Справа № 1-251/2007 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

м. Луцьк                                                                                                  23 березня 2007 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області

під головуванням                                                      судді   Бачинського В.Л.

за участю секретаря                                                              Письменної Н.П.

прокурора                                                                              Воробій О.П.

захисника                                                                              ОСОБА_1.

представника служби у справах неповнолітніх                 Бондарук Т.Ю.

законного представника неповнолітнього підсудного   ОСОБА_2.

потерпілих                                                                             ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5

Законних представників неповнолітніх потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7 розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та жителя м. Луцьк АДРЕСА_1, непрацюючого, освіта неповна середня, учня Луцької вечірньої школи, неодруженого, громадянина України, раніше судимого 24.05.2006 року Луцьким міськрайонним судом за ст. ст. 185 ч. З, 186 ч. 2, 189 ч. 2, 70 ч. 1 КК України до 4-х років 6-ти місяців позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,

- у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 186 ч. 2, 185 ч. 3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_8., повторно, 28.08.2006 року близько 2300 год., знаходячись на зупинці громадського транспорту на площі Воз'єднання в м. Луцьку, відкрито викрав мобільний телефон «Нокіа 6060», чим спричинив потерпілій ОСОБА_9. матеріальну шкоду на загальну суму 535 грн.

Крім того, підсудний ОСОБА_8., повторно, 06.09.2006 року близько 12°° год., шляхом злому серцевини замка вхідних дверей, проник в квартиру № АДРЕСА_2 в м. Луцьку, звідки таємно викрав мобільний телефон «Соні Еріксон» вартістю 250 грн., золоті сережки вартістю 700 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 950 грн.

Крім того, підсудний ОСОБА_8., повторно, 24.11.2006 року близько 2130 год., знаходячись біля зупинки громадського транспорту «Західінкомбанк», що по пр. Перемоги в м. Луцьку, висловлюючи погрози про застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого ОСОБА_3, що виразилось в погрозі нанесення тілесних ушкоджень, відкрито викрав мобільний телефон «Сіменс А-52» належний ОСОБА_4, чим спричинив потерпілим матеріальну шкоду на загальну суму 162 грн. 74 коп.

Допитаний в судовому засіданні по суті пред'явленого обвинувачення підсудний ОСОБА_8. свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю, від дачі показань в суді відмовився.

Крім повного визнання своєї вини підсудним, його вина повністю доведена зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами.

Факт заволодіння мобільного телефону потерпілої ОСОБА_9. стверджується:

 З оголошених в судовому засіданні показань потерпілої ОСОБА_9. вбачається, що 28.08.2007 року поверталась додому від знайомої. На зупинці, що на площі Воз'єднання вона присіла на лавку, оскільки їй стало погано. Через деякий час до неї підійшов незнайомий хлопець та зняв з її шиї мобільний телефон «Нокіа 6060». Опору хлопцеві не чинила, оскільки за станом здоров'я нічого не могла зробити, (а.с. 69-70).

Згідно з показаннями свідка ОСОБА_10, оголошеними в судовому засіданні, слідує, що в кінці серпня 2006 року у вечірню пору він разом з ОСОБА_8. прогулювався по вулиці Ковельській. Не доходячи до вул. Л. Українки, ОСОБА_8 сказав йому йти вперед, а він його потім наздожене. Через декілька хвилин вони зустрілись біля магазину «Вопак» та розійшлися по домам. На наступний день ОСОБА_8 йому повідомив, що знайшов мобільний телефон та попросив допомогти його продати. В той же день він зателефонував своєму знайомому ОСОБА_11, який і придбав цей телефон за 200 грн. Про те, що телефон крадений, він не знав. (а.с. 71-72).

З показань свідка ОСОБА_11. вбачається, що в кінці серпня 2006 року він придбав у ОСОБА_8 мобільний телефон «Нокіа 6060» за 200 грн. При цьому він запитував, чи даний телефон не є краденим, на що ОСОБА_8 запевнив, що даний телефон знайшов. (а.с. 73-74).

При проведенні відтворення обстановки та обставин події від 14.12.2006 року за участю ОСОБА_8, останній на місці розказав та показав, яким чином він викрав мобільний телефон в ОСОБА_9. (а.с. 64-67).

З протоколу очної ставки від 15.12.2006 року між ОСОБА_11. таОСОБА_8. вбачається, що ОСОБА_11. вказав на ОСОБА_8 як на такого, що продав йому мобільний телефон «Нокіа 6060» в кінці серпня 2006 року, а ОСОБА_8. підтвердив показання ОСОБА_11. (а.с. 77-78).

Факт таємного викрадення майна потерпілої ОСОБА_5. стверджується:

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 дала суду показання про те, що 06.09.2006 року було пограбовано її квартиру. З квартир викрали мобільний телефон та золоті сережки. Загальна сума збитків становить 950 грн.

З протоколу огляду місця події від 06.09.2006 року, в ході проведення якого було зафіксовано порушення цілісності серцевини замка вхідних дверей квартири №АДРЕСА_2 м. Луцька та обстановки в квартирі, (а.с. 82-86).

При проведенні відтворення обстановки та обставин події від 15.12.2006 року за участю ОСОБА_8, останній на місці розказав та показав, яким чином він вчинив крадіжку з квартири ОСОБА_5 (а.с. 102-107).

Факт заволодіння майном потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стверджується:

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3. дав суду показання про те, що 24.11.2006 року разом з друзями прогулювались біля ЗОШ №5. До них підійшли четверо незнайомих хлопців, серед яких був підсудний і він сказав відійти. Коли вони відійшли, то підсудний почав вимагати у нього гроші та цінні речі. Коли він відмовився, ОСОБА_8 вирвав у нього з рук мобільний телефон і пішов з невідомими йому хлопцями. При цьому підсудний погрожував його побити.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4. дала суду показання про те, що 24.11.2006 року вона з ОСОБА_3тимчасово помінялись мобільними телефонами. Того дня вони прогулювались з друзями біля ЗОШ № 5. до них підійшли ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_10 і ще один незнайомий їй хлопець. ОСОБА_8 відкликав ОСОБА_3, а коли той повернувся, то сказав, що підсудний забрав у нього мобільний телефон.

З показань свідка ОСОБА_12. вбачається, що в кінці листопада 2006 року ввечері він зустрівся з ОСОБА_8 та ОСОБА_10, і всі троє пішли в напрямку «Західінкомбанку». На зупинці біля банку він побачив двох дівчат і двох хлопців, серед яких була його знайома ОСОБА_4. Вони підійшли до них. Він розмовляв з ОСОБА_4 і побачив як ОСОБА_8

  пішов з одним із незнайомих йому хлопців в двір будинку. Через деякий час цей хлопець повернувся і сказав, що ОСОБА_8 забрав у нього мобільний телефон і втік. Після цього він пішов до себе додому. На наступний день він зустрів ОСОБА_8, який запропонував продати мобільний телефон «Сіменс А-52», який належить його квартирантці і вона попросила його продати. На його запитання, де він подів мобільний телефон, який забрав у ОСОБА_3, ОСОБА_8 нічого не відповів. Після цього, вони продали мобільний телефон ОСОБА_13 за 70 грн.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_14 вбачається, що в кінці листопада 2006 року ОСОБА_8. та ОСОБА_12. продали йому мобільний телефон «Сіменс А-52» з зарядним пристроєм за 70 грн. про те, що даний телефон викрадений, він не знав. (а.с. 6).

З протоколу вилучення від 06.12.2006 року вбачається, що у ОСОБА_14 працівниками міліції вилучений мобільний телефон «Сіменс А-52». (а.с 5).

Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання від 07.12.2006 року, ОСОБА_3. вказав на ОСОБА_8 як такого, що викрав у нього мобільний телефон, (а.с. 28-33).

При проведенні очної ставки 07.12.2006 року між потерпілим ОСОБА_3. таОСОБА_8., потерпілий вказав на ОСОБА_8 як такого, що викрав у нього мобільний телефон, а ОСОБА_8. підтвердив показання потерпілого, (а.с. 34-35).

При проведенні очної ставки 07.12.2006 року між свідком ОСОБА_14. таОСОБА_8., свідок вказав на ОСОБА_8 як такого, що разом з ОСОБА_12. продали йому мобільний телефон, а ОСОБА_8. підтвердив показання свідка, (а.с. 36-37).

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного у вчиненні злочинів, передбачених ст. 186 ч. 2 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з погрозами застосування насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, ст. 185 ч. З КК України, кваліфікуючою ознакою якого є таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в житло.

Обираючи покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудного, який раніше судимий, пом'якшуючі покарання обставини, якими суд вважає: щире каяття у вчинених злочинах, вчинення злочинів неповнолітнім, обтяжуючих покарання обставин суд не вбачає.

В справі цивільний позов не заявлено

Враховуючи вищевикладене, обставини справи, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства неможливе, а тому йому слід обрати покарання в межах санкції статей, за якими він притягується до кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 186 ч. 2, 185 ч. 3 КК України, призначивши покарання:

за ст. 186 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (роки);

за ст. 185 ч. 3 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підстав ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, часткове невідбуте покарання за вироком Луцького міськрайонного суду від 24.05.2006 року - 7 місяців позбавлення волі -, і остаточно призначити ОСОБА_8. покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 7 (сім) місяців.

 Строк відбування покарання засудженому рахувати з моменту постановления вироку, зарахувавши в цей термін перебування під вартою з 06.12.2006 року.

Зарахувати в строк покарання перебування під вартою за попереднім вироком за період з 21.10.2005 року по 24.05.2006 року

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженому залишити попереднім - тримання під вартою.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, протягом такого ж строку з моменту вручення йому копії вироку.