Справа № 263/13717/20

Провадження № 3/263/4101/2020

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       21 липня 2021 року                                                        м. Маріуполь

Суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Шевченко Ольга Анатоліївна, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 2 ст.130 КУпАП України,

В С Т А Н О В И В:

       04.11.2020 о 21-25 год. в Донецькій області м. Маріуполь, Центральний район, по вул. Купріна, 39 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21061 ЗНГ, державний номерний знак НОМЕР_1 явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, поведінка, що не відповідає дійсності). Від проходження медичного огляду для визначення стану сп`яніння у закладі охорони здоров`я у встановленому законом порядку, відмовився в присутності двох свідків. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил Дорожнього руху України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП України.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.Будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу.

При цьому, Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу на приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Тим більше, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суд дослідивши матеріали справи, приходить наступного висновку.

У відповідності до ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачено притягнення особи до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене повторне протягом року.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей, документів, а також іншими документами.

Розглянувши зазначену справу про адміністративне правопорушення та на підставі зібраних по справі доказів, суд вважає, що при складанні зазначеного адміністративного матеріалу працівником УПП в Донецькій області не було допущено неповноту чи необ`єктивність в оцінюванні дій правопорушника.

Факт скоєння ОСОБА_1 вказаного правопорушення підтверджується відомостями зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №408211 від 04.11.2020, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ..

Повторність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП підтверджується постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18.12.2019, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік.

Таким чином, суд вважає, що вина правопорушника доведена в повному обсязі, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

В той же час, відповідно до ст. 247 ч.1 п.7 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Враховуючи, що строки притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП сплинули, оскільки факт вчинення правопорушення мав місце 30.07.2020 року, провадження у справі підлягає закриттю.

В свою чергу, суд враховує, що Законом України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для стягнення судового збору.

Керуючись 33, 38, 130, 252, 284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, - закрити, у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП, на підставі п. 7. ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Суддя:                                                                                О.А. Шевченко