КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 752/9731/21 Головуючий у 1 інстанції: Колдіна О.О.

Провадження № 22-ц/824/9968/2021 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шебуєвої В.А.,

суддів Оніщука М.І., Крижанівської Г.В.,

секретар Майданець К.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 травня 2021 року в справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_1 , про видачу обмежувального припису,-

в с т а н о в и в:

В квітні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису ОСОБА_1 . Просила видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_1 ,яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав, а саме:

- заборони перебувати за адресою АДРЕСА_1 на строк 6 місяців;

- заборони наближатися на відстань ближче ніж 100 метрів до будинку АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_2 з малолітньою донькою ОСОБА_3 , та малолітньою донькою ОСОБА_4 , в тому числі до будинку АДРЕСА_3 де проживають батьки ОСОБА_2 та сама ОСОБА_2 проводить там багато часу з малолітньою донькою ОСОБА_3 та малолітньою донькою ОСОБА_4 , на строк 6 місяців;

- заборони спілкування з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 6 місяців;

- заборони спілкування з малолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на строк 6 місяців;

- заборони наближатися на відстань ближче ніж 100 метрів до місця роботи ОСОБА_2 та інших місць частого її відвідування, на строк 6 місяців;

- заборони наближатися на відстань ближче ніж 100 метрів до дитячого садочка, який відвідують малолітня донька ОСОБА_3 та малолітня донька ОСОБА_4 та інших місць частого їх відвідування та перебування, на строк 6 місяців;

- заборони особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_2 , малолітню доньку ОСОБА_3 та малолітню доньку ОСОБА_4 , якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому ОСОБА_1 , переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з ними, на строк 6 місяців;

- заборони вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_2 , малолітньою донькою ОСОБА_3 та малолітньою ОСОБА_4 , або контактувати з ними через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб, на строк 6 місяців.

Зазначила, що з 28 липня 2017 року вона і ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі та проживали за адресою: АДРЕСА_1 . В шлюбі у них народились діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент звернення до суду в зв`язку з погіршенням стосунків, постійними конфліктами ведення спільного господарства та сумісне проживання припинено. 15 жовтня 2020 року вона звернулась до Голосіївського районного суду м.Києва з позовною заявою про розірвання шлюбу. Під час спільного проживання ОСОБА_1 постійно зловживав спиртними напоями та неодноразово вчиняв відносно неї домашнє насильство, висловлювався нецензурною лайкою, завдавав її тілесних ушкоджень, внаслідок чого вона зверталась до правоохоронних органів. Протягом 2019-2021 років ОСОБА_1 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства. Незважаючи на адміністративні стягнення, ОСОБА_1 не змінив своєї поведінки, створив неможливі умови для проживання, у зв`язку з чим вона змушена була залишити постійне місце проживання і разом з дітьми виїхати з власної квартири та проживати у своїх батьків з метою захисту себе та своїх дітей, оскільки не безпідставно вважає, що існує реальна загроза продовження домашнього насильства зі сторони ОСОБА_1 , як до неї, так і до дітей. 30.01.2021 року донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до бабусі та повідомила про факт її розбещення з боку батька, в зв`язку з чим вона звернулась до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України із заявою про проведення експертного психологічного дослідження своїй дочці ОСОБА_3 . За результатами експертного психологічного дослідження виявлено наявність ознак психотравмування пов`язаної з вищезазначеними діями батька, а саме порушення інтимного простору статевих органів дитини, що спричинило ряд індивідуально-психологічних порушень у вигляді: вираженої інтенсивності та надмірної частоти травмувальних переживань, які пов`язані з постійними спогадами про дії батька, підвищеним рівнем тривожності та роздратованості, труднощами із засинанням, несформованого ставлення або емоційного відторгнення від батька, потреби у захисті та підтримки з боку дорослого. Вона також звернулась до поліції з відповідною заявою і 09.04.2021 року Голосіївським управлінням поліції ГУНП у м.Києві внесено відомості до ЄРДР, відкрито провадження № 12021100010000860 за ч.2 ст. 156 КК України. Наразі триває досудове розслідування, проводяться слідчі дії. Оскільки від насильства з боку ОСОБА_1 постраждала не тільки вона, але і неповнолітня дитина, ОСОБА_2 просила застосувати до ОСОБА_1 заходи обмежувального припису.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 11 травня 2021 року заяву ОСОБА_2 задоволено.

Встановлено обмежувальний припис стосовно ОСОБА_1 шляхом встановлення наступних заходів тимчасового обмеження прав:

- заборонено перебувати за адресою АДРЕСА_1 на строк 6 місяців;

- заборонено наближатися на відстань ближче ніж 100 метрів до будинку АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_2 з малолітньою донькою ОСОБА_3 , та малолітньою донькою ОСОБА_4 , в тому числі до будинку АДРЕСА_3 де проживають батьки ОСОБА_2 та сама ОСОБА_2 проводить там багато часу з малолітньою донькою ОСОБА_3 та малолітньою донькою ОСОБА_4 , на строк 6 місяців;

- заборонено спілкування з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 6 місяців;

- заборонено спілкування з малолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на строк 6 місяців;

- заборонено наближатися на відстань ближче ніж 100 метрів до місця роботи ОСОБА_2 та інших місць частого її відвідування, на строк 6 місяців;

- заборонено наближатися на відстань ближче ніж 100 метрів до дитячого садочка, який відвідують малолітня донька ОСОБА_3 та малолітня донька ОСОБА_4 та інших місць частого їх відвідування та перебування, на строк 6 місяців;

- заборонено особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_2 , малолітню доньку ОСОБА_3 та малолітню доньку ОСОБА_4 , якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому ОСОБА_1 , переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з ними, на строк 6 місяців;

- заборонено вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_2 , малолітньою донькою ОСОБА_3 та малолітньою ОСОБА_4 , або контактувати з ними через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб, на строк 6 місяців.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 . Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, неповідмоелння його про розгляд справи. Зазначає, що ОСОБА_2 зловживає алкогольниим напоями та неналежно виконує свої батьківські обов`язки. В секторі ювенальної превенції Голосіївського управління поліції на розгляді перебувають матеріали за його зверненням щодо неналежного виконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 Голосіївським районним судом м. Києва неодноразово виносились постанови про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за невиконання обов`язків щодо виховання дітей згідно з ст. 184 КУпАП. ОСОБА_2 також вчиняла щодо нього домашнє насильство, що підтверджується постановами Голосіївського районного суду м. Києва від 17.06.2020 р. та 25.03.2021 р. У зв`язку із ситуацією, яка склалася з 23 липня 2019 р. по 15 жовтня 2020 р. він був вимушений оформити на своїй роботі ТОВ «Фора» відпустку по догляду за молодшою донькою. В цей період дружина працювала заступником керуючого магазином з операційної та фінансової роботи в магазині «Велика кишеня» в АДРЕСА_4 , але зароблені кошти витрачала на себе. В стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_2 себе не контролює, траплялися випадки побиття нею дітей. 23 квітня 2020 року він був вимушений звернутися до дитячої лікарні «Київський міський центр дитячої нейрохірургії» (Дитяча клінічна лікарня № 7) із дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки ОСОБА_2 сильно вдарила дитину по голові. Їх діти відвідують дитячий садочок № 340 «Матрьошка». Через те, що дружина вживає алкогольні напої та постійно перебуває в стані алкогольного сп`яніння, він вимушений був підписати заяву в якій вказав, що право забирати дітей з садочку має він та його тесть ОСОБА_7 19 червня 2020 року він звертався до Служби у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою, в якій просив розпочати щодо ОСОБА_2 процедуру позбавлення батьківських прав. 29.01.2021 р. він прийшов додому з роботи та не застав ні дітей, ні дружини. На телефонні дзвінки ОСОБА_2 не відповідала. Він дізнався, що його дружина забрала дітей і знаходиться у своїх батьків. На даний час він звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовною заявою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 . Він не вчиняв жодних неправомірних дій відносно дітей. Вважає, що ОСОБА_2 має намір створити перешкоди у розгляді справи про позбавлення її батьківських прав.

В апеляційній інстанції ОСОБА_1 та його представник підтримали апеляційну скаргу та просять її задовольнити.

ОСОБА_2 та її представник просять відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, з 28 липня 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у шлюбі, від якого мають двох дітей - ОСОБА_3 , і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

15 жовтня 2020 року ОСОБА_2 звернулась до Голосіївського районного суду м.Києва з позовною заявою про розірвання шлюбу. На час розгляду справи судом першої інстанції рішення у даній справі не ухвалено.

Як встановлено судом та не заперечується, ОСОБА_1 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, відносно заявниці, що мало фізичний та психологічний характер, що підтверджується: постановою від 24.10.2019 року в справа №752/21955/19; постановою від 17.06.2020 року в справі № 752/7677/20; постановою від 28.05.2020 року в справі № 752/8264/20; постановою від 20.01.2021 року в справі № 752/2007/21. Цей факт визнається апелянтом.

З матеріалів справи убачається, що 30.01.2021 р. малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поскаржилась на дії батька відносно себе, що мали ознаки розбещення. У зв`язку з цимм ОСОБА_2 звернулась до Державного науково-дослідчного експертно-криміналістичного центру МВС України з заявою про проведення експертного психологічного дослідження.

Відповідно до висновку експертного дослідження від 01.04.2021 р. № ЕД-19-21/4561-ПС встановлено наявність ознак психотравмування дитини, пов`язаного з діями батька, а саме порушення її інтимного простору статевих органів, що спричинило ряд індивідуальних психологічних порушень у вигляді: вираженої інтенсивності та надмірної частоти травмувальних переживань, які пов`язані з постійними спогадами про дії батька, підвищеним рівнем тривожності та роздратованості, труднощами із засинанням, несформованого ставлення або емоційного відторгнення від батька, потреби у захисті та підтримки з боку дорослого.

За заявою ОСОБА_2 Голосіївським УП ГУНП у м.Києві були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення розпусних дій щодо малолітньої ОСОБА_3 з боку ОСОБА_1 за № 12021100010000860.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 . Встановлено обмежувальний припис стосовно ОСОБА_1 шляхом встановлення наступних заходів тимчасового обмеження прав:

- заборонено перебувати за адресою АДРЕСА_1 на строк 6 місяців;

- заборонено наближатися на відстань ближче ніж 100 метрів до будинку АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_2 з малолітньою донькою ОСОБА_3 , та малолітньою донькою ОСОБА_4 , в тому числі до будинку АДРЕСА_3 де проживають батьки ОСОБА_2 та сама ОСОБА_2 проводить там багато часу з малолітньою донькою ОСОБА_3 та малолітньою донькою ОСОБА_4 , на строк 6 місяців;

- заборонено спілкування з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 6 місяців;

- заборонено спілкування з малолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на строк 6 місяців;

- заборонено наближатися на відстань ближче ніж 100 метрів до місця роботи ОСОБА_2 та інших місць частого її відвідування, на строк 6 місяців;

- заборонено наближатися на відстань ближче ніж 100 метрів до дитячого садочка, який відвідують малолітня донька ОСОБА_3 та малолітня донька ОСОБА_4 та інших місць частого їх відвідування та перебування, на строк 6 місяців;

- заборонено особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_2 , малолітню доньку ОСОБА_3 та малолітню доньку ОСОБА_4 , якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому ОСОБА_1 , переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з ними, на строк 6 місяців;

- заборонено вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_2 , малолітньою донькою ОСОБА_3 та малолітньою ОСОБА_4 , або контактувати з ними через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб, на строк 6 місяців.

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до положень п.п. 3, 6, 7, 8 ч.1, ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» у разі вчинення домашнього насильства постраждала особа або її представник, у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини - батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування мають право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника.

Частинами 2, 3, 4 ст. 26 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків:

1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обгрунтовуючи вимоги заяви, ОСОБА_2 навела доводи, які свідчать про вчинення щодо неї та неповнолітніх дітей насильства з боку ОСОБА_1 .

Обставини вчинення насильства з боку ОСОБА_1 були підтверджені постановами Голосіївського районного суду м. Києва про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП.

В ході судового розгляду ОСОБА_2 повідомила суду, що ОСОБА_1 продовжує психологічне насильство, погрожує розправою, викраденням дітей та примушує відмовитись від позову про розірвання шлюбу та заяви про встановлення обмежувального припису.

Відповідно до змісту ст. 26 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» підставою для видачі обмежувального припису є не наявність прямих доказів вчинення кривдником дій, які кваліфікуються як насильство, а наявність обґрунтованих ризиків настання тяжких наслідків для заявниці у зв`язку з відмовою суду у видачі обмежувального припису.

Обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи, а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Оцінка ризиків полягає в оцінюванні вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи. Оцінка ризиків має проводитись за факторами небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства шляхом відібрання свідчень від постраждалої від такого насильства особи, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. Фактори небезпеки (ризику) щодо вчинення домашнього насильства мають визначатися за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.

З урахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису щодо ОСОБА_1 .

Заходи тимчасового обмеження, які просила вжити ОСОБА_2 відповідають вимогам ст. 26 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству».

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що заявниця ОСОБА_2 зловживала алкогольними напоями, неналежним чином виконувала свої батьківські обов`язки, вчиняла насильство відносно нього та дітей, у зв`язку з чим він неодноразово звертався до правоохоронних органів і ініціює позбавлення її батьківських прав. Доводи апелянта не спростовують факт вчинення ним насильства у сім`ї та неоднорахове притягнення у зв`язку з цим до адміністративної відповідальності. Посилання ОСОБА_1 не те, що на даний час не вчиняє неправомірних дій відносно заявниці та дітей не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи, а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, установлених Законом України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству».

Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 травня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19 липня 2021 року.

Суддя-доповідач Шебуєва В.А.

Судді Оніщук М.І.

Крижанівська Г.В.