ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року

м. Харків

Справа № 642/3115/20

Провадження № 22-ц/818/3667/21

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Кругової С.С.,

суддів           Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,

Учасники справи :

Позивач:          ОСОБА_1 ,

Відповідач:      ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Плугатирьова Віталія Вікторовича на рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 10 березня 2021 року, -

в с т а н о в и в :

У червні 2020 року позивач в особі представника адвоката Плугатирьова В.В. звернулась до Ленінського районного суду м. Харкова з позовом, у якому з урахуванням збільшення позовних вимог просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь пеню за прострочення сплати аліментів в сумі 17 215 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 18.09.2019 у справі № 642/2601/19 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 до досягнення ним повноліття у розмірі 1500 грн. щомісячно, починаючи з 16 квітня 2019 року. Московським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) здійснюється примусове виконання вказаного рішення суду. Згідно наданого державним виконавцем розрахунку від 11.06.2020 ОСОБА_2 має заборгованість із сплати аліментів в сумі 15700 грн. З розрахунку вбачається, що за період з квітня 2019 року по теперішній час ОСОБА_2 два рази сплачував аліменти, а саме у грудні 2019 року 1 500 грн. та у січні 2020 року 3 000 грн. Крім того, 13.05.2020 ОСОБА_2 перерахував на рахунок позивача 1500 грн. з призначенням платежу - аліменти. Вказаними грошовими коштами погашається заборгованість повністю за квітень, травень, червень, липень 2019 року та частково в сумі 800 грн. за серпень 2019 року. Також у позові зазначено, що заборгованість по аліментам утворилась з вини відповідача, у зв`язку з чим необхідно стягнути з нього неустойку (пеню) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення за період з 01.04.2019 р. по 01.06.2020 р. в сумі 17215 грн. (а.с.60-61).

Рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 10 березня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням районного суду подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження перебування на обліку як безробітний. Сплата відповідачем заборгованості не є підставою для звільнення від сплати пені. Перебування за кордоном не звільняє відповідача від сплати аліментів на утримання своєї дитини. Карантинні обмеження самі по собі не є підставою для звільнення відповідача від сплати пені. Крім того, відповідач не надав суду доказів того, що не мав можливості платити аліменти 

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив відмовити у її задоволенні та зазначив, що він завжди приймав участь у матеріальному забезпеченні та духовному вихованні дитини, за можливості купував все необхідне для належного забезпечення дитини за узгодженим з позивачем переліком. Від участі у матеріальному забезпечені дитини шляхом сплати аліментів він не ухиляється. У зв`язку з відсутністю роботи 30.07.2019 року він став на облік в Харківській міський центр зайнятості як шукаючий роботу. Однак, пошуки роботи в України не дали будь-яких результатів та задля можливості сплачувати аліменти та приймати участь у виховуванні сина, у лютому 2020 року він виїхав за кордон для тимчасового працевлаштування. Для стягнення пені за прострочення сплати аліментів з відповідача повинен бути присутнім фактор наявності вини з боку платника. Так, з 12 березня 2020 року на усій території України установлено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Covid-19 (постанова Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу Covid-19» від 11.03.2020 р. № 211). 

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у позові суд першої інстанції виходив з того, що підстави для настання у відповідача відповідальності за прострочення сплати аліментів відсутні.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду з огляду на наступне.

Встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 18.09.2019 стягнуто з ОСОБА_2  на користь  ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним повноліття, у розмірі 1500 грн. щомісячно, починаючи з 16 квітня 2019 року (а.с.27-29).

На підставі вищевказаного рішення та виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м. Харкова 31.10.2019, державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Савоном О.Ю. 20.11.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60652717 (а.с. 8-10).

Згідно копії розрахунку заборгованості по аліментам за виконавчим листом № 642/2601/19, виданого 31.10.2019 Ленінським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення ним повноліття у розмірі 1500 грн. щомісячно, починаючи з квітня 2019 року, складеного державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Савоном О.Ю., станом на 01.06.2020 рік існує заборгованість зі сплати аліментів, яка складає 15 700 грн. (а.с. 7).

З урахуванням надходження на карту позивачки від відповідача аліментів за лютий 2020 у сумі 1507,54 та за травень 2020 у сумі 1507,54 грн., що підтверджується копіями квитанцій відповідно № Р24А207726402С26125 від 21.02.2020 та № Р24А347457508С58237 від 13.05.2020 (а.с. 30-31), державний виконавець надав новий розрахунок заборгованості від 01.07.2020, у якому зазначив, що станом на 01.06.2020 існує заборгованість зі сплати аліментів, яка складає 12 684,92 грн. (а.с. 32).

Статтею 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

За змістом ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України та ст.196 СК України неустойка (пеня) є способом забезпечення виконання зобов`язання, що має на меті сприяти належному виконанню зобов`язання.

Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покласти таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках неустойка стягується за весь час прострочення сплати аліментів.

Таким чином, під час вирішення питання про стягнення пені за прострочення сплати аліментів боржником, необхідно брати до уваги фактичні обставини, що зумовили виникнення заборгованості, можливість та обізнаність боржника про необхідність утримувати дитину, у тому числі і на підставі відповідного судового рішення, участь боржника у вихованні дитини, що сприятиме його обізнаності щодо потреб дитини, пов`язаних з її матеріальним забезпеченням.

Обов`язок утримувати дитину не залежить від звернення до суду, адже відповідач був обізнаний про свій обов`язок щомісячно сплачувати аліменти на дитину, тому повинен був прийняти міри для своєчасного перерахування аліментів.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач був обізнаний про необхідність утримувати дитину, у тому числі і на підставі відповідного судового рішення. Проте свої зобов`язання вчасно не виконував.

Відповідно до розрахунків заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому листу заборгованість станом на 01.06.2020 року становить 12684,92 грн.

Зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів, суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі 333/6020/16-ц (провадження № 14-61цс18).

Позивач просила стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів, починаючи з квітня 2019 р. по червень 2020 р., в такому розмірі:

- квітень 2019 року: нарахована сума аліментів 700 грн. (заборгованість по аліментам) х 1% х 43 дні = 301 грн. - сума неустойки (пені);

- травень 2019 року: нарахована сума аліментів 1500 грн. (заборгованість по аліментам) х 1% х 43 дні = 344 грн. - сума неустойки (пені);

- червень 2019 року: нарахована сума аліментів 1500 грн. (заборгованість по аліментам) х 1% х 74 дні = 518 грн. - сума неустойки (пені);

- липень 2019 року: нарахована сума аліментів 1500 грн. (заборгованість по аліментам) х 1% х 74 дні = 1110 грн. - сума неустойки (пені);

- серпень 2019 року: нарахована сума аліментів 1500 грн. (заборгованість по аліментам) х 1% х 125 днів = 592 грн. - сума неустойки (пені);

- вересень 2019 року: нарахована сума аліментів 1500 грн. (заборгованість по аліментам) х 1% х 207 днів = 700 грн. - сума неустойки (пені);

- жовтень 2019 року: нарахована сума аліментів 1500 грн. (заборгованість по аліментам) х 1% х 250 днів = 1500 грн. - сума неустойки (пені);

- листопад 2019 року: нарахована сума аліментів 1500 грн. (заборгованість по аліментам) х 1% х 220 днів = 1500 грн. - сума неустойки (пені);

- грудень 2019 року: нарахована сума аліментів 1500 грн. (заборгованість по аліментам) х 1% х 189 днів = 1500 грн. - сума неустойки (пені);

- січень 2020 року: нарахована сума аліментів 1500 грн. (заборгованість по аліментам) х 1% х 158 днів = 1500 грн. - сума неустойки (пені);

- лютий 2020 року: нарахована сума аліментів 1500 грн. (заборгованість по аліментам) х 1% х 129 днів = 1500 грн. - сума неустойки (пені);

- березень 2020 року: нарахована сума аліментів 1500 грн. (заборгованість по аліментам) х 1% х 98 днів = 1470 грн. - сума неустойки (пені);

- квітень 2020 року: нарахована сума аліментів 1500 грн. (заборгованість по аліментам) х 1% х 68 днів = 1020 грн. - сума неустойки (пені);

- травень 2020 року: нарахована сума аліментів 1500 грн. (заборгованість по аліментам) х 1% х 37 днів = 555 грн. - сума неустойки (пені);

- червень 2020 року: нарахована сума аліментів 1500 грн. (заборгованість по аліментам) х 1% х 7 днів = 105 грн. - сума неустойки (пені);

Загальний розмір пені складає 17215 рн.

Разом з тим частиною 1 ст. 196 СК України встановлено, що одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідач з липня 2019 став на облік в Харківській міський центр зайнятості як шукаючий роботу. Якщо відповідач став безробітним, вже після рішення суду, але при цьому став на облік в центрі зайнятості, аліменти будуть відраховуватися з одержуваної допомоги по безробіттю. Однак, державний виконавець не здійснив перевірку та відповідні запити до центру зайнятості з метою встановлення наявності соціальної допомоги та здійснення відповідних відрахувань. Крім того, як зазначалось вище відповідач частково погашав аліменти.

08 липня 2020 року відповідач ОСОБА_2 повністю погасив заборгованість зі сплати аліментів у сумі 12 700 грн., що підтверджується квитанцією № СВ03598266/1 (а.с. 33).

30 липня 2019 відповідач став на облік в Харківській міський центр зайнятості як шукаючий роботу (а.с. 26-29).

11 лютого 2020 року відповідач виїхав за кордон для тимчасового працевлаштування та повернувся в Україну лише 18 серпня 2020 року, що підтверджено відміткою у закордонному паспорті відповідача, копію якого приєднано до матеріалів справи (а.с. 133-134).

Враховуючи те, що заборгованість відповідача по сплаті аліментів станом на 01.06.2019 становить 12684,92 грн +1500грн (за червень 2020 року) =14184,92 грн, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача пени за прострочення сплати аліментів у розмірі сумі 14184,92 грн.

Відповідач, відповідно до вимог ст.ст.77,81 ЦПК України не надав суду доказів, що заборгованість по аліментах утворилась з незалежних від нього причин. Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами відсутність його вини у простроченні сплати аліментів, а тому повинен нести цивільну відповідальність, встановлену законом.

Висновки суду першої інстанції про те, що заборгованість за аліментами відсутня, а тому й відсутні підстави для стягнення пені є невірними, виходячи з того, що внесення відповідачем суми у розмірі 12 700 грн, відбулося у липні 2020 року, тоді як пеня за прострочення сплати аліментів стягується за зовсім інший період часу, з квітня 2019 р. по червень 2020 р.

Таким чином, колегія суддів зробивши аналіз зазначених вище норм законодавства, що встановлюють порядок нарахування пені за прострочення сплати аліментів, прийшла до висновку, що вказаний платіж не впливає на розрахунок пені за несплачені аліменти, оскільки такий платіж був здійснений у липні 2020 року, тобто після спливу періоду за який нарахована пеня, що охоплює позовні вимоги.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції слід скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені за прострочення сплати аліментів та винести в цій частині нову постанову про задоволення зазначених вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі ст.141 ЦПК України, у зв`язку з задоволенням апеляційної скарги та задоволенням позовних вимог у справі до перерозподілу належать судові витрати сторін у справі по сплаті судового збору за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір відповідно у розмірі 840,80 грн. та 1261,20 грн, всього 2102 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника адвоката Плугатирьова Віталія Вікторовича – задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 10 березня 2021 року -  скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ,адреса реєстарції: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01 квітня 2019 року по 01 червня 2020 року у розмірі 14 184 (чотирнадцять тисяч сто вісімдесят чотири) грн 92 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстарції: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві ) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови безпосередньо до Верховного Суду в порядку передбаченому ст.389 ЦПК України..

Головуючий С.С. Кругова

Судді  О.В. Маміна

Н.П.Пилипчук