ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

16 липня 2021 року м. Київ № 640/7423/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мамедової Ю.Т., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - суд) надійшов позов ОСОБА_1 (також далі - позивач) до Державної міграційної служби України (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 19 листопада 2020 року №193 "Про визнання недійсними деяких посвідок на постійне проживання" в частині, що стосується громадянки Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - оскаржуваний наказ).

Після відкриття провадження у справі представником позивача подано до суду письмову заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі (далі - подана заява).

В обґрунтування поданої заяви представником позивача зазначено зокрема, що наявні очевидні ознаки протиправності оскаржуваного наказу відповідача, а також є очевидним порушення прав, свобод та інтересів позивача оскаржуваним наказом, оскільки дія вказаного рішення (наказу) вже призвела до вилучення у позивача посвідки на постійне проживання в Україні, що наразі ускладнює можливість повернення позивача разом із дітьми до України, де в неї є родина, житло, що порушує права позивача.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглядаючи та вирішуючи подану заяву, суд звертає увагу, що згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 150, ч.ч. 1, 2 ст. 151 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

У ході розгляду поданої заяви судом не виявлено існування очевидних ознак протиправності оскаржуваного наказу та порушення ним прав, свобод або інтересів позивача, а також не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду.

При цьому, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного наказу може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості, достовірності та достатності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Таким чином, перевіривши зазначені у поданій заяві доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з`ясованим судом обставинам, а також оцінивши додані до неї докази, суд прийшов до висновку про необґрунтованість поданої заяви та, як наслідок, про відсутність підстав для її задоволення, оскільки за відсутності, станом на час розгляду поданої заяви, очевидних ознак протиправності оскаржуваного наказу, зупинення його дію є фактично прийняттям судового рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 241-243, 248 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Мамедова