Справа № 2-1690/2010  року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 6 травня 2010 року                     м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області  в складі:

головуючого-судді:          Антоняк Т. М.

секретаря:              Барабаш М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства “Ерсте Банк”, третя особа на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про скасування виконавчого напису нотаріуса, суд –

встановив:

 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Ерсте Банк”, третя особа на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 з вимогою про скасування виконавчого напису нотаріуса від 18.02.2009 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 ., згідно якого було запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно, а саме на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належать йому на праві власності

    В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, та суду пояснив, що виконавчий напис від 18.02.2009 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 слід скасувати, оскільки при вчиненні виконавчого напису нотаріусом було порушено п.283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №20/5 від 03.03.2004 року, а саме ОСОБА_1 не отримав письмової вимоги кредитора про усунення порушень кредитного договору у встановлений законом термін, а також представник позивача зазначив, що на час придбання переданих в іпотеку нежитлових приміщень ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3. Відповідачем та приватним нотаріусом звернено стягнення по виконавчому напису на все майно, в тому числі й частку, яка належить на праві власності ОСОБА_3, яка не має жодних кредитних зобов'язань перед відповідачем. З підстав наведеного, просив позов задоволити.

Представник відповідача - Відкритого акціонерного товариства “Ерсте Банк” в судовому засіданні вимоги позову заперечив, з підстав викладених у поданому письмовому запереченні проти позову (а.с. 47-50). Просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

 Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоч про час і місце розгляду повідомлений у встановленому порядку.

 Заслухавши пояснення  представників сторін, дослідивши докази, які надані у розпорядження суду на обґрунтування вимог та заперечень, з’ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про неналежну обґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для його задоволення у зв’язку з наступним.

         Судом встановлено, що 05 липня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством “Престиж” в особі заступника голови правління Горбешка Костянтина Валентиновича та Товариством з обмеженою відповідальністю “Гараздінвестбуд” в особі директора Яковини Миколи Івановича, Товариством з обмеженою відповідальністю “Гаразд Україна” в особі директора Яковини Миколи Івановича, Товариством з обмеженою відповідальністю “Соцінвестбуд” в особі директора Моцюка Василя Дмитровича, Харендзюк Вікторією Павлівною, Яковиною Миколою Івановичем, Стрепетовим Сергійом Анатолійовичем, Гаранюком Михайлом Романовичем, Пітциком Олегом Мирославовичем (надалі - позичальники) укладено генеральну кредитну угоду №010-05/152 (а.с.8-11), за якою банк зобов'язується надавати позичальникам кредитні кошти як в національній валюті, так і в іноземних валютах, для поповнення обігових коштів, в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках Генеральної кредитної угоди, які є її невід'ємними частинами. Загальний розмір (ліміт) кредитної заборгованості всіх позичальників в рамках цієї угоди кредитами не повинен перевищувати 1600000,00 доларів США, або еквівалент у національній валюті чи євро за офіційним курсом НБУ на день видачі кредитних коштів.

     В забезпечення виконання Генеральної кредитної угоди №010-05/152 між ОСОБА_1  та  В АТ “Ерсте Банк”  було укладено іпотечний договір, відповідно до якого позивач передав у іпотеку ВАТ “Ерсте Банк” нежитлові приміщення першого поверху, що розташовані в м.Івано-Франківську по вул.Дністровська, будинок №26.

    18 лютого 2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було вчинено виконавчий напис, згідно якого, було запропоновано звернути стягнення на заставне майно, а саме на нежитлові приміщення першого поверху, що розташовані в АДРЕСА_1 реєстраційний номер в ДРПВНМ — 5974640; нежитлові приміщення першого поверху, що розташовані в АДРЕСА_1 реєстраційний номер в ДРПВНМ — 5974895; нежитлові приміщення першого поверху, що розташовані в АДРЕСА_1 реєстраційний номер в ДРПВНМ — 6755820;  нежитлові приміщення першого поверху, що розташовані в АДРЕСА_1 реєстраційний номер в ДРПВНМ — 5974756 (а.с. 12).

    Не заслуговує на увагу твердження представника позивача про те, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис із порушенням п.283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №20/5 від 03.03.2004 року виходячи з наступного:

    Ч.4 п.283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №20/5 від 03.03.2004 року передбачено, що в чинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

    Судом встановлено, що на адресу ОСОБА_1 направлялися письмові вимоги про усунення порушення зобов'язань, про що свідчать повідомлення УкрПошти про вручення рекомендованого поштового відправлення №48432966, №48432974, №48432826 та №48432893 (а.с.53-55).

    Згідно до ч. 1. ст.12 Закону України “Про іпотеку”, вказано, що в  разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

    Суд не бере також до уваги посилання представника позивача на те, що Генеральна кредитна угода не може бути тим документом, що підтверджує безспірність заборгованості боржника, так як відповідно до п.1.1 такої угоди кредитні кошти надаються позичальникам на підставі кредитних договорів, що укладаються в рамках цієї генеральної угоди.

    Відповідно до п.1.1 Генеральної кредитної угоди кредитні договори, укладені з позичальниками, укладені в рамках Генеральної кредитної угоди №010-05/152 від 05.07.2006 року, є її невід'ємними частинами.

    Доводи преставника позивача про те, що на момент передачі майна в іпотеку ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі, а тому кредитор має право звернути стягнення виключно на належну йому частку не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

    Відповідно до ст.65 Сімейного кодексу України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого подружжя.

    Ч.3 ст.65 СК України зазначає, що для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого подружжя має бути надана письмово. В судовому засіданні з'ясовано, що майно, на яке звернуто стягнення, перебуває в іпотеці, а згода на іпотеку набутого в шлюбі майна засвідчена нотаріально. Тому позивач, як одна із сторін Договору іпотеки, підписавши його, знав про таке погодження. Крім цього слід взяти до уваги, що позивач безпідставно обгрунтовує свої позовні вимоги порушенням, на його думку, прав дружини ОСОБА_3, без обгрунтувань такого представництва, в той час, коли ОСОБА_3 за захистом своїх прав не зверталась.

    Відповідно до вимог ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Відповідно до вимог ст.10 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами та іншими учасниками процесу доказів.

      Згідно ч.1 ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

    Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

 Виходячи з наведеного та керуючись Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №20/5 від 03.03.2004 року,  ст.ст.1050, 1054 ЦК України, ст.65 СК України, ст.12 Закону України “Про іпотеку”, ст. ст. 3, 10, 11, 57, 60, 213-215 ЦПК України, суд-

вирішив:

В позові ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства “Ерсте Банк”, третя особа на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про скасування виконавчого напису нотаріуса  – відмовити.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. В разі подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, але апеляційна скарга не була подана в строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.     Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, через Івано-Франківський міський суд.

 Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається через Івано-Франківський міський суд до апеляційного суду Івано-Франківської області.

    Суддя:                                  Антоняк Т. М.