Справа № 2-а-509
2010 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 травня 2010 року Енергодарський міський суд
Запорізької області
у складі головуючого судді: Бульби О.М.,
при секретарі: Малихіній І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти №2 по обслуговуванню доріг державного значення УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області Панова Андрія Миколайовича, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
В С Т А Н О В И В:
29.04.2010 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив поновити пропущений строк для звернення до суду та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АР №104483 від 19.02.2010 року.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини своєї неявки не повідомив, заяву про перенесення слухання справи не надав, будучи належним чином інформований про час та місце розгляду адміністративного позову, в зв’язку з чим суд, відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, може розглянути справу відповідно до наявних у ній доказів. Також, відповідач не надіслав до суду письмові заперечення проти позову.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані і підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.294 КУпАП строк для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення становить десять днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до пояснень позивача, строк для оскарження постанови їм було пропущено в зв’язку зі здійснення переписки з керівництвом УДАІ в Запорізькій області щодо його притягнення відповідачем до адміністративної відповідальності.
З огляду на викладене суд вважає достатніми підстави для задоволення вимог позивача щодо поновлення строку на оскарження вказаної постанови.
Відповідно до п.12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди.
Згідно з п.1.10 Правил дорожнього руху України, перешкода для руху – нерухомий об’єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об’єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу. Тобто, аварійне дорожнє покриття також є перешкодою для руху.
Як вбачається зі змісту адміністративного позову, права смуга автодороги Харків-Сімферополь-Севастополь мала аварійний стан, створювала для позивача перешкоди для руху, в зв’язку з чим останній здійснив об’їзд даної перешкоди по лівій смузі руху даної автодороги в цьому ж напрямку. Зазначене слугувало підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Знаходження лівої смуги даної автодороги в аварійному стані також підтверджується фотознімком, зробленим працівниками ДАІ, що міститься в адміністративній справі, витребуваній судом з ВДАІ по обслуговуванню адміністративної території м. Енергодар.
Той факт, що позивач незгоден з наявністю в його діях складу адміністративного правопорушення також підтверджується його поясненнями, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серія АР №125388 від 19.02.2010 року (а.с.7).
Разом з цим, ні в зазначеному протоколі про адміністративне правопорушення, ні в інших матеріалах адміністративної справи відсутні факти, що спростовують показання позивача.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху повинен бути наявним склад адміністративного правопорушення, а саме: дія (бездіяльність) особи повинна бути протиправною, тобто заборонена Правилами дорожнього руху України, винною і відповідальність за правопорушення повинна бути передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи за їх сукупністю, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.268 КУпАП на особу, яку звинувачують у скоєнні правопорушення не покладається обов’язок доказування, цей обов’язок покладається на органи та посадових осіб, які складають протокол та розглядають справу. Це право особи закріплено у ст. 62 Конституції України.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Але відповідач в судове засідання не з’явився, не надав доказів правомірності своїх дій та не спростував вищезазначені доводи позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позивач не порушив Правил дорожнього руху України і в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 162, 163, 158-164, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати поважною причину та поновити ОСОБА_1 пропущений ним строк для звернення до суду з цим адміністративним позовом.
Постанову серії АР №104483 від 19.02.2010 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, про накладення на нього адміністративного стягнення по ч.2 ст. 122 КУпАП в розмірі 425 грн. скасувати.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі, а саме – з 27.05.2010 року з 15-00 годин. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.
Суддя: О.М. Бульба