Справа № 2-а-482
2010 рік
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2010 року Енергодарський міський суд
Запорізької області
у складі головуючого судді: Бульби О.М.,
при секретарі: Малихіній І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Енергодар адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Інспектора адміністративної практики ДПС №2 м. Василівка Бобришева Сергія Сергійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
08.04.2010 року позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, в якому просив поновити пропущений строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення серія АР №111901 від 06.05.2009 року, винесену інспектором ДПС Бобришевим С.С. відносно нього за ч.1 ст.122 КУпАП та скасувати зазначену постанову
У обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що про складання відносно нього зазначеної постанови йому стало відомо лише 07.04.2010 року при проходженні державного технічного огляду належного йому автомобіля „Хюндай” д.н. НОМЕР_1, а також те, що зазначену постанову винесено з грубим порушенням адміністративного процесуального законодавства.
Позивач та його представник в судове засідання не з’явилися, надавши клопотання про розгляд справи без їх участі.
Відповідач в судове засідання також не з’явився, надавши клопотання, в якому просить в задоволені позову відмовити, так як позивачем пропущений строк оскарження постанови без поважних причин, не спростувавши при цьому доводи позивача, викладені в адміністративному позові та не надавши свої заперечення по суті обставин, викладених в ньому. При цьому відповідач зазначив про розгляд справи без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Судом встановлено, що відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення серія АР №111901 від 06.05.2009 року (надалі – постанова), що винесена відповідачем відносно позивача по справі, останній в 05.05.2005 року на 325 км. автодороги Харків-Сімферополь о 14 год. 47 хв., керуючи автомобілем „Хюндай” д.н. НОМЕР_1 перевищив швидкість на 30 км./год., рухаючись зі швидкістю 120 км./год. Даною постановою відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 грн.
Згідно зі ст.294 КУпАП строк для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення становить десять днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до пояснень позивача, наданий в судовому засіданні, при звернені до юриста для одержання правової допомоги його було невірно проконсультовано про строки оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення з посиланням на п.2 ст.99 КАС України, повідомивши що цей строк складає 1 рік.
З огляду на викладене суд вважає достатніми підстави для задоволення вимог позивача щодо поновлення строку на оскарження вказаної постанови.
Відповідно до ч.1 ст.141 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів. Відповідно до частини 2 цієї ж статті у разі вчинення правопорушення іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, повідомити про відповідні обставини орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Однак, відповідач не довів, де саме був встановлений технічний прилад, за допомогою якого проводилося вимірювання швидкості, не надав доказів про орієнтири розташування приладу до місцевості (ділянки дороги), не зазначено в межах дії яких дорожніх знаків було розташовано цей прилад, немає підтвердження, що саме зазначена в постанові дільниця дороги - 325 км. автодороги Харків-Сімферополь відноситься до виду доріг відповідно до вимог п. 12.6(г) ПДР України (до інших доріг).
Відсутність доказів щодо підтвердження обмеження швидкості на відрізку дороги, де було зафіксовано правопорушення, на думку суду, є основною обставиною, щодо встановлення факту адміністративного правопорушення, оскільки відповідно до п.12.6.”ґ” ПДР України на дорогах для автомобілів встановлене максимальне обмеження швидкості не більш ніж 110 км/год. Тому, суд ставить під сумнів, що зазначена в постанові швидкість руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 – 120 км/год., створює склад адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, оскільки відповідно до диспозиції цієї норми адміністративна відповідальність настає при перевищенні обмеження швидкості більш, як на двадцять кілометрів на годину.
Відповідно до ст. 268 КУпАП на особу, яку звинувачують у скоєнні правопорушення не покладається обов’язок доказування, цей обов’язок покладається на органи та посадових осіб, які складають протокол та розглядають справу. Це право особи закріплено у ст. 62 Конституції України.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи за їх сукупністю, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Але відповідач в судове засідання не з’явився, не надав доказів правомірності своїх дій та не спростував доводи позивача.
Таким чином, на підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 141, 122, 252, 258, 268, 294 КУпАП, ст.ст. 2, 8, 11, 69-71, 94, 99, 158-164, 186 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати поважною причину та поновити ОСОБА_1 пропущений ним строк для звернення до суду з цим адміністративним позовом.
Постанову серія АР №111901 від 06.05.2009 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, про накладення на нього адміністративного стягнення по ч.1 ст. 122 КУпАП в розмірі 300 грн., скасувати.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів із дня її оголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.
Суддя: О.М. Бульба