Справа № 2а-289/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2010 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Ференц А.М.
при секретарі Пазяк С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та скасування постанов про притягнення до адмінвідповідальності,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з вищевказаним позовом, мотивуючи тим, що відносно нього 20 січня 2009 року винесено постанову АО 015271 ВДНІ та АТІ Ужгородського району про притягнення до адмінвідповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України, а також 10.03.2009 року інспектором ДАІ м. Ужгорода винесено постанову АО 025514, якою позивача притягнуто до адімнівідповідальності та накладено штраф в розмірі 300 грн.
Вказані постанови позивач вважає незаконними, мотивуючи тим, що прилад «Візир» не є автоматичним засобом фото фіксації, а тому не може бути по справі. Також позивач зазначає, що автодорога проходить не через Мукачево, як це зазначено в постанові. Крім того, позивач зазначає, що стоянка ним здійснювалась у відповідності до Правил дорожнього руху, якими дозволено на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається шонайменше 2 м…»
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, на підставі чого суд в порядку ч.4 ст.128 КАС України розглядає справу на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно ст.60 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ч.4 ст.70 КАС України обставини , які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд приходить до наступного.
10 березня 2009 року ІДПС Митровка Б.І. складено постанову АО 025514, в якій зазначено, що ОСОБА_3 здійснив стоянку автомобіля Шкода –Октавія, д.н.з. НОМЕР_1 в м. Ужгороді на Київській набережній на тротуарі, чим самим здійснив адмінправопорушення за ст.122 ч.1 КпАП України.
Вказане правопорушення зафіксовано на фотосвітлині за допомогою приладу «Візир» № 0812533.
20 січня 2009 року інспектор АП Мукачівського окремого взводу ДПС УДАІ лейтенант міліції Рябець В.М. склав постанову АО 015271 перевищив встановлену в населених пунктах швидкість 60 км/год.
Вказане правопорушення зафіксовано на фотосвітлині за допомогою приладу «Візир» № 0810725.
Як встановлено в судовому засіданні, вищевказані порушення зафіксовані приладом «Візир».
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно положень статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин , що обґрунтовують вимоги і заперечення, які беруть участь у справі. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
За відсутності будь-яких інших доказів, факти наведені в постанові не дають суду достатньо даних для визначення наявності вини позивача у вказаному адмінправопорушенні.
Оскільки позивач піддає сумніву факти викладені в оскаржуваній постанові, то суд, оцінивши належні та допустимі докази в їх сукупності, виходячи з положень ст.2 КАС України , тобто перевіривши, чи було прийнято оскаржуване рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 2, ч.2 ст.71 160,186 КАС України, ст.122 ч. 1 КпАП України , суд-
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову серії АО 015271 від 20.01.2009 року винесену інспектором АП Мукачівського окремого взводу ДПС УДАІ лейтенантом міліції Рябець В.М. за ст.122 ч.1 КпАП України щодо накладення адмінстягнення в розмірі 340 грн. на ОСОБА_1 скасувати.
Постанову серії АО 025514 від 10.03.2009 року винесену 10 березня 2009 року ІДПС м. Ужгорода Митровка Б.І. за ст. 122 ч. 1 КпАП України щодо накладення адмінстягнення в розмірі 300 грн. на ОСОБА_1 скасувати.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії.
Головуючий Ференц А.М.