Справа № 2-2616/10
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И.
27 травня 2010 року. м. Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Кулик С.В., вивчивши позовну заяву Комунального Комерційного підприємства «Маріупольтепломеража» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію,
В С Т А Н О В И В:
16.03.2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію.
27.05.2010року до суду надійшла заява від представника позивача Єгельської О.В. про залишення позовної заяви без розгляду у зв’язку з добровільною оплатою відповідачкою заборгованості. Згідно вимог п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України,
У Х В А Л И В :
Позовну заяву Комунального Комерційного підмпиємства «Маріупольтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію залишити без руху.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається до суду першої інстанції протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя С.В. Кулик
Справа 2- 5617/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2010 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя в складі головуючого судді Кулик С.В., при секретарі Гаврил-Оглу Є.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_4 В позові зазначив, що 24.04.2004р. вони з відповідачкою зареєстрували шлюб, актовий запис №167, від шлюбу мають одну неповнолітню дитину – сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 Шлюбні відносини між ним та відповідачкою припинені, через несумісність характерів та виникнення неприязних відносин між ними, що призвело до втрати почуття любові та поваги одне до одного, у зв’язку з чим просить шлюб розірвати.
В судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі, просив шлюб між ним та ОСОБА_4 розірвати, строк на примирення не давати, про що надав судові відповідну заяву.
Відповідачка у судовому засіданні позов визнала та не заперечувала проти розірвання шлюбу, строк на примирення просила не надавати, про що також надала судові відповідну заяву.
Суд, вислухавши позивача, відповідача та дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне задовольнити заявлені позовні вимоги.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 24.04.2004 року у Маріупольському міському відділі РАЦС Жовтневого району Донецької області, актовий запис № 167, від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюбні відносини сторони припинені, проживають окремо, причиною розпаду родини стала несумісність характерів та неприязне відношення одне до одного, втрачено почуття любові та поваги одне до одного. Подалі сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечать їх інтересам.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 3,4.213,214 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Шлюб між, ОСОБА_3 та ОСОБА_4
зареєстрований 24.04.2004 року у Жовтневому відділі РАЦС м. Маріуполя, актовий запис № 167 - розірвати.
При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_3 держмито на користь держави в сумі 17грн., ОСОБА_4 звільнити від сплати держмита.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційному суді Донецької області протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів після проголошення рішення.
Суддя
Справа № 2- 3245/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2010года Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Кулика С.В. при секретарі Гаврил-Оглу Є.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про стягнення недоотриманої щомісячної державної соціальну допомогу "Дітям війни" та її подальшої виплати.
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача стягнення недоотриманої щомісячної державної соціальну допомогу "Дітям війни" та її подальшої виплати. В позові зазначила, що вона є дитиною війни та отримує пенсію в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя. Віднесена до категорії - дитина війни, у зв’язку з чим на неї розповсюджуються вимоги ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та вона має право на щомісячне підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює встановленому законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 9 липня 2007 року.
У судове засідання позивачка не з’явилася, надала судові заяву про підтримку позивних вимог та про розгляд справи у її відсутність у зв’язку з похилим віком та неможливість її прибуття у судове засідання.
Відповідач у судове засідання не з’явився, надав судові заяву про розгляд справи у його відсутність з урахуванням наданих ним заперечень, в яких зазначив, що згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачка має право на соціальну допомогу. Але, Законами України Про державний бюджет України на 2009, 2010роки не передбачені видатки на підвищення дітям війни до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімально пенсії за віком.
Відповідно до частини 2 статті 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі, не передбачені цим Законом. У зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року у справі №1-29/2007 року законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. Тому відповідач вважає, що саме органи Пенсійного фонду України не повинні виплачувати таке підвищення із бюджету Пенсійного фонду. 28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530. Таким чином, підвищення пенсії дітям війни виплачується органами Пенсійного фонду відповідно до чинного на певний час законодавства. Просить суд у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 р. № 2195-IV ( набрав чинності 01.01.2006 р.) до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Згідно зі ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
На підставі п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 р. № 489-V з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік, зокрема, дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Так само, п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких інших законодавчих актів України” від 28.12.2007 р. № 107-VI зупинено на 2008 рік, зокрема, дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Проте, Конституційний суд України 09.07.2007 р. у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) прийняв Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Конституційний суд України Рішенням № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. у справі № 1-28/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких інших законодавчих актів України”.
П. 5 зазначеного рішення вказує, що Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
П.6 Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 р. 2195-IV державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Конституційний суд України відзначив, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає Конституції України. Отже, Закон України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” та Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких інших законодавчих актів України” не можуть містити положення про внесення змін до чинних законів України, не можуть зупиняти дію чи скасовувати окремі положення закони України, їх положення та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Позивачка в позові просить стягнути з відповідача фіксовану допомоги у розмірі 2254,8грн., але суд не може стягнути данну суму, оскільки для її встановлення необхідно зробити відповідні перерахунки відповідачем.
Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим
звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 3, 6 Законом України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 8,22, 55, 95 Конституції України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо підвідомчості справ пов’язаних із соціальними виплатами», ст. 3, 15, 82, 88, 118, 119 ЦПК України.
ВИРІШИВ:
Прийняти позовну заяву ОСОБА_6 до розгляду.
Позов ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про стягнення недоотриманої щомісячної державної соціальну допомогу "Дітям війни" та її подальшої виплати – задовольнити частково.
Відмовити в частині позову про стягнення фіксованої суми допомоги, оскільки для її встановлення необхідно зробити відповідні перерахунки відповідачем.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області щодо не нарахування ОСОБА_6 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2009року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області здійснити ОСОБА_6 нарахування та виплатити щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 1 січня 2009року виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично отриманих сум.
Звільнити відповідача від сплати судових витрат на користь держави.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційному суді Донецької області протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів після проголошення рішення.
Суддя
Дело № 3-2872/10
П О С Т А Н О В Л Е Н И Е
03.06.2010 г. Судья Жовтневого районного суда г. Мариуполя Кулик С.В., рассмотрев материалы о привлечении к административной ответственности ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, работающего в ОАО «ММК им.Ильича» слесарем, проживает по адресу: АДРЕСА_1 по признакам ст. 124 КУоАП,-
У С Т А Н О В И Л:
ОСОБА_7 15.05.2010 г. в 11 часов 00 минут, управляя автомобилем «ВАЗ 2104» г/н. НОМЕР_1, двигался на пересечении ул. Митрополитской и ул. Казанцева в г. Мариуполе перед началом движения не убедился в безопасности своего движения в результате чего совершил наезд на автомобиль «Чери» г/н. НОМЕР_2 под управлением водителя ОСОБА_8, чем нарушил п. 10.1 Правил дорожного движения в Украине. В результате ДТП транспортные средства получили механические повреждения.
При рассмотрении дела ОСОБА_7 вину признал в полном объеме раскаялся в содеянном, и суду дал суду анологичные пояснения изложенные в протоколе об административном правонарушении. Просил не лишать его права управления транспортными средствами.
Вина гр. ОСОБА_7 также подтверждается пояснениями потерпевшего, схемой к протоколу об административном правонарушении.
При таких обстоятельствах суд считает, что в действиях гр. ОСОБА_7 имеется состав правонарушения, предусмотренного ст. 124 КУоАП, поскольку он нарушил Правила дорожного движения в Украине, что повлекло совершение ДТП, в результате которого автомобили получили повреждения.
Учитывая характер содеянного, конкретные обстоятельства дела, личность правонарушителя, руководствуясь ст. ст. 33, 252, 124 КоАП Украины,-
П О С Т А Н О В И Л:
ОСОБА_7 подвергнуть административному взысканию по ст. 124 КУоАП в виде штрафа в доход государства в сумме 425 грн.
На постановление может быть подана апелляционная жалоба или внесен протест прокурора в Апелляционный суд Донецкой области через Жовтневый районный суд г. Мариуполя в течение 10 дней со дня вынесения постановления.
Судья
Дело № 3-2709/10
П О С Т А Н О В Л Е Н И Е
04.06.2010 г. Судья Жовтневого районного суда г. Мариуполя Кулик С.В., рассмотрев материалы о привлечении к административной ответственности ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, работающего в ЧП «ОСОБА_13», проживает по адресу: АДРЕСА_2 по признакам ст. 124 КУоАП,-
У С Т А Н О В И Л:
ОСОБА_9 23.04.2010 г. в 19 часов 10 минут, управляя автомобилем «Раф» 95XF430 г/н. НОМЕР_3, двигался по ул. Пребережной Магистрали в г. Запорожье. При изменении направления движения допустил столкновение с автомобилем «Шкода-Фабиа» г/н. НОМЕР_4, под управлением водителя ОСОБА_10, чем нарушил п. 10.1 Правил дорожного движения в Украине. В результате ДТП транспортные средства получили механические повреждения.
При рассмотрении дела ОСОБА_9 вину признал в полном объеме раскаялся в содеянном, и суду дал суду анологичные пояснения изложенные в протоколе об административном правонарушении. Просил не лишать его права управления транспортными средствами.
Вина гр. ОСОБА_9 также подтверждается пояснениями потерпевшего, схемой к протоколу об административном правонарушении.
При таких обстоятельствах суд считает, что в действиях гр. ОСОБА_9 имеется состав правонарушения, предусмотренного ст. 124 КУоАП, поскольку он нарушил Правила дорожного движения в Украине, что повлекло совершение ДТП, в результате которого автомобили получили повреждения.
Учитывая характер содеянного, конкретные обстоятельства дела, личность правонарушителя, руководствуясь ст. ст. 33, 252, 124 КоАП Украины,-
П О С Т А Н О В И Л:
ОСОБА_9 подвергнуть административному взысканию по ст. 124 КУоАП в виде штрафа в доход государства в сумме 340 грн.
На постановление может быть подана апелляционная жалоба или внесен протест прокурора в Апелляционный суд Донецкой области через Жовтневый районный суд г. Мариуполя в течение 10 дней со дня вынесения постановления.
Судья
Справа № 3-2900/10г.
ПОСТАНОВЛЕНИЕ
07.06.2010 года Судья Жовтневого районного суда г. Мариуполя Кулик С.В., рассмотрев материалы дела об административном правонарушении в отношении ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, не работающей, проживающей по адресу: АДРЕСА_3 по признакам ст. 197 КУоАП,-
УСТАНОВИЛ:
01.06.2010г. в 13.30часов было установлено, что ОСОБА_11, проживала на территории Жовтневого района в АДРЕСА_3, без паспорта.
При рассмотрении дела ОСОБА_11 в судебном заседании вину признала в полном объеме в содеянном раскаялась и дала суду аналогичные пояснения изложенные в протоколе об административном правонарушении.
Судом установлено, что ОСОБА_11 уклонилась от получения паспорта, чем нарушила ст. 197 КУоАП.
На основании изложенного, руководствуясь 24-1, ст. 197 КУоАП,
П О С Т А Н О В И Л:
ОСОБА_11 привлечь к административной ответственности по ст. 197 КУоАП Украины и наложить взыскание в виде предупреждения.
На постановление может быть подано апелляционную жалобу или внесен протест прокурора в Апелляционный суд Донецкой области через Жовтневый районный суд г. Мариуполя в течение 10 дней со дня вынесения постановления.
Судья
Справа № 3-3060/10г
ПОСТАНОВЛЕНИЕ
10.06.2010 года Судья Жовтневого районного суда г. Мариуполя Кулик С.В., рассмотрев материалы дела об административном правонарушении в отношении ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, не работающей, проживающей по адресу: АДРЕСА_4 по признакам ст. 197 КУоАП,-
УСТАНОВИЛ:
04.06.2010г. в 13.22часов было установлено, что ОСОБА_12, проживала на территории Жовтневого района в АДРЕСА_4, без паспорта.
При рассмотрении дела ОСОБА_12 в судебном заседании вину признала в полном объеме в содеянном раскаялась и дала суду аналогичные пояснения изложенные в протоколе об административном правонарушении.
Судом установлено, что ОСОБА_12 уклонилась от получения паспорта, чем нарушила ст. 197 КУоАП.
На основании изложенного, руководствуясь 24-1, ст. 197 КУоАП,
П О С Т А Н О В И Л:
ОСОБА_12 привлечь к административной ответственности по ст. 197 КУоАП Украины и наложить взыскание в виде предупреждения.
На постановление может быть подано апелляционную жалобу или внесен протест прокурора в Апелляционный суд Донецкой области через Жовтневый районный суд г. Мариуполя в течение 10 дней со дня вынесения постановления.
Судья