ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

                                                                   РІШЕННЯ

                                                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           20.07.2021                                                                     Справа №  917/745/21

за позовною заявою Приватного підприємства "Візит-Сервіс", бул. Пушкіна, 8, оф. 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поверхность-Інвест", вул. Хрещатик, 48Б, м. Київ, 01001

про визнання недійсним пункту договору про третейське застереження

                                                         Суддя  Ціленко В. А.

                                                         Секретар судового засідання  Токар А.В.

Справа розглядається в порядку спрощеного провадження, без виклику сторін відповідно до ст. 247 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору: Розглядається заява Приватного підприємства "Візит-Сервіс",                     м. Кременчук про визнання недійсним з моменту укладення п. 11.6 Договору                                   № 039/18 від 18.12.2018 року укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Поверхность-Інвест", м. Київ.

Відповідач позов заперечує посилаючись на те, що договір не є типовим, тому суб`єкти господарювання вільні в його укладенні, за досягненням згоди щодо всіх істотних умов. Третейське застереження, викладене у п. 11.6 Договору № 039/18 від 18.12.2018 року, за формою і змістом законодавству не суперечать, тому підстави для визнання його недійсним відсутні. Також  зауважує, що Позивач не зазначає в чому саме полягає введення в оману діями Товариства з обмеженою відповідальністю "Поверхность-Інвест".

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

18.12.2018 року Приватним підприємством "Візит-Сервіс", м. Кременчук підписано з Товариством з обмеженою відповідальністю "Поверхность-Інвест",              м. Київ Договір № 039/18, в якому у п. 11.6 міститься третейське застереження «Усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають з цього Договору або у зв`язку з ним, або витікають з нього, у тому числі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають остаточному вирішенню у постійно діючому Третейському суді при Асоціації «Українська правнича фундація» у відповідності з його Регламентом. Третейський суд складається з одного третейського судді. Місцем розгляду спору сторони визначили м. Київ."

Позивач обґрунтовує позов тим, що був введений в оману Товариством з обмеженою відповідальністю "Поверхность-Інвест" шляхом ненадання, замовчування істотних умов договору, свідоме не зазначення та не повідомлення Приватного підприємства "Візит-Сервіс" про засновника третейського суду, про місцезнаходження суду, не зазначення найменування сторін для розгляду в третейському суді.

При ухваленні рішення судом враховано наступне.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства, врегулювати відносини, які не врегульовані цими актами, відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

За загальним порядком господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печаткою, може бути запропонований будь-якою з сторін. Укладення договору є обов`язковим, якщо він заснований на державному замовленні, є обов`язковим для сторін на підставі закону, якщо сторона – виконавець за договором в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг).

За приписами ст.ст. 628, 630 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.

Із укладеного сторонами Договору № 039/18 від 18.12.2018 року вбачається, що він розроблений та запропонований Товариством з обмеженою відповідальністю "Поверхность-Інвест", підписаний та скріплений печатками сторін, не є типовим та його зміст не є обов`язковим для сторін, укладений у відповідності до загального порядку, без заперечень його змісту, на власний розсуд сторін.

Згідно ст. 5 Закону України «Про третейські суди» від 11.05.2004 № 1701-IV юридичні та фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди.

Частинами 1, 6, 9 ст. 12 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди, яка робить її частиною договору. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Із аналізу зазначених норм слідує те, що оспорюваний Приватним підприємством "Візит-Сервіс" зміст пункту 11.6 Договору № 039/18 від 18.12.2018 року відповідає вимогам Закону України «Про третейські суд» та не потребує включення умов, на які посилається позивач, як на істотні і обов`язкові для контрагентів, а саме найменування суду, його місцезнаходження, відомості про засновника, про суддів тощо.

Одночасно суд звертає увагу на те, що третейська угода може бути укладена лише за волевиявленням сторін.

Щодо недійсності п. 11.6. Договору № № 039/18 від 18.12.2018 року, то за приписами ст. 215 Цивільного кодексу України підставою для цього є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Оспорюваний п. 11.6. Договору не суперечить нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особи, які вчиняли правочин, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасників правочину було вільним, договір вчинений у формі, встановлений законом, спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Посилання Приватного підприємства "Візит-Сервіс" на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Поверхность-Інвест" навмисно ввело в оману щодо обставин які мають істотне значення, а позивач помилився щодо цих обставин, є надуманими та не підтверджено доказами.

За змістом ст. 2 Закону України «Про третейські суди» регламент третейського суду – це документ, який визначає порядок та правила вирішення спорів, правила звернення до третейського суду, порядок його формування, інші питання, пов`язані з вирішенням спорів, тому його відсутність у сторін такої угоди не є правовою підставою для визнання третейського застереження недійсним.

Також суд зазначає, що Позивачем не наведено й не доведено наявність обставин, які перешкоджали б йому в ознайомленні з регламентом постійно діючому Третейському суді при Асоціації «Українська правнича фундація» .

На підставі вищевикладеного позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 232-233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                                          В И Р І Ш И В :

У позові відмовити

Повне рішення складено 20.07.2021 року.

          Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами  за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

            Суддя                                                                                           В.А. Ціленко