Справа №:755/2775/21

Провадження №: 4-с/755/49/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" липня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н.О.

при секретарі Локотковій І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», суб`єкт оскарження: старший державний виконавець Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Очеретяна Ірина Олександрівна, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Доценко І.П., на дії/бездіяльність старшого державного виконавця,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Дніпровського районного суду м Києва перебуває цивільна справа за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», суб`єкт оскарження: старший державний виконавець Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Очеретяна Ірина Олександрівна, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Доценко І.П., на дії/бездіяльність старшого державного виконавця.

Представник скаржника в судове засідання не з`явився. Повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Суб`єкт оскарження в судове засідання не з`явився. Повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Заінтересовані особи в судове засідання не з`явився. Повідомлялись належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, дослідивши матеріал справи, приходить до наступного висновку.

12 лютого 2021 року вказану скаргу було передано в провадження судді Яровенко Н.О. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до заявлених вимог, скаржник просить суд: визнати бездіяльність старшого державного виконавця, що полягає у неповернені виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання у відповідності до вимог ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження»; визнати неправомірними дії старшого державного виконавця, що полягають у відкритті виконавчого провадження; визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця про відкриття виконавчого провадження; визнати бездіяльність старшого державного виконавця, що полягає в неприйнятті рішення про повернення виконавчого документу стягувачу; визнати незаконною та скасувати вимогу старшого державного виконавця; визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця про закінчення виконавчого провадження; визнати незаконним та протиправним повідомлення старшого державного виконавця про притягнення до кримінальної відповідальності; зобов`язати старшого державного виконавця відкликати повідомлення за вих. № 4899 від 20.01.2021 року про притягнення до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 449 Цивільного процесуального кодексу України, скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Як роз`яснено в п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», відповідно до статті 385 ЦПК скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Також суди повинні враховувати, що коли в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, стаття 26 - оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, стаття 58 - оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування звіту про оцінку майна (Закону про виконавче провадження), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за нормами статті 385 ЦПК.

Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання.

Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Порше Лізинг Україна», 12 жовтня 2020 року отримали постанову про відкриття виконавчого провадження № 63027657 від 15 вересня 2020 року, 29 грудня 2020 року отримали вимогу № 92348 від 09 грудня 2020 року та постанову про накладення штрафу від 09 грудня 2020 року.

Останнім днем звернення до суду зі скаргою на оскарження бездіяльності старшого державного виконавця, що полягають у неповерненні виконавчого документа, дії старшого державного виконавця, що полягають у відкритті виконавчого провадження; визнанні незаконною та скасуванні постанови старшого державного виконавця про відкриття виконавчого провадження; визнанні бездіяльність старшого державного виконавця, що полягає в неприйнятті рішення про повернення виконавчого документу стягувачу було 22 жовтня 2020 року.

А також, останнім днем звернення до суду зі скаргою про визнання незаконною та скасування вимоги старшого державного виконавця від 09 грудня 2020 року було 08 січня 2021 року. Однак враховуючи те, що це був неробочий день, то останнім днем звернення було 11 січня 2021 року.

Однак лише 04 лютого 2021 року, скаржник ТОВ «Порше Лізинг Україна» направив до суду вище вказану скаргу. Клопотання про поновлення процесуальних строків матеріали справи не містять.

У Законі України «Про виконавче провадження» поняття «виконавче провадження» розуміється як завершальна стадія судового провадження (стаття 1). Наведене узгоджується з практикою ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у рішенні від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції, заява №183571/91» (Caseof Hornsbyv. Greece) ЄСПЛ зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду. Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду одній зі сторін…».

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У пункті 41 рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до ст. 126 Цивільного процесуального кодексу України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналізуючи вищевикладене суд приходить до висновку про залишення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», суб`єкт оскарження: старший державний виконавець Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Очеретяна Ірина Олександрівна, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Доценко І.П., на дії/бездіяльність старшого державного виконавця, без розгляду в частині вимог про визнання бездіяльність старшого державного виконавця, що полягає у неповернені виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання у відповідності до вимог ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження»; визнання неправомірними дії старшого державного виконавця, що полягають у відкритті виконавчого провадження; визнанні незаконною та скасуванні постанови старшого державного виконавця про відкриття виконавчого провадження; визнання бездіяльність старшого державного виконавця, що полягає в неприйнятті рішення про повернення виконавчого документу стягувачу; визнанні незаконною та скасуванні вимогу старшого державного виконавця.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 126, 260, 353, 354, 447-449 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», суб`єкт оскарження: старший державний виконавець Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Очеретяна Ірина Олександрівна, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Доценко І.П., на дії/бездіяльність старшого державного виконавця залишити без розгляду в частині:

- визнати бездіяльність старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Очеретяної І. О., що полягає у неповерненні виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання у відповідності до вимог ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження»;

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Очеретяної І. О., що полягають у відкритті виконавчого провадження і753027657 на підставі виконавчого листа від 13 жовтня 2017 року виданого на виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 17 серпня 2017 року у справі № 755/2240/17;

- визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Очеретяної І. О. від 15.09.2020 про відкриття виконавчого провадження №63027657 на підставі виконавчого листа від 13 жовтня 2017 року виданого Дніпровським районним судом м. Києва на підставі рішення № 755/2240/17 від 17 серпня 2017 року;

- визнати бездіяльність старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Очеретяної І. О., що полягає у неприйнятті рішення про повернення виконавчого документа стягувану у відповідності до вимог п. 6 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»;

- визнати незаконною та скасувати вимогу старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Очеретяної І. О. прийняту в межах №63027657 від 09.12.2020.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 08 липня 2021 року.

Суддя Н.О. Яровенко