Справа №2-179/2010р.
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2010 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Остапенко Н.Г.
при секретарі Шевцовій М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Друга дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання дійсним заповіту, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 жовтня 2005 року на ім’я ОСОБА_2 та визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за заповітом та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Міська багатопрофільна клінічна лікарня №4, ОСОБА_4, Друга дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним, ?
ВСТАНОВИВ:
22 березня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Друга дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання дійсним заповіту, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 жовтня 2005 року на ім’я ОСОБА_2 та визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за заповітом та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Міська багатопрофільна клінічна лікарня №4, ОСОБА_4, Друга дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним, Ленінським районним судом м. Дніпропетровська ухвалене рішення, яким в задоволені позовних вимоги ОСОБА_1 відмовлено та задоволені позовні вимоги ОСОБА_2. Однак, ухвалюючи рішення по даній цивільній справі, суд не вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
В судове засідання учасники процесу не з’явились, про день, місце і час судового засідання сповіщені належним чином. Оскільки, згідно частини 3 статті 220 ЦПК України присутність сторін не є обов’язковою, суд вважає за можливе розглянути питання щодо ухвалення додаткового рішення по справі за відсутності не з’явившихся учасників процесу.
У відповідності до пункту 4 частини 1 статті 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Матеріалами справи встановлено, що при зверненні до суду, ОСОБА_1 не був сплачений судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, хоча в позовній заяві від 16 травня 2005 року в переліку додатків була зазначена квитанція про сплату державного мита. Оскільки згідно технічного паспорту КП ДМБТІ, виготовленого станом на 26 листопада 2004 року, інвентаризаційна вартість спірного по справі домоволодіння складала 29 628,00 гривень (а.с.9-12, т.1), а в позовних вимогах останнього уточненого позову (а.с.75-76, т.2) ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності на 3/8 частини домоволодіння АДРЕСА_1, то з неї належить стягнути на користь держави судовий збір, пропорційно до заявлених ним вимог, в розмірі 111,10 грн.
Разом з тим, у зв’язку з прийняттям 05 серпня 2009 року Постанови Кабінету Міністрів України за №825 «Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних та господарських справ», яка була чинною на дату ухвалення рішення по даній цивільній справі, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ позовного провадження з розгляду спору майнового характеру був встановлений в розмірі 120,00 грн. Таким чином з ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави також і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.
Також слід зазначити, що при зверненні до суду з зустрічним позовом ОСОБА_2 був сплачений судовий збір в розмірі 85,29 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 8,50 грн.
Відповідно до вищезазначеної Постанови Кабінету Міністрів України за №825 розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ позовного провадження з розгляду спору немайнового характеру (або такої, що не підлягає оцінці) був встановлений в розмірі 37,00 грн.
Таким чином враховуючи вищенаведене та раніше сплачені судові витрати на розгляд справи, з ОСОБА_2 належить стягнути на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 28,50 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.88, 220 ЦПК України, суд ?
ВИРІШИВ:
Доповнити рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 березня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Друга дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання дійсним заповіту, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 жовтня 2005 року на ім’я ОСОБА_2 та визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за заповітом та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Міська багатопрофільна клінічна лікарня №4, ОСОБА_4, Друга дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 111,10 гривень (сто одинадцять гривень 10 копійок) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 гривень (сто двадцять гривень 00 копійок).
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 28,50 гривень (двадцять вісім гривень 50 копійок).
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Н.Г. Остапенко