СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"21" липня 2021 р.                                                 Справа № 913/526/20(913/714/20)

Суддя  Медуниця О.Є.

розглянувши матеріали апеляційної скарги фізичної особи ОСОБА_1  (вх.2166) на рішення Господарського суду Луганської  області від 01.04.2021 (суддя Вінніков С.В., повний текст складено 01.04.2021) у справі №913/526/20 (913/714/20)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Свинець.” (вул.Незалежності, буд.133, м.Лисичанськ Луганської області, 93118)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський дослідний завод “Енергоавтоматика”  (вул.Базова, буд.2, м.Дніпро, 49127)

про стягнення 34    843 722 грн 99 коп.

у межах справи №913/526/20 про банкрутство  Товариства з обмеженою відповідальністю “Свинець”

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Свинець.” звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський дослідний завод “Енергоавтоматика” про стягнення заборгованості за договором від 28.11.2013 №28713 5/19-13 у сумі 16      125 421 грн 25 коп.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 01.04.2021 у справі №913/526/20 (913/714/20) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський дослідний завод “Енергоавтоматика” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Свинець.” заборгованість у сумі 16    125 421 грн 25 коп., пеню в сумі 2    734 889 грн 60 коп., 30% річних у сумі 13 207    118 грн 28 коп., інфляційні втрати в сумі 2    761 797 грн 80 коп.

Фізична особа ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі  у справі та вважає, що суд вирішив питання про її права, інтереси та (або обов`язки)   із вказаним  рішенням місцевого господарського суду не погодилася, звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати  та прийняти нове, яким стягнути з ПАТ «Інста-Центр» суму, достатню для задоволення вимог АТ «МІБ» на суму 139599759,50 грн. за кредитним договором від 08.08.2013 №00091.13-СВD.

Крім того, апелянт  просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення, посилаючись на те, що він не був учасником справи, а про оскаржуване рішення дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Перевіривши апеляційну скаргу на предмет відповідності її форми та змісту вимогам Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду сплаті підлягає судовий збір  у розмірі 150 відсотків  ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно підпунктів 1.2  пункту 2  частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В частині 4 статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції повністю.

Отже, за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі сплаті підлягає судовий збір в розмірі 783657,62 грн. (150 відсотків  ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви).

Апелянт просить звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на скрутне фінансове становище ОСОБА_1 та надмірний розмір судового збору.

Судова колегія, розглянувши вказане клопотання, зазначає наступне.

Відповідно до    статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у    частині першій    цієї статті.

З огляду на викладене, підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у    статті 8 цього Закону, є врахування ним майнового стану сторін     та за наявності умов, визначених у частині 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Апелянтом на підтвердження своїх доводів про скрутне фінансове становище не надано суду будь-яких доказів і не доведено наявність визначених ст.8 Закону України «Про судовий збір» підстав для звільнення від сплати судового збору.

Згідно частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога суду сплатити збір у зв`язку з поданням позовів, які він має розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Враховуючи, що учасники господарського судочинства мають рівні обов`язки, встановлені ГПК України та Законом України “Про судовий збір”, сплата судового збору не є обмеженням прав на апеляційне оскарження судового рішення.

З огляду на відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", не вбачається правових підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1  про звільнення від  сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі.

Враховуючи наведене, апелянтом не  виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, згідно з пунктом 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні  у справі.

Відповідно до статті 259 ГПК України, особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Апелянт не надав суду доказів направлення копії апеляційної скарги учасникам справи.

Враховуючи викладене, апелянтом не дотримано вимог п.3 ч.3 ст.258, статті 259 ГПК України.

Оскільки апелянтом не виконано вимоги пунктів 2,3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, наявні підстави  для залишення апеляційної скарги  без руху в порядку статті 174 та у відповідності з приписами частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання вимог частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає, що апелянту  слід надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 783657,62 грн. та докази направлення копії апеляційної скарги учасникам справи листом з описом вкладення.

Керуючись статтями 174,  234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач

УХВАЛИВ:

1.Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1  про звільнення від сплати судового збору.

2.Апеляційну скаргу залишити без руху.

3.Апелянту - усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

4.Роз`яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач                                                            О.Є. Медуниця