ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 липня 2021 року №826/7636/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мамедової Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про:

- визнання протиправним та скасування наказу відповідача №2461 від 05.04.2017 р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача;

- визнання неправомірними дій відповідача по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача на підставі оскаржуваного наказу.

Ухвалою суду від 19.06.2017 р. відкрито провадження в адміністративній справі №826/7636/17 (далі - справа), призначено її до розгляду суддею одноособово у судовому засіданні.

У подальшому, ухвалою суду від 21.08.2017 р. зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №826/8703/17, а ухвалою суду від 29.09.2020 р. поновлено провадження у справі, подальший розгляд справи вирішено продовжувати у порядку загального позовного провадження, призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 26.01.2021 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

При цьому, ухвалою суду від 22.03.2021 р. витребувано у ГУ ДФС у м. Києві належним чином засвідчену копію доповідної записки управління податків і зборів з фізичних осіб від 30.03.2017 р. №476/26-15-13-06-25, а також письмові пояснення із документальними підтвердженнями щодо призначення перевірки саме на підставі пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуваний наказ прийнято з порушенням вимог законодавства, а тому він є протиправний та підлягає скасуванню, а тому дії по проведенню на підставі вказаного наказу перевірки також є протиправними.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржуваний наказ (дії) прийнятий (вчинені) ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

05.04.2017 р. відповідачем прийнято оскаржуваний наказ "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 )" № НОМЕР_2 , згідно якого, відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України, п. 2 ст. 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. №2464-VI, вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2015 р., тривалістю 5 робочих днів з 18.04.2017 р. по 24.04.2017 р.; підстава: доповідна записка управління податків і зборів з фізичних осіб від 30.03.2017 р. №476/26-15-13-06-25.

06.04.2017 р. відповідачем, на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України, п. 2 ст. 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та оскаржуваного наказу складено повідомлення №2518/В/26-15-13-06-24 про проведення вказаної вище перевірки.

Вказане вище повідомлення та оскаржуваний наказ надіслані відповідачем позивачу 07.04.2017 р., що підтверджується наданим позивачем конвертом з відміткою поштового відділення.

Відповідачем, на підставі оскаржуваного наказу, у період із 18.04.2017 р. по 24.04.2017 р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2015 р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2015 р., за результатами якої складено акт перевірки №80/26-15-13-12-17-2200921111 від 03.05.2017 р.

Вважаючи, що оскаржуваний наказ та проведена на його підставі документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 є протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 21.1.1 - пп. 21.1.5 п. 21.1 ст. 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.5 п. 78.1, абз. 1 п. 78.4 ст. 78 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у цьому підпункті, видається:

у разі розгляду заперечення до акта перевірки та/або додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, - контролюючим органом, який проводив перевірку;

під час проведення процедури адміністративного оскарження - контролюючим органом вищого рівня, який розглядає скаргу платника податків.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як вже зазначалось вище судом, оскаржуваний наказ прийнято на підставі, зокрема, пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України та доповідної записки управління податків і зборів з фізичних осіб від 30.03.2017 р. №476/26-15-13-06-25.

З наявної в матеріалах справи копії доповідної записки начальника управління податків і зборів з фізичних осіб від 30.03.2017 р. №476/26-15-13-06-25, адресованої начальнику ГУ ДФС у м. Києві, вбачається, що ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт №157/26-58-13-06-17-2200921111 від 23.01.2017 р. Не погоджуючись з актом перевірки, разом із запереченням на акт, ФОП ОСОБА_1 подано документи, які не були досліджені під час перевірки. За результатами розгляду заперечення, ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення про проведення повторної документальної позапланової невиїзної перевірки, з урахуванням всіх наданих платником податків первинних документів, пов`язаних з отриманням доходу та понесених витрат в ході здійснення підприємницької діяльності за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2015 р.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2019 р., залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019 р., в адміністративній справі №826/8703/17 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії встановлено, зокрема, що 22.12.2016 р. ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві видала наказ №748 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 з 10.01.2017 року тривалістю 5 робочих днів з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов`язкових платежів) за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2015 р. При цьому, у наказі зазначено, що перевірка призначена на підставі вимог пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України та Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

З наданої позивачем копії позовної заяви, поданої в межах адміністративної справи №826/8703/17, вбачається, що за результатами перевірки, проведеної на підставі наказу від 22.12.2016 р. №748, ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві складено акт №157/26-58-13-06-17-2200921111 від 23.01.2017 р.

При цьому, суд звертає увагу, що позивачем не заперечувався факт проведення документальної позапланової невиїзної перевірки діяльності ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт №157/26-58-13-06-17-2200921111 від 23.01.2017 р., не погоджуючись з яким ФОП ОСОБА_1 подано документи, які не були досліджені під час перевірки.

Зважаючи на вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про наявність в межах спірних правовідносин підстав для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 відповідно до пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

При цьому, суд не погоджується із твердженнями позивача про відсутність підстав для проведення в межах спірних правовідносин перевірки на підставі пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України, оскільки перевірка, за результатами якої складений акт №157/26-58-13-06-17-2200921111 від 23.01.2017 р., проведена ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві, а оскаржуваний наказ прийнятий ГУ ДФС у м. Києві, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 ПК України, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

При цьому, згідно з пп. 19' 1.1.1 п. 19' 1.1 ст. 19' 1 та ст. 19' 3 ПК України (в чинній на час прийняття оскаржуваного наказу редакції) контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19' 3 цього Кодексу, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Державні податкові інспекції:

- здійснюють сервісне обслуговування платників податків;

- здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням;

- формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи;

- виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Таким чином, з 01.01.2017 р. організацію та проведення документальних перевірок в межах спірних правовідносин може бути здійснено лише ГУ ДФС у м. Києві.

Крім того, суд звертає увагу, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2019 р. в адміністративній справі №826/8703/17 відмовлено повністю у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 до ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу №748 від 22.12.2016 р., визнання неправомірними дій по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 (2200921111) на підставі наказу №748 від 22.12.2016 р.

При цьому, посилання позивача на протиправне ненадсилання йому відповідачем письмового запиту та на недотримання граничних строків, за який може бути призначена перевірка, є безпідставними, оскільки в межах перевірки, призначеної на підставі пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України, дані вимоги відсутні.

Також необґрунтованими є посилання позивача на те, що спірну перевірку проведено відповідачем без належного повідомлення ФОП ОСОБА_1 про її початок, виходячи з наступного.

Як вже зазначалось вище судом, оскаржуваний наказ та повідомлення про проведення перевірки від 06.04.2017 р. №2518/В/26-15-13-06-24 надіслані відповідачем позивачу 07.04.2017 р., що підтверджується наданим позивачем конвертом з відміткою поштового відділення.

При цьому, згідно з п.п. 42.1, 42.2 ст. 42 ПК України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Зважаючи на те, що вказані вище оскаржуваний наказ та повідомлення надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) позивача 07.04.2017 р., тобто до початку проведення зазначеної перевірки (18.04.2017 р.), а тому вони вважаються належним чином врученими.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу, а також для визнання неправомірними дій відповідача по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача на підставі оскаржуваного наказу.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Мамедова