справа № 2-3268/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2010 року Калінінський районний суд міста Горлівка Донецької області у складі: головуючого – судді Щербаченко І.В.
при секретарі Студенковій Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки про визнання дій протиправними, стягнення недоплаченої соціальної допомоги, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач 7 квітня 2010 року звернулася до суду із вказаним позовом до відповідача, посилаючись на те, що вона народилася у 1935 році та має соціальний статус «Дитина війни» відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Вважала, що відповідач неправомірно не виплачує їй у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року по 01.03.2010 року щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком передбачену Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Просила суд зобов’язати УПФУ здійснити перерахунок її пенсії з підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком у розмірі встановленому ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та в подальшому проводити такі виплати щомісячно, а крім того зобов’язати відповідача провести відповідні виплати їй як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року по 01.03.2010 року з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми.
Позивач надала суду письмову заяву про розгляд справи в її відсутність .
Відповідач надав суду заяву у якій просив розглянути справу без участі представника УПФУ. У письмових запереченнях проти позову УПФУ просило відмовити у задоволенні позовних вимог посилалося на те, що у 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». У 2007 році надбавка до пенсії передбачена вказаним законом виплачувалася тільки інвалідам. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не передбачено бюджетного фінансування підвищення пенсій дітям війни. У 2008 році рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.08 року визнані неконституційними положення п. 41 розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Проте, законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який було визнано в подальшому неконституційним.
Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.
З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.
Позивач має статус “Дитина війни”, що підтверджується відомостями її паспорту та пенсійного посвідчення ( а.с 5-6).
Статтею 58 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на Пенсійний Фонд покладено керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного Фонду, вирішення питань пов’язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного Фонду.
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки встановлює Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року (набрав чинності 01.01.2006 року) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до п.12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в тій частині, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України “Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 28.12.2007 року внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачалось, що дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп2008 року визнано таким , що не відповідають Конституції України (є неконституційним) положення пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
З 01.01.2008 року до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення рішення Конституційним Судом України, відповідач здійснюючи позивачу доплати, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», діяв на підставі та у відповідності з діючими нормами зазначених законів.
Таким чином, за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в тій частині, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
За період з 01.01.2009 по 31.12.2009 року положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», щодо права позивача як дитини війни отримувати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком не зупинені, не змінені та не скасовані, а отже підлягають безумовному виконанню відповідачем.
За період з 01.01.2010 року до 01.03.2010 року (в межах позовних вимог) положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», щодо права позивача як дитини війни отримувати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком не зупинені, не змінені та не скасовані, а отже підлягають безумовному виконанню відповідачем.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум», Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», згідно статті 1 якого, прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі, мінімального розміру пенсії за віком. частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
За змістом ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність у розмірах відповідно 410,06 гривень та 415,11 гривень.
Згідно статті 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність встановлений з 1 квітня – 481 гривня, з 1 липня – 482 гривні, з 1 жовтня 2008 року - 498 гривень.
Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» передбачено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення встановлено у розмірах, що діяли в грудні 2008 року.
Відповідно до ч.2 ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» в редакції Закону від 06.11.2009 року, з 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум на одну особу, в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність встановлений у розмірі 573 гривні.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» прожитковий мінімум на одну особу, в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність встановлений з 1 січня у розмірі 695 гривень.
Враховуючи, що позивачу у період з 01.01.2008 року щомісячно сплачувалося підвищення до пенсії у сумі 47 гривень, з 01.04.2008 року у сумі 48,1 гривень, з 01.07.2008 року у сумі 48,2 гривень, з 01.10.2008 року по 01.03.2010 року у сумі по 49,8 гривен (а.с. 7) відповідач повинен зробити перерахунок пенсії позивача виходячи з вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням фактично виплачених сум.
Сума допомоги, як дитині війни, яка підлягала виплаті позивачу за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року складає:
з 09.07.07 по 31.07.07 року (410,06 грн. х 30 %) : 31 х 23 дні = 91,27 гривень;
з 01.08.07 по 30.09.07 року (410,06 грн. х 30 %) х 2 місяці = 246,04 гривень;
з 01.10.07 по 31.12.07 року (415,11 грн. х 30 %) х 3 місяці = 373,6 гривень.
Усього підлягало виплаті: 91,27 + 246,04 + 373,6 = 710,91 гривень.
За той же період позивачу не здійснювалися виплати як дитині війни.
Сума недоплати: 710,91 гривень .
Сума допомоги, як дитині війни, яка підлягала виплаті позивачу за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року складає:
з 22.05.08 по 31.05.08 року (481 грн. х 30 %) : 31 х 10 днів = 46,55 гривень;
з 01.06.08 по 30.06.08 року (481 грн. х 30 %) х 1 місяць = 144,3 гривень;
з 01.07.08 по 30.09.08 року (482 грн. х 30 %) х 3 місяці = 433,8 гривень;
з 01.10.08 по 31.12.08 року (498 грн. х 30 %) х 3 місяці = 448,2 гривень.
Усього підлягало виплаті: 46,55 + 144,3 + 433,8 + 448,2 = 1072,85 гривень.
За той же період виплачено:
з 22.05.08 по 31.05.08 року 48,1 грн. : 31 день х 10 днів = 15,52 гривень;
з 01.06.08 по 30.06.08 року 48,1 гривень;
з 01.07.08 по 30.09.08 року 48,2 грн. х 3 міс. = 144,6 гривень;
з 01.10.08 по 31.12.08 року 49,8 грн. х 3 міс. = 149,4 гривень.
Усього виплачено: 15,52 + 48,1 + 144,6 + 149,4 грн. = 357,62 гривень.
Сума недоплати: 1072,85 – 357,62 = 715,23 гривень.
Сума допомоги, як дитині війни, яка підлягала виплаті позивачу за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року складає:
з 01.01.09 по 30.10.09 року (498 грн. х 30 %) х 10 місяців = 1494 гривень;
з 01.11.09 по 31.12.09 року (573 грн. х 30 %) х 2 місяці = 343,8 гривень.
Усього: 1494 + 343,8 = 1837,8 гривень.
За той же період виплачено: 49,8 гривень х 12 місяців = 597, 6 гривень.
Суми недоплати: 1837, 8 – 597,6 = 1240,2 гривень.
Сума допомоги, як дитині війни, яка підлягала виплаті позивачу за період з 01.01.2010 року до 01.03.2010 року складає:
695 грн. х 30 % х 2 міс. = 417 гривень
За той же період виплачено: 49,8 гривень х 2 місяці = 99, 6 гривень.
Суми недоплати: 417 – 99,6 = 317,4 гривень.
Таким чином сума недоплаченої допомоги позивачу як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.07.2007 року, та з 22.05.2008 року до 01.03.2010 року складає:
710,91 + 715,23 + 1240,2 + 317,4 = 2983, 74 гривень.
Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача, щодо неврегульованості питання відносно органу, на який покладено обов’язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус «дитина війни».
Пенсійний Фонд України діє на підставі Положення про Пенсійний Фонду України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року № 121/2001 та здійснює свої повноваження через створені у встановленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного Фонду України за місцем проживання пенсіонера.
Таким чином обов’язок по нарахуванню та виплаті позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі міста Горлівки Донецької області.
Посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх обов’язків перед позивачем суд вважає безпідставними.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб визначений законами України.
Згідно ч.2 ст. 1 ЦК України до майнових відносин заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї стороні другій стороні, цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
З урахуванням наведеного та положень статей 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд вважає за необхідне у розглядуваній справі частково задовольнити позовні вимоги позивача , а саме зобов’язати УПФУ здійснити перерахунок пенсії позивача з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з розміру встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, і з 22 травня 2008 року до 1 березня 2010 року з урахуванням фактично виплачених сум у розмірі 2983 гривень 74 копійки.
У задоволенні позовних вимог про зобов’язання на майбутнє УПФУ нараховувати позивачу підвищення до пенсії необхідно відмовити, оскільки прогнозування можливих порушень з боку відповідача та зобов’язання його на майбутнє є передчасним. Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання.
Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення суми втрати доходів із врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та з урахуванням 3 % річних від простроченої суми не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року індексації підлягають грошові доходи громадян одержані ними на території України і які не мають разового характеру, в тому числі пенсії.
Згідно статті 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Виходячи з п.3 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 до об’єктів індексації не відносяться, зокрема: соціальні виплати, які визначають залежно від прожиткового мінімуму (пенсії обчислені з урахуванням абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», додаткова пенсія, підвищення, компенсаційні виплати, надбавки та інші доплати до пенсії, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму).
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три
Проценти річних простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом .
Згідно статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав , встановлених статтею 11 цього Кодексу .
Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків зокрема є 1) договори та інші правочини , 2) створення літературних , художніх творів , винаходів та інших результатів інтелектуальної , творчої діяльності , 3) завдання майнової матеріальної та моральної шкоди іншій особі , 4) інші юридичні факти .
У розглядуваній справі правовідносини між сторонами виникли з приводу застосування пенсійного законодавства , яке регулюється конкретними нормативно- правовими актами , а саме , - Законом України “ Про соціальний захист дітей війни “, Законом України “ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування “ , тобто в даному випадку відсутні правові підстави передбачені ст. 625 ЦК України для застосування відповідальності за порушення грошового зобов’язання .
На підставі статей 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись статтями 4, 10-11, 60-61, 88, 209, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі міста Горлівки Донецької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з розміру встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, і з 22 травня 2008 року до 1 березня 2010 року з урахуванням фактично виплачених сум у розмірі 2983 (дві тисячі дев’ятсот вісімдесят три) гривні 74 копійки.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Калінінський районний суд міста Горлівки шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Щербаченко І.В.