першої черги за законом вказаного спадкового майна після смерті ОСОБА_2 є донька померлого – позивачка по справі ОСОБА_1
В той самий час, як слідує з матеріалів справи, в свідоцтві про народження позивачки відсутні відомості про батька (а.с.5), що фактично призводить до відсутності підтвердження того, що ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_2.
Між тим, доказами того факту, що ОСОБА_2 дійсно є батьком позивачки є наступне: згідно довідки Квартального комітету №48 м. Дніпропетровська від 14 березня 2009 року за №96, підтверджено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з народження проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.71); за вказаною адресою разом з позивачкою постійно проживали до смерті її батьки ОСОБА_2, померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 року та ОСОБА_3, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, що підтверджено довідкою Квартального комітету №48 м. Дніпропетровська від 14 березня 2009 року за №97 (а.с.72); згідно довідки Комунального закладу освіти «Навчально-виховне об’єднання №103» Дніпропетровської міської ради від 28 листопада 2009 року за №159, ОСОБА_1, 1954 року народження, дійсно навчалась в СШ №103, закінчила 10 класів в 1971 році та її батьками значаться: ОСОБА_3, 1919 року народження, та ОСОБА_2,1903 року народження (а.с.80); допитані в якості свідків по справі – ОСОБА_9 та ОСОБА_10, в судовому засіданні кожен окремо пояснили, що проживають по сусідству із сім'єю позивачки, знають її з дитинства та її батьками дійсно є ОСОБА_2 і ОСОБА_1.
Водночас з довідки Другої дніпропетровської державної нотаріальної контори за №459 від 05 лютого 2009 року слідує, що після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, свідоцтво про право на спадщину не видавалось (а.с.51).
Разом з тим, суд приходить до висновку, що відповідно до вимог частини 1 статті 548 ЦК України (в редакції 1963 року) , якою визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, та згідно частини 1 статті 549 ЦК України (в редакції 1963 року) якою визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, позивачка ОСОБА_1, хоча у встановлений законодавством строк і не звертались до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, однак прийняла її фактично, тому як саме вона, як на час відкриття спадщини, так і після, постійно проживала разом зі спадкодавцем в спадковому будинку та фактично вступила в управління спадковим майном, що зокрема підтверджується довідками квартального комітету (а.с.71, 72), записами домової книги по спірному домоволодінню (а.с.13-26), а також поясненнями вищевказаних свідків по справі.
Таким чином, суд, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є цілком обґрунтованими, законними, в повному обсязі доведеними з її боку, внаслідок чого підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки відкриття спадщини відбулось до 01 січня 2004 року, суд при вирішенні позовних вимог керувався цивільним законодавством в редакції 1963 року.
На підставі викладеного, ст.ст. 525, 529, 548, 549 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.ст.15, 57-60, 66, 213-215, 256-259 ЦПК України, суд, –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради про встановлення факту родинних відносин, факту прийняття спадщини та визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом ? задовольнити .
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2, померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 року, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2.
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті батька ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Н.Г. Остапенко