УХВАЛА

20 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 922/622/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С.К., Случ О. В.,

розглянувши матеріали касаційних скарг Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Фізичної особи-підприємця Нагорної Світлани Михайлівни

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 у справі

за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури № 4

до 1) Харківської міської ради,

2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради,

3) Фізичної особи-підприємця Нагорної Світлани Михайлівни,

про визнання незаконним та скасування пункту додатку до рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішення, зобов`язання повернути нежитлові приміщення та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

20.05.2021 до Касаційного господарського суду надійшли касаційні скарги Харківської міської ради та Фізичної особи-підприємця Нагорної Світлани Михайлівни на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 (повний текст складено 29.03.2021) у справі № 922/622/20, подані скаржниками 19.04.2021 через відповідний апеляційний суд.

20.05.2021 до Касаційного господарського суду також надійшла касаційна скарга Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 у справі № 922/622/20, подана 22.04.2021 через Східний апеляційний господарський суд.

Ухвалами Касаційного господарського суду від 09.06.2021 вищевказані касаційні скарги були залишені без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) із наданням скаржникам строку для усунення зазначених недоліків.

30.06.2021, 02.07.2021 та 07.07.2021 до Касаційного господарського суду надійшли заяви скаржників про усунення недоліків касаційних скарг, до яких було додано докази сплати судового збору у розмірі 17 284,44 грн, а також зазначено передбачені у пунктах 1-4 частини другої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження судових рішень.

Відповідно до частини третьої статті 174 ГПК України касаційні скарги Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Фізичної особи-підприємця Нагорної Світлани Михайлівни вважаються поданими у день первинного їх подання та приймаються до розгляду у зв`язку з усуненням скаржниками їх недоліків у встановлений ГПК України строк.

За приписами частини першої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 складено 29.03.2021, а тому останнім днем звернення з касаційною скаргою було 19.04.2021.

Касаційну скаргу Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради подано через відповідний апеляційний суд 22.04.2021, що підтверджується реєстраційним штампом на першому аркуші касаційної скарги, тобто після встановленого строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини другої статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

У викладеному у касаційній скарзі клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження скаржником зазначено про вручення йому повного тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції 02.04.2021, що підтверджується доданим до скарги поштовим конвертом та повідомленням про вручення поштового відправлення, яке знаходиться у матеріалах справи.

З урахуванням того, що касаційна скарга була подана в межах двадцятиденного строку з дня вручення оскаржуваного рішення апеляційного суду, заявлене клопотання Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 у справі № 922/622/20 підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги обґрунтування скаржниками підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-4 частини другої статті 287 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про те, що матеріали касаційної скарги Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Фізичної особи-підприємця Нагорної Світлани Михайлівни на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 у справі № 922/622/20 відповідають вимогам статей 287-290 ГПК України, є достатніми для відкриття касаційного провадження та відповідно до частини третьої статті 301 ГПК України підлягають розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Керівник Харківської місцевої прокуратури № 4 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, Фізичної особи-підприємця Нагорної Світлани Михайлівни, яким просив суд: визнати незаконним та скасувати пункт 24 додатку 1 до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 21.02.2018 № 1008/18; визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 03.08.2018 №5619-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Нагорною Світланою Михайлівною (РНОКПП: НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гавриловою С.А і зареєстрований в реєстрі за № 1185; скасувати рішення № 43870260 від 05.11.2018 про державну реєстрацію права власності за Нагорною Світланою Михайлівною (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на нежитлові підвальні приміщення № 0-49-:-0-52 площею 63,5 кв.м., розташовані у житловій будівлі літ. "А-9" за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати Фізичну особу-підприємця Нагорну Світлану Михайлівну (РНОКПП: НОМЕР_1 ) повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові підвальні приміщення № 0-49-:-0-52 площею 63,5 кв.м., розташовані у житловій будівлі літ. "А-9" за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за територіальною громадою міста Харкова в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) право власності на об`єкт нерухомого майна 1120586963101 загальною площею 63,5 кв.м., а саме: нежитлові підвальні приміщення № 0-49-:-0-52 площею 63,5 кв.м., розташовані у житловій будівлі літ. "А-9" за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог прокурор наполягав на незаконності прийнятого Харківською міською радою рішення № 1008/18 від 21.02.2018 в частині п. 24 додатку 1 до цього рішення про відчуження ФОП Нагорній С.М. спірних нежитлових приміщень шляхом викупу; незаконності обраного способу приватизації зазначеного нерухомого майна шляхом викупу, а не продажу на аукціоні або за конкурсом. Наголошував, що ФОП Нагорною С.М. не подавалися до органу приватизації документи про невід`ємні поліпшення орендованого майна, здійснені останньою за час оренди за згодою орендодавця, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за якою воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Вважаючи, що прийняттям оскаржуваного рішення Харківської міської ради, в процесі здійснення процедури відчуження об`єктів нерухомості та укладання спірного договору купівлі-продажу відповідачами були порушені вимоги Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017 - 2022 роки, що безпосередньо порушує права та інтереси територіальної громади м. Харкова, прокурор звернувся з відповідною позовною заявою до господарського суду Харківської області.

Оскаржуваною постановою Східного апеляційного господарського суду у цій справі скасовано рішення суду першої інстанції про відмову в позові та прийнято нове рішення, яким:

- визнано незаконним та скасувати пункт 24 додатку 1 до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 21.02.2018 № 1008/18;

- визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 03.08.2018 № 5619-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Нагорною Світланою Михайлівною (РНОКПП: НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гавриловою С.А і зареєстрований в реєстрі за № 1185;

- скасовано рішення № 43870260 від 05.11.2018 року про державну реєстрацію права власності за Нагорною Світланою Михайлівною (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на нежитлові підвальні приміщення № 0-49-:-0-52 площею 63,5 кв.м., розташовані у житловій будівлі літ. "А-9" за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язано Фізичну особу-підприємця Нагорну Світлану Михайлівну (РНОКПП: НОМЕР_1 ) повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові підвальні приміщення № 0-49-:-0-52 площею 63,5 кв.м., розташовані у житловій будівлі літ. "А-9" за адресою: АДРЕСА_1 ;

- у решті позовних вимог відмовлено.

У оскаржуваному судовому рішенні зазначено, що з урахуванням обставин цієї справи прокурор, звертаючись до суду з даним позовом, визначив себе позивачем, оскільки Харківську міську раду, рішення якої оскаржується через недотримання процедури приватизації нежитлових приміщень, передбаченої нормативно-правовими актами, разом з Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, визначено відповідачами, які розпорядилися спірним майном в порушення вимог чинного законодавства, - обґрунтовувавши таким чином відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах.

Отже, в даному випадку звернення прокурора до суду спрямоване на захист відповідних публічних інтересів територіальної громади та держави - відновлення права територіальної громади та держави - відновлення права територіальної громади доцільно, економно, ефективно користуватися, розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Оскільки звернення до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання, використання майна територіальної громади міста Харкова і дотримання законодавства у цій сфері суспільних відносин становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

У касаційній скарзі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради зазначає про недоведеність підстав представництва прокуратурою інтересів держави в суді та порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" з посиланням на незастосування висновків Верховного Суду.

Водночас колегія суддів встановила, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.07.2021 справу № 925/1133/18 передано на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Зі змісту ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду убачається, що справа передана на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у зв`язку з необхідністю відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.06.2021 у справі № 908/1664/19 про те, що визначення прокурором свого правового статусу як самостійного позивача не нівелює його обов`язку дотримання процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі № 908/1664/19 зазначив що визначення прокурором свого правового статусу як самостійного позивача у справі, за наявності органу місцевого самоврядування, уповноваженого на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не нівелює його обов`язку щодо дотримання порядку представництва, дотримання процедури, встановленої частинами 3 і 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", та надання можливості такому органу самостійно звернутися до суду за захистом порушених прав держави.

Прокурор при зверненні з позовом у справі № 925/1133/18 вказав, що є позивачем, оскільки Черкаська міська рада - один із співвідповідачів, рішення якого оскаржується через його невідповідність нормам чинного законодавства. Цим прокурор обґрунтовував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, тобто навів підставу для представництва інтересів держави. З огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, визначив Черкаську міську раду одним з співвідповідачів у справі та заявив вимогу про визнання незаконним і скасування рішення цього органу, колегія суддів Касаційного господарського суду у справі № 925/1133/18 вважає, що у прокурора відсутній обов`язок дотримання процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а саме щодо необхідності попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Ураховуючи, що висновки судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 925/1133/18 стосуватимуться обов`язку прокурора, при самостійному зверненні до суду за захистом порушених прав дотримання процедури, встановленої статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо повідомлення відповідного органу про звернення із позовом у випадку, визначення такого органу одним із співвідповідачів, Суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 922/622/20 до закінчення перегляду в касаційному порядку судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18.

Крім того, Фізичною особою-підприємцем Нагорною Світланою Михайлівною та Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради у касаційних скаргах викладені клопотання про зупинення виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 до закінчення її перегляду у касаційному порядку.

Клопотання обґрунтовані тим, що виконання оскаржуваного рішення призведе до того, що скаржникам необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, в тому числі і повернення коштів з бюджету міста третьому відповідачу за договором купівлі-продажу. У разі ж скасування оскаржуваної постанови також буде необхідно вживати заходи для відновлення порушених прав відповідачів, що може бути унеможливлено виконанням постанови і в свою чергу призведе до порушення законних прав та інтересів територіальної громади міста Харкова, а також підприємцю, який у спірному приміщенні здійснює підприємницьку діяльність.

Розглянувши клопотання про зупинення виконання оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Абзацом 2 частини четвертої статті 294 ГПК України передбачено, що за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.

Частиною першою статті 332 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Клопотання про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивоване. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим поворот виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.

Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

При цьому застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави вагомими та доведеними, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої таке рішення постановлене, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.

Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання (дії) судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.

Касаційний суд не може ставити під сумнів законність судових рішень судів попередніх інстанцій на стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження тільки через те, що такі судові рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними (з недоліками).

Крім того, суд касаційної інстанції враховує те, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (див. mutatis mutandis рішення у справі "Шмалько проти України" (Shmalko v. Ukraine) від 20.07.2004, № 60750/00, § 43)).

У клопотаннях Фізичної особи-підприємця Нагорної Світлани Михайлівни та Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення не наведено переконливих доводів та обґрунтувань того, що захист прав скаржників, їх свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. За таких обставин зазначені клопотання задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 119, 174, 228, 234, 235, 287-291, 294, 301, 332 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 у справі № 922/622/20.

2. Поновити строк на касаційне оскарження Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 у справі № 922/622/20.

3. Відкрити касаційне провадження за касаційними скаргами Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Фізичної особи-підприємця Нагорної Світлани Михайлівни на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 у справі № 922/622/20.

4. Надати учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи до 19.08.2021.

5. Відмовити Фізичній особі-підприємцю Нагорній Світлані Михайлівні та Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 у справі № 922/622/20.

6. Зупинити касаційне провадження у справі № 922/622/20 до розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ