Справа № 2а-117  / 10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня       2010   року    Суддя Київського районного суду м. Полтави  Яковенко Н.Л.,  розглянувши в порядку письмового провадження  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі в м. Полтаві  про зобов’язання здійснити перерахунок та нарахувати пенсію по інвалідності, що настала в результаті каліцтва внаслідок Чорнобильської катастрофи,-

В С Т А Н О В И В:

    В серпні  2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі в м. Полтаві  про зобов’язання здійснити перерахунок та нарахувати пенсію по інвалідності, що настала в результаті каліцтва внаслідок Чорнобильської катастрофи, посилаючись на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом 3 групи в зв’язку із захворюванням пов’язаним з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.  Звернувся до відповідача з письмовою заявою щодо перерахунку його пенсії відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проте йому відмовили в проведенні перерахунку посилаючись на Постанову КМУ від 28.05.2008 року № 530 та № 654 від 16.07.2008 року. Вважає вказану відмову безпідставною та такою, що суперечить   ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Конституції України.

В поданій до суду позовній заяві  просив зобов’язати відповідача  провести з дня звернення з заявою з 31 липня 2009  року перерахунок щомісячно основної пенсії  відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком  та  відповідно до ст. ст.  50, 67  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

    В судове засідання сторони не з’явилися, будучи повідомлені судом про час та місце розгляду справи, подавали до суду клопотання з проханням розглядати справу без їх участі.

    За таких обставин, судом справа розглядалася в порядку письмового провадження.

           Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає  задоволенню з наступних підстав.

           Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1  є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом IІІ групи захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, що підтверджується посвідченням  особи, що постраждала  внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1, та посвідченням серії НОМЕР_2   та довідкою серії МСЕ-В1 № 002970.

           Частиною 1 статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

           Законом України "Про статус і  соціальний  захист  громадян,  які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону  їхнього  життя  і  здоров'я,  створення  єдиного  порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

          Згідно з ч. 4 ст. 54  Закону  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  від 28 лютого 1991 року № 796-XII  в усіх випадках розмір пенсій  для  інвалідів  IIІ групи,  щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою,  не може бути  нижчим  6  мінімальних пенсій за віком.

    Відповідно до ст. 50 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІІ групи призначається також щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 28.12.2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  змінено та встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою,  не можуть  бути нижчими для учасників  ліквідації  наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по IIІ  групі   інвалідності  -  180  процентів  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  Статтю 50 вказаного Закону також викладено в новій редакції, а саме особам віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах: інвалідам ІІІ групи – 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008, № 10-рп/2008 зміни, внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визнано неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Тому з 22.05.2008 року діяли норми ст.ст. 50, 54 Закону  України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якими встановлено, що розмір пенсій  для  інвалідів  IIІ групи,  щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою,  не може бути  нижчим  6  мінімальних пенсій за віком, а розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, становить 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, на момент звернення до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі в м. Полтаві  – 31.07.2009 р., у позивача існувало право на отримання пенсії у розмірі не менше, ніж 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст.ст. 50, 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .

Статтями  50, 54 вказаного Закону встановлено, що під час визначення розміру пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Згідно із чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком  визначається за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», де зазначено, що мінімальний  розмір  пенсії  за  віком  за  наявності  у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у   розмірі  прожиткового мінімуму для осіб,  які втратили працездатність, визначеного законом.

Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, не має.

Суд не бере до уваги положення ч. 3 ст. 28 вищезазначеного Закону, де зазначено, що мінімальний  розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї  статті,  застосовується  виключно  для визначення  розмірів  пенсій,  призначених  згідно  з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю та додаткової пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50, 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .

           Посилання відповідача на те, що 22 травня 2008 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою визначено розміри пенсій, суд не вважає обґрунтованим,  оскільки  Кабінет Міністрів України, встановлюючи порядок, не може  допускати  звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених Законом.

Крім того,   відповідно до п.6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами  визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а її ст.75 встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України. Конституцією України  не надано права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім — своїми  нормативно-правовими  актами змінювати положення законів.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст. 50 та ч.4 ст. 54 Закону № «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  з урахуванням визначення поняття мінімального пенсії за віком частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а не постанови Кабінету Міністрів України.

При розрахунку державної  пенсії, передбаченої статтями 50 та 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до ч. 3 ст. 67  Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006 р. N 231-V встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії провадиться у такі строки, зокрема, у разі виникнення права на  підвищення  пенсії  -  з  першого числа місяця,  в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами  подано  ним до  15  числа включно,  і з першого числа наступного місяця,  якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивач подав заяву до управління Пенсійного фонду 31.07.2009 року. У зв’язку з цим суд приходить до висновку про правомірність вимог позивача щодо здійснення йому перерахунку розміру пенсії з  31.07.2009 року  з урахуванням розміру прожиткового мінімуму, що діяв на той час.

           Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача ОСОБА_1 є Управління Пенсійного фонду України в Київському районі в м. Полтаві. Враховуючи вищевикладене, суд вважає Управління Пенсійного фонду України в Київському районі в м. Полтаві належним відповідачем по даній справі.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов’язання  відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача  відповідно до ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеного ст. 28  Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести виплату недоплаченої пенсії з 31.07.2009 року.

    З метою повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Київському районі в м. Полтаві в нарахуванні державної і додаткової пенсій позивачу в розмірі передбаченому ч. 4 ст. 54 та ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку йде мова про перерахунок, а не призначення пенсії, оскільки пенсія вже була призначена позивачу відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Керуючись ст.ст. 11, 64 Конституції України, ст.ст. 45, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 7, 8,9, 10, 11, 71,  159,160 – 163   КАС України,

 ПОСТАНОВИВ:

Позов   ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі в м. Полтаві  про зобов’язання здійснити перерахунок та нарахувати пенсію по інвалідності, що настала в результаті каліцтва внаслідок Чорнобильської катастрофи   задовольнити.

    Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Полтави у здійснені перерахунку пенсії ОСОБА_1 в розмірі, передбаченому ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправною.

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Полтави здійснити перерахунок пенсії  ОСОБА_1     відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком з урахуванням  ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 31 липня 2009 року та провести відповідні виплати.

    Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Полтави провести перерахунок додаткової пенсії  ОСОБА_1     відповідно до ст. ст. 50, 67  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком з  31 липня 2009  року та провести відповідні виплати.

    Судові витрати віднести за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін та подачі апеляції у 20-денний термін після подачі заяви  про апеляційне оскарження.

Суддя               /підпис/         Н.Л.Яковенко

Суддя                           Н.Л.Яковенко