Справа № 405/1273/21

Провадження №1-кп/390/218/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2021 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі

       головуючого – судді Гершкул І.М.,

       суддів: Бойко І.А., Терещенко Д.В.,

       при секретарі Негретовій Л.Ю.,

       за участю:

       прокурора Проценко А.П.,

       захисників: Гузь Г.В., Рогульченко І.А.,

       обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кропивницький обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020120020001272 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нижній Тагіл, Свердловської області, Російської Федерації, росіянина, громадянина України, освіта вища, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.257, 187 ч.4, 146 ч.3, 263 ч.1 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Донецьк, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , не маючого судимості згідно ст.89 КК України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.257, 187 ч.4, 146 ч.3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

       На підставі ухвали Кропивницького апеляційного суду від 24.02.2021 року до Кіровоградського районного суду Кіровоградської області надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.257, 187 ч.4, 146 ч.3, 263 ч.1 КК України, ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.257, 187 ч.4, 146 ч.3 КК України.

       На даний час кримінальне провадження надійшло для розгляду до суду, судовий розгляд не розпочато, проте термін перебування обвинувачених під вартою закінчується.

       Прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання обвинувачених під вартою, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, офіційно не працевлаштовані, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме перебуваючи на волі обвинувачені можуть вчинити нові злочини, зникнути від суду з метою уникнення покарання, вплинути на потерпілого та свідків, які не допитані по справі.

       Обвинувачений ОСОБА_2 і його захисник Рогульченко І.А. заперечили проти клопотання прокурора, оскільки вважають, що доводи прокурора є безпідставними та необґрунтованими, відсутні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а належну процесуальну поведінку обвинуваченого можливо забезпечити застосуванням більш м`якого запобіжного заходу.

       Захисник Гузь Г.В. заперечив проти клопотання прокурора щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки вважає, що клопотання подано з порушенням установленого кримінальним процесуальним законом порядку, доводи прокурора є безпідставними та необґрунтованими, належну процесуальну поведінку обвинуваченого можливо забезпечити застосуванням більш м`якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту.

       Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника та заперечив проти клопотання прокурора, а також доповнив, що потребує лікування отримання якого в умовах перебування під вартою є неможливим.

       Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали провадження, суд вважає, що строк тримання обвинувачених під вартою підлягає продовженню, виходячи з таких підстав.

       Відповідно ст.315 ч.3 КПК України: під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого; при розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

       Згідно ст.183 ч.2 п.4 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

       Матеріали кримінального провадження свідчать, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, санкція найтяжчої статті за інкриміновані злочини передбачає покарання у виді позбавлення волі від восьми до п`ятнадцяти років, не працюють, проте мають родини та дітей на утриманні. На даний час судовий розгляд не розпочато, не допитано потерпілого та свідків. За таких обставин, суд має обґрунтовані підстави вважати, що застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечить попередження ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме перебуваючи на волі обвинувачені можуть вчинити нові злочини, зникнути від суду з метою уникнення покарання, вплинути на потерпілого та свідків, які не допитані по справі, отже строк тримання обвинувачених під вартою підлягає продовженню.

       У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

       Стаття 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважує на тому, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин поставлений обвинуваченому в вину тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.

       Враховуючи вищевикладене та обставини провадження, суд вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинувачених. У той же час, суд оцінює суворість можливого покарання та визнає за реальну небезпеку можливість ухилення від правосуддя у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в подальшому триманні обвинувачених під вартою, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим.

       Доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також можливість забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених застосуванням більш м`якого запобіжного заходу суд вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються наведеним вище. Заперечення захисника Гузь Г.В. щодо подання клопотання з порушенням установленого кримінальним процесуальним законом порядку суд вважає необгрунтованими, оскільки грубих порушень процесуального законодавства та прав учасників процесу, що унеможливлюють розгляд клопотання суд не вбачає. Аргументи обвинуваченого ОСОБА_1 щодо необхідності лікування отримання якого в умовах перебування під вартою неможливо не підтверджено будь-якими матеріалами.

       Відповідно ст.183 ч.4 п.1 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

       Оскільки, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, які вчиненого із застосуванням насильства, суд не визначає розмір застави.

       Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 315 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

       Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою – задовольнити.

       Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 15.00 год. 18.06.2021 року.

       Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою до 15.00 год. 18.06.2021 року.

       Копію ухвали вручити учасникам провадження для відома та направити до ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор" для виконання.

       Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

       Судді:      

Гершкул І.М.                                Бойко І.А.                                Терещенко Д.В.