Справа № 2а-1221/2010 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2010 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Мовчан Д.В. при секретарі Волкобоєвої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора відділення оформлення матеріалів ДТП та дізнання відділу ДАЇ з обслуговування м. Дніпропетровська капітана міліції Андрусенко Валерія Геннадійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення АН № 553193 від 07.02.2010 року, складену інспектором інспектора відділення оформлення матеріалів ДТП та дізнання відділу ДАЇ з обслуговування м. Дніпропетровська капітаном міліції Андрусенко В. Г., відповідно до якої на нього, позивача, накладено штраф у розмірі 850.00 грн., за порушення Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст.126 КУпАП. Також просить у позові закрити провадження по адміністративній справі за ч. 1 ст.126 КУпАП відносно нього.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що вказана постанова є незаконно, оскільки вона винесена з явним упередженням щодо нього, порушенням його прав та вимог процесуального закону.
Позивач в судовому засіданні свій позов підтримав, просив задовольнити по мотивам викладеним у позовній заяві.
Відповідач - інспектор відділення оформлення матеріалів ДТП та дізнання відділу ДАЇ з обслуговування м. Дніпропетровська капітан міліції Андрусенко В. Г. у судове засідання не з’явився, надав суду заяву у який заперечував проти позову, зазначивши що адміністративний матеріал ним було складено правомірно, просив розглянути справу без його участі та ухвалити постанову з урахуванням вимог чинного законодавства.
За вказаних обставин суд, на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути позов по суті на підставі наявних у справі доказів, направивши копії цієї постанови на адресу відповідачів. Позивач проти слухання справи у відсутність представника відповідача не заперечував.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд вважає, що в адміністративному позові слід відмовити частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завдання Кодексу адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень, з боку у тому числі, органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог розділу 3 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України від 27.03.2009 N 111 функції контролю за дорожнім рухом, тобто виявлення порушень законодавства, правил, норм і стандартів у сфері убезпечення дорожнього руху покладені на підрозділи дорожньо-патрульної служби ДАІ. Так, п. 3.7 вказаної Інструкції надає право співробітникам ДПС застосовувати в установленому порядку передбачені чинним законодавством заходи адміністративного впливу до порушників правил дорожнього руху (далі – ПДР).
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. Знання Правил дорожнього руху є обов'язковим для кожного учасника дорожнього руху. Будь-яке відхилення від положень Правил можуть призвести до дорожньо-транспортних подій нанесення збитків майну, нанесення шкоди здоров'ю.
Як слідує із змісту ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобіганню правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Судом встановлено, що 07 лютого 2010 року відповідачем по даній справі, інспектором відділення оформлення матеріалів ДТП та дізнання відділу ДАЇ з обслуговування м. Дніпропетровська капітаном міліції Андрусенко В. Г.., було складено протокол серії АЕ № 163248 (а.с. 8). У вказаному протоколі зазначено, що 07 лютого 2010 о 10 год. 10 хв. позивач ОСОБА_1 керував транспортним засобом Шеврове Авео, д/н НОМЕР_1 у не маючи при собі страхового поліса обов’язкового страхування. Зазначений протокол складений з додержанням вимог ст. ст. 254, 256 КУпАП.
На підставі зазначеного протоколу відповідачем по справі 07 лютого 2010 року було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення АН № 553193 (а.с. 7), відповідно до якої на позивача (ОСОБА_1.) накладено штраф у розмірі 850.00 грн.
Позивач у судовому засіданні не заперечував проти того факту, що станом на 07.02.2010 р. в нього не було чинного договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Зазначений договір ним був укладений 09.02.2010 року (поліс № ВВ/ 9666082, а.с. 11).
Допитаний у якості свідка ОСОБА_4, пояснив суду, що в день винесення постанови, тобто 07 лютого 2010 року, йому зателефонував позивач та пояснив, що трапилось ДТП та попросив приїхати на місце дорожньо-транспортної пригоди для надання йому правової допомоги. Приїхавши на місце ДТП, близько 11.00 год. 07 лютого 2010 року, він став свідком розмови позивача із співробітником ДАЇ, який некоректно поводився по відношенню до позивача, коли позивач (ОСОБА_1.) намагався робити заяви про внесення змін до схеми ДТП.
Відповідно до змісту диспозиції та санкції ч. 1 ст.126 КУпАП, керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред'явили чи не передали для перевірки, у тому числі, поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на викладене, суд вважає доведеним факт скоєння адміністративного правопорушення позивачем, яке полягало у відсутності у позивача поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та робить висновок щодо правомірності притягнення позивача (ОСОБА_1.) до адміністративної відповідальності станом на 07.02.2010 р. Разом з цим, перевіряючи вищевказану постанову АН № 553193 від 07 лютого 2010 року на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо, суд дійшов до висновку про порушення відповідачем при винесенні вказаної постанови принципів розсудливості та неупередженості.
Так, при ухваленні постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності суб’єкт владних повноважень, відповідно до приписів ст. 33 КУпАП, повинен враховувати особу порушника, наявність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, ступінь його вини та майнового стан.
З урахування викладеного, дослідивши матеріали справи, враховувати особу порушника, наявність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, ступінь його вини та майнового стан, суд приходить до висновку щодо необґрунтованого розміру адміністративного стягнення, яке було накладено на позивача по даній справі. Суд не сприймає доводів Позивача щодо того, що відповідач 07 лютого 2010 р. повинен був обмежитись запобіганням відносно нього, оскільки орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням лише при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення (ст.. 22 КУпАП). Однак правопорушення у сфері дорожнього руху за своєю природою не є малозначними.
Відповідно до вимог ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до змісту ст. 288 КУпАП оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України , з особливостями, встановленими КУпАП.
Відповідно до приписів ст. 293 КУпАП в разі оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності орган (посадова особа) при перевірки законності та обґрунтованості винесеної постанови може прийняти рішення про зміну заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним змінити захід стягнення за постановою АН № 553193 віл 07 лютого 2010 р. в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст. 122, 247, 278, 280, 287-289, 293 КУпАП, ст. 2, 7, 18, 86, 159-163, 167, 185, 186 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора відділення оформлення матеріалів ДТП та дізнання відділу ДАЇ з обслуговування м. Дніпропетровська капітана міліції Андрусенко Валерія Геннадійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення правил дорожнього руху України, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення - частково відмовити .
Змінити постанову у справі про адміністративне правопорушення АН № 553193 від 07.02.2010 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП, в частині заходу стягнення , - з 850 (вісімсот п’ятдесяти) грн. на 425 (чотириста двадцять п’ять) грн.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо вона подається у строк, встановлений для подання такої заяви Постанова суду набирає чинності після закінчення десятиденного строку, якщо заява про її апеляційне оскарження не була подана Якщо після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга у двадцятиденний строк не була подана, постанова набирає чинності після закінчення двадцятиденного строку для подачі апеляційної скарги Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Д. В. Мовчан